Мар'яна Олеськів розповіла, як коронавірус вплинув на плани з розвитку туризму в Україні / фото прес-служби Держтуризму

Голова Держтуризму Мар’яна Олеськів: Коронавірусна криза відкрила дуже багато вікон можливостей для розвитку туризму в Україні

08:30, 14 листопада 2020
22 хв. 2199 Інтерв'ю

2020-й рік видався нелегким для світового туризму. За іронією долі, саме з цього року в Україні планували активно розвивати власний туристичний бренд. Про те, як у ці плани втрутилася пандемія COVID-19 і чи вдалось все ж отримати якісь вигоди із ситуації, УНІАН поспілкувався з очільницею Державного агентства з розвитку туризму Мар’яною Олеськів.

Ви заступили на посаду голови Держтуризму буквально за місяць до початку пандемії COVID-19. У вас була певна програма, на чому зосередитися в першу чергу. Як на ці плани вплинув коронавірус?

Нам довелося тимчасово відмовитися від міжнародного маркетингу. По-перше, це не зовсім на часі. По-друге, під час секвестру бюджету гроші, які передбачалися на розвиток туризму, перерозподілили на інституційну підтримку туристичного бізнесу в часи кризи. Але це нас не зупинило.

Насправді ця криза відкрила дуже багато вікон можливостей для розвитку туризму. Винесла на поверхню ті проблеми, про які всі вже давно знали. Зокрема, мова йде про тінізацію та неструктурованість туристичного ринку. Крім того, наш туристичний бізнес звик працювати «за течією», без маркетингу та промоції. Тож ми почали займатися системними змінами в галузі взагалі. В тому числі спільною роботою разом з народним депутатом Дмитром Нальотовим (голова підкомітету з питань туризму та курортів Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, - УНІАН) над новим законом «Про туризм», а також над промоцією внутрішнього туризму в рамках проекту «Мандруй Україною», яку потрібно було дуже швидко починати.

На якому етапі зараз перебуває новий закон «Про туризм»? Чи вплине на темпи його розгляду відтермінування через пандемію парламентських слухань про розвиток туризму, які мали відбутися 10 листопада?

Я не думаю, що це сильно вплине на процес. Зараз закон перебуває на розгляді у всіх органів влади для отримання зауважень і пропозицій до нього. Також днями Дмитро Нальотов запропонував на своїй сторінці у Facebook усім охочим надати пропозиції до законопроекту через Гугл-форми. З початком пандемії і закриттям всіх кордонів, під час підготовки закону ми проводили дуже багато зустрічей у Zoom з приводу того, як виходити з кризи і як діяти зараз. Саме так народився проект «Мандруй Україною»…

Ми слухали дуже багато сторін, в тому числі туроператорів, готельєрів та гідів, і за підсумками всіх обговорень дійшли до тих висновків, які ми виклали в законі.

Проект «Мандруй Україною» відкрив українцям чимало неймовірних місць, приміром, заповідник Асканія-Нова / Фото Департамент туризму та курортів Херсонської ОДА

Які найбільш спірні моменти в проекті нового закону «Про туризм»?

На сьогодні є кілька пропозицій, які нам здаються слушними. Наприклад, в чинному законі передбачена обов’язкова фінансова гарантія 10% від обороту для виїзних туроператорів. Останні стверджують, що це забагато, оскільки туроператорський бізнес низькомаржинальний. Тобто вони працюють за рахунок великого обороту, але нижчого відсотка. З іншого боку, ми розуміємо, що український турист на сьогодні практично незахищений у випадку, якщо туроператор припинить свою діяльність. Ми наразі шукаємо компромісне рішення.

І які заходи планується вжити для захисту прав туристів?

Як варіант, це страхування на неповернення туриста, що входить у вартість туру. Тобто, якщо турист не з власної провини залишається за кордоном, йому буде компенсований переліт додому та проживання в готелі на період затримки. Але зараз нам треба почути, як це бачать туристичні оператори.

Також ми зрозуміли, що наразі актуальне питання медичного страхування. Нам багато пишуть, що страховки, які входять у вартість туру, фактично не дають, ніякого медичного забезпечення за кордоном. І ми зараз думаємо над цим окремо, щоб в ліцензійних умовах для туроператорів виписувати обов’язковий мінімальний набір страхових послуг, в тому числі медичних. Фактично, кризові ситуації як коронавірус відкривають дуже багато таких питань.

Яким чином планується виводити туристичний бізнес з тіні?

Тінізація – це також велика проблема, тому що через це ми взагалі не маємо туристичної статистики. Я це розуміла дуже добре, коли йшла працювати головою агентства. Багато разів з цим зіштовхувалась у Львові. Але зараз, коли ми почали аналізувати, скільки бізнесу в нас постраждало від пандемії, яка в нас місткість готелів, які витрати туристів та які втрати туризму під час кризи, виявилося, що ми взагалі не маємо об’єктивної інформації.

Мар'яна Олеськів вважає, що всі готелі в Україні мають бути юридичними особами / фото прес-служби Держтуризму

Новий закон «Про туризм» передбачає зміни у системі категоризації готелів. Що мається на увазі?

В діючому законі «Про туризм» всі готелі мають отримувати категорію, і це все, що, в принципі, там написано. Але далі воно ніяк не регулюється законом, не прописана жодна відповідальність за те, що у готелю немає категорії. За нашими даними, в Україні близько п’ять тисяч засобіз з розміщення, які надають саме готельні послуги. Лише близько трьохсот з них мають «зірки», тобто категоризацію пройшли менше десять відсотків. При тому, щоб отримати категорію, перед цим потрібно пройти добровільну сертифікацію. Тобто обов’язковій категоризації передує добровільна сертифікація. Крім того, зараз свої статистичні дані до Держстату подають лише ті готелі, які є юридичними особами, тоді як ФОПи не зобов’язані цього робити.

Зараз в рамках Rapid Advisory Help від ЄБРР нам допомагають європейські експерти, з якими ми пропрацьоваємо оптимальну систему класифікації готелів за категоріями. Приміром, в європейських країнах приватний підприємець не може буде готелем або готель не може складатися з десяти окремих приватних підприємців, як це часто роблять у нас. Наразі це доволі спірне питання, тому що готельєри мають різне бачення. Але моя особиста думка, що готелі повинні бути тільки юридичними особами, якщо це не якісь приватні кімнати чи маленька зелена садиба. Щоб усе було цивілізовано, як це відбувається в Європі.

Новий закон також передбачає створення електронного Єдиного туристичного реєстру, в якому мають зареєструватися в тому числі засоби з розміщення. Потім вже готелі подаватимуть анкету на «зірковість», а незалежні експерти оцінюватимуть їх відповідність певній категорії.

Як контролювати дотримання готелями відповідного рівня послуг після присвоєння категорії?

В європейських країнах працює налагоджена система моніторингу з таємним покупцем, який час від часу приїжджає в готель і перевіряє, чи там нічого не змінилося. Тому що сьогодні готель може, приміром, виставити всю косметику, зробити повне прибирання, а після перевірки це все не виконуватиметься. Можливо, в нас теж подібна система буде застосована.

Чи плануються якісь штрафні санкції?

В нинішньому законі немає зворотного процесу позбавлення готелю категорії. Зараз ми готуємо зміни до положень про категоризацію і плануємо включити таку можливість. Навіть якщо категорія була видана і готель формально відповідає всім вимогам, велика частина «зірки» – це саме сервіс, а не лише ліжко й розмір кімнати. Якщо це брудний басейн, а ліжко з поганим матрацом чи порваною постіллю, це вже не відповідає категорії.

Також вже створена нова асоціація Ukrainian Hotel and Resort Association, яка зараз об’єднує топових гравців. В ідеалі, питання видачі зірок передаються таким великим асоціаціям як саморегульованим організаціям. Так це працює практично в усіх країнах ЄС. І вони як учасники ринку вже самі моніторять цей процес. Приміром, якщо готель-член асоціації, який має п’ять зірок і дотримується всіх вимог, бачить, що інший цього не дотримується і також має п’ять зірок, він ставитиме питання про відповідність цих зірок. Це таке собі ринкове регулювання. Але це, напевно, питання декількох років, щоб і асоціація могла оформитись, і ми змогли передбачити усі запобіжники з боку держави.

А як щодо якогось механізму зворотного зв’язку для туриста? Чи зможе він кудись поскаржитися, якщо не отримав оплачену послугу?

Так, ми хочемо передбачити це в Єдиному туристичному реєстрі. Нам важливо, щоб абсолютно все житло, яке здається, обов’язково входило в цей реєстр, мало реєстраційний номер і завжди можна було перевірити, що такий готель дійсно є. Там же можна залишати скарги про порушення в діяльності (мова йде про конкретні факти, а не якісь суб’єктивні моменти).

Які повноваження наразі має Держагентство з розвитку туризму, щоб впливати на питання поліпшення інфраструктури в Україні загалом? Приміром, днями ви опублікували перелік популярних туристичних пошукових запитів серед українців, і більшість з них, ті ж Бакота чи Рожеві озера, важкодоступні та не мають мінімальної інфраструктури. Виходить, ви популяризуєте, люди хочуть це побачити, а потім просто не можуть доїхати.

Якраз зараз проект «Мандруй Україною» доповнився проектом «Туристичні магніти». Приміром, Бакота точно є туристичним магнітом – туди їздять люди, вона супер-класна. Є місця як Лемурійські озера – такий собі інста-спот. Люди приїжджають, фотографуються і їдуть. Нам важливо їх там затримати, щоб цей магніт не просто притягнув, а потім відштовхнув, а затримав. Тому зараз колеги активно їздять по регіонах (по багатьох локаціях я їздила й сама), ми дивимось маршрути, які не знаємо, оцінюємо їх щодо реальної цікавості та можливості розвитку. За підсумком цього будуть визначені певні маршрути, які стануть пріоритетними на наступний рік для здійснення різного роду фінансування.

Бакота - одне з найбільш перспективних туристичних місць в Україні, де поки взагалі немає інфраструктури / фото ua.depositphotos.com

Зараз ми активно співпрацюємо «Укравтодором», передаємо їм запити на будівництво доріг. Також зустрічаємося з «Укрзалізницею» з приводу можливих покращень. В рамках передбачених нам 200 мільйонів гривень в держбюджеті на 2021 рік, який зараз проголосований в першому читанні, ми сподіваємося витратити частину суми на інфраструктурні проекти саме на цих «магнітах». І ми все ж сподіваємося, що ця сума буде збільшена.

Плюс зараз я спілкуюся з деякими вишами, щоб розробити спеціальну програму для якісного навчання команд, які будуть реалізовувати цей проект. Щоб не було так, що ми профінансували і розробили щось, а люди далі не знають, яке це розвивати.

Загалом, державна політика наразі визначає туризм як одну з пріоритетних галузей. Нещодавній указ президента («Про заходи щодо підтримки сфери культури, охорони культурної спадщини, розвитку креативних індустрій та туризму» від 19 серпня 2020 року, - УНІАН) також дає дуже багато завдань уряду саме стосовно галузі туризму.

Щоб мати інструменти для виконання цих завдань, ми багато радимося з ринком і робимо це спільно з іншими органами влади. В тому числі з Державним агентством з управління зоною відчуження, яке опікується «Чорнобилем» – однією з найбільших туристичних атракцій, і у якого чомусь раніше не було комунікації з людьми, які займаються туризмом. Ми просто розуміємо, що якщо десь є дотичність, потрібно знаходити спільну мову. А туризм дотичний майже з усіма галузями.

Мар'яна Олеськів зауважує, що успіх туристичного бренду багато в чому залежить від місцевих громад / фото прес-служби Держтуризму

Вище ви згадали, що ви вже визначали перспективні туристичні місця. Чи можете вже приблизно назвати, на які планується робити особливу ставку?

Ми в кожній області хочемо щось вибрати на наступний рік. Це не означає, що це буде єдиний маршрут, але він найбільш потенційний у швидкій віддачі. Тому що для нас важливо показати результат, щоб інші могли далі перейняти цей досвід. Приміром, створити одну проектну команду, яка далі зможе навчати інших в тій же області.

Наприклад, в Полтавській області це може бути маршрут «Полтава-Опішня». По дорозі є «Диканька» – відомий бренд, але ще не до кінця розвинений. Є в Опішні дійсно унікальний Музей гончарства. Поруч є Пархомівка в Харківській області, де є маленький музей, в якому представлені роботи Пікассо та Малевича. Наскільки я знаю, Харківська область подавала його у програму Великої реставрації пам’яток культури. І там є річка, на якій можна розробити дуже цікавий маршрут з байдарками, велосипедами, пішими доріжками та стоянками. Це зможе фактично дати життя цьому регіону. Він цікавий, в першу чергу, для киян, харків’ян, полтавчан і сумчан.

Або Донецька область. Там доволі цікавий маршрут «Святогірськ – соляні шахти в Соледарі – Крейдяні гори». Ось ця частина може бути зв’язана як частина цікавого соляного шляху на сході України.

Збаразький замок. На Тернопільщині ще чимало цікавих замків / фото Марина Григоренко

На заході це Тернопільщина – замки, печери. Цей маршрут поки що абсолютно недооцінений. Замки Тернопільщини точно не поступаються іншим регіонам України, але про них наразі знають дуже мало. Тому тут є над чим працювати.

На Поділлі - це трикутник «Кам’янець-ПодільськийХотин – Бакота». Саме в Бакоті, на мою думку, слід зробити щось з інфраструктурою для більш цивілізованого відпочинку, а не лише дикого. В тому числі, можливо, якісь цивілізовані кемпінги та вбиральні. І щоб була можливість якось туди дістатися. Зв’язати її з Кам’янець-Подільським і Хотином, щоб люди приїжджали сюди, приміром, на тиждень, проводити відпустку.

На Львівщині ми зараз працюємо над проектом «Мале карпатське коло», яке об’єднує також Закарпатську та Івано-Франківську області. Наприклад, тут є Національний природний парк «Сколівські Бескиди». В ньому дуже активний директор, він залучає гранти, дуже багато робить для розвитку туризму в регіоні.

Загалом для нас стоїть питання, щоб концентрувати увагу на тих локаціях, де є не лише якась природна краса, а й люди на місцях, які хочуть їх розвивати.

Які регіони ви можете назвати в якості вдалого прикладу з розвитку туризму?

Мені дуже сподобалася громада у Вигоді, це Івано-Франківська область. Там за грантові кошти створили Центр спадщини Вигодської вузькоколійки. Дуже часто так буває, на жаль, коли за гранти щось роблять, а потім - все... Але в даному випадку це дало початок розвитку цілого туристичного кластера, об’єднанню різних бізнесів. Також туди переїхали переселенці з Донбасу, які перевезли з собою ферму з конями, козами, вівцями. І вони також роблять з цього туристичну атракцію, а не лише продають фермерські продукти. Зрозуміло, що з такою громадою можна далі працювати. Але ще не всі люди знають про неї, хоча вона знаходиться дуже близько від дороги, тому тут могли б суттєво допомогти елементарні вказівники.

Ще одна цікавинка - Теребовля на Тернопільщині, на Херсонщині - Нова Каховка. Дуже цікаво об’єднала локальний бізнес «Дорога вина та смаку», зокрема, на Одещині. І зараз ми разом з Одеською ОДА працюємо над тим, щоб це переросло в щось більш грандіозне. Славсько, Волосянська громада теж активно розвивається з дуже правильними підходами.

Славсько - один з вдалих прикладів розвитку туризму місцевою громадою / фото УНІАН (Владислав Мусієнко)

Насправді у нас дуже багато активних громад. Косів на Івано-Франківщині, Дрогобич на Львівщині. З міст – Львів, Тернопіль, Одеса, Харків, Запоріжжя, Маріуполь. Останній виграв статус «Великої культурної столиці» на наступний рік. Тому ми будемо намагатися синхронізувати проекти, які там вже були, з новими ідеями.

Чого не вистачає громадам для вдалого втілення туристичних проектів?

Їх потрібно вчити. Тому що зараз, на жаль, у нас немає традицій менеджменту туристичних територій. Фактично, у нас немає якісної освіти в туризмі. Я вже почала діалог про це з Українським католицьким університетом (Львів, - УНІАН), думаю, ми почнемо робити якісь пілотні проекти.

Намагатимемося, щоб заклади з сучасним підходом до навчання запровадили у себе спеціальність «Туризм», а згодом на їхньому прикладі можливо трансформувати навчання у тих вишах, в яких вже є такий напрямок. Адже на сьогодні це просто багато теорії. А потім випускника вишу, коли він приходить працювати, доводиться навчати по-новому. Крім того, зараз у нас напрямок «Туризм» – це більше ресторанно-готельна справа, а не маркетинг територій, який дозволяв би людям на місцях якісно використовувати існуючий ресурс.

Нещодавно ви анонсували співпрацю з Google на наступний рік. Можете трошки розповісти, про що саме йде мова? Це лише про промоцію чи щось інше?

Не тільки про промоцію. На мою думку, тут навіть більше питання навчання цифрової грамотності та вмінню використовувати інструменти того ж Google людьми, які зараз на своєму ентузіазмі тягнуть туризм в громадах. Приміром, минулого року я відвідувала місто Немирів (Вінницька область, - УНІАН), де у громади було бажання розвивати туризм. Там у них є дуже крутий санаторій «Авангард», облаштований в історичному Палаці графині Щербатової. Скіфські кургани недалеко, чудовий млин поряд. Але, наприклад, коли заходиш на Booking, там цього санаторію немає, а в Google є перехід лише на сторінку якоїсь туристичної компанії, яка просто перепродає номери. В самому ж місті пам’ятник відомому архітектору Городецькому в Google чомусь був названий персонажем якогось мему. Тож показати цей справжній туристичний потенціал в пошуковику – це вже велика частина успіху. Тим паче, що це все - безкоштовні інструменти.

Держтуризму розпочало співпрацю з Google для розвитку туризму / фото прес-служби Держтуризму

Чи плануєте на наступний рік знову повертатися до промоції України за кордоном?

Ми вже почали над цим роботу, зараз при Офісі президента створена робоча група з популяризації бренду Ukraine Now. Протягом останнього місяця ми активно збираємося онлайн та обговорюємо, як синхронізувати наші плани, в тому числі з Офісом інвестицій та МЗС. Кожен на своєму відрізку роботи популяризує бренд.

Ми будемо далі працювати з Ukraine Now, тому що це класний бренд, він живе в Україні, при тому, що на нього особливо не витрачались ресурси. Єдине питання, що в туризмі дуже важливі цільові ринки. Ми не можемо просто пускати «промені в космос». Нам важливо спілкуватися з конкретною аудиторією, а це трохи складно сьогодні. Зараз дуже важко сказати, хто буде нашою цільовою аудиторією.

Наразі ми ведемо розмову з країнами, з якими у нас наразі відкриті кордони. Наприклад, це Азербайджан, Казахстан, Узбекистан, Туреччина. Зокрема, ми намагаємося розширити пропозицію для турецького туриста, наприклад, сімейний відпочинок на українських природних локаціях. Я думаю, що у нас з ними не будуть закриті взаємно кордони, і це зможе нам все ж дати якусь можливість привабити іноземного туриста в Україну.

Природа України може привабити чимало іноземних туристів / фото УНІАН (Янош Немеш)

Наскільки швидко для нас відкриються країни ЄС, які для України були першими цільовими ринками – Польща, Німеччина, Франція, Великобританія – ми поки що не можемо прогнозувати, як і проводити якісь маркетингові заходи в країні, яка для нас закрита. Тому тут, скоріше, питання на майбутнє: продумати формування лояльності. Але це вже зовсім іншого плану кампанія. Ще будемо над цим думати, бо в нинішніх умовах треба бути дуже гнучкими.

Тут дуже важливим є питання дотримання протиепідемічної безпеки, з чим в Україні зараз не дуже. Навіть деякі представники готельно-ресторанного бізнесу принципово ігнорують пандемію COVID-19. Як можна переконати іноземців, що у нас можна безпечно відпочивати в майбутньому?

Ми плануємо працювати з курортними містами, як, наприклад, Трускавець, який готовий в частині своїх готелів сам контролювати наявність всіх протиковідних заходів. І таким чином позиціонувати ті місця, які мають певний знак безпеки.

Просто сьогодні дуже непевний час, а міжнародний маркетинг потребує фінансування. «Мандруй Україною» ми зробили з нульовим бюджетом, тому що багато людей, в тому числі знаменитостей, підтримали нас. Андрій Федорів як топ-маркетолог допоміг з продумуванням всього. Команди, які знімали наші ролики, надавали техніку – це все було безкоштовно. Тож нам вдалося зробити проект з нульовим бюджетом. З міжнародним маркетингом так не вийде.

І наостанок. Що Мар’яна Олеськів як турист обирала цього року для відпочинку в Україні та тепер готова порекомендувати іншим?

Цього року була на Закарпатті. Я взагалі люблю гори, тому що біля них виросла. Вони мене дуже надихають – люблю гори в дощ, взимку, влітку. Катаюсь там на лижах. Я народилася і виросла у Львові – місті, в якому немає води, тому дуже люблю водойми. І це для мене якась романтика і щось незвичне – просто знаходитися біля моря, річки чи озера. Дуже подобаються ті місця, які багато українців цього року відкрили для себе вперше. Наприклад, Джарилгач та Бакота. Вони класні саме тим, що там поки не дуже багато людей та інфраструктури. Це теж додає певної романтики. Тому для нас важливо зберегти цю романтичність, не перенаситити їх інфраструктурою, але, так би мовити, туалет поставити. Також мені подобається індустріальна спадщина. Наприклад, Запоріжжя мене дуже вразило як місто. У Львові й там усюди була австрійська архітектура, мені здавалося, що радянська архітектура нічим не вразить. Але зараз дивишся і розумієш, що там є певна цікавість.

Чорнобиль - це те місце, яке слід відвідати всім українцям / фото УНІАН (Максим Полищук)

І ще я для себе цього року відкрила Чорнобиль, була там вперше. Мені здається, що це те місце, яке слід відвідати всім українцям. Але нам дуже важливо наповнити його правильним наративом, що це була велика людська трагедія, катастрофа, яка, певною мірою, дала початок розвалу Радянському Союзу. Ця атмосфера на цій території досі збереглася. Там дуже багато алегорій приходить на думку, коли ходиш «мертвими» вулицями ідеального колись міста. І воно стало таким саме через те, що ця велика машина Радянського Союзу дбала не про людей, а великі «досягнення».

Взагалі, в Україні дуже багато місць, наповнених сенсом. Тож слід сідати на авто чи брати квиток і просто їхати мандрувати.

Марина Григоренко

Читайте свіжі новини туризму, шукайте ідеї для подорожей і дивіться мальовничі фото з усього світу на Телеграм-канал УНІАН.Туризм.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

+
Погоджуюся
Продовжуючи переглядати www.unian.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності