До кого перейшла в опозицію Юлія Тимошенко?

Якщо Президент знав, що вона “воровка”, то чому двічі подавав її на прем’єра?.. Боротьба за президентське крісло стає неконтрольованою, почалася війна... Експертні оцінки

Якщо Президент знав, що вона “воровка”, то чому двічі подавав її на прем’єра?.. Боротьба за президентське крісло стає неконтрольованою, почалася війна... Експертні оцінки

Останні вихідні ознаменувалися палкими дебатами між ключовими політиками країни. У п’ятницю ввечері Юлія Тимошенко звинуватила Президента України й усе його оточення в економічній кризі, а в суботу заявила, що переходить в опозицію до Віктора Ющенка та Нацбанку. У неділю ввечері на телеканалі «Інтер» Президент у відповідь назвав її авантюристкоюі сказав, що вона таким чином перейшла в опозицію до народу. Віктор Янукович був солідарний з Ющенком. До кого перейшла в опозицію Юлія Тимошенко і хто з них трьох виглядав переконливішим? Про це ми запитали в експертів.

Мирослав Попович, директор Інституту філософії НАН України:

ВИХОДИТЬ ПОВНА КАША

Юлія Володимирівна була в цілому переконлива. Вона іноді зривалася на таку полеміку, яку не варто вести прем’єр-міністрові, але загалом, на мій погляд, вона була переконливою в аналізі причин кризи, і ніхто з Нацбанку не міг гідно відкинути її звинувачення. Це викликало великий резонанс у суспільстві й підірвало довіру до Національного банку.

Щодо її переходу в опозицію… Я б сказав, виходить якась повна каша, але повна каша виникає тільки тому, що нам бракує політичної культури.

Ситуація, коли Президент країни знаходиться в одній партії, а більшість у парламенті й, відповідно, прем’єр-міністр – в іншій партії, звична в Європі, США. Але вони вміють культурно жити.

Тимошенко вжила просто красиве слівце, бо не може бути прем’єр-міністр бути в опозиції. Опозиція – це ситуація щодо влади. Сьогодні настала ситуація, коли не розбереш, де влада, а де опір цій владі.

Тарас Чорновіл, народний депутат (ПР):

ПОВЕДІНКА ПРЕМ’ЄРА СВІДЧИТЬ ПРО ПЕРЕХІД У ВІЙСЬКОВИЙ СТАН

Тимошенко перейшла в дійсно жорстку війну. Це видно вже неозброєним оком. Війна йде на смерть.

Знаючи стиль її поведінки, можу зробити висновки, що в неї на руках є якісь вагомі козирі. Її поведінка свідчить про перехід у військовий стан.

Раніше вона обирала варіант ближчий до «сім сорок» – два кроки вперед, два кроки назад, тобто пригрозити, а потім відступити. А зараз відбувся перехід лінії фронту, що не передбачає повернення чи пом’якшення.

Сьогодні ми цілком втягнулися в президентську кампанію.

Кроки Президента їй у відповідь були сильно запізнілі. Він виглядав дещо розгублено, тобто було таке собі відгавкування, на кшталт: «А ти злодійка»…

Ну, ми всі знаємо ціну нашим політикам вищого ешелону, але коли відповідь Президента на жорсткі звинувачення обмежується просто випадами, то, гадаю, у нього ситуація справді критична. Тому можна припускати, що він не має за собою нормальних тилів.

Ганна Герман, депутат ПР:

ЯКЩО ПРЕЗИДЕНТ ЗНАВ, ЩО ВОНА “ВОРОВКА”, ТО ЧОМУ ДВІЧІ ПОДАВАВ ЇЇ НА ПРЕМ’ЄРА?

Я б не робила тут трійку, я б зробила двійку – Президента і прем’єра.

Президент і прем’єр були однаково переконливі у звинуваченнях одне одного. А Янукович лише підбив підсумки, сказавши, що владу треба гнати. Віктор Федорович поставив жирну крапку на такій всеукраїнській сварці.

Юлія Тимошенко звинувачувала Президента, виступаючи в ролі всеукраїнського судді, а Віктор Андрійович говорив про те, що вона, цитую, «воровка». Але якщо він знав, що вона “воровка”, то чому два рази подавав її на прем’єр-міністра?!

Це була дуже негарна з обох боків публічна сварка двох партнерів. Вони ще раз показали, що ніколи не зможуть разом працювати. І Віктор Янукович поставив на цьому крапку.

Вважаю, що в неділю все стало на свої місця.

Щодо опозиції Тимошенко… Це черговий популізм. Тут Президент мав рацію: вона перейшла в опозицію до українського народу.

Утім, їй не залишалося іншого вибору, бо вона зрозуміла, що завалила країну, економіку, не виконала жодної своєї обіцянки.

Гадаю, Юлія Володимирівна має рацію, їй справді треба переходити в опозицію.

Олесь Доній, депутат (НУ–НС, Народна самооборона):

БОРОТЬБА ЗА ПРЕЗИДЕНТСЬКЕ КРІСЛО СТАЄ НЕКОНТРОЛЬОВАНОЮ, ПОЧАЛАСЯ ВІЙНА

Я можу сказати, хто програв… Зараз програє країна від такого міжособистісного протистояння. Переможців тут не може бути, бо хто б не набирав очки, бали, це не покращуватиме ситуацію в умовах економічної кризи.

Змагання за президентську булаву, яке раніше було глухим, тепер цілком вийшло на поверхню. Боротьба за президентське крісло стає неконтрольованою, почалася війна, правда, поки що на словах, на знищення опонента, повну дискредитацію в очах громадськості.

В умовах економічної кризи такий шлях, як на мене, деструктивний.

Замість того, щоб вести дискусію через телевізор, ці три політики (Тимошенко, Ющенко, Янукович) мали б зустрітися в одній кімнаті й обговорити, як допомогти країні жити. Вони принаймні можуть оголосити мораторій на політичні протистояння на півроку й шукати виходу з кризи. А потім вести президентську кампанію.

Але, як бачимо, вони, на жаль, цього не роблять.

Олександр Волков, колишній народний депутат:

УСІ НАВКОЛО ВИННІ, НАЧЕ ТИМОШЕНКО Й НЕ ОЧОЛЮЄ УРЯД

Я зробив такий висновок, що два Віктори, які вчора були на «Інтері», справді занепокоєні критичною ситуацією, яка сьогодні склалася і в політиці, і, найголовніше – в економіці.

У більшій частині виступу Юлії Володимирівни, крім популізму, я нічого не побачив. Найбільше, що мене неприємно здивувало, навіть ще й сьогодні залишився осадок, – вона звинувачує абсолютно всіх, крім себе. Усі навколо – Президент, парламент, Нацбанк – винні, а вона – ні. Виглядає так, що вона сьогодні не очолює уряд.

Я б сьогодні не заглиблювався в те, хто, що й кому дав, головне – не чому дали й на яких умовах, головне – куди ці гроші пішли. Якщо вони пішли на підтримку національної економіки, на видачу кредитів нашим заводам і сільгоспвиробникам, то це треба вітати.

Я так і не зрозумів до кого Юлія Володимирівна перейшла в опозицію?! Хіба що до свого розуму.

Справді, виходить так, що до народу! Іншого в мене пояснення немає. Як може голова виконавчої влади держави переходити в якусь опозицію?!

Гадаю, вона сама не розуміє, що наговорила.

Нацбанк – це інструмент, він виконує певні обов’язки. Якщо він їх погано виконує, то доведіть це. Сьогодні в уряді є таке КРУ, яке має право входити куди завгодно. Є економічна розвідка, яка сьогодні підпорядковується Кабміну. Тож нехай вони скажуть, що ж такого зробив Нацбанк.

Мене, як пересічного громадянина, не стосуються розбірки, хто кого підтримав. Мені потрібно чітко знати, чи Нацбанк зазіхнув на наші з вами гроші, чи він на нас нажився. Якщо так, то назвіть прізвища! А казати взагалі й нічого конкретно, при тому що в тебе вся виконавча влада в руках, даруйте, але я в таке не вірю.

Леонід Кравчук, екс-Президент України:

МОЖЕ, ТИМОШЕНКО ЯКИЙСЬ ІНШИЙ ЗМІСТ ВКЛАДАЄ В ОПОЗИЦІЮ?

Послухавши дебати наших політиків, можу сказати одне: у нас при владі немасштабні люди. Люди, які не ставлять на перше місце інтереси України, а тільки власні.

Замість чесних політиків у нас з’явилися чесні фразери, які, крім фрази, нічого більше не пропонують.

Причиною інфляції гривні є тільки недолуга економічна політика уряду. Це ж школяру відомо, що в основі сили валюти лежить сила економіки.

Але тоді запитання до тих, хто тільки так вважає – чого ж тоді за одну ніч гривня до долара змінилася на три гривні? То що, так економіка посилилася за одну ніч (приблизно з 10 грн. до 7 грн. за долар. – Авт.)? Ясна річ, що це була чиясь авантюра, спекуляція. І хтось на цій спекуляції нагрівся.

Хіба в глави держави немає інформаційних джерел?! Президент відвідував Нацбанк… Він повинен відвідувати не для того, щоб радити, а щоб приймати рішення. Чому не прийняли таких рішень раніше, коли долар тільки почав стрімко зростати? Тоді висновок напрошується сам – чекали поки хтось набере собі грошей.

Я як громадянин своєї країни хочу знати, чому наші громадяни втрачають постійно сотні мільйонів грошей тільки тому, що хтось комусь хоче допомогти набити кишені.

Якщо, скажімо, Фірташ заявляє, що він не погоджується з Тимошенко й подасть у суд. Але чомусь у лондонський суд… У мене виникає підозра –чого ж у лондонський суд?! Це що, усе відбувається в Лондоні?! Чи в Україні? Він одержав гроші з лондонського банку чи з Нацбанку?

Тобто виникає безліч запитань, на які не мають відповіді навіть досвідчені політики, а що вже казати про пересічних громадян.

Я не підтримую жодної з заяв цих політиків, бо вони не несуть жодної позитивної інформації. Вони несуть тільки сварку, конфронтацію. Вони забули, що є український народ, Українська держава.

Я звертаюся до Віктора Андрійовича не вперше… Вікторе Андрійовичу, ви глава держави, ви маєте об’єднувати владу, ви маєте зробити все, аби ця влада працювала, навіть якщо вона вам не подобається.

Я щойно повернувся з Варшави, я там, як міг, захищав Україну, бо там люди не розуміють усього цього нашого посміховиська.

Я ніяк не можу збагнути, яка може бути опозиція… Я б на місці Юлії Тимошенко, враховуючи ті матеріали, які, за її словами, вона має щодо корупційних схем на валютному ринку, кришування їх Адміністрацією Президента, – сказав, що не можу більше виконувати неконституційних, сумнівних рішень адміністрації Президента і самого Президента. Я оприлюднюватиму всі матеріали Президента, які вважаю неконституційними. Проте я працюватиму, аби уряд виконував свої обов’язки, щоб пом’якшити кризу, яка так захопила Україну.

Тоді мені була б зрозуміла позиція Тимошенко, але її “в опозиції” зараз я не дуже розумію.

Може, Юлія Володимирівна якийсь інший зміст вкладає в опозицію? Я не знаю, бо для мене опозиція – це опозиція.

Опитувала Ксеня Лесів

УНІАН в Google News