Що спільного між Україною та Сомалі, Суданом і Зімбабве

Вони всі наввипередки продають свої активи, даровані їм МВФ... Про ці $2 мільярди регіонали згадали аж на початку листопада. Вони помилкового ототожнили їх із четвертим траншем МВФ...

Вони всі наввипередки продають свої активи, даровані їм МВФ... Про ці 2 млрд. дол. регіонали згадали аж на початку листопада ... Почувши дзвін і не знаючи де він, вони помилкового ототожнили їх із четвертим траншем МВФ...

З одного боку, спеціальні права запозичення (СПЗ) – це світова резервна валюта, емітована (виключно в електронному розрахунковому вигляді) Міжнародним валютним фондом та оповита масонським флером загадковості й утаємниченості.

А з другого – усе настільки просто, що нагадує дитячу гру в фантики. Ведучий – Велика двадцятка – вирішує надрукувати й розподілити фантики серед учасників. Вони ж – 186 членів Фонду, якому це завдання й доручається. Фантики розподіляються відповідно до статури й ваги кожного учасника. Скажімо, тендітна Латвія отримає фантиків удев’ятеро менше, ніж легковаговик Румунія, а Румунія, у свою чергу, отримає вчетверо менше від Нідерландів.

Нарадівшись досхочу новими хрусткими фантиками, 186 учасників сідають у коло, і давай торгувати й мінятися своїми подарунками. Комусь дуже хочеться солодкого, і він міняє свої фантики на печиво. А когось обсіли борги, і він гасить їх знову ж таки фантиками, тим паче, що вони впали йому просто з неба.

А хтось поводиться як Дядечко Скрудж і скуповує ці фантики, скуповує... Китай, Швеція і навіть Самоа щось там собі прикупили. Тим паче що це приносить і процентний дохід – той, хто позбувся своїх фантиків, за це ще має щоквартально платити. Відсоткові платежі припиняться лише тоді, як він ці фантики відкупить назад.

Мине зовсім небагато часу, і хтось – як правило, нужденний, бідний і неприкаяний – знову залишиться без жодного фантика, а хтось збільшить свої статки удвічі.

Насправді, невесела і недитяча гра. Саме так виглядає розподіл і подальший рух додаткових СПЗ в еквіваленті 251 млрд. доларів, розподілених МВФ двома траншами серед своїх членів – 28 серпня і 8 вересня. Ідея з додатковим розміщенням СПЗ полягала у збільшенні глобальної ліквідності для полегшення перебігу світової фінансової кризи. Причому вересневий транш стосувався переважно нових членів МВФ, треба було скорегувати історично скособочений розподіл квот у статутному фонді МВФ. Разом з країнами постсоціалістичного табору, звісно, туди потрапила й Україна.

Загалом у вигляді розподілу нових СПЗ Україна отримала 1,3 млрд. цієї квазівалюти, що еквівалентно приблизно 2 млрд. доларів. Українські ЗМІ відреагувалина цю подію, однак тоді вона здебільшого залишилася непоміченою.

Про ці два мільярди доларів  «регіонали» згадали аж на початку листопада . Почувши дзвін і не знаючи де він, вони помилкового ототожнили їх із четвертим траншем МВФ.

Насправді СПЗ набагато приємніші, аніж транш. Якщо використання коштів траншу зазвичай обтяжено умовами, то СПЗ витрачаються на розсуд влади (бажано, щоб при цьому порозумілися уряд з центробанком).

Судячи з заяв наших високопосадовців, Україна вже заповзялася конвертувати свої щойно отримані СПЗ. Директор департаменту зовнішньоекономічних зв’язків Нацбанку України Сергій Круглик заявив, що Україна в п’ятницю, 6 листопада, отримала близько 480 мільйонів дол. унаслідок конвертації 300 мільйонів SDR (СПЗ, спеціальні права запозичення МВФ). «Мінфін як фіскальний агент звернувся до Міжнародного валютного фонду з проханням про конвертацію частини SDR у долари США... Сьогодні ця операція має бути відображена й має статися зарахування коштів на казначейський рахунок уряду», – сказав Круглик і не виключив, що валютні кошти можуть бути використані для оплати імпортованого газу. А віце-прем’єр Григорій Немиря натякнув, що «наступна конвертація має відбутися вже цього тижня».

Отже, щойно отримавши від МВФ, без перебільшення, манну небесну, Україна відразу почала її витрачати. Як до такого догосподарювалися – тема окремої розмови, адже в нас ще вчора все було чудово: і бюджет наповнювався, і січневий контракт за газ підносився ледве не як перемога України.

Зараз погляньмо на інше – хто ще порозпродував свої фантики? У якій групі опинилася Україна? Жовтневий звіт дослідницької групи Deutsche Bank “So who converted their SDRs?” (“Тож хто конвертував свої СПЗ?”) дає чимало цікавих підстав для роздумів (подаються країни, відсотки конвертованих СПЗ та обсяги):

Молдова – 97%, 114 млн. дол.

Гайана – 96%, 70 млн. дол.

Шрі-Ланка  94%, 306 млн. дол.

Еквадор – 94%, 255 млн. дол.

Боснія і Герцеговина – 89%, 125 млн. дол.

Ефіопія – 85%, 99 млн. дол.

Зімбабве – 20%, 66 млн. дол.

Сомалі – 18%, 4 млн. дол.

Коморські острови – 14%, 1 млн. дол.

Судан – 11%, 16 млн. дол.

(Ще раз зауважимо: це - дані жовтневого звіту, а Україна почала продавати свої СПЗ на початку листопада. Але у наступному списку ми цілком можемо опинитися, причому в перших рядках.Спираючись на офіційні заяви урядових чиновників, можна підрахувати, що загальний обсяг проданих на даний момент Україною СПЗ становить еквівалент 1 мільярда 200 мільйонів доларів)

Погодьтеся, компанія підібралася промовиста. Передусім держави, які є заручниками внутрішніх збройних конфліктів та чвар на етнічному ґрунті. Сомалі взагалі претендує на звання failed state – держава, що не відбулася. Шрі-Ланка вихаркує наслідки багаторічної кривавої громадянської війни, правителів Судану чекають повістки до міжнародного трибуналу зі звинуваченнями в геноциді. Економічна політика Зімбабве не потребує коментарів, а Еквадорпрославився тим, що «киданув» тримачів своїх облігацій, а потім через третіх осіб скупив свої сміттєві, з дозволу сказати, цінні папери за безцінь.

У такій ось компанії економічних і політичних аутсайдерів опинилася Україна.

Те, що ми аутсайдери, – вже не переймає. Непокоїть лише одне: а що буде, якщо проїмо й цю манну небесну?

P.S. Нам просто поталанило, що борг Укрзалізниці з позики на реконструкцію Дарницького вокзалу, щодо якої оголошено технічний дефолт, не був гарантований державною. Якби він був гарантований Кабміном, Україна була б роздягнута до нитки вже до грудневих морозів.

Але шанс бути оголеним на весь світ залишається – в Укрзалізниці є і гарантований борг – перед “Дойче Банком”, узятий в розмірі 700 млн. доларів у 2004 році (привіт уряду Януковича–Азарова!) на будівництво моста через Дніпро.

Станіслав Голубенко

УНІАН в Google News