Кадр з фільму "Мої думки тихі"

Чи уявляєте ви українську комедію без шаблонного гумору та акторів на кшталт Станіслава Боклана (у таланті якого я, до речі, не сумніваюся)? Якщо ваша відповідь "ні", є хороша новина: нарешті ви зможете посміятися від душі й взагалі не шкодувати витрачених часу і грошей на вітчизняну кінострічку. Йдеться про кінокомедію "Мої думки тихі", відгуками про яку ось вже тиждень рясніє стрічка у Facebook.

Це не просто комедія, тут немає примітивних жартів, неприродної української мови та розлогих діалогів. І взагалі, незважаючи на постійний сміх у залі, часом здається, що це історія не про жарти, не заради них, а про прості, але такі важливі для кожного речі: самореалізацію, стосунки з родичами, зокрема, з мамою, про гармонію із собою.

Сюжет фільму "Мої думки тихі"

За сюжетом, герой фільму звукорежисер Вадим Ротт (його зіграв непрофесійний актор Андрій Лідаговський) отримує пропозицію про роботу: записувати звуки українських тварин, які будуть використані у грі "Ноїв ковчег", для Джеймса Ткачука з Канади. Але особливий бонус у тисячу доларів та у вигляді виїзду в Канаду на роботу чекає на Вадима, якщо він запише "рахівського крижня". Цей птах нібито раз на рік співає, що і потрібно "спіймати" "звукачу".

Звукорежисер Вадим, за сюжетом комедії, намагається записати звуки тварин

І тут, звичайно, виникає логічне запитання: а чому не можна записати мукання корів у Канаді? У фільмі звучить відповідь на нього, викликав сміх у залі: українські тварини тонко відчувають наближення потопу, у них в голосі тривога. А канадські – занадто ситі й задоволені, у них абсолютно відсутній страх. Вловили аналогію, від якої стає несмішно? Як на мене, це швидше стосується наших людей.

А ще після перегляду фільму ви неодмінно будете згадувати, а чи справді українські корови не дивляться в небо.

Головний герой Вадик вирушає на Закарпаття записувати звуки української фауни. І першою перешкодою стає... його мама-таксистка Галя. Тут Ірма Вітовська зіграла чудово й розкрила у фільмі низку проблем багатьох українських жінок. Вона ще молода, красива, сповнена оптимізму та енергії, боїться залишитися одна. Ми дізнаємося, що вона шукає кохання (що цікаво, теж за кордоном, як і син роботу), але потенційний наречений її "кидає". Тут піднімається тема недолюблених жінок, які всю турботу намагаються віддати дорослим дітям, інколи роблячи це надмірно напористо. Деякі сцени з Ірмою змушують розплакатися: діалог в авто про старість, розмова в готелі під шум дощу за вікном. У цих сценах немає нічого зайвого - все просто і влучно.

Ірма Вітовська у фільмі "Мої думки тихі"

Діалоги мами із сином - це щось, що викликає неодноразові флешбеки з особистого життя кожного: розмови батьків про старість, онуків, небажання проводити час разом.

Отже, наш герой вирушає по головний "трофей" – звуки крижня. Але цей рідкісний птах живе у забороненій зоні на кордоні між Україною та Румунією. І тут Вадим потрапляє до рук українських прикордонників, які погрожують відібрати всі його записи.

Фінал комедії відкритий: глядач не зовсім розуміє, чим зараз займається звукорежисер, чи щасливий він тепер. А "Viva Forever" у виконанні церковного хору в кінці фільму – це щось!

Чому обов'язково варто подивитися "Мої думки тихі"?

Якщо ви стомилися від шаблонних українських комедій і постійно відчували розчарування після їхнього перегляду, тоді вам точно варто подивитися кінороботу молодого режисера Антоніо Лукича. На мою думку, це найкраще, що могло статися з нашим кінематографом. Адже тут вам ні плоских жартів (яких, до речі, могла бути сила-силенна у першу чергу через зріст головного героя, але це обіграли дуже життєво, показавши його, двометрового, у плацкарті поїзда), ні надмірної награності, ні вилизаної до неприродної української мови, ні банальних сюжетів. Часом здається, що деякі ситуації у фільмі абсурдні, але це його анітрохи його не псує, а навпаки.

Звичайно ж, не можу не сказати про просту і водночас прекрасну гру акторів, які, як здається, зіграли самі себе. Нічого зайвого, жодних затягнутих діалогів і незрозумілих трансформацій персонажів.

А ще музика - вона у фільмі підібрана чудово. А чого варта "Viva Forever" у фіналі!

Обов'язково подивіться "Мої думки тихі"! Відчуйте, якою може бути, здавалося б, проста українська, не побоюся цього слова, сімейна комедія.

"Мої думки тихі": трейлер

Варвара Вайс