Підпишіться на нас в Google
8 жовтня 2026 року в український прокат вийшов біографічний юридичний трилер "Соціальна розплата" (The Social Reckoning), який вважається сиквелом оскароносної "Соціальної мережі" Девіда Фінчера. Чи вдалося новій брудній історії про творця Facebook Марка Цукерберга стати гідним послідовником оригіналу, читайте в огляді УНІАН.
Трохи передісторії
У 2010 році на екрани вийшла біографічна драма "Соціальна мережа" (The Social Network) від вже визнаного на той момент критиками і глядачами американського режисера Девіда Фінчера (він мав в своєму доробку, серед іншого, такі хіти, як "Сім", "Бійцівський клуб" та "Зодіак").
Стрічка, заснована на документальній книжці Бена Мезріча "Випадкові мільйонери", розповідала усі брудні подробиці про створення найбільшої в світі соціальної мережі Facebook, починаючи з ницої спроби студента Гарварда Марка Цукерберга помститися колишній та закінчуючи гризнею всередині команди творців платформи.
Гостра багатошарова картина з Джессі Айзенбергом в ролі Цукерберга отримала захоплені відгуки критиків та була успішною в прокаті, а згодом принесла своїм творцям вісім номінації на "Оскар" та перемоги у трьох з них (оригінальний сценарій, монтаж та оригінальний саундтрек).
Майже через 10 років після цього, у 2019 році, оскароносний сценарист "Соціальної мережі" Аарон Соркін повідомив, що він розпочав роботу над сценарієм сиквелу картини. Водночас Соркін сподівався, що продовження також зніматиме Фінчер, а Айзенберг висловив інтерес до повернення до ролі Цукерберга. Втім, згодом все перегралося – Айзенберг і Фінчер відійшли від проєкту, а Соркін перебрав режисерську посаду на себе (до цього він також зняв тепло сприйняті критиками фільми "Гра Моллі" та "Суд над чиказькою сімкою").
Про що фільм
Спершу Соркін хотів зробити центральною темою фільму події 6 січня 2021 року, коли підбурювані президентом США Дональдом Трампом в соцмережах радикали штурмувати будівлю Капітолія США, відмовляючись визнавати результати нових виборів, на яких він програв демократу Джо Байдену. Втім, згодом він змістив акцент на скандал зі зливом секретних документів Facebook, що викривав сумнівні стратегії компанії.
Тепер Цукерберг – вже не головний герой. Натомість фокус перенесений на колишню працівницю Facebook Френсіс Хаген, яка, власне, і стала викривачкою у цій історії. Трохи дивакувата сором'язлива дівчина працювала дата-інженером у відділі компанії, який мав би аналізувати ризики від дій соцмережі. Втім, до них ніхто особливо не дослухався.
Поворотним моментом для кіношної Хаген стала історія з радикалізацією однією її знайомої – колись прогресивної демократки, яка за кілька років зависання в мережі перетворилася на упороту прихильницю руху МАГА, що знімала ролики про те, як чорношкірі утискають права білих американців. Хаген з'ясувала, що алгоритми Facebook почали навмисно просувати агресивний контент користувачам в мережі. Більш того, керівництво на чолі з Цукербергом знало про це, але бажання отримати більші прибутки перемогло.
Зрозумівши, що до неї ніхто не буде прислухатися в компанії, Хаген зв'язалася з журналістом-розслідувачем The Wall Street Journal Джеффом Горовіцом, який як раз взявся за розкопування "брудної білизни" Facebook та, наплювавши на корпоративну угоду про нерозголошення та ризикуючи потрапити під суд, розповсюдила викривальні внутрішні документи компанії.
Паралельно у фільмі розвивається інша історія – підготовка Цукерберга до слухань в Конкресі США щодо свободи слова: він продовжує стояти на своєму, що ніякі обмеження там не потрібні.
Хто в головних ролях
Оскільки Джессі Айзенберг відійшов від роботи, роль Цукерберга передали Джеремі Стронгу ("Джентльмени", "Суд над Чиказькою сімкою", "Учень: Історія Трампа", серіал "Спадкоємці") – і це, напевно, найбільш візуально схожий на свого прототипа персонаж у фільмі. Його Цукерберг – доволі неприємний, трохи нервозний тип, такий собі техно-месія, якому більшість людей з його оточення не наважуються щось заперечити. Якщо ви і до цього не долюблювали Цукерберга, після фільму ви будете ставитися до нього ще гірше.
Тим часом роль Френсіс Хаген дісталася пухкогуба Майкі Медісон ("Одного разу в Голлівуді", "Крик"), яка пару років тому отримала цілого "Оскара" за роль проститутки в русолюбній драмеді "Анора". На реальну Хаген вона зовні схожа не дуже, втім, все ж перевтілення у більшій мірі їй вдалося – якби ми не плювалися від "Анори", але акторка вміє видавати сильний перформенс.
Водночас образ журналіста Горовіца (який, до речі, згодом отримав Пуліцера за свої розслідування) втілив Джеремі Аллен Вайт ("Залізний кіготь", "Спрінґстін: Врятуй мене від невідомого", "Мандалорець і Ґроґу", серіал "Ведмідь") – і він зумів зробити свого персонажа харизматичним.
Також у стрічці зіграли Біллі Маґнуссен ("Гра на пониження", "Шпигунський міст", "Не час помирати", "Придорожній заклад", "Ліло і Стіч"), Вунмі Мосаку ("Грішники", серіали "Країна Лавкрафт", "Локі"), Бетті Ґілпін (серіали "Блиск", "Місіс Девіс", "Первісна Америка", "Бухта вдів"), Білл Барр (серіали "Пуститися берега", "Мандалорець"), Анна Лем ("Серце звіра", серіал "Справжній детектив: Нічна країна") та інші.
Реакція на фільм
Світова прем'єра фільму відбулася ще 29 вересня 2026 року і він здобув змішані відгуки.
Наразі оцінка фільму на IMDb становить 6,7 з 10 балів, тоді як на Rotten Tomatoes він має 59% схвалення від критиків. Водночас на Metacritic кіноексперти оцінили його в 53 з 100 балів (відповідає характеристиці "змішані або середні відгуки"), а широка аудиторія – в 7,3 з 10 балів (відповідає характеристиці "в цілому позитивні відгуки").
Багато критиків сходяться на тому, що фільм хоч і є доволі захопливим видовищем, але йому не вистачає гостроти, наприклад, прямого згадування Дональда Трампа.
Наш вердикт
"Соціальна розплата" дійсно могла б зійти за добротний юридичний трилер, в якому купка сміливців кидає виклик системі. Втім, складається враження, що творці недостатньо скористалися багатим матеріалом, що їм відкривається на основі реальних події, а просто нахапали чогось по верхах.
Також погодимося з західними критиками, що фільму і правда не вистачає гостроти, ніби творці не хотіли нікого образити (або наразитися на гнів сильних світу чи радикалів).
Водночас після виходу з кінотеатру в глядачів залишається неприємний післясмак: так, герої досягти своєї проміжної перемоги, втім, знаючи у що перетворився Facebook в наші часи, є якесь відчуття, що ніхто з цієї усієї історії жодних висновків не виніс. Особливо це відчувається у нас в Україні, зважаючи на контекст, в якому соцмережу використовують російські (і не тільки) боти для розпалювання ворожнечі та просування хибних наративів, одночасно придушуючи свободу слова, зокрема, затикаючи рота українцям, які хочуть донести правду про війну.
Загальна оцінка – 6 з 10 балів.
***
Про інші кіноновинки тижня читайте в нашому окремому огляді. Також ви можете ознайомитися з добіркою найцікавіших серіалів жовтня 2026 року.
