Віче Тимошенко: Луценко покаявся, Кармазін благословив (фоторепортаж)
Віче Тимошенко: Луценко покаявся, Кармазін благословив (фоторепортаж)

Віче Тимошенко: Луценко покаявся, Кармазін благословив (фоторепортаж)

18:11, 09.03.2010
8 хв.

"Згадували тут Ющенка, а підросла нова поросль, ті будяки: яценюки і черновецькі, костенки, які готові зраджувати Україну..."

До пам’ятника Шевченку Тимошенко приїхала вся у білому у супроводі найвідданіших нардепів: Томенка, Тарасюка, Шкіля, Стретовича, Кармазіна, Герасим’юк, Соболєва, Яворівського та ін. У парку з українськими прапорами та біло-сердешною символікою на неї вже чекали близько 5 тисяч прихильників, переважно літні люди, які тупцювали на місці під пісню “Із сиром пироги”, намагаючись зігрітися. Літні жіночки, щоб побачити наживо улюблену “Юлю”, намагалися по заметеному снігом пагорбу залізти до пам’ятника Шевченку. Не всім це вдавалося з першого разу, тож деякі поважні пані розпростерлися прямо на снігу.   

– Юля! Юля! – радісно скандували вони, побачивши лідера БЮТ. 

Відео дня

– Доброго дня, мої дорогі! – з традиційною посмішкою звернулася до присутніх Тимошенко, розпочавши віче. – У складні вирішальні часи українці завжди зверталися до Кобзаря, до свого національного пророка. Сьогодні, як ніколи, нам треба прийти до Тараса, звірити свої помисли та надії з його геніальним словом... Саме тут відбувалися початки всіх акцій: “Повстань, Україно”, “Україна без Кучми”... Ця хвиля переросла  у відому у всьому світі Помаранчеву революцію... Янукович збирається їхати у Канев і вкладати гроші у пам’ятники, але в той же час кожною своєю дією, словом, думкою він проти України і всього українства... Я думаю, що не можна допускати тих поганих традицій, коли можна робити що завгодно, але потім з’їздити до Канева і, по суті, отримати собі індульгенцію. Не треба такого обману. Я думаю, що якраз такі люди і є достойними спадкоємцями недолугого малоросіянства. Проти таких землячків і виступав Шевченко і боровся з ними, їх він засуджував як зрадників свого народу... Шевченко був і завжди залишиться чужим для таких, як Янукович і його оточення. Як, зрештою, Янукович і його оточення є чужими і для Ахматової, і для Чехова.

Згадка про Януковича викликала шквал емоцій у моєї сусідки праворуч – літньої огрядної  пані.

– Я б за Януковича на мітинг у житті не пішла б. Ні за які гроші. А тут стою мерзну безкоштовно, – гордо промовляла вона до чоловіка поряд і почала цитувати йому “народну творчість”. – “Я русский забыл бы только за то, что им говаривал Ленин”. Хоча я дуже люблю Єсеніна, поважаю його. Але!.. 

Наприкінці промови Тимошенко закликала українців бути пильними і не допустити “найгіршого розвитку подій”, а для цього по всій країні треба почати процес об’єднання.

– Я переконана, що влада, яка приходить таким нечесним сфальсифікованим фальшивим шляхом, вона ненадовго. Ви в це вірите? – звернулася вона до присутніх.

– Так, – загув парк.

– Це так і є. Не може влада в Україні, яку дає народ, Господь, прибиратися до рук технологіями і обманом. Я разом з вами вірю, що вони ненадовго. І ми з вами допоможемо їм, щоб вони були ненадовго. Так, як ми з вами завжди це робили.

Микола Томенко у своєму зверненні згадав про зрадників “демократів-патріотів”, які пішли до Януковича за портфелями і “довгим рублем”. 

– Є “ліберальні патріоти”, які кажуть, що готові працювати з Януковичем тільки за конкретні фінансові преференції. Є “демократичні” – тільки за посади. Справжні патріоти і демократи повинні сьогодні бути в опозиції.

Борис Тарасюк цитував Шевченка: “І премудрого немудрий одурить”, натякаючи на Тимошенко і Януковича. 

– Він ніби дивився у 2010 рік... Нам необхідно було йти на вибори всім, об’єднатися навколо єдиного кандидата Юлії Тимошенко. Цього не сталося, тому що деякі псевдопатріоти і гетьманчики вирішили підірвати нашу єдність, підірвати єдність великого українського народу. В результаті нас обдурили нечуваною фальсифікацією, вкрали перемогу нашого кандидата Юлії Тимошенко. Нам треба об’єднатися в демократичну опозицію, але має бути лідер. Хто наш лідер? – спитав він у присутніх.

– Юля! – знову пожвавився народ.

– Юля Тимошенко! – радісно вторив Тарасюк і завершив промову словами Шевченка. – Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!

Прийшов підтримати Тимошенко і польовий командир майдану Юрій Луценко. Спочатку він поринув у спогади про найкращі в його житті 17 днів і ночей на Майдані, а потім вирішив і “покаятися”. 

– Зрада стояла і на Майдані. Мушу покаятися. І особисто принести вибачення всім тим, кого я запрошував скандувати "Ющенко!". Саме він зробив все, щоб Янукович став Президентом України.

– Ганьба! – знову гув натовп.

– Ющенко обрав дорогу шлях зрад, – продовжував Луценко. – З першого до останнього дня він боявся одного – щоб хтось не працював краще за нього, щоб когось люди не полюбили більше за нього і щоб вони не згадали, хто зробив його Президентом, щоб ніхто не скандував “Юля!”, щоб бачили тільки його, лежачого на троні, ні чорта ні роблячого для свого народу, але вимагаючого за це найбільшої шани.

Промову Луценка перервали схвальні оплески і вигуки “Браво”.

– Найбільше, що я йому не можу простити, те, що своє лежебоцтво він прикривав псевдопатріотичними гаслами. Я знаю сьогодні безліч людей, які бояться надягати вишиванку, бо в ній ходить Ющенко – нероба і зрадник українського народу... Одного не розумію, чому Ющенко не прийшов на інавгурацію Януковича? Це було його свято.

– Ганьба! – знову залунало навкруги.

І серед натовпу активно почалися розмови про те, як Ющенко зрадив Тимошенко і привів до влади Януковича.

– Де ті, хто сказали "купуй українське", де вони сьогодні? Їх вже купили, тільки не за українські гроші, а з американськими Президентами. І тому їх тут нема сьогодні, – обурювався діями зрадників Кармазін. – Будь-якому напою треба вистоятися. Будь-яка вода має якийсь осад, і той осад випав, а десь щось спливло, і воно сьогодні там, де воно не тоне і створює коаліцію. Я  сподіваюся, що чиста кришталева вода тут, і вона збереться у великий потік, який змете все те нечесне. Бо провідником у нас є Шевченко, бо очолювати опозицію має і буде Юлія Володимирівна. І хай Господь дасть їй сили, а Тарас Григорович - мудрості.

Останнім виступав Сергій Соболєв: 

– Ми всі тут розуміємо, що такої загрози після 18 років незалежності, у нас ще не було. Згадували тут Ющенка, а підросла нова поросль, ті будяки: яценюки і черновецькі, костенки, які готові зраджувати Україну, створювати так звані технічні уряди і технічні коаліції. Вони вже все продали, бо вони тільки і казали “купуй українське”, а реально вони продавали все українське.

Соболєву і випала місія зачитати резолюцію віче українських патріотів про створення об’єднаної демократичної коаліції. 

– Щоб протистояти цій антиукраїнській навалі, ми, учасники віче, перед пам’ятником Тараса Шевченка в місті Києві вирішили об’єднатися для захисту України. Віче постановляє: утворити об’єднану демократичну опозицію, до складу якої увійдуть усі громадські та політичні сили, що відстоюватимуть національні інтереси. Це буде українська опозиція до незаконної антиукраїнської влади.

За резолюцію навіть голосували підняттям рук. Як зафіксував нардеп – одноголосно.

– Хто за те, щоб обрати лідером опозиції Юлію Тимошенко? – звернувся він до присутніх.

Всі знову підняли вгору руки.

– Ура! Юля! – натовп гуде вкотре.

– Юля! Юля! – радісно скандуєв Соболєв.

Нарешті майже двогодинне віче скінчилося і прихильники Тимошенко швидко побігли зігріватися. Хтось діставав з пакетів завбачливо припасені термоси з чаєм, хтось окуповував найближчі кав’ярні.

– Ми підтримували і підтримуємо Юлю, – ділилося зі мною подружжя киян після віче. – Ми ніколи не вірили і не повіримо, що переміг Янукович. Ніколи. Це у голову не вкладається.

Анна Ященко

Фото Володимира Гонтара, УНІАН

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся