Адвокат Артем Афян розповів про перший укладений партнерський договір ЛГБТ-пари в Україні / фото УНІАН

Адвокат Артем Афян: Одностатевий секс є, його ніхто заборонити не може. Не бачу серйозних аргументів проти одностатевого шлюбу

07:20, 19 листопада 2020
13 хв. 1419 Інтерв'ю

10 листопада в Україні вперше офіційно зареєстрували одностатевий союз. Дві жінки підписали партнерський договір - документ, який є альтернативою шлюбу. Про суть договору, гомосексуальні шлюби та "традиційні цінності" УНІАН поговорив з автором документу, адвокатом та керуючим партнером компанії Juscutum Артемом Афяном.

Коли ви розробили партнерський договір для одностатевого союзу і чи багато часу це зайняло?

Це був десь 2011 рік, в Україну приїжджав Елтон Джон, а якийсь депутат з «Комуністичної партії» заявив: «У нас ніколи не буде одностатевих шлюбів». До цього проблеми ЛГБТ-спільноти мене не обходили, але тоді подумав: «Несправедливо вказувати людям, як їм будувати стосунки». Сприйняв це як цікаву юридичну задачу.

У партнерському договорі є цілий ряд пунктів, які відновлюють правову конструкцію сім'ї, закріплену в Сімейному кодексі та інших законах. Створити цей документ дозволив принцип свободи договору, закріплений у Цивільному кодексі. Документ потроху виписував вечорами кілька місяців, а потім зареєстрував авторські права на нього.

А інші юридичні фірми можуть почати укладати цей договір?

Поки що ніхто до мене не звертався, але розгляну це питання з радістю. Претендую на якусь суму від кожного укладеного договору.

Дивно, що документ розробили так давно, а перший одностатевий союз зареєстрували тільки 10 листопада цього року. Чому так?

Тоді не знайшов ані нотаріуса, ані пари. Особливо цією темою не переймався, я не є представником ЛГБТ. Мені було важливо знайти одностатеву пару, яка була б сім’єю за своєю суттю. Але ці пари стримує страх агресивної реакції суспільства. І, насправді, це - найбільша проблема. Люди, які відрізняються, в нашій країні можуть почуватися в небезпеці. Олесю знаю давно – вона не боїться (Олеся Соломіна – громадська діячка, яка підписала зі своєю дівчиною перший партнерський договір, - УНІАН). Вона робить багато речей, для яких в інших «яєць не вистачає». Цього року Олеся розповіла мені про своє життя, і я згадав про партнерський договір.

Олеся і Ада вперше в Україні узаконили одностатеві стосунки / фото з Facebook Олесі Соломіної

Після оприлюднення інформації про перший зареєстрований одностатевий союз вже хтось з пар звернувся?

Так, понад десять пар.

Це все ЛГБТ-пари?

Не знаю, бо не я адмініструю процес.

Зауважу, що конструкція партнерського договору дозволяє зафіксувати свої відносини і поліаморним особам. Бо сторін в договорі може бути більше, ніж дві. Так само, гетеросексуальним парам.

В чому суть партнерського договору, що він дає парам?

Це режим спільної власності для майна, набутого під час шлюбу, можливість його розподілу у випадку розірвання. Доступ до реанімації, підкріплений окремими заявами в договорі. Зобов'язання одного з партнерів піклуватися про дитину іншого партнера, якщо його не стане. Це не дорівнює усиновленню. Це обов'язок спробувати здійснити усиновлення, зробити все, щоб дитина не потрапила в дитячий будинок.

Розумієте, є достатньо архаїчний Сімейний кодекс, а є загальні цивільно-правові відносини, заяви, довіреності та принцип свободи договору. Вони дозволяють відбудувати цей конструкт.

Мене зараз запитують, чи гарантовано, що працюватиме. Ні, не гарантовано, бо інструмент достатньо тонкий. Хоча на підставі подібних нотаріальних заяв в медичні заклади допускають. 

В Україні?

Так. Можете офіційно оформити своє бажання в першу чергу допустити брата, а не батьків чи когось іншого. Це можливо. Мабуть, лікувальним закладом буде сприйняте більш нормально, якщо не пояснювати це стосунками з людиною вашої статі.

Юрист стверджує, що гомосексуальність не передається через виховання / фото УНІАН

Чи може цей договір допомогти ЛГБТ-парам з усиновленням дітей з притулків?

Я б дуже цього хотів. Але цей договір не допоможе, принаймні поки що. Хочеться вірити, що він стане ще одним кроком в напрямку дестигматизації стосунків ЛГБТ-людей. Гомосексуальність не передається через виховання, а дітям в сім'ї краще. Між іншим, за своїми цінностями ЛГБТ-сім'ї почасти дуже класичні та консервативні. Це демонструє практика, дивився дослідження.

У 2015 році в США Верховний суд прийняв рішення, яким легалізував одностатеві шлюби. Там є цікаве формулювання: «Заявники навіть не думають про те, щоб знецінити інститут шлюбу, вони прагнуть поширити його на себе через свою повагу до статусу шлюбу. І маючи на увазі їх непорушну [людську] природу, одностатевий шлюб - це єдиний можливий для них шлях досягнення потрібного їм рівня взаємозв'язку».

В соцмережах вам пишуть про «Содом і Гоморру», наводять аргументи проти одностатевих шлюбів, посилаються на Біблію. Що на це все скажете?

Одностатевий секс є, його ніхто заборонити не може. Не бачу серйозних аргументів проти одностатевого шлюбу. В посиланнях на релігію є маніпуляція. Бо релігія так само засуджує шлюб з особою іншого віросповідання, але чомусь зачепилися за одностатеві союзи. Є аргумент «це не відповідає Біблії». А чому має відповідати Біблії? У нас держава світська.

Релігійні аргументи, переважно, ґрунтуються на припущенні «під загрозу підпадають діти». Це нонсенс. Дивлячись на гомосексуалів, дитина не стане гомосексуалом. Якщо чесно, справжньою проблемою є вживання алкоголю в сім'ях, але про це ми не говоримо. Не говоримо, що не варто дозволяти шлюб між людьми з різними IQ. А можливо, про це варто замислитися…

Ще задовго до хрещення Київської Русі, дві тисячі років тому в Римі існувало безліч різновидів інституту шлюбу.

Чим партнерський договір принципово відрізняється від офіційно зареєстрованого шлюбу?

Принципових відмінностей, мені здається, немає. Є низка речей, де повністю відтворити шлюб ще не можна. Наприклад, в договорі є зобов’язання піклуватися про дітей партнера, але воно не є обов'язковим для державних органів. В офіційному шлюбі є право не свідчити проти людини, з якою перебувають у шлюбі, коли вона під підозрою. У партнерському договорі не можемо надати таке право.

Сподіваюся, зробивши цей крок, зможемо домогтися більшого. Адже у нас є законопроекти та навіть національна стратегія про те, що слід запровадити інститут цивільного партнерства.

Артем Афян каже, що Рада поки не готова голосувати за законопроекти про інститут цивільного партнерства / фото УНІАН

Що з цими законопроектами?

Грузнуть. Поки що Рада не дуже готова за це голосувати. Не хочу огульно хаяти всіх депутатів… Але мені складно визнати абсолютне право визначати цю норму за Верховною Радою, коли низка депутатів періодично потрапляють у скандали з приватним життям.

Ваш партнерський договір - це документ на скільки сторінок?

Небагато, десь шість. Навмисно робив його лаконічним, бо можна допрацьовувати. Попереджаємо пари, що є варіант робити цікаві доповнення.

Яким чином? Побутові обов'язки прописати можна?

Можна. Навіть можна прописати, що у випадку доведення зради однієї зі сторін, пропорції розподілу майна будуть інші. Тільки треба надати визначення зради і як доводити. Це про свободу договору. Є одна обмежувальна норма – немає суперечити публічному порядку.

Укласти цей договір можуть повнолітні громадяни України. Чи можливо його укласти з іноземцем?

Можна, але треба доопрацювати, зважаючи на міжнародний елемент. Щоб це не був просто папірець.

Якісь додаткові документи потрібні?

Ні. Не афішую цього, але можна навіть зареєструвати договір з утриманкою. Це - свобода договору. Те, на що люди погоджуються. Будь-яку конструкцію можна реалізувати.

В коментарях вам багато писали, що такий договір діє «до першого судового позову…»

Оскаржувати щось в суді потрібно на підставі того, що це порушує норми права. Не моралі, не вашого уявлення про те, що правильно або ні, а саме норми права. Якщо ви будете позиватися, треба довести, що договір порушує саме ваше право. З цікавістю чекаю на такі позови. Написати договір - це був перший рівень челенджу. А судовий позов був би наступним. З радістю прийму виклик.

Як думаєте, укладати партнерський договір у нас будуть більше все-таки ЛГБТ-пари?

На перших порах, так. Але, думаю, ідея кастомізованих шлюбів, в яких більше можливостей, пошириться. Наприклад, ви можете встановити реальний обов'язок запрошувати вас на побачення щотижня зі штрафом, якщо партнер цього не робить. Єдина межа - не можна встановлювати кількість статевих актів. Інтимні речі поза межами правового регулювання.

Ми живемо в епоху серійної моногамії - люди перейшли до союзу довжиною десь у десять років. Такими відрізками по десять років перебувають у кількох стабільних більш-менш моногамних союзах. Це показує соціологія. Інститут шлюбу за цим не встигає і не може нічого запропонувати. Тому спостерігаємо колосальну кризу у звичайному форматі сім'ї. А цивільне партнерство має цікаві перспективи.

Пара в офіційному шлюбі може укласти партнерський договір?

Їм немає особливого сенсу це робити, потрібен шлюбний договір.

Але ж в цьому можна прописати обов'язок регулярно ходити на побачення?

Вважаю, що в шлюбному договорі теж можна встановити такий обов'язок. Подекуди шлюбний договір просто більш складний і зарегульований інструмент. Наприклад, шлюбний договір не може відходити від принципу рівності часток подружжя у набутому спільно майні, і ця норма перекреслює дуже багато конструкцій, які люди хочуть запровадити у своєму шлюбі. 

Адвокат пояснив, чому в Україні не розповсюджені шлюбні договори

Чому в Україні не розповсюджені шлюбні договори?

Існує два важливих для сучасної сім'ї типи договорів. Шлюбний договір врегульовує майнові права та обов'язки, а другий договір - реалізацію батьківських прав. Люди відразу домовляються, що відходить одному та іншому у випадку розлучення, як піклуватися про дітей, який розмір аліментів.

Ці договори не розповсюджені, бо у нас цьому не вчать. Здається, що коли люди йдуть до РАГСу або до церкви, замислюватися про розлучення - наче вже розлучитися. Однак статистика розлучень говорить проти цих переконань. Чи не кожен другий шлюб завершується розлученням. Але, за моїм спостереженням, осмислені шлюби є більш міцними.

За кордоном є конструкти, подібні вашому партнерському договору?

Наскільки мені відомо, інститути цивільного партнерства розповсюджені насамперед в країнах, де розлучення - це надзвичайно складний процес. Наприклад, в Італії розлучення може тривати десять років. Це не жарт.

Тобто, це альтернатива офіційній реєстрації шлюбу?

Так, більш гнучка форма фіксації певного рівня взаємовідносин, яка не завжди намагається повністю відтворити шлюб. В США теж є такі договори, бо деякі пари вирішують просто жити разом. При цьому, їм важливо тримати в порядку матеріальні справи.

В коментарях вас питали, чи плануєте опублікувати «рибу» договору? Щоб інші юристи оцінили.

Вже надсилав юристам, які займаються питаннями ЛГБТ. Казали, що це не зовсім шлюб, але цікаво.

Так, опублікую за тиждень чи два. Для України це важливий крок. Суспільство скидає з себе ще один тягар, який тягне назад та дозволяє когось утискати. Бо це насправді нонсенс - люди хочуть взяти на себе додаткові обов'язки, а ми кажемо: «Ви не сім'я, ми так вирішили».

Знаю, що хтось з нашої церкви висловився, мовляв, гей-шлюбів ніколи не буде. Нехай… Цікаво, що Папа Римський зміг сказати: «Хто я такий, щоб засуджувати геїв». Хотілось би, щоб у нас більше переймалися реальними проблемами. В Україні жахлива статистика щодо сімейного насильства. Краще б церква з цим працювала. Сім'я, в якій чоловік постійно зраджує дружині або застосовує домашнє насильство - менш традиційна, ніж союз людей однієї статі. Хоча, не маю права повністю розписуватися за ЛГБТ, бо не відчув їхніх утисків. Я лише дуже гарний юрист, який вміє розв'язувати задачі (посміхається).

Артем Афян вважає свободу найбільшою цінністю нашої країни / фото УНІАН

Чому для вас це важливо?

Бо це про громадянські свободи. Свобода - є найбільшою цінністю цієї країни. Тільки своїм відношенням до свободи відрізняємося від Росії. Інколи, коли людям відмовляють в правах, варто взяти їх самим. Суспільство теж може бути джерелом прав та свобод, а не тільки випрошувати у депутатів. Договором хотів це показати.

Як думаєте, чи буде мати попит послуга розриву партнерського договору?

Так, бо це питання статистики. Якщо тисяча людей укладе договір, обов'язково будуть ті, хто його розриватимуть. Це правозастосовна практика. З поширенням цієї практики буде накопичуватися кількість судових рішень, відповіді держорганів, все це буде вибудовуватися в інститут цивільного партнерства.

Що треба, щоб розірвати партнерський договір?

Як будь-який інший договір - угода сторін або суд.

Не боїтеся, що під вікна прийдуть з плакатами «за традиційні цінності»?

Чи боюся, що хтось може забажати мені зла? Звісно, я не супермен. Але не вважаю, що страх мусить коригувати мою поведінку. Боюся і роблю. Є правові цінності, за які варто боротися. Вірю, що це не марно.

Ірина Петренко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

+
Погоджуюся
Продовжуючи переглядати www.unian.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності