Чого нас навчить Китай
Чого нас навчить Китай

Чого нас навчить Китай

14:12, 17.06.2011
16 хв. 7374

Прогнози, що передрікають Китаю нове світове лідерство, залишаються поки під сумнівом.  Країна, яку роздирають внутрішні суперечності, схожа на порохову діжку, яка у будь-який момент може вибухнути...

У ці вихідні відбудеться перший візит до України голови Китаю Ху Цзіньтао. Очікується, що зустріч на найвищому рівні активізує відносини України і КНР, які останнім часом набирають обертів: 18 квітня було підписано угоду про співпрацю між Комуністичною партією Китаю і Партією регіонів, а 20 квітня Київ і Пекін створили міжурядову комісію зі співпраці.

Україна чекає значних вливань китайських коштів в економіку країни. Окрім цього, влада має намір перейняти досвід у китайських товаришів у боротьбі з корупцією, а також у підготовці до проведення Олімпіади, з тим, щоб застосувати його для проведення ЄВРО-2012. Оскільки багато хто бачить КНР прикладом для наслідування, варто ближче придивитися до цієї країни і тих її сторін, які свідомо або несвідомо ігнорують багато ЗМІ.

Двигун світової економіки

Сьогодні про Китай все частіше говорять як про майбутній двигун світової економіки. Китай наповнив своєю продукцією полиці магазинів у всьому світі. Він вийшов на друге місце за загальним обсягом ВВП в світі після США, обігнавши Японію. Багато аналітиків пророкуватимуть зсув центру світової геополітики в КНР у найближчі десятиліття.

Проте через різні причини мало хто звертає увагу на соціальні суперечності і низький рівень життя більшості китайців. За даними статистичного бюро КНР близько 150 млн. осіб, що складає 10% населення країни, мають дохід менше одного долара на день, тобто знаходяться за межею бідності (за критеріями ООН). При цьому, за показником ВВП на душу населення, який точніше відображає рівень життя в країні, Китай у рейтингу Світового банку займає лише 93-е місце в компанії з Боснією і Герцеговиною, Белізом, Албанією і Сальвадором. В той же час, за даними ЦРУ, КНР знаходиться за цим показником ще далі – між Алжиром і Туркменією. Недалеко, до речі, від України.

Разом з тим Пекін проводить активну політику інвестування інших держав, а також купує боргові зобов`язання європейських країн. За повідомленнями Державного управління валютного контролю КНР, Китай вже купив 10-річні державні позики Іспанії на суму 1 мільярд євро.

На думку професора Це Тянь, як повідомляє The Epoch Times, виходячи з економічної ситуації в Іспанії, купувати її боргові зобов`язання не ефективно, такі інвестиції не мають ніякої цінності, оскільки вони не зможуть окупитися найближчим часом. Ці інвестиції можна назвати політичними. На думку професора, скуповуючи ці борги, комуністичний уряд КНР намагається за допомогою грошей своїх платників податків утворити європейське лобі - для сприяння Пекіну в отриманні права на закупівлю зброї у ЄС, а також для замовчання питання порушення прав людини в Китаї.

У рейтингу найбільш процвітаючих країн світу за 2010 рік, складеному Лондонським інститутом Legatum, Китай займає одне з останніх місць за рівнем особистої свободи і соціальної захищеності.

Боротьба з корупцією по-китайськи

Вже кілька десятків років китайські власті заявляють про боротьбу з корупцією. І складається враження, що корупції або немає зовсім, або вона мінімальна. Проте на ділі ми спостерігаємо зворотну картину.

Тоталітарна влада і атеїстичне виховання породили нічим не обмежену вседозволеність. Компартія в Китаї не має конкурентів і, отже, не немає ніяких незалежних органів нагляду і контролю. Як може сама партія карати себе і позбавляти своїх чиновників благ і вигод?

За оприлюдненими недавно офіційними даними в КНР в 2009 році число виявлених корупціонерів зросло на 2,5% і склало 106 тисяч партійних функціонерів. З них 17 – чиновники рівня провінційних властей. У той час, як у минулі роки, до відповідальності за корупцію в середньому за рік притягали 7 чиновників такого рівня.

За офіційними даними КНР, в 2008 році в країні відбулися в 10 разів більше акцій протесту, чим в 1993 році. Більшість із них – проти свавілля місцевих властей.

Недавно китайські ЗМІ повідомили, що в 2009 році на службовий транспорт чиновники витратили від 150 до 200 млн. юанів ($21,4 – 28,5 млн.). Якщо до цього додати суму бюджетних грошей, витрачену ними ж за цей період на закордонні поїздки і банкети, то у підсумку вийде більше 30% всіх адміністративних річних витрат держави. За даними міністерства фінансів КНР, фактичне число службових автомобілів у країні на 50% більше ніж встановлений ліміт, який за всі ці роки не скорочувався.

Згідно зі статистикою World Luxury Association (WLA), в 2007 році Китай вийшов на 3-е місце в світі за сумою витрат на покупку предметів розкоші. Більшу частину споживачів цих предметів складають партійні чиновники.

Відомо багато випадків, коли за повідомлення про факти корупції громадяни піддавалися арештам, побиттю, запроторенню в психіатричні лікарні, погрозам та іншим видам тиску з боку місцевої влади.

Французька газета «Маріан» у своєму номері від 30 листопада 2010 року повідомила про існування в Китаї спеціальних в`язниць для корупціонерів, які побудовані за європейськими стандартами. Усередині вони мають офісні приміщення, банкетні зали і балкони. Навколо розташовані спортивні майданчики, тенісні корти, штучні водоймища, сади і парки. Багато чиновників, які чекають вироку, вже замовили собі місця в цих в`язницях.

Китайські багатії виїжджають з КНР

У Китаї, згідно з рейтингом журналу Forbes за 2011 рік, проживають 115 доларових мільярдерів, поступаючись у цьому тільки США, де таких — 413. Крім того, в КНР налічується близько мільйона китайців-мільйонерів. В той же час, близько 65% населення Китаю — це селяни, які ледве покривають витрати на їжу і комунальні послуги.

Проте, схоже, що і багатим людям живеться в Китаї не завжди солодко. В останні роки з великою швидкістю росте еміграція за кордон багатих китайців. У квітні 2011 року консалтингова компанія Bain & Company спільно з банком China Merchants Bank провела опитування, в результаті якого з`ясувалося, що більше половини китайських мільйонерів або вже емігрували з Китаю, або збираються це зробити. Основні причини — поганий рівень освіти і нестабільна політична ситуація в країні.

За п`ять років кількість китайських емігрантів у США за інвесторскою програмою збільшилася на 73%. При цьому, щоб одержати американську візу інвестора, необхідно витратити, як мінімум, 500 тис. доларів, пише New York Times.

Аналітики відзначають, що китайські багатії не почуваються в Китаї в безпеці через політичну систему. Уряд легко може розправитися з будь-яким, кого вважатиме неугодним собі. Якщо не мати хорошого захисту у вищих політичних колах, то існує небезпека у будь-який момент позбутися всіх статків і навіть сісти у в`язницю.

Недавній яскравий приклад цьому — Хуан Гуаньюй, засновник найбільшої в Китаї компанії-ритейлера GOME, що займається побутовою технікою. У травні минулого року його засудили за економічні злочини і хабарі до 14 років ув`язнення, а також штрафу у розмірі 88 млн. доларів США. За оцінками 2008 року, його компанія коштувала 6,3 млрд. доларів.

Цього року наклали на себе руки двоє мільйонерів з провінцій Шаньдун і Чжецзян, а всього за останні роки рахунки з життям звели дев`ять китайських мільйонерів. На думку фахівців, це пов`язано з сильним психологічним тиском на крупних бізнесменів у Китаї.

Екологія в жертву економіці

Гонитва за збільшенням об`ємів промисловості все частіше негативно позначається на здоров`ї нації і стані екології, що визнає і китайська влада. У статті, опублікованій на сайті Міністерства охорони навколишнього середовища міністром Чжоу Шенсянь, мовиться, що розвиток економіки Китаю вже увійшов до небувалої досі суперечності з навколишнім середовищем, а також, що «вже більше не можна продовжувати йти старим шляхом, який спирається на великі інвестиції, високе споживання ресурсів і велике забруднення».

За даними Управління охорони навколишнього середовища, в 2009 році у 4035 осіб у крові було виявлено підвищений вміст свинцю, у 182 осіб - підвищений вміст кадмію.

Ще в 2005 році Міністерство охорони здоров`я повідомляло, що в країні зареєстровано більше 7 млн. хворих на рак, кількість яких з кожним роком збільшується на 1,6 – 2 млн. осіб. При цьому власті не повідомляють про кількість хворих у так званих, «ракових селах» – поселеннях, розташованих поблизу токсичних виробництв.

За даними Міністерства промисловості й інформаційних технологій КНР, в 2009 році токсичні викиди відпрацьованої води підприємств з виробництва акумуляторів склали більше 12 млн. тонн. З них більше 10 мільйонів тонн - зі вмістом свинцю, більше 220 тис. тонн - зі вмістом важких металів і більше 4 тис. тонн - зі вмістом кадмію.

Третя частина території Китаю підпадає під вплив кислотних дощів. Вода більшості з найбільших річок країни зовсім не придатна для пиття. Четверта частина населення країни не має в достатній кількості чистої питної води.

За даними ООН, з 20 найбільш забруднених міст планети, 16 знаходяться в Китаї.

На пороховій бочці невдоволення.

Так само, як країни Північної Африки, Близького і Середнього Сходу, сучасний Китай вибухонебезпечний: регулярно в різних місцях країни — від Тибету до Північно-східного Китаю, виникають великі акції протесту. Низька оплата праці, масове знесення будинків селян з метою захоплення землі для будівництва нових заводів, фабрик та інших об`єктів, несприятливі умови життя, забруднення навколишнього середовища і корупційна система влади регулярно змушують людей виходити на вулиці.

Знесення будинків без дозволу мешканців відбувається в КНР практично щодня. Вся земля в Китаї — власність держави, чим і користуються партійні чиновники, довільно вирішуючи, що і де будувати. При цьому громадянам, яких позбавляють своїх будинків, або виплачуються мінімальні компенсації, або взагалі ніяких.

За даними дослідника з Китайської академії соціальних наук Цзяна Жуня, починаючи з 2007 року в Китаї щороку відбувається більше 90 тисяч великих народних акцій протесту, при цьому їх кількість із кожним роком збільшується.

Разом з тим, щоб завоювати право голосу в світі і поліпшити свій образ у міжнародному співтоваристві, комуністична влада КНР минулого року виділила 45 млрд. юанів ($6,4 млрд.) на свою пропаганду за кордоном. Цього року тільки на створення відеоролика і пропаганду «образу Китаю» в США перед візитом Ху Цзіньтао, за даними китайських блогерів, було витрачено 860 млн. юанів ($122 млн.)

«Репортери без кордонів» поставили Китай на 171-е місце з 178 за рівнем свободи преси. Рупори Китаю, такі, як агентство «Синьхуа» і газета «Женьмінь Жібао», телебачення CCTV, а також їх численні дочірні ЗМІ, різними мовами віщають на весь світ тільки про те, що вигідно правлячій Комуністичній партії. Багато світових ЗМІ, приймаючи цю інформацію за офіційну і передруковувавши її, фактично допомагають китайським властям вводити весь світ в оману.

Людина без прав людини

Тінь на зовні красивий фасад Китаю також наводять цілеспрямовані репресії, направлені проти етнічних і релігійних груп. У Синьцзян-Уйгурському автономному районі і в Тибеті періодично спалахують протести корінних жителів, які вже перетворилися у себе на батьківщині в національні меншини. Вони протестують проти знищення їх традиційної культури, устрою життя і руйнування навколишнього середовища.

22 квітня 2011 року воєнізована поліція увірвалася в монастир Тибету Кірті в провінції Сичуань, заарештувавши близько 350 місцевих ченців. Сьогодні члени комітету ООН з прав людини закликають уряд компартії Китаю повідомити про їх місцезнаходження.

До уйгурів і Тибету тепер додалися і монголи. В кінці травня пройшли крупні протести у Внутрішній Монголії. Тисячі пастухів, студентів і викладачів багатьох районів Внутрішньої Монголії вийшли на акції протесту проти руйнівної для навколишнього середовища політики центрального уряду в їх регіоні. Вони заявили, що якщо політика уряду не зміниться, протести будуть ще сильнішими.

На Паску, згідно з правозахисною християнською організацією China Aid Association, пекінська поліція посадила під домашній арешт близько 500 китайських християн, однієї з найбільших в Китаї домашніх церков. Близько 35 осіб відвезли в поліцейську дільницю.

Після того, як у лютому прозвучали заклики до «ясминової» революції, власті Китаю посилили придушення дисидентів і правозахисників.

Арешт всесвітньо відомого художника Ая Вейвея викликав стурбованість у міжнародному співтоваристві і привернув широку увагу засобів масової інформації. Влада Китаю звинувачує Ая в економічних злочинах, наполягаючи на тому, що його арешт не пов`язаний з виступами на захист прав людини. При цьому, Ай Вейвей позбавлений доступу до адвоката. Щоб привернути увагу до цієї справи, різні культурні групи і працівники сфери мистецтва провели виставки робіт Ая Вейвея у всьому світі.

Окрім цього, продовжується масштабне придушення послідовників духовної практики Фалуньгун, що триває 12 років. Після того, як власті Китаю підрахували, що кількість людей, які виконують медитативні вправи Фалуньгун, далеко перевищила кількість членів компартії, Цзян Цземінь, колишній лідер КНР, розгорнув широку кампанію придушення Фалуньгун по всій країні.

При цьому, на відміну від інших тоталітарних режимів, компартія КНР намагається репресувати людей за кордоном. Вона не тільки чинить тиск на інші країни з вимогою заборонити послідовникам Фалуньгун проводити демонстрації проти репресій, але й намагається розпалювати ненависть по відношенню до цієї групи. За повідомленнями правозахисної групи Інформаційний центр Фалунь Дафа власті КНР розсилають західним політикам фальшиві електронні листи з нападками на Фалуньгун, представляючись послідовниками цього вчення, що проживають за кордоном. Проте було встановлено, що IP-адреси відправників були з Китаю. Про одержання таких листів повідомили декілька конгресменів США, а також політиків з Австралії і Нової Зеландії.

Номінант у лауреати Нобелівської премії миру 2010 року, міжнародний адвокат з прав людини Девід Мейтас стверджує, що в Китаї триває масштабне вилучення органів у послідовників Фалуньгун. При цьому, міжнародні фармацевтичні компанії грають не останню роль в сприянні несанкціонованій практиці вилучення органів в увязнених в Китаї в ході випробувань своїх лікарських препаратів.

До речі, під час проведення пекінської Олімпіади, за даними Організації з захисту прав послідовників Фалуньгун, китайські власті заарештували, щонайменше, 10 194 прихильники Фалуньгун, побоюючись їх аппеляций на захист своїх прав. З них близько ста осіб померли в ув`язненні через кілька тижнів або ж днів. Багато хто з них до цих пір не звільнений, деяких засудили до великих термінів ув’язнення.

У той же час популярність у народу правлячої в Китаї компартії неухильно падає. В останні роки став масовим рух з виходу з Комуністичної партії Китаю (КПК) і її дочірніх організацій (піонерії і комсомолу). У 2006 році вийшла в світ книга «Дев`ять коментарів про комуністичну партію», в якій викладені результати дослідження історії Комуністичної партії Китаю. Ця книга змінила політичні погляди мільйонів китайців. Більше 94 млн. осіб, надихненні нею— майже тринадцята частина населення Китаю (використовуючи псевдоніми) -, починаючи з 2006 року, заявили на спеціальному сайті про свій вихід з компартії, піонерії і комсомолу. Щодня до цього числа додається ще 40–50 тисяч осіб.

Так який же досвід перейняти?

Сьогоднішній Китай дає нам привід задуматися: так який же досвід ми дійсно хочемо перейняти? Українці вже пережили період комуністичного правління. Якщо йдеться про досвід з наповнення кишень чиновників, з обкрадання народу, вдосконалення корупційних схем, з придушення свободи віри, свободи висловлювань і розгону народних протестів, — замість справжнього вирішення проблем населення, — то Комуністична партія Китаю — поза сумнівом, найкращий приклад для наслідування.

Оптимістичні прогнози, що передрікають Китаю стати новим світовим лідером, залишаються поки під сумнівом. Країна, яку роздирають внутрішні суперечності схожа на порохову бочку, яка у будь-який момент може вибухнути.

Ганна Варавва, Євген Довбуш

 

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся