Суд над Луценком: перевірка «на вошивість» і розповідь про нічні допити

Дива не сталося – задовольнити клопотання про звільнення з-під варти суд традиційно відмовився. Але ще два свідки стали на бік екс-міністра...

На сьогоднішньому засіданні у справі  Луценка дива не сталося – задовольнити клопотання адвокатів про його звільнення з-під варти суд традиційно відмовився. Але ще два свідки стали на бік Луценка, повідомивши суду цікаві деталі про нічні допити і недозволені методи слідчих…

Клопотання про звільнення як “перевірка на вошивість”

Олексій Баганець і Юрій Луценко

Засідання у справі Луценка починається з клопотання адвоката Олексія Баганця. Він просить звільнити з-під варти екс-міністра внутрішніх справ.

– Встановлення судом на попередніх засіданнях фактів фальсифікації досудовим слідством матеріалів кримінальної справи по обвинуваченню Юрія Луценка якраз і є тими новими підставами, які вимагають змінити моєму підзахисному запобіжний захід із утримання під вартою на більш м’який, – наголошує адвокат.

Він розповідає, що всі свідки підтвердили відсутність злочину з боку Луценка, що екс-міністр вже більше 9 місяців безпідставно перебуває під вартою, що всі звинувачення – “не більше, ніж фантазія прокурорів”.

Адвокат Ігор Фомін додає, що і президент Віктор Янукович, і Верховна Рада виступають проти тримання під вартою особи, яка начебто скоїла економічний злочин.

– Вчергове адвокат Баганець пробує вдатися до аналізу доказів і свою позицію нав’язати шановному суду, – з суворим обличчям заявляє прокурор Дмитро Лобань. – Його висловлювання містять не тільки аналіз, а й закиди стосовно того чи іншого досудового слідства.

У цілому, на думку прокурорів, клопотання про зміну Луценку запобіжного заходу ґрунтується “на передчасній, необ’єктивній та упередженій позиції” і задоволенню не підлягає.

– Я особисто не вірю в те, що позиція президента Януковича дозволить суду змінити запобіжний захід, – бере слово Луценко. – Клопотання адвоката Баганця є черговою перевіркою на вошивість всієї української системи судочинства…

Після цієї фрази суддя Оксана Царевич з незадоволеним обличчям обертається до головуючого Сергія Вовка і починає йому щось шепотіти. Втім, Луценка не перебивають, і він продовжує говорити на підтримку клопотання про звільнення.

– Жодних підстав для арешту людини як не було станом на 26 грудня минулого року, так і нема протягом всього поточного судового процесу, на якому ми заслухали 9 свідків, 8 з яких заявили, що їхні покази сфальсифіковані Генпрокуратурою, а 9-й – що він і у Генпрокуратурі, і тут не мав що сказати по цій кримінальній справі. Я чую від "дятлів" Пшонки, що захист вдається до передчасної і упередженої оцінки доказів. Цікаво, хто з присутніх на цьому судовому засіданні не так само, як захист, розуміє слова свідка Мельника, що його катували під час 8-годинного допиту?  Якби у нас був незалежний, об’єктивний суд, то вже з минулого судового засідання справа проти Луценка мала б бути оголошеною справою проти Генпрокуратури, яка в такий спосіб здобуває покази для політичної розправи, замовленої президентом Януковичем, над своїм політичним опонентом. Все, що прокурори написали в оцій макулатурі на декілька тисяч сторінок під назвою “обвинувальний висновок” не підтверджено жодним з допитаних свідків, – екс-міністр підіймає вгору величезний талмуд справи і розмахує ним у повітрі.

– Якщо після 9 місяців європеїзації української судової системи, яку ніби проводить Янукович і його команда, суд і далі вважає законним арештовувати політика на підставі того, що він не визнає свою вину, не дає свідчення Генпрокуратурі і дає інтерв’ю ЗМІ, тоді всі ці розмови про крокування в Європу можна засунути куди?..

Юрій та Ірина Луценки

– Під стіл, – тихенько промовляє дружина Луценка Ірина.

– Правильно, під стіл, – погоджується Луценко, додаючи. – Звичайно, це рішення буде прелюдією до завтрашнього рішення “великої сцени” Печерського суду. Я очікую на політичне рішення. Я прекрасно розумію, що на правове рішення щодо клопотання Баганця очікувати в Україні, а тим більше за день до політичної розправи над Тимошенко, не варто. Тому, підтримуючи клопотання, я хочу добитися лише одного – ще раз публічно продемонструвати брехню про європейські стандарти судочинства в Україні.

Судді йдуть радитися, конвой видаляє журналістів з залу.

Перед виходом у коридор, передаю записку Ірині Степанівні для Юрія Віталійовича. Хочемо почути його прогнози щодо завтрашнього вирішального для Юлії Тимошенко дня і запитуємо, що б Луценко побажав леді Ю. 

Про нічні допити і недозволені методи слідчих

Сергій Вовк

Після 40-хвилинної відсутності суддя Сергій Вовк прогнозовано відмовляє у задоволенні клопотання. Луценко надалі лишається у клітці.

10-й свідок у справі екс-міністра – Володимир Шаповал, який був керівником апарату МВС України при трьох міністрах, а в структурі МВС взагалі попрацював 40 років – з 1967 по 2007 рр.

Прокурор Лобань детально випитує Шаповала про обставини знайомства з Мельником, про особливості розподілу їхніх посадових обов’язків і навіть про розташування їхніх кабінетів.

– Чим ви можете пояснити, що кабінет Мельника знаходився поряд з кабінетом міністра, а ваш – в іншому корпусі? – з претензією на незрозуміле “викриття” запитує прокурор.

Свідок щиро здивований запитанням.

 – Мельник перші два місяці був моїм помічником, а лише потім заступником керівника апарату. Матчасть треба вчити, прокурори! – зазначає Луценко.

Далі Лобань цікавиться історією знайомства свідка з водієм міністра Леонідом Приступлюком.

– Я за водіями не дивився. Це не моя справа, які у нього водії і чим вони займаються. Вони займалися своєю справою, я – своєю.

– Чи змінилася практика спілкування Луценка з керівником апарату? – продовжує допит прокурор Віктор Клименко.

– Ні, кожен міністр виконує одні й ті самі функції, – відповідає Шаповал.  

– Чи застосовувалися до вас незаконні методи на стадії досудового слідства? – традиційно запитує Клименко.

– Мене здивувало, по-перше, чому мене викликали, – щиро ділиться свідок. –  І, по-друге, те, що допит був вночі. Коли по телефону мене запросили, мене не було в Києві. Коли я приїхав, я одразу набрав слідчого. Слідчий сказав – приїжджайте зараз. Я кажу, так зараз же ніч, давайте завтра. А він: ні, вже зараз приїжджайте. Я з дороги був, заморений. Приїхав. Допитали.

– Чи чинився на вас фізичний чи психологічний тиск? – продовжує прокурор.

– Тиск – це те, що вночі…

– Про це ви вже повідомляли, – незадоволено перебиває Шаповала Клименко.

– Не перебивайте свідка! – заступається за екс-керівника апарату міністра адвокат Фомін.

– Мені ставили питання, які, як на мене, не стосувалися справи. Наприклад, запитували: “чи може Луценко бути міністром? а чого службова машина возила його з дому на роботу і з роботи додому?” А що він на трамваї буде їздити? – іронізує Шаповал.

Шаповал вважає, що це були недозволені методи допиту.

– Чи мали ви можливість ознайомитися з протоколом допиту? – не відступає прокурор.

– Так протокол переписували! – не стримуючи емоцій, вигукує свідок. – Мене допитували два слідчих. Один говорив, інший записував. Коли я прочитав протокол, я сказав: зачекайте. Тут щось не так. Давайте напишемо так, як було. Такий момент був.

– У подальшому перед підписанням виправленого тексту протоколу чи ви реалізували своє право ознайомитися з ним? – продовжує атакувати питаннями Клименко.

– Так, я це право реалізував, але був стомлений і дорогою, і допитом.

У захисту питань не виникає.

– Всі питання, які я хотів поставити, вже поставив прокурор Клименко, – посміхається Баганець.

Відповідаючи на запитання Луценка, Шаповал розповідає, що участі в прийнятті рішення щодо оформлення на роботу Приступлюка він не брав, до надання Приступлюку житла відношення не мав, питаннями організації відзначення Дня міліції у 2008 і 2009 не займався, бо вже і не працював в органах на той час.

Тож дивним виглядає його статус свідка. А за словами Луценка, по його справі проходять півсотні таких свідків, які нічого не можуть повідомити суду, бо не мають жодного відношення до цієї справи.

“Не буде ж міністр їхати в секретний департамент на тролейбусі”

Одинадцятий свідок – колишній заступник начальника управління Департаменту розвідувально-пошукової діяльності МВС України Володимир Петрук.

Він розповідає, що працівники його департаменту регулярно відряджалися для виконання завдань в інші підрозділи МВС. І практика оформлення водіїв міністра в їхній департамент існувала задовго до призначення Луценка.

– З першого дня моєї служби в підрозділі (а я працюю ще з радянських часів) це існувало.

Щодо Приступлюка, за словами Петрука, його прийняття на службу було правомірне – “не судимий, стан здоров’я дозволяв, армійську службу він мав, загальносередня освіта також дозволяла”.

– Чи виконував Приступлюк покладені на нього обов’язки? – цікавиться прокуратура.

– Я не міг контролювати, оскільки він працював за межами підрозділу. Я не виключаю, що виконував.

– Чи вам відомо, чому водії міністрів оформлялися на роботу в ДРПД? – вже запитує свідка захист. 

– Це секретний департамент, його має право відвідувати обмежене коло людей – заступники міністра, міністр і безпосередньо співробітники департаменту, – пояснює Петрук. – Зрозуміло, не буде ж міністр їхати туди на тролейбусі? Його має хтось відвезти. А відвезти його міг тільки співробітник нашого департаменту. Так повинно було бути, це логічно.

Луценко бажає Тимошенко і далі бути символом боротьби

Юрій Луценко

Справа Луценка продовжує розвалюватися – кажуть адвокати, хоча це і так зрозуміло, якщо послухати свідчення. Втім прокурори не згодні.

– Твердження адвокатів про те, що справа розвалюється, це їхнє бажання – вони бажане видають за дійсне. Насправді, свідки, в тому числі й сьогоднішні, повністю підтвердили покази – ті, які вони давали на досудовому слідстві, – каже Лобань.

За словами прокурора, під час сьогоднішнього допиту обидва свідки підтвердили, що водій Луценка Леонід Приступлюк не виконував обов’язків, які були покладені на нього як на співробітника ДРПД.

– Він був дійсно водієм Луценка, а ніяким не розвідником, – зазначає Лобань.

***

Перед закінченням судового засідання отримуємо письмову відповідь від Юрія Віталійовича щодо справи Тимошенко.

– У тоталізатор долі людини в умовах тоталітарного режиму не граю, – пише Луценко. – Я бажаю Тимошенко бути й далі тією Юлею, яка для мільйонів українців є символом боротьби за справедливість.

Анна Ященко