"Нормандське листування". Що саме Україна мала прочитати в "злитих" листах Лаврова

Нахабство, з яким Москва зробила публічним дипломатичне листування з Берліном та Парижем, могло здивувати усіх, крім України. Ми вже давно знаємо справжню ціну і словам, і діям РФ. УНІАН розпитав дипломатів, до кого адресовані сигнали Кремля та які висновки маємо з цього зробити.

Росія остаточно зірвала заплановану в листопаді зустріч в "нормандському форматі". Цього разу — оприлюднивши конфіденційне листування голови МЗС РФ Сергія Лаврова з главами закордонних відомств Франції та Німеччини. У дипломатичних колах вже мало здивовані хамству країни-агресора, а от неухильній підтримці України з боку європейських партнерів — ще й як зраділи. 

УНІАН розпитав провідних дипломатів та міжнародників, до кого адресовані сигнали, передані оприлюдненням цього дипломатичного листування, та які висновки має зробити з цього Україна.

Позитив для України

Експерти зійшлись на двох думках: порушенням дипломатичного протоколу Росія дискредитувала себе та зробила подарунок Україні, продемонструвавши власну неадекватність на фоні підтримки українського питання Європою. 

"Переписка показала, хто на яких позиціях стоїть та які цілі переслідує. Росія будь-що прагне зняти з себе відповідальність за розв'язання агресії та представити себе "миротворцем", з чим явно не згодні наші партнери й посередники у переговорах", — повідомило УНІАН джерело у МЗС України.     

В тому, що оприлюднення дипломатичного листування нічого не змінює, переконаний й екс-міністр закордонних справ України (2007-2009) Володимир Огризко. На його думку, Росія лише в чергове вдалась до шантажу країн-учасників Нормандського формату.

Читайте такожУ Франції та Німеччині відреагували на публікацію РФ листування Лаврова з главами їхніх МЗС

"Росія всім цим каже: змін позиції та ніяких результатів не буде. Тому з цим, будь ласка, і живіть. А якщо хочете, щоб була зміна позиції, виконуйте наші умови. От і все, що потрібно прочитати в цій події. Це просто ще більше відтягне будь-які рішення, незалежно від того, будуть відбуватися зустрічі міністрів чи керівників держав. Це лише свідчить, що поки не можна нічого чекати від цих форматів", — розповів Огризко в коментарі УНІАН.

Член комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Богдан Яременко наголошує, що найбільш позитивний момент для України у тому, що Франція та Німеччина дуже чітко підтримали Україну навіть у закритому листуванні.

"Ми пам'ятаємо, що у перші місяці війни Україні було складно відстояти визнання Росії стороною конфлікту. Пам'ятаємо, скільки було розмов про сепаратистів, про те, що "іхтамнєт". Дуже багато західних урядів і "Путін-ферштейнерів"  піддавались на таке російське трактування подій. Тепер українській дипломатії вдалось досягти основного: ніхто у світі з партнерів не схильний поділяти позицію Російської Федерації", — розповів Яременко УНІАН.

На думку експертів, порушення Росією дипломатичної етики у відносинах з Францією та Німеччиною роздратує міжнародних партнерів, а тому може навіть конвертуватись у більш позитивне ставлення до України.  

Навіщо Росії було оприлюднювати листування, яке на міжнародній арені зіграє лише на користь Україні? / фрто REUTERS

Набір пропагандистських кліше

Та цікаве питання: навіщо Росії було оприлюднювати листування, яке на міжнародній арені зіграє лише на користь Україні? 

Екс-заступник голови Адміністрації президента України з зовнішньополітичних питань Костянтин Єлісєєв висловлює думку, що "злиття" переписки потрібне Москві зовсім не для якихось іміджевих здобутків.

"РФ хотіла ще раз публічно нагадати про свою позицію. Замість нормандської зустрічі, де їй довелося б вчергове опинитися під політичним та дипломатичним тиском", — написав дипломат в одній з соцмереж.  

Ще один нюанс, очевидний з оприлюдненої дипломатичної пошти - жоден з учасників перемовин так і не підтвердив автентичності листувань. Тобто, не можна виключати, що сам очільник МЗС РФ Сергій Лавров міг замінити власного листа на більш емоційного: для оприлюднення на широкий загал та для яскравої пропаганди. 

"Є сумніви у справжності листа Лаврова. Чи це саме той лист, який отримали представники Франції та Німеччини, чи сфабрикований лист, оприлюднений МЗС РФ в рамках кампанії з дискредитації французьких та німецьких партнерів? На документі немає позначок, вхідних та вихідних номерів реєстрації, — розмірковує директор аналітичної групи "Da Vinci AG" Анатолій Баронін. — Тобто, що саме злила Росія — питання. Чи немає там певних втручань у цілісність документів та їх справжність?".

Читайте такожРосія добиває "нормандський формат", але їй цього не дозволять - Кулеба

Справді, російський проект резолюції, як і всі подальші листи Берліну та Парижу, більше схожий на сюжет з якогось російського телеканалу,  адже містить повний набір пропагандистських кліше. Наприклад, бойовиків у російській резолюції названо "органами влади", ситуацію на Донбасі – "внутрішнім конфліктом", а ухвалені в Україні закони про освіту та корінні народи — "діяльністю, яка має бути припинена". 

"Якщо Росія думає, що вона заробила цим (публікацією листування, - УНІАН) великі очки, то лише на власному, внутрішньому полі. На зовнішньому полі навряд чи хтось оцінить цей крок. Адже РФ лише дискредитує Нормандський формат", - розповів УНІАН Надзвичайний посол України в Боснії, Хорватії та Герцоговині Олександр Левченко.

Сигнали Франції та Німеччини

У відповіді на листи Сергія Лаврова, Франції та Німеччині залишалось тільки вказати на неприйнятні формулювання та запропонувати франко-німецький проект резолюції.

"В вашому проекті дуже багато оцінок, з якими Франція та Німеччина не можуть погодитись, — йдеться у відповіді Жан-Ів Ле Дріана та Гайко Мааса. —  Зокрема, тези про "внутрішньоукраїнський конфлікт" або посередницьку роль Росії поруч з ОБСЄ у ТКГ. Текст також містить положення, які не знайдуть підтримки країн "Нормандського формату", в тому числі "налагодження прямого діалогу між Києвом, Донецьком та Луганськом"".

Ще цілу низку вимог Кремля у листуванні Франція та Німеччина взагалі проігнорували,  зазначивши, що деякі положення російського проекту виходять "далеко за рамки компетентності "нормандського формату" та не мають суттєвого значення в імплементації Мінських домовленостей".

За словами екс-міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, європейські партнери добре усвідомлюють ситуацію глухого куту, розуміючи, що будь-яка логіка Мінських домовленостей на основі російського підходу ніколи не спрацює. Проте вважають, що краще продовжувати діалог, ніж не робити нічого.

"Франція та Німеччина також не хочуть ескалації, а хочуть просуватись вперед. Вони хочуть продовження хоч якоїсь розмови. Звичайно, нам хотілося б більшого, причому набагато більшого. Однак вони вважають, що продовження розмови краще, ніж відсутність її в принципі на Нормандському майданчику. Саме таку мету вони переслідують", - розповів Клімкін УНІАН.

Міжнародники наголошують, що ставлення країн Нормандського формату до Кремля відтепер може змінитись. Адже оприлюднення документів з грифом "конфіденційно" без згоди інших сторін — сигнал для Франції та Німеччини, що Росія не може вважатись їм другом або партнером. 

"Для Франції та Німеччини це був партнер у переговорах, а тепер до РФ буде трохи інше ставлення, — вважає посол Олександр Левченко. РФ себе повела так, як і на міжнародній арені — нахабно. Щоб ми дуже цьому здивувались —  вже не дивуєшся. Але, мабуть, здивувались деякі західні партнери, які, можливо, ще мали хоча б якісь ілюзії щодо політики Росії. Очевидно, що ці ілюзії тепер розвіялися", — акцентував Левченко. 

Для Франції та Німеччини це був партнер у переговорах, а тепер до РФ буде трохи інше ставлення /  фото kremlin.ru/

Глухий кут "нормандського формату"

Коли відбудеться наступний саміт "нормандського формату" вже ніхто не береться прогнозувати. Попри те, що "злита" переписка не зашкодила іміджу України, голова МЗС Дмитро Кулеба констатував, що своїми діями "Росія добиває "нормандський формат"". 

Не пошепки мертвим називають цей формат і експерти. На їх переконання, Росії сьогодні вигідніше вийти з програшного для неї формату та дочекатись зміни лідерів як у Німеччині, так і в Україні. А тому є ризик, що наступна зустріч "нормандської четвірки" відбудеться не раніше ніж за два роки, та вже у іншому складі.   

Читайте також"О, господи, Раша": Лавров заплутався у назві Росії (відео)

"Зустрічей в "нормандському форматі" не буде до наступних президентських виборів в Україні, якщо збережеться нинішня динаміка і не буде серйозних військових провокацій з російського боку", — прогнозує  дипломат Єлісєєв.   

За словами Павла Клімкіна, Україна сьогодні небезпечно наблизилась до пункту "не повернення" щодо Донбасу. Тому необхідно негайно діяти на основі вже нової стратегії. 

"Враховуючи, що вже почався зворотний відлік днів Меркель, на рівні лідерів має сенс зустрічатись, напевно, вже з новим керівництвом Німеччини. І не для того, щоб просто провести зустріч, а для того, щоб в цьому був сенс", — підкреслив екс-міністр. 

Що таке "пакет стримування"?  

Чи не останню надію міжнародники покладають на "сильний козир" Заходу, який має змусити Росію врешті-решт сісти за стіл перемовин. Так, за словами дипломатів, ситуацію може змінити лише ухвалення так званого "пакету стримування Росії", який вже давно лежить в "американській шухляді". 

Розробка великого санкційного пакета сьогодні ведеться в реальному часі між США та представниками ЄС, розповів Павло Клімкін: "Безумовно, без Європейського Союзу тут неможливо. Сенс трансатлантичної солідарності в тому, щоб США, Канада та Велика Британія погодили свою позицію [щодо пакету] з ЄС".

"Цей пакет вже давно чекає політичного рішення, підтверджує екс-голова МЗС Володимир Огризко. — Якщо його приймуть, тоді є шанс, що ситуація почне змінюватись. Треба формувати таку позицію, від якої Росії буде погано: застосувати нові, як кажуть американці - "пекельні санкції". Тільки тоді РФ швидко зрозуміє, що треба змінювати підходи".

Анастасія Светлевська

УНІАН в Google News