У кінотеатру «Сінема сіті» завершився 10-річний термін оренди площі у «Подолянах» / фото Владислав Стечишин

Кінодрама місцевого масштабу. Як Тернопіль лишився без кінотеатрів та інвесторів

Тернополяни раптово залишилися без великого кіно. Єдиний кінотеатр мережі «Сінема сіті», який систематично демонстрував нові кінострічки, припинив свою роботу через непорозуміння із керівництвом торгово-розважального центру «Подоляни», в якому функціонував. А муніципальні кінотеатри виявилися не готовими до такого розвитку подій.

У кінотеатру «Сінема сіті» завершився 10-річний термін оренди площі у «Подолянах» / фото Владислав Стечишин

Віднедавна тернополянам, аби побачити новий фільм на великому екрані, доведеться їхати в інше місто. Багатьох така перспектива обурює, однак наразі іншої альтернативи немає. І як надовго затягнеться оце «наразі», ніхто конкретно сказати не готовий.

З «турботою» про тернополян

8 лютого у «Сінема сіті» завершився 10-річний термін оренди площі у «Подолянах». Торговельний центр раптом відмовився продовжувати угоду. Мотивував свої дії тим, що кінотеатр, попри численні зауваження, тривалий час не проводить модернізацію.

«Протягом періоду діяльності кінотеатру він застарів як фізично, так і морально... Впродовж останніх 2-х років адміністрація ТРЦ «Подоляни» неодноразово намагалася домовитися з «Сінема Сіті» про оновлення та осучаснення... Адміністрація ТРЦ «Подоляни» неодноразово отримувала скарги і звернення відвідувачів стосовно якості обслуговування в кінотеатрі «Сінема Сіті». Застаріле обладнання, потерті, а подекуди поламані сидіння, неякісні 3Д окуляри, занадто малий гардероб, постійні черги і надмірні скупчення людей, що створює незручності для відвідувачів кінотеатру.

ТОВ «Сінема Центр» відмовилось проводити будь-який ремонт чи оновлення об’єкта, який функціонує вже 10 років. Враховуючи практично монопольну позицію «Сінема Сіті» на ринку Тернополя, керівництво кінотеатру вважало за недоцільне вкладати кошти в розвиток та забезпечення якісного надання послуг тернополянам і намагалось продовжити існування кінотеатру в такому жалюгідному стані», – пояснило мотиви свого рішення керівництво ТРЦ в офіційній заяві.

В своїй більшості усі закиди на адресу кінотеатру слушні. Однак після публікації даної позиції на сторінці «Подолян» у соцмережі Фейсбук, тернополяни одразу вказали власникам ТРЦ на їхню непослідовність. Адже до самого ТРЦ у клієнтів не менше зауважень. Під дописом в коментарях люди висловили невдоволення станом вбиралень у даному комплексі, льодової арени та ковзанів, які там видають, необлаштованих заболочених парковок поруч. Тож, якщо причина відмови у продовженні оренди кінотеатру справді в турботі про клієнтів, то керівництву «Подолян» не завадило б почати із модернізації ТРЦ.

Натомість спроба потурбуватися про комфорт мешканців Тернополя ціною того, що їм тепер ніде подивитися нові кінострічки, багатьох обурила і викликала несприйняття. Дехто уже закликає бойкотувати «Подоляни». Ба більше, люди наголошують, що ТРЦ розташований на околиці міста, тож, щоб добратися сюди з протилежного масиву громадським транспортом у вечірній час пік, треба півтори години. 

На жаль, УНІАН, попри численні спроби, не вдалося зв’язатися з керівництвом ТРЦ. Місцевим ЗМІ генеральний директор «Подолян» Михайло Ібрагімов у коментарі теж відмовив. Тож, які плани виношує керівництво комплексу щодо кінотеатру, наразі лишається загадкою. Буде прикро, якщо врешті виявиться, що власників ТРЦ зуміли зацікавити конкуренти «Сінема Сіті», і вимушена кіноблокада тернополян диктується суто меркантильними інтересами.

«Cinema city», аби відстояти своє право на продовження оренди, звернулося в  Господарський суд Тернопільської області. Одразу після цього в кінотеатрі запевнили, що доки не буде кінцевого рішення суду, жителі міста зможуть і надалі дивитися фільми. Однак 12 лютого в «Подолянах» знеструмили територію кінотеатру, тож він припинив функціонування.

«Зараз ми про всяк випадок шукаємо альтернативні приміщення. Але дуже сподіваємося на досягнення порозуміння з керівництвом ТРЦ «Подоляни». Їхні вимоги щодо модернізації і розширення – ми готові все це робити. Як і готові сідати за стіл переговорів і обговорювати питання збільшення орендної плати», – запевнила директор кінотеатру Тетяна Басалига.

Перспективи – туманні

Міську раду конфлікт між кінотеатром і ТРЦ застав зненацька. У місті ще функціонують два муніципальні кінотеатри. Однак в «Перемозі», переважно, проходять творчі імпрези, концерти, тренінги… Кіно там радше виняток з правил. У «Палаці кіно» стрічки демонструють частіше, але все одно не систематично, переважно в рамках різних кінофестивалів.

Повноцінно замінити собою «Сінема Сіті» ці два кінотеатри не в змозі. Насамперед, через відсутність належного обладнання.

«Ситуація неприємна, для мене це був удар. Чотири роки ми максимально просуваємо кінематограф у місті, вже звикли, що допрем’єрні покази стартували у Тернополі. Наше місто стало третім в Україні за відвідуваністю кінофільмів, і тут, раптом, таке», – каже заступник міського голови Тернополя з гуманітарних питань Леонід Бицюра.

Чиновник чимало зусиль доклав для популяризації кіно, у минулому році його обрали головою Асоціації кінокомісій України. Він пояснює, що лише «Сінема сіті» мало в Тернополі обладнання для трансляції DCP-формату.

«DCP – це першоекранка. Цей формат дає можливість пристосувати стрічку під кожен кінозал окремо, враховуючи розмір екрану, просторові особливості залу, звукове обладнання. Вже згодом стрічку переформатовують в HD, однак цей формат з’являється орієнтовно через два тижні після старту показу. А найпоказовішим є перший тиждень трансляції стрічки. Дистриб’ютори забезпечують промоцію, виходячи з темпів інтересу до стрічки, враховують, коли цей інтерес виходить на пік. Якщо говорити про HD, то це зовсім інший рівень, фактично, це вже трансляція стрічки на інерції інтересу», – пояснює Леонід Бицюра.

За його словами, запізнення у два тижні в показі для обласного центру є неприйнятним. Тим більше, це відіб’ється і на касових зборах.

Втім, наразі іншого виходу, як транслювати HD, у Тернополя немає. Чиновник запевнив, що зараз влада міста, насамперед, активізуватиме діяльність «Палацу кіно». Але й це зробити бути нелегко. Кінозал тут, зазвичай, не опалюється, оскільки за умови увімкнення батарей суттєво зростають витрати на експлуатацію комплексу, а відтак – і вартість оренди кінозалу.

На переконання Леоніда Бицюри, «Палац кіно» не має потенціалу бути комерційно успішним проектом. «Кіно ми тут демонструватимемо, але це не  бізнес. Це збитковий зал. Маркетологи його бракують, хоча він і розташований у центрі міста, за три хвилини пішки від головпоштамту.  Але там вузька вулиця з одностороннім рухом і відсутністю місць для паркування. Навіть заклад харчування, який був навпроти «Палацу кіно», закрився. Чому? Там невдале місце. Пропонували двом всеукраїнським кіномережам, вони це приміщення забракували», – каже Леонід Бицюра.

Водночас він запевнив, що українські фільми, про допрем’єрний показ яких у Тернополі були домовленості, тернополяни таки побачать. Зокрема, у «Палаці кіно» незабаром відбудеться трансляція фільму Михайла Іллєнка «Толока». А 24 лютого тут покажуть фільм про початок анексії Криму «Черкаси».

В центрі Тернополя досі немає повноцінного кінотеатру / фото УНІАН

Інвестори приходять і… йдуть

Багатьох дивує, чому в центрі Тернополя досі немає повноцінного кінотеатру, в якому б систематично транслювалися сучасні фільми. Врешті, як так сталося, що місто із чималим інтересом до кінематографа, мало лише один повноцінний кінотеатр.

Леонід Бицюра запевняє, що пошуки зацікавлених структур велися. «Нам чотирьох кінозалів було замало, тому ми шукали можливості відкриття нових кінотеатрів у місті.  Минулого року мали кілька зустрічей з всеукраїнськими операторами. «Мультіплекс» хотів зайти в Тернопіль. Вони розглядали один з запроектованих комплексів, проводили маркетингове дослідження. Врешті визначилися, яка площа у новобуді їх цікавитиме, які матеріали мають бути використані, якою має бути шумоізоляція. Однак із забудовником вони спільної мови не дійшли», – каже заступник мера.

На його думку, зараз ідеальним виходом була б реконструкція «Перемоги». Попередній проект для змін тут уже розроблений. Однак для його реалізації потрібен інвестор.

«Останню пропозицію щодо кінотеатру в «Перемозі» мали від інвесторів два роки тому. Там доступність для автомобілів ще гірша, ніж у «Палацу кіно», однак маркетологи порахували, що пішохідного трафіку в самому центрі міста їм абсолютно вистачає, щоб проект був комерційно успішним. Однак до конкретики, в підсумку, не дійшло. Ми також надавали пропозиції щодо молодіжного центру ім. Довженка на Сонячному масиві та залу колишнього кінотеатру «Комсомолець» на Східному. Але «Перемога» – це сьогодні ідеальне рішення», – вважає Леонід Бицюра.

Створити у центрі міста свій муніципальний кінотеатр в мерії поки що не бачать можливості. «Палац кіно» не розглядають для такої цілі, оскільки, окрім проблем з браком території для паркування, там ще бракує і належної площі для зони харчування.

«Кінотеатри сьогодні на квитках заробляють орієнтовно 50%, решта доходу – це бар, попкорн, напої, супутні товари. Якщо говорити про бізнес концепцію, то дохід кіно приноситиме при наявності від чотирьох невеликих кінозалів різної місткості. Скажімо, один великий зал на 200 осіб і менші зали до 20 крісел. І обов’язково має бути площа для бару чи ресторану. Найбільші витрати – це обладнання. Тому успішних муніципальних кінотеатрів в Україні – одиниці. Скажімо, щоб мати можливість транслювати DCP, треба витратити сотні тисяч доларів. Таких коштів місто не має», – каже заступник мера.

Насправді, за бажання, кошти мерія знайти б могла. Але для цього команді міського голови Сергія Надала доведеться припинити задарма роздавати землю забудовникам через нехитрі схеми. Це ж стосується і комунального майна. З приходом нового прокурора області Петра Бойка, правоохоронці завадили продати за безцінь будівлю в центрі міста. Після обшуків у мерії з приводу спроби втілити дану оборудку відкрито кримінальне провадження.

Також чиновникам варто переглянути власні апетити щодо зарплат. Тернополянам не зрозуміло, за які такі заслуги мер та його заступники отримують по 60-80 тисяч гривень на місяць. Адже гасло «Тернопіль буде розвиватися!», яким міська рада почала активно оперувати кілька років тому, не стало магічним і не вилилося в реальні зміни.

Допоки в мерії граються у пафосно-безглузді проекти на кшталт запровадження «Книги рекордів Тернополя», встановлення пам’ятника вчителю за 1 млн грн,  організації у парках чи на центральному майдані так званих гастрономічних «фестивалів», які насправді є звичайнісінькими алкошабашами, місто стрімко перетворюється на провінцію. Без регулярних авіарейсів, без багаторівневих парковок, які давно стали вимогою часу, тепер вже і без кінотеатрів.

Андрій Вацик

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter