Гривня стабілізувалася, чи надовго?
Гривня стабілізувалася, чи надовго?

Гривня стабілізувалася, чи надовго?

15:47, 15 квітня 2009
9 хв. 3063

Слід очікувати або нових кредитів Нафтогазу від державних банків за рахунок коштів НБУ, що може підірвати стабільність цих банків, або підписання якихось нових угод із Газпромом...

За останні тижні відзначається позитивна тенденція на валютному ринку: курс гривні – як безготівковий, так і готівковий – не тільки стабілізувався, а й почав навіть зміцнюватися...

Що ж відбувається з гривнею?

Штиль перед бурею

Головні фактори, що обумовлюють нинішнє зміцнення української валюти, пов’язані як з грошово-кредитною політикою, яку проводить Національний банк, так і з попитом на іноземну валюту з боку фізичних та юридичних осіб, що пояснюється економічною політикою уряду.

Протягом цього року Національний банк здійснив ряд жорстких кроків щодо скорочення емісії гривні як через рефінансування банків, так і шляхом фінансування дефіциту бюджету. Нацбанк з початку року фактично не надавав довгих кредитів банкам. Практично єдиним джерелом їх рефінансування з боку НБУ є викуп у них облігацій внутрішньої державної позики. З початку року портфель ОВДП, що на балансі НБУ, зріс із 8547 млн. грн. до 18305 млн. При цьому уряд за цей період збільшив обсяг ОВДП, випущених в обіг, з 29158 млн. грн. до майже 34550 млн. Як бачимо, Нацбанк опосередковано профінансував уряд на 5300 млн. грн. і на 4500 млн. грн. рефінансував банки. Хоча насправді НБУ рефінансував таким чином лише два державні банки – Ощадбанк та Укрексімбанк, які, у свою чергу, цим закривали дірки НАК “Нафтогаз". ОВДП потрапили до цих державних банків внаслідок збільшення їх статутних капіталів з боку уряду (він це здійснив саме за рахунок ОВДП, а не внесення живих грошей). Тобто насправді всі ці 10 млрд. грн., емітовані Нацбанком шляхом викупу ОВДП, – це не що інше, як фінансування дефіциту урядового бюджету.

Припинення рефінансування банків (за винятком вищезгаданих держбанків) не створювало передумов для тиску «гарячих грошей» на безготівковий валютний ринок.

Наступним важливим фактором, що обумовив стабілізацію й навіть певне зміцнення курсу гривні, можна вважати дії Нацбанку з виокремлення попиту на іноземну валюту з боку Нафтогазу та частково з боку населення. Останні два місяці НБУ продає іноземну валюту НАКу та банкам для продажу фізичним особам – позичальникам валютних кредитів, обминаючи міжбанківський валютний ринок. Так, наприклад, із загального обсягу інтервенцій НБУ на валютному ринку за березень 2009 року в розмірі 1 млрд. 077,4 млн. дол., на шести валютних аукціонах з продажу іноземної валюти для потреб клієнтів банків – фізичних осіб Нацбанк продав банківським установам 254,5 млн. дол. і 1,8 млн. євро. Зняття тиску на міжбанківський валютний ринок через попит Нафтогазу та фізичних позичальників валютних кредитів обумовило певне вирівнювання попиту та пропозиції іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку. Крім того, Нафтогаз суттєво скоротив обсяги закупівлі газу в Газпрому, що, у свою чергу, призвело до скорочення попиту на іноземну валюту з його боку. Відбувається вирівнювання торговельного сальдо експорт-імпорту, що також зменшує попит на іноземну валюту.

Ще одним фактором, що обумовлює поточні позитивні тенденції на валютному ринку можна вважати загальне скорочення попиту на іноземну валюту з боку фізичних осіб. За даними НБУ, протягом березня 2009 року обсяг купівлі й продажу іноземних валют за гривню становив 2 млрд. 385,8 млн. дол., зокрема обсяг валюти, купленої банками в населення, – 909,4 млн. дол., обсяг валюти, проданої населенню, – 1 млрд. 476,4 млн. дол. Попит на валюту в березні проти лютого скоротився у 2,6 раза. Цьому фактові можна було б тільки радіти, якби не розуміти, що причина цього не так у поверненні довіри українців до національної валюти, як у суттєвому падінні їх поточних доходів. Можна припусти, що майже всі гривневі заощадження на руках у фізичних осіб, які можна було б спрямувати на придбання іноземної валюти, уже витрачено. Але поки що, хай як цинічно це виглядає, таке скорочення поточних доходів позитивно впливає на ситуацію на готівковому валютному ринку.

Скорочення попиту на іноземну валюту та зміцнення курсу гривні сприяє ще одній позитивній тенденції – збільшенню продажу іноземної валюти як юридичними, так і фізичними особами. Юрособи, не дочекавшись падіння курсу гривні та не маючи можливість залучати дуже дорогі банківські кредити (зараз гривневі кредити на строк до року видаються під 40–45% річних) змушені для поповнення обігових коштів вдаватися до продажу експортної виручки. А громадяни в умовах скорочення поточних доходів теж змушені спрямовувати на споживання свої валютні заощадження.

Отже, низка об’єктивних причин обумовлює певну стабілізацію курсу гривні. Але у зв’язку з цим виникає запитання: наскільки тривалою може бути ця тенденція.

Коли гряне буря

Як відомо, курс гривні до іноземних валют відображає стан розвитку економіки. Очевидно, що в умовах погіршення економічної ситуації сподівання на стабільність національної валюти, тим більше істотне зміцнення її курсу до іноземних валют, навряд чи доречні.

Отже, серед потенційно негативних факторів для стабільності гривні насамперед назвав би кепську загальну економічну ситуацію, пов’язану з падінням обсягів виробництва.

Досить сумнівна грошово-кредитна політика Нацбанку та загалом економічна політика уряду, яка перетворила державний та місцеві бюджети в каси видачі соціальних платежів і зарплати працівникам бюджетної сфери, сьогодні справді сприяє скороченню попиту на іноземну валюту. Проте вже в найближчі місяці ця політика й далі погіршуватиме ситуацію в реальному секторі економіки та зумовлюватиме падіння надходжень до бюджетів усіх рівнів. У свою чергу, це призводитиме до зростання тиску на Національний банк з боку уряду, аби той увімкнув друкарський верстат для покриття дефіциту бюджету.

По-друге, залишається невизначеною ситуація з Нафтогазом. Після укладання в січні «переможних» газових угод НАК протягом весни – літа має закупити в Газпрому 20 млрд. куб. м. газу. Очевидно, що в умовах погіршення економічної ситуації в країні та відповідного скорочення попиту на газ та збільшення обсягу неплатежів з боку бюджетних організацій, комунального сектора й населення вільних грошей на оплату російського газу в Нафтогазу просто не буде.

Скоріш за все, слід очікувати або нових кредитів Нафтогазу від державних банків за рахунок коштів НБУ, що може підірвати стабільність цих банків, або підписання якихось нових угод із Газпромом. Як повідомлялось у ЗМІ, одним з таких варіантів була пропозиція Нафтогазу Газпрому продати ці 20 млрд. куб. м. газу в рахунок майбутніх платежів за транзит газу. З одного боку, така фактично бартерна угода дає можливість Нафтогазу закачати необхідні обсяги газу, уряду саме зараз отримати додаткові доходи в бюджет (у вигляді ПДВ та податку на прибуток), а також прибрати попит на іноземну валюту, пов’язаний з оплатою газу, з валютного ринку. З другого – закладає міну уповільненої дії під Нафтогаз, державний бюджет і валютний ринок на наступні декілька років. Бо потім доходів від транзиту вже не буде. А ще незрозуміло, яку ціну на газ і тариф на транзит буде закладено в таку угоду.

Третім суттєвим фактором можливого обвалу курсу гривні є зростання обсягів прострочених банківських платежів з боку позичальників.

Чимало банкірів та економічних експертів ще восени очікували, що різке зростання простроченої заборгованості (до 70% від загального обсягу кредитів фізичним особам) має статися вже в лютому поточного року, але, на щастя, поки що обсяг неплатежів від фізичних осіб становить лише близько 30%. Зроблю припущення, що причина такого умовно позитивного розвитку подій пов’язана з недооцінкою реальних тіньових доходів та заощаджень. Вони виявилися істотно більшими, ніж очікувалося. Але було б украй недалекоглядним як для банків, так і для НБУ й уряду сподіватися, що ситуація з неплатежами за кредитами залишатиметься такою завжди. Об’єктивно скорочуються не тільки офіційні, а й неофіційні доходи та заощадження. Хоча сьогодні важко робити припущення, коли ж настане межа платоспроможності позичальників і почнеться різке зростання простроченої заборгованості. Але це може відбутися несподівано, у будь-який момент...

 На жаль, досі ні Нацбанк, ні уряд не запропонували конкретних заходів, спрямованих на пом’якшення умов погашення заборгованості. Якщо таке погіршення з платежами відбудеться, то слід очікувати нового ажіотажного відтоку депозитів із банків. Причому зрозуміло, що гривневі кошти негайно конвертуватимуться в іноземну валюту. Слід також нагадати, що всі обмеження щодо дострокового зняття строкових депозитів об`єктивно у найближчі місяці припиняють свою дію, бо майже всі депозитні угоди укладалися на термін до року... Сподівання, що вкладники залишатимуть свої депозити в банках, тим більше в гривнях, є марними. Отже, маємо очікувати зростання попиту на іноземну валюту з боку фізичних осіб, у яких строк гривневих депозитних угод закінчується. Крім того, спроби більшості вкладників забрати свої кошти з банків неминуче обернуться новою хвилею проголошення неплатоспроможності великої кількості банків.

 Таким чином, сьогоднішня позитивна тенденція щодо зміцнення курсу гривні до іноземних валют уже в найближчий час може розвернутись у зворотний бік.

Безперечно, у Національного банку є певні можливості для здійснення інтервенцій та забезпечення курсу гривні на рівні 8,5 гривні за долар. Але зрозуміло, що без змін в економічній політиці уряду та заходів, що зупинять відтік банківських депозитів, надовго Нацбанку не вистачить.

Борис Кушнірук

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies