Українська економіка постраждала від голландської хвороби

До якого рівня потрібно опускати гривню, щоб металургійне і хімічне виробництво на експорт стали рентабельними, - в пошуку відповіді на це запитання полягає зараз завдання Кабміну і НБУ...

Світова криза вдарила по економіці України з двох флангів. З одного боку, виникли банківські проблеми з ліквідністю. Зовнішній борг України ще в липні 2008 року перевищив $100 млрд., з яких близько $30 млрд., – короткострокові кредити (золотовалютні резерви НБУ зараз трохи більше $30 млрд.). Рефінансувати ж зовнішні позики в умовах світової кредитної кризи дуже складно, крім того, з України спішно ретирувався спекулятивний капітал.

З іншого боку, фінансова криза і викликане нею побоювання майбутньої рецесії економік США і країн Європи привели до зниження світових цін на товари з сировини. Україна зазнає зараз великих втрат від продовження падіння цін і попиту на метали і хімічні добрива. Товарний експорт скоротився в серпні в порівнянні з липнем на $895 млн. (близько $700 млн. за рахунок зменшення металургійного експорту). Зрозуміло, що у вересні зниження буде ще більшим, а в жовтні – більшим, ніж у вересні (падіння цін на сталь почалося в кінці липня). А це приводить до зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі і, відповідно, девальваційного тиску на гривню (валюти від експорту надходить до України з кожним місяцем все менше).

Саме ці два чинники привели, головним чином, до зростання курсу долара на міжбанківському валютному ринку, а потім і готівкового долара. Негатив лише посилили проблеми з Промінвестбанком, сповільнена реакція Нацбанку і закриття депозитів наляканим населенням.

Антикризові заходи, плановані наразі владою, носять лише косметичний характер. Створення стабілізаційного фонду і збільшення гарантій по банківських внесках аніскільки не допоможуть українським експортерам.

Пригноблена металургія подає сигнал SOS

Ситуація в металургії, головній експортній галузі України (експорт недорогоцінних металів в першому півріччі складав 45,3% від усього товарного експорту), сьогодні вельми плачевна. Відвантаження на експорт майже припинилося, виробництво істотно скоротилося, половину доменних печей зупинили, починається відправка працівників у відпустки і знижується зарплата. Світові ціни на сталь при цьому продовжують безперервне падіння - на сьогодні вони знизилися в середньому на 40% в порівнянні з липневими значеннями, порівнявшись з ціновими рівнями лютого.

У зв`язку з чим, а також зі схожими проблемами в хімічній галузі, промисловість показала в серпні мінус 0,5%, а у вересні – мінус 4,5%. Як результат, якщо в серпні приріст ВВП складав 10,9%, то у вересні тільки 5,5%. У жовтні зниження світових цін на сталь продовжилося, отже, падіння у промисловості зросте, а приріст ВВП зменшиться ще сильніше. У листопаді і грудні ВВП, найімовірніше, також піде в мінус (2009 рік, напевно, теж розпочнеться економічним падінням).

Урядова допомога металургам у вигляді зниження транспортних тарифів і ціни на газ лише частково вирішує проблеми. Скорочення негативного сальдо зовнішньої торгівлі за рахунок обмеження імпорту взагалі – теж нічим не допомагає металургам. Надасть деяку допомогу металургам лише скорочення імпорту саме металів, які купуються зараз за кордоном.

Хай впаде гривня!

Тому всі заплановані заходи для мінімізації дії світової кризи на українську економіку можуть зменшити негативне торгове сальдо і на якийсь час зупинити зростання долара, але металургам і хімікам від цього не легше.

Виправити ситуацію може тільки захід, який дозволить швидко відновити експорт металів. А таке в умовах падіння світових цін на сталь може відбутися тільки при істотній девальвації гривні. Таким чином, якщо зараз зусилля Нацбанку і уряду приведуть до стабілізації курсу гривні на рівні, скажімо, 5,3 -5,5 грн/дол., то металургійна галузь, а з нею і вся країна опиняться у важкому становищі.

До якого рівня потрібно опускати гривню, щоб металургійне і хімічне виробництва на експорт стали рентабельними, - в пошуку відповіді на це запитання полягає зараз завдання Кабміну і НБУ. Причому, при продовженні зниження цін на сталь необхідно далі опускати і гривню. До речі, курс гривні хоч і потрібно істотно знижувати, але не такими стрімкими стрибками, як це допустив Нацбанк на початку жовтня (до 6 грн/дол протягом одного тижня).

А якщо гривня до долара відчутно знижуватиметься, то не потрібні будуть жодні додаткові заходи для скорочення імпорту. Правда, інфляція за рахунок підвищення цін на імпорт і його скорочення буде рости.

Симптоми економічної недуги

Загалом, не лише фінансова, але й економічна криза в Україні вже фактично почалася (падіння промисловості і уповільнення зростання ВВП), а найближчими місяцями варто чекати її розвитку – у вигляді падіння ВВП.

А назвати кризові явища, що відбуваються зараз в українській економіці, можна проявом «голландської хвороби» або ефекту Гронінгена. Під цим економічним терміном мається на увазі зростання реального обмінного курсу національної валюти за рахунок збільшення об`ємів експорту одних галузей, що чинить негативну дію на інші галузі і на економіку в цілому. Виникнення поняття «Голландська хвороба» пов`язане з відкриттям наприкінці 1950-х — початку 1960-х років XX століття родовищ природного газу в тій частині Північного моря, що належить Нідерландам, а також подальшим зростанням експорту природного газу – що спричинило істотне здорожчання національної валюти цієї країни.

Пригадаємо фінансову кризу в Україні 1998-1999 років. Гривня девальвувала тоді приблизно в 2,7 раза, зупинивши своє падіння і зафіксувавшись на рівні 5,3-5,4 грн/дол. Внаслідок такої різкої девальвації в країні, починаючи з 2000 року, почалося економічне зростання, що було пов`язане, головним чином, з нарощуванням експорту.

Головною ж експортною галуззю України була і поки залишається металургія. Динаміка виручки від експорту недорогоцінних металів в останні 7 років виглядає так:

 Як бачимо, експортна виручка почала зростати особливо прискореними темпами, починаючи з 2003 року. Що пов`язано зі стартом процесу швидкого підвищення світових цін на сталь. До речі, виключно різким зростанням цін на сталь і, відповідно, збільшенням експорту чорних металів (у 1,6 разу) пояснюється рекордний приріст ВВП в 2004 році (12,1%). А уповільнення темпів приросту ВВП в 2005 році (2,6%) було викликане, навпаки, падінням світових цін на сталь протягом всього року.

Збільшення ж експорту металів в останні 7 років відбулося, головним чином, саме за рахунок зростання світових цін, а не завдяки збільшенню випуску продукції в натуральних показниках (нових металургійних підприємств в Україні не з`явилося). Так, наприклад, виробництво чавуну, напівфабрикатів, сталі, прокату і труб склало за даними Держкомстату в 2003 році 91,7 млн. т., а в 2007 році – 106,6 млн. т. Приріст в тоннах за 5 років всього на 16,2%, тоді як експортна виручка в металургії за цей період збільшилася в 2,44 раза.

В порівнянні з величиною експорту металів в 2001 році додатковий приріст валютних надходжень від цього експорту за наступні 6 років склав сумарно $39,6 млрд. (сума щорічних приростів). Також чималий приріст за рахунок сприятливої кон`юнктури був у ці роки і в хімічній галузі.

А зараз пригадаємо ситуацію із золотовалютними резервами України! Як відомо, в 1998 році з метою підтримки гривні НБУ втричі скоротив свої резерви, і вони на початок 1999 року дорівнювали менше $1 млрд. Потім відбувалося їх щорічне збільшення. У таблиці вказаний розмір ЗВР на початок року:

Порівняємо дві цифри! Золотовалютні резерви виросли до $31,8 млрд., а додатковий притік валюти за останні 6 років тільки від металургійного експорту, що викликаний, в основному, зростанням світових цін, склав $39,6 млрд. Отже, не було б зростання світових цін на сталь (і хімічні добрива), гривня б за останні роки тільки девальвувала. Сталося ж навпаки – Нацбанк провів ревальвацію гривні в 2005 і 2008 роках.

Тепер фортуна для українського експорту кардинально погіршала, і країна має економічну кризу. Усі ознаки наслідків «голландської хвороби».

Китайська економічна вакцина

Але чи можна в якийсь спосіб лікуватися від «голландської хвороби» або уникати її? Виявляється, можна, і ліки давно відомі в світі. Дуже показові в цьому плані міркування міністра фінансів Росії Олексія Кудріна, який давно діагностував для своєї країни «голландську хворобу» (по експорту нафти і газу):

«Так чинить Китай. Він весь час тримає юань до долара, не зміцнює його. І тим самим завжди клав на лопатки всі країни Європи і США. Наша країна після девальвації в 98-му році вийшла в 99-му році на темп економічного зростання в 10 %. Це теж був ефект девальвації — ослаблення рубля. Але після цього ми почали витрачати дуже багато нафтодоларів. А коли на ринок викидаємо велику кількість нафтодоларів, то рубль зміцнюється. На жаль, Росія, витрачаючи свої нафтодолари більше, ніж це необхідно (це знову питання для тих, хто каже «треба більше витрачати»), укріплює тим самим рубль — це пряма залежність — і робить менш конкурентною свою економіку» (Інтерв’ю А.Л. Кудріна «Підсумковій програмі» телеканалу НТВ - 27 квітня 2008 року).

До речі, валютні резерви Китаю найбільші в світі і станом на кінець вересня склали $1,905 трлн. При цьому Піднебесна є зараз найбільшим експортером чорних металів, але надприбутки у своїх металургів через зростання світових цін на сталь китайський уряд відбирає шляхом спочатку введення, а потім регулярного збільшення експортного мита.

Треба також сказати, що цілком пристойні дивіденди для свого експорту мали в останні роки США – завдяки зміцненню євро до долара. А зараз ослабленню євровалюти не можуть нарадуватися уряди країн ЄС.

Залишається лише сподіватися, що українська влада в майбутньому, коли світові ціни і попит на сталь знову почнуть рости, виявиться мудрішою. Що ж до ступеня майбутнього падіння гривні можна навести такі міркування. З 1 січня 2000 року по 1 січня 2008 року споживчі ціни в Україні виросли в 2,31 раза. У США інфляція за даний період склала близько 30% (у ЄС ще менше). Якщо взяти для розрахунку валютний курс на початок 2000 року в 5,30 грн/дол, то при дотриманні паритету (облік ступеня інфляційного знецінення двох валют) на 1 січня цього року один американський долар мав би коштувати 9,4 гривні, а зараз, певна річ, ще вище (близько 10 гривень).

Якщо падіння цін на сталь припиниться в найближчі дні-тижні і з`явиться попит на метал в світі, то, можливо, виявиться достатньою девальвація гривні до курсової позначки в діапазоні 5,5-6 грн/дол.

 Юрій Глухов

УНІАН в Google News