Зберегти здоров’я в окупації: місія (не)можлива

Росія продовжує порушувати міжнародне право, не надаючи людям, які опинились в окупації, належної медичної допомоги, а також обстрілюючи медзаклади, особливо на деокупованих та прифронтових територіях.

Матеріал підготовлено в рамках кампанії "Мости єдності та стійкості: тимчасово окуповані, звільнені та прифронтові міста" на замовлення Smart Angel.

Потрапити в окупацію – проблема сама по собі. А якщо потрапити в окупацію, маючи важку хронічну хворобу - людина, на жаль, майже приречена.

Попри те, що, згідно з міжнародним гуманітарним правом, відповідальність за доступність, наприклад, медикаментів на окупованій території несе загарбник, росії ці "закони" не писані. Тому українці, які опинились в окупації на Київщині, Харківщині, Чернігівщині, Херсонщині, Донеччині і так далі, фактично, залишились зі своїми проблемами зі здоров’ям сам на сам. На початку на допомогу приходили або родичі, або… небайдужі незнайомці.

Безпека "на довірі"

Кейс-менеджер громадської організації Fight For Right Олександр Нікулін  розповів УНІАН, як став таким незнайомцем для родини з Маріуполя у березні 2022 року.

"Це був запит на ліки від діабету другого типу. На нашу гарячу лінію зателефонував хлопець, якому дивом вдалося виїхати з Маріуполя десь на початку березня 2022-го. Але в місті залишились його батьки, яких він не зміг забрати через потужний обстріл у момент "евакуації". Вони потребували медикаментів", - згадує Олександр.

На той момент в окупованому росіянами місті Марії був суцільний хаос, виїхати вже було неможливо, або майже неможливо, аптеки, лікарні, магазини не працювали, люди виживали, як могли, влаштовуючи імпровізовані, стихійні ринки, де обмінювались якимись товарами…

"Я побачив в Інстаграм об’яву, що планується рейс в Маріуполь, і, якщо комусь потрібно, можуть передати посилку… Було страшно, адже це було питання довіри, питання не лише того, чи ця посилка з потрібними ліками знайде адресатів, а й того, наскільки безпечно це для цих людей. Адже вони перебували в окупації, а я мав надати стороннім особам їх контактні дані, координати… Тобто, ліки – це, звісно, дуже важливо. Але питання було у виживанні. Ніхто не міг гарантувати людям безпеку", - розповів він.

Врешті Олександр, знайшовши потрібні медикаменти, відправив їх, як кажуть, на довірі: "На той момент навіть не хотів дізнатися, як перевізник добирається в Маріуполь, з ким і як домовляється… Це було не важливо. Важливо було – не наразити на небезпеку адресатів посилки… Згодом я отримав через їх сина підтвердження, що ліки батькам все ж доставили". 

Згодом Fight For Right вдалося евакуювати цих людей з Маріуполя. І зараз вся родина перебуває в Німеччині.

Бинти з білизни та операції під світлом ліхтаря

Серед свідчень про злочини росіян на окупованих територіях, які збирає Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ), вражає історія головної медсестри Високопільської лікарні Надії Цалінської, яка понад півроку провела в окупації на Херсонщині. Жінка разом з подругою-медсестрою приймала хворих і поранених прямо у себе вдома.

Пані Надія розповіла, що в місцевій лікарні готувались до важких часів – обладнали підвал-укриття, завезли в нього воду, солярку, поставили дизель-генератори. Тут могли одночасно перебувати до 400 осіб, однак підвал зайняли російські окупанти. Трохи раніше, щоб зберегти від росіян бодай щось, жінки встигли вивезти з місцевої лікарні усі можливі медикаменти додому до пані Надії.

"Щоб допомагати своїм, ми обладнали кімнату у мене в будинку, де витягували уламки, ставили дренажі й крапельниці, робили уколи", - розповідає жінка, яка пропрацювала у хірургії сімнадцять років, тож мала власний інструмент, відповідні знання й навички.

Звісно, стерильних умов в домашньому "госпіталі" не було, тому скальпелі, затискачі та пінцети кип'ятили у металевій каструлі на вогнищі – газу не було, електрики майже не було.

"Коли світла не було, запалювали свічки. І ще у нас був акумулятор, який ми заховали й від якого заряджали ліхтарики. З ними і працювали над нашими пацієнтами", - згадує пані Надія.

Згодом ліки й перев’язувальний матеріал, які вдалося забрати з лікарні, почали закінчуватись. Та жінки знайшли рішення: замість бинтів використовували простирадла, які спочатку витримували на сонці, а потім різали...

Пані Надія розповідає, як брала харчі у росіян, щоб роздавати своїм "пацієнтам".

"Коли наші зайшли, я запитала: "Що мені буде за те, що я брала продукти у росіян?". Вони сказали, що забезпечувати нас продуктами і надавати медичну допомогу мають ті, чий прапор тут висить. Тоді я заспокоїлася", - каже жінка.

За час окупації медсестри допомогли понад 100 особам з-поміж 286 людей, які залишалися у Високопіллі.

Лікують по паспорту

Що відбувається на окупованих територіях зараз? На жаль, росія не дотримується правил ведення війни, тому розраховувати на медичну допомогу від окупантів особливо не варто.

У звіті Українського центру охорони здоров’я йдеться, що у 2022 році в Україні на 14% скоротилася кількість лікарів. Найбільше медичних працівників виїхало з Луганської (68%), Херсонської (33%) та Донецької (28%) областей. Торік влітку, аби подолати дефіцит медперсоналу на тимчасово захоплених територіях, окупанти почали завозити лікарів з регіонів рф.

Зокрема, за даними Центру національного спротиву (ЦНС), на Херсонщині були помічені лікарі з Санкт-Петербурга: "До Каховки прибули російські лікарі з однієї з лікарень Санкт-Петербурга. Група цих гастролерів фактично заробляє кошти, оскільки отримує за роботу в зонах воєнних дій додаткові виплати. Раніше ці лікарі працювали в окупованій Сирії".

Станом на початок 2024 року ситуація не змінилась – гуманітарна криза на тимчасово окупованих територіях лише загострюється. За інформацією ЦНС, більшість цивільних лікарень на ТОТ не функціонують, понад половина з них вже перепрофільована у військові шпиталі. Крім того, під польові шпиталі переобладнують навіть дитячі садочки, як це відбувається, наприклад, у Геніческому районі на Херсонщині. Ще частину лікарень окупанти просто закрили через брак кадрів, мовляв, не вистачає понад тисячу спеціалістів. Однак, за приблизними підрахунками ЦНС, на ТОТ може не вистачати понад три тисячі медиків.

За словами мера Мелітополя Івана Федорова, жителі захоплених росіянами територій не можуть записатися до лікарів, оскільки окупанти практикують "живі" черги, витримати які можуть тільки здорові люди. Через проблеми з доступом до медичної допомоги люди змушені витрачатись та їхати в Крим, але й там належної допомоги годі чекати – медичного страхування не існує, а ціни на медпослуги захмарні.

Крім того, намагаючись наростити кількість "виборців" на нелегітимних президентських виборах, Кремль запровадив на окупованих територіях практику надання медичної допомоги (окрім екстреної) за паспортами.

"З 1 січня прийом у лікаря в Мелітополі просто неможливий, якщо немає медичного страхування, яке можна отримати лише з російським паспортом", - зазначає голова Запорізької обласної військової адміністрації Юрій Малашко.

Зазначимо, що така ситуація - на усіх тимчасово окупованих росією територіях.

Росія атакує медзаклади, Україна - відновлює

Водночас росіяни продовжують заявляти, що медицина на ТОТ покращується. З одного боку, російські пропагандисти демонструють своїм глядачам гарні медзаклади, в яких лікують поранених російських військових, але не говорять, що для цього місцевих мешканців з лікарні примусово виписали. З іншого боку, ні слова немає й про те, що для чудового обладнання таких показових медзакладів, спочатку окупанти пограбували лікарні й клініки в Скадовську, Новій Каховці та інших окупованих містах.

На інтерактивній мапі, створеної організаціями eyeWitness to Atrocities, Insecurity Insight, Physicians for Human Rights (PHR), Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ) та Український центр охорони здоров’я (UHC), вказано, що станом на березень 2024 року росія здійснила 1351 атаку на лікарні, аптеки та інші інфраструктурні об’єкти системи охорони здоров’я. При цьому 708 нападів пошкодили або зруйнували лікарні та клініки. Майже 200 медичних працівників були вбиті.

"Та попри бомбардування та атаки з боку росії, на цей час вдалося повністю відновити 509 об’єктів медзакладів, ще 356 - відбудовано частково або вони перебувають в процесі відновлення. Йдеться про медичні заклади на деокупованих територіях, а також ті, які зазнали невеликих ушкоджень, таких як вибиття вікон, знищення покрівлі, пошкодження фасаду тощо. Найбільше відновлених медзакладів - на Миколаївщині, Дніпровщині, Київщині, Харківщині та Чернігівщині", - повідомляють в Міністерстві охорони здоров’я.  

Ба більше, після деокупації в села, селища й міста, де хазяйнували росіяни, поїхали медики з усієї країни й з-за кордону.

Наприклад, міжнародна благодійна організація "Лікарі без кордонів" перевозять пацієнтів на "швидких" з небезпечних районів в лікарні подалі від фронту та приймають нужденних у "клініках на колесах" - безпосередньо в тих деокупованих населених пунктах, де місцева медицина була знищена окупантами.

За словами заступника медичного координатора "Лікарів без кордонів" в Україні Максима Жарікова, команди благодійної організації організовують мобільні клініки у найбільш постраждалих селах. До складу таких клінік зазвичай входять психотерапевти, психологи, лікарі й соціальні працівники. Проте до районів відрізаних бойовими діями або близьких до лінії фронту, стає дедалі важче дістатися: "Нагальною потребою залишається надання медичних послуг пацієнтам в 20-30 км від лінії фронту".

Наразі такі мобільні клініки працюють у ста населених пунктах біля лінії фронту на Донеччині, Херсонщині та Харківщині.

Інший, схожий проєкт – "Мобільні лікарі" - після деокупації й до літа 2023 року допомагав мешканцям Київщини, Сумщини, Чернігівщини, Херсонщини та Луганщини.

Як розповів член наглядової ради "Мобільних лікарів" Олександр Бухтіяр, лікарі відвідували пацієнтів на вантажівці, переобладнаній в мобільну лабораторію з кабінетом УЗД та аптекою. Таким чином, людина, яка потребувала медичної допомоги, могла в один день поспілкуватись з лікарем, здати аналізи, за кілька годин мати їх результати, призначення від терапевта на отримання відповідних медикаментів, та отримати ліки безкоштовно.

Благодійний фонд "КОЛО" для допомоги мешканцям деокупованих територій реалізує проєкт "Медичний десант".

З жовтня 2022 року "Меддесант" регулярно відвідує пацієнтів, медпрацівники – терапевт, гінеколог, офтальмолог, кардіолог, невролог, психолог та/або психіатр та молодший лікарський персонал - на чолі з генеральним продюсером Ukrainian Fashion Week і волонтером Володимиром Нечипоруком проводять огляди, консультації та необхідні процедури.

Торік "Меддесант" відвідав 35 населених пунктів та провів понад 5,5 тисяч консультацій.

***

Війна має як прямий вплив на стан здоров’я українців, так і опосередкований. Руйнується інфраструктура й логістика, змінюється ритм життя кожної людини. Звісно, коли над головою літають ракети, проблеми зі здоров’ям відходять на другий план. Але, коли з’являється можливість відвідати лікаря, не варто нею нехтувати. Адже рання діагностика захворювань завжди краще, ніж подолання наслідків вже запущеної хвороби.

Тетяна Урбанська

УНІАН в Google News