Підпишіться на нас в Google
У 1966 році американський співак і автор пісень Тім Хардін випустив "Reason to Believe" – композицію про людину, яка розуміє, що її обдурили, але все одно намагається знайти причину, щоб і надалі довіряти. Пісня увійшла до дебютного альбому "Tim Hardin 1" і з часом стала однією з найвідоміших робіт музиканта, пише журнал Parade.
Хардін навмисно зробив композицію максимально простою. Пізніше він пояснював, що на початку кар’єри погано грав на гітарі й тому не міг впоратися зі складними аранжуваннями. Це спонукало його писати власні пісні з лаконічною музичною основою. У випадку з "Reason to Believe" такий підхід виявився особливо вдалим: емоційна суперечність героя стала головним акцентом композиції.
Пісню швидко помітили інші виконавці. У 1966 році її записала Карен Далтон, а роком пізніше – гурт The Youngbloods. Однак найвідоміша версія з’явилася завдяки Роду Стюарту. Він включив "Reason to Believe" до свого альбому Every Picture Tells a Story 1971 року. Композиція також вийшла на синглі разом із "Maggie May", яка незабаром стала головним хітом платівки та одним із найуспішніших творів Стюарта.
При цьому "Reason to Believe" не зникла з репертуару співака. Більше ніж через 20 років Стюарт записав її нову версію для концертного альбому Unplugged...and Seated, що вийшов у 1993 році.
Так пісня, що вперше прозвучала в 1966-му, отримала тривале життя і через шість десятиліть залишається впізнаваною завдяки історії, зрозумілій слухачам різних поколінь: герой знає, що йому брешуть, але все одно намагається знайти привід для надії та довіри.
Нагадаємо, раніше УНІАН писав, який хіт Девіда Боуї назвали "найкращою піснею 1970-х".
