За карантин лідер групи "Антитіла" Тарас Тополя встиг створити шість композицій / фото УНІАН

Фронтмен гурту "Антитіла" Тарас Тополя: Музиканти не можуть бути повністю поза політикою, адже ми впливаємо на мільйони сердець і голів

Фронтмен гурту "Антитіла" Тарас Тополя в інтерв’ю УНІАН розповів про майбутній альбом, дует з Alyosha, своє ставлення до політики, а також поповнення у родині, що має відбутися з дня на день.

Тарасе, розкажіть, як провели карантин. Встигли і попрацювати, і побайдикувати трохи?

Так, встигли і на студії попрацювати, і створити шість композицій для нового альбому. Провели багато часу з родиною в різних активностях та займаючись уроками з синами. Їздили на природу, до води, подалі від людей. В лісі гуляли. Є багато прикольних місць на правому березі Київського водосховища, в районі Сухолуччя. Там мальовничо і мало людей. Все ж, коли ми потрапляємо в публічне місце, до нас одразу багато уваги і важко розслабитись, особливо коли з нами ще двоє дітей. Тому для відпочинку шукаємо безлюдні місця.

Новий альбом групи "Антитіла" вийде вже наступного року / прес-служба групи "Антитіла"

Яким буде ваш новий альбом? Коли він побачить світ?

Ми вже відчуваємо, що він буде різноплановим по звучанню, як і попередній. Кожна пісня матиме свій характер. Деякі пісні будуть важчими по звучанню, деякі більш радійного формату. Але альбом буде сповнений музичних експериментів. Наприклад, пісня «Кіно», яка нещодавно вийшла, не дуже характерна для нашої творчості. Після таких пісень як «Лови момент» та «Там, де ми є», ми граємося по-новому зі звучанням, але це дуже цікаво для нас. Ці творчі експерименти будуть йти лейтмотивом через весь альбом, єдине, що буде незмінним, - це лірика і намагання кожною піснею передати якусь емоцію, атмосферу, смисл.

Альбом ми плануємо випустити вже у 2021-му році, а восени плануємо випустити ще один кліп.

А чи плануєте ви колаборації з іншими артистами?

Ми завжди важко йшли на це. Для нас це не дуже органічно. Хіба що висить у повітрі дует з Оленою (Олена Тополя – дружина Тараса Тополі та відома співачка Alyosha, - УНІАН), але потрібно, щоб прийшла саме та пісня. Ми розуміємо, що якщо ми випустимо спільну пісню – це буде хайп. Очевидно, що ми не випустимо щось погане, це буде класна пісня, ми професійно все зробимо. Але просто хайпу заради хайпу не хочеться. Тому ми поки що утримуємося від дуетних історій. Чекаємо спільної музи.

За словам Тополі, фішка їхньої групи в тому, шоб музика була доступна для широкого кола людей / фото УНІАН

Людина, яка починала слухати вас з пісень «Рожеві діви» та «Смотри в меня в упор» не може не помітити, як сильно змінився ваш стиль, наскільки глибокими та змістовними стали тексти. Ви цілеспрямовано над цим працюєте? Як це відбувається?

Так, аудиторія розширюється завдяки цьому. Багато людей сьогодні слухають «Антитіла» цілими сім’ями. Власне, наша фішка в тому, що ми не замикаємось в одному форматі, а намагаємося постійно вилазити за рамки і намагаємось робити так, щоб музика була доступна для широкого кола людей і приємна як дітям, так і їхнім батькам, і дідусям та бабусям.

Робота над цим – це колективний творчий процес. Є певний ценз в колективі стосовно того, яка із пісень має право жити, а яку варто сховати в довгу  шухляду. Коли твір вже отримує певну форму, оболонку у вигляді аранжування, ми розсилаємо його друзям і, отримавши фідбек, можемо переробити певні моменти і навіть повністю змінити лірику чи гармонію.

Тополя зізнався, що з'йомки нового кліпу "Кіно" були технічно важкими / фото УНІАН

Як виникла ідея кліпу «Кіно», який ви днями випустили?

Ідея кліпу «Кіно» була результатом міркувань і внутрішніх переживань команди  протягом декількох місяців. Спочатку створюється пісня, а потім ми вигадуємо той віжуал, який або максимально розкриє композицію, або додасть до смислу композиції ще й паралельний зміст. І, зрештою, це переростає у щось таке багатошарове. А далі вже технічні нюанси: як зібрати образи, костюми, скільки необхідно фінансів і таке інше.

Знімання кліпу «Кіно», звичайно, були важкими технічно. Це пустеля, палить сонце, велика кількість людей, всі процеси мають бути злагоджені. Це жорсткі часові рамки, адже багато залежало від погодних умов. Але ми справилися, бо з нами поруч було багато друзів й однодумців.

Кліп «Кіно» вийшов дуже алегоричним, насиченим різноманітними образами. Чи задумувалися ви, коли його створювали, що щось легше зайшло б ширшій аудиторії, можливо, вище злетіло в трендах?

Є два погляди на цей кліп: з одного боку, це просто красива картинка, це стилістика стімпанк, яка є оригінальною, яку ніхто ще до нас не втілював у відео в Україні. Але кожен кадр при цьому ми наситили певними образами та метафорами, і кожен пірнає у них настільки, наскільки йому дозволяє його ментальний, життєвий акваланг.

У нас там є гілка обговорень в YouTube, де люди розповідають, як  вони інтерпретували той, чи інший образ. Я ці коментарі читаю, і мурашки по шкірі іноді йдуть від того, наскільки люди глибоко все відчувають. І це дуже приємно, тому що справа будь-якого митця зовсім не пропаганда, не атака в лоб: оце – чорне, оце – біле; це – правда, це – брехня; оце - добро, а оце – зло. В контексті такої пропаганди ти не залишаєш місця для серця людини і для мозку. Задача митця - спонукати людину, щоб та додала до його творчого акту щось від себе, своє сприйняття, переживання, свої  висновки, щоб стала причетною. А тренди в  YouTube чи кількість переглядів – це вже механіка.

Чи не плануєте ви самі знятись вже у справжньому повнометражному кіно?

Я досить тверезо оцінюю свої акторські можливості. Я би хотів знятися у драмі, тому що якщо характеризувати моє життя, то загалом воно − драма з хепі-ендом, але я думаю, що більшість людських життів – це так само драми зі своїми якимось падіннями і перемогами. Втім, не хочеться знятись так, щоб потім це викликало якісь пересуди, насмішки, чи шеймінг. Звичайно, надходять пропозиції щодо різних зйомок, зараз є пропозиція щодо кастингу, але побачимо, можливо, щось і станеться.

Тополя намагається не заглядати далеко, але піти зі сцени хоче вчасно і гідно / прес-служба групи "Антитіла"

Яким ви бачите гурт «Антитіла» через десять років?

Я не знаю, яким він буде, і не заглядаю так далеко. Єдине, що я хочу – це піти зі сцени вчасно і гідно. Не жувати цю гумку, якщо вона вже стане несмачною і неактуальною, лише  заради грошей.

Як у вас зараз справи з продовженням туру, який було перенесено через карантин? Чи вже відомі нові дати?

Ми перенесли частину туру на осінь. Це тисячні зали, криті площадки. А частину стадіонного туру перенесли на весну. Звичайно, переноси вдарили по нас фінансово. Але ми щасливі, що наші прихильники не картають нас за ці переноси, а, навпаки, пишуть, що дуже чекають на наші виступи. Проте, шість концертів в Європі нам довелося повністю скасувати, а тур по Штатах перенесений невідомо на коли.

Понад чотири місяці ми вже без виступів і зараз тільки відкриваємо трішки гастрольний графік з дотриманням всіх карантинних вимог. 9-го серпня буде концерт в Одесі, на морвокзалі. Це буде не характерний для «Антитіл» концерт, адже ми вже звикли до забитих тисячами людей фан-зон, до стадіонного формату, а тепер це буде дистанційна трохи історія. Але ми погодилися, бо самі дуже скучили за живою атмосферою, яку не заміниш ні вертикальними концертами, ні діагональними, ні концертам в автомобілях, ні онлайн, нічим.

Водночас очевидно, що колись ми всі прийдемо до формату, коли до живого виступу на тому ж стадіоні, справжньої живої сцени, потужного звуку, який б’є у груди, від якого вібрує все тіло, додаються VR-окуляри і вся музична і візуальна композиція доповнюється ще 3D-графкою. Оце, мені здається, круто, коли звучить лірична композиція, а навколо тебе квітнуть квіти, щось літає, і ти все це можеш бачити… Ти окуляри зняв – і все одно лишився на справжньому живому концерті. Я думаю, що «Антитіла» ще до цього прийдуть, у нас є вже такі ідеї, але все поки що впирається в фінанси, бо одягнути 30-40 тисяч людей в VR-окуляри - це затратна історія.

Коли ти починаєш політичну діяльність, ти звужуєш аудиторію - вважає лідер гурту "Антитіла" / фото УНІАН

Коли вас запитували, чи хотіли б ви піти в політику, ви сказали, що не готові витрачати на це свій час, який волієте присвятити своїй основній справі - музиці. А як ставитеся до такого явища, як політика у музиці? Я маю на увазі ситуацію, коли на ставлення до артиста впливає не лише його творчість, але і його громадянська позиція, у яких країнах він гастролює і таке інше?

На даному етапі я бачу, що максимально ефективно я можу спілкуватися з людьми, не поляризуючись в якусь сторону і не фарбуючи себе в кольори якоїсь політичної сили. Тому що, коли ти починаєш політичну діяльність, ти звужуєш аудиторію. Ти маєш розуміти, що якась частина аудиторії може відвернутися від тебе через твої політичні погляди і так ти втратиш канал спілкування із ними.

При цьому, ми всі соціальні істоти і не можемо виривати себе із контексту. Ми всі, так чи інакше, є об’єктами політики, і музиканти теж, ми ж не з іншої планети. І хоча гурт «Антитіла» не є суб’єктом політики у традиційному розумінні цього слова, ми все одно впливаємо на мільйони сердець і голів. Саме тому музикант не може бути повністю поза політикою.

В будь-якому випадку, я, як громадянин України, маю певні політичні погляди, мої погляди є загальноукраїнськими, загальнонаціональними. Я підтримую суверенітет країни і роблю все разом з командою для того, щоб українська музика, як частина інформаційного поля, посилювалася, щоб вплив україномовного контенту на українську молодь посилювався. Тому що я розумію, що в умовах сучасного світу – це одна зі складових інформаційної і взагалі національної безпеки.

Але я чітко розділяю, що є внутрішньополітична боротьба, у якій використовуються різні інструменти, у тому числі й артисти, і є боротьба країни загалом за своє майбутнє і взагалі існування.

У важкі історичні моменти українці можуть гуртуватися і відстоювати своє право на незалежне, вважає Тополя / фото прес-служба групи "Антитіла"

А що вам подобається і що не подобається у сучасній Україні?

Якщо я почну перераховувати речі, які мені не подобаються, це можуть розцінити, ніби я хулю свою державу. Так, є речі, які мені не подобаються в патернах поведінки українського народу, і в собі так само, бо я є його частиною. Але я хочу акцентувати на тому, що мені подобається. Це те, що українці у важкі історичні моменти можуть гуртуватися і відстоювати своє право на незалежне, вільне майбутнє. Єдине що: ми чомусь вміємо об’єднуватися, здебільшого, проти чогось, коли є ворог, в якого можна впертися лобом і ціною крові й війни протистояти цьому ворогу. На даний момент для нас таким супротивником є імперія поруч – режим у Кремлі, яка всіма силами, через прямий та непрямий вплив, інформаційні кампанії, через анексію нашої землі, намагається зробити все, щоб Україна втратила свою ідентичність та суб’єктність на світовій арені.  Власне, в гарячу фазу більшість боролися, а коли цей ворог заховався трохи в тінь, мімікрує і веде хитру гібридну війну, то українці починають гризти самі себе. Ми не навчилися поки об’єднуватися заради чогось. Проти – так, а заради чогось, на жаль, ні. Але це такі собі «проблеми росту», і ми їх переростемо. Гадаю, за декілька поколінь.

Тополя: Коли ти знаходиш свою точку прикладення, треба заразити своєю ідеєю якомога більше людей навколо себе / фото прес-служба групи "Антитіла"

Ви дуже багато спілкуєтеся з молоддю як посол ЮНІСЕФ і кажете, що ваша мета - це транслювати їм певний патерн поведінки. А чи перейняли за цей час щось у них ви?

Вони нахабні. І завдяки своїй нахабності вони набагато швидше досягають потрібної мети, ніж ми. У них набагато менше запитань і самоїдства, і набагато більше віри в себе і дій. Це мені подобається.

І, звичайно, сучасна молодь набагато гнучкіша, ніж ми. Той інформаційний потік, який падає на них, неспіврозмірний тому, який був у нас, коли я був у їхньому віці, 15-20 років тому. Через це вони можуть швидше робити свою аналітику і приходити до власних висновків. Але, з іншого боку, через це ними легше маніпулювати через соцмережі та ЗМІ.

Що я намагаюсь донести до них, так це те, що не треба наслідувати когось: всі – стартапери, і я – стартапер, всі блогери – і я блогер. А треба сісти і поговорити самому із собою. Хто я, що я і для чого. Бо кожна людина має свій талант і його потрібно відшукати. Коли ти знаходиш свою точку прикладення, треба заразити своєю ідеєю якомога більше людей навколо себе. Так створюється команда, а вона завжди ефективніша, ніж гра поодинці. І що я ще намагаюсь так м’яко донести, що треба це робити тут, вдома. Не тікати кудись за кордон. Бо якщо ми народилися в цій країні, то, можливо, для чогось так було треба. Тож потрібно хоча б спробувати прийти до свого успіху саме тут.

«Антитіла» зареєструвалися у ТікТоці. Наскільки далеко ви готові зайти у його шалених челенджах з поїданням усіляких огидних речей та голінням голови у прямому ефірі?

Діти, підлітки просто зривають цю мережу, і нам теж там потрібно бути, адже ми співаємо для них. Проте, є певні обмеження та певні принципи гурту, через які ми не переступаємо. Але поприколюватися, щось веселе зробити, чому ні? Це ж весело.

Ми запустили свій челендж в ТікТок під пісню «Кіно». Кожен може зайти на нашу офіційну сторінку, подивитися, як ми зробили, повторити за нами і найкращі відео ми опублікуємо у своїх соцмережах. Доєднатися до челенджу можна по хештегу #kinochallenge.

Тарас Тополя чекає на доньку / фото УНІАН

Ви виховуєте двох синів, а незабаром у вас повинна з'явитися донька. Чи є якесь хвилювання з приводу того, що ви станете татом дівчинки? І чи вже вирішили, як її назвете?

Є певні переживання, але ми максимально готуємось. Ми вже підготувались повністю, а далі будем іти за покликом серця, можливо, й робити певні помилки, але від цього ніхто не застрахований. Головне, що ми намагатимемось виховувати її в любові.

Як назвемо поки не вирішили. У нас є певні варіанти. От народиться, тоді побачимо і зрозуміємо.

Як у вашій родині розподіляються батьківські обов’язки, адже ви з Оленою обоє багато працюєте?

Коли мене немає, всі обов’язки лягають на плечі Олени, коли її немає – все, що робить вона, роблю я. Але нам дуже допомагають наші батьки. Якби не було їхньої допомоги, ми б фізично багато чого не встигали. Як мінімум, ті ж самі тури, коли мене немає вдома по 2-3 тижні, або коли ми місяць гастролюємо по Америці… Без підтримки ми б не впоралися.

Ваша сім'я справляє неймовірно приємне і світле враження та виглядає дуже гармонійно. Поділіться, будь ласка, як вам стільки років вдається зберігати такі теплі стосунки? Особливо, на карантині, коли всі виявилися фактично прикуті один до одного. Як залагоджували конфлікти?

Нам на карантині, навпаки, було комфортно, тому що ми давно були спраглі до того, щоб проводити час разом. Діти взагалі розкрилися в цей період. Вони побачили, що батьки вдома, нікуди не спішать, і що можна їх залучати до своїх різноманітних ідей, активностей. Тому для нас карантин пройшов спокійно і, з точки зору розвитку нашої родини, дуже позитивно.

Стосовно того, як ми переживаємо конфлікти, ми, як і всі люди, проходимо різні етапи, іноді буває важко, іноді якісь побутові речі викликають негатив. Але ми домовилися між собою. Плюс ми розуміємо, що ми - дві особистості, два егоїсти зі своїми бажаннями, але ми створили щось спільне, і у нас є спільна мета, тому ми намагаємось на щось не реагувати, на щось закривати очі. Це робота двох. Любов – це робота.

Тарас не хоче спеціально тягнути своїх дітей у музику / фото прес-служба групи "Антитіла"

А ваші сини вже знають, ким хочуть стати? Можливо, хочуть наслідувати батьків?

Молодший Марко ще навіть не замислювався про це, власне, йому ще рано, йому чотири роки. А Роман, ми бачимо, що в нього є тяга до природничих наук, йому цікава будова матеріалів, дослідження різних тварин, природи, людського тіла. У нас є вдома мікроскоп, і ми вивчаємо метали, камінчики, бактерії, все це розглядаємо. Він має музикальний слух. Я вже декілька разів в нього запитував, чи хоче він стати музикантом, а він відповідає, що ні. Тому я думаю, що, скоріше за все, його життя буде пов’язано з технічною індустрією. І, знову ж таки, тут те саме, що я пропагую молоді - якщо він знайде своє якесь захоплення, щось таке, що він робитиме і не відчуватиме втоми, там буде найбільший результат. А спеціально тягнути в музику ми нікого не будемо. Бо потім такі діти виростають у невдоволених життям дорослих, працюють на нелюбій роботі і, зрештою, шукають задоволення в інших речах, часом не дуже правильних.

Проте є певні речі, які мають бути незалежно від того, чим ти займаєшся. Наприклад, грамотність. Бо зараз, коли я читаю коментарі, які пишуть діти - вони пишуть російською мовою, українським шрифтом і з величезною кількістю помилок, - я просто не можу це читати. Тому грамотність – це маст хев. Якщо ти не грамотний, з тобою просто не захочуть мати справу, адже це прояв несерйозності і недалекості. Людина має бути освіченою. Тому у своїх дітей ми також будемо це пушити, аби вони знали українську мову досконало. Ну, і англійська мова, арифметика. Крім цього, звичайно, фізичне виховання. От Роман ходить у нас на карате. Воно називається Кудо. У них там комплексний вид єдиноборств. Це потрібно буде йому як прикладне бойове мистецтво, щоб вміти постояти за себе у якихось складних ситуаціях.

Тарас Тополя: Єдиний обмежений ресурс нашого життя – це час / фото прес-служба групи "Антитіла"

Назвіть, будь ласка, вашу найбільшу мрію, якщо вона зараз у вас є.

Встигнути все. Тому що єдиний обмежений ресурс нашого життя – це час. А що саме - воно приходить мені поступово. Це все якась метафізика. У мене немає мрій перевернути увесь світ, тому що я не можу дозволити собі претендувати на таку визначну роль. Але щось корисне встигнути зробити в цьому світі я мушу однозначно.

Ольга Броскова

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Теги: #музика