Гібридна Третя світова

Поки на Заході говорять, що зроблять усе, аби зберегти мир у Європі й не допустити Третьої світової війни, Третя світова вже фактично почалась і навіть сягнула Європи.

На поточному тижні лідери приблизно з 150 країн (зі 193 країн-членів) зібрались на зустріч високого рівня – Генеральну Асамблею ООН. Ця ювілейна, 80-та сесія, вочевидь, могла б засвідчити ефективність існування і діяльності ООН як організації, що з’явилась після Другої світової війни, аби запобігти наступним конфліктам. Та, на жаль, навіть реакція на російсько-українську війну говорить про інше.

Беззубі інституції

Не можна сказати, що ООН зовсім нічого не робить. Але невеличка грошова допомога на три місяці окремим категоріям українців та щорічне затвердження резолюцій із засудженням агресії РФ, вочевидь, цю агресію ніяк не зупиняють.

За тиждень до ювілейної Генасамблеї генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш зазначав, що "не оптимістичний у питанні короткострокового мирного процесу щодо України", адже Росія чинить цьому опір.

"Тому, боюся, ми можемо бути свідками продовження цієї війни, щонайменше ще якийсь час", - сказав генсек ООН.

Крім того, Росія продовжує бути повноправним членом Ради Безпеки ООН. І цинізм найвищого рівня: на засіданнях Радбезу розглядає ситуації на кшталт зухвалого порушення повітряного кордону Естонії. При тому, що саме Росія його й порушила!

Другий колись впливовий союз, який вже давно (відтоді, як російські БПЛА і ракети "випадково" опинялись на території європейських країн) мав би поставити РФ на місце – Північноатлантичний альянс. Але лише Польща (яка на початку вересня особисто відчула, що таке російська гібридна агресія), Швеція та Велика Британія пообіцяли, що планують збивати російські літаки у разі, якщо вони порушать повітряний простір країн Альянсу.

Цікаво, що навіть напередодні засідання ради НАТО на рівні послів для обговорення порушення повітряного простору Естонії російськими бойовими літаками (23 вересня) під атакою "невідомих" дронів опинились Стокгольм, Осло і Копенгаген… І якою стала відповідь? Її, фактично, не було.

"Під час останнього порушення повітряного простору Естонії сили НАТО оперативно перехопили і супроводили літаки без ескалації конфлікту, оскільки безпосередньої загрози не було", - зазначив генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

Ба більше, на питання, чи пов’язаний, приміром, інцидент із безпілотником у Данії з російським вторгненням, Рютте відповів, що про це "занадто рано говорити".

Слабкість НАТО - ціль Кремля

Як розповів УНІАН керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук, такі дії Заходу демонструють Кремлю, наскільки НАТО прихильне до захисту своїх східних кордонів і які кроки можна безперешкодно чинити далі.

Ба більше, за його словами, з одного боку, атака двох десятків БПЛА на Польщу продемонструвала Росії всю систему ППО на східному фланзі НАТО.

"Тобто, діяли непрофесійно і засвітили всю систему оборони", - вважає він.

З іншого боку, після того, як президент США Дональд Трамп натякнув, що на захист "натівської парасольки" можуть розраховувати лише ті європейці, хто вносить достатньо коштів на оборону, ті самі країни Балтії начебто вже стали й не такими важливими для Альянсу.

"На жаль, такі речі стали сприйматись доволі серйозно навіть в середовищі Євросоюзу. І вже починають курсувати думки, приміром, що естонська Нарва – не таке вже й велике місто, в якому ще й 85% росіян. Тобто, мовляв, якщо Росія захоче його забрати і тут нападе, то чи варто розпочинати через це Третю світову?", - зазначає Павло Лакійчук.

На підтвердження таких слів можна навести заяву міністра оборони Естонії Ханно Певкура, який озвучив бажання країни розмістити у себе британські винищувачі F-35A, що можуть нести ядерну зброю. Однак британські експерти одразу зазначили, що такий крок виглядатиме як провокація, а не як засіб стримування.

"Авторитетність Північноатлантичного договору виступала стримуючим фактором, допоки Росія не почала "перевірку" НАТО. Кремлю важливо зламати Альянс – це його мета", - вважає керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".

На жаль, зараз виглядає так, що дії РФ в цьому напрямку доволі успішні.

"Реакція НАТО на дії Росії буде, як і раніше, рішучою. 12 вересня ми запустили операцію "Східний страж" для зміцнення позицій НАТО на всьому східному фланзі. Ми посилимо нашу позицію стримування та оборони, у тому числі за допомогою ефективної протиповітряної оборони", - йдеться у свіжому повідомленні Альянсу.

Зважаючи, що мова йде про застосування "усіх необхідних засобів для захисту та стримування загроз з боку Росії" відбуватиметься у терміни та формати, які країни НАТО "вважатимуть необхідними", про реальні і швидкі кроки дати агресору відсіч не йдеться. А він, тим часом, лише набирає обертів для продовження ескалації.

Улюблена гра в гібридність

За словами заступника директора Агентства моделювання ситуацій Олексія Голобуцького, не отримавши прийнятного результату у конвекційній війні через шалений спротив українців, Путін повертається до гібридної війни.

"Тому по всій протяжності ближчих європейських кордонів варто чекати запуску російських дронів (чи навіть їх імітації), щоб ніхто не знав, коли й звідки летітиме, щоб призупинялась робота європейських аеропортів…", - вважає він.

На думку політолога, окрім послаблення НАТО та ЄС, такі дії мають і безпосередній негативний характер для України. Мовляв, незручності для європейців і постійна небезпека змусять їх більше посилювати власні армії, натомість менше коштів піде Силам оборони України.

"Загалом робиться все, щоб виключити Європу з активної допомоги Україні – бо вони усвідомлять наявну небезпеку на їхній власній території, і скерують ресурси на свою оборону. Також це логіка тиску на Україну за прикладом Орбана чи Фіцо. В тому сенсі, що треба, мовляв, перестати давати зброю Україні і війна негайно скінчиться. Ну, і в цілому в такий спосіб Європу схиляють до прийняття аляскінських домовленостей (віддати Донбас і виходити на тимчасове припинення вогню), оскільки Україну схилити до такого не виходить", - переконаний політолог.

Чи можна цього не допустити? Цілком. Принаймні, в цьому переконаний відставний адмірал ВМС США, колишній верховний головнокомандувач ОЗС НАТО Джеймс Ставрідіс. У своїй колонці для видання Bloomberg він, зокрема, зазначає, що у НАТО є кілька реальних способів зупинити гібридну війну і Путіна.

На його думку, окрім застосування усіх сил і засобів радіоелектронної боротьби, наявних у Альянсу, виявлення загроз і додавання більшої кількості винищувачів до сил швидкого реагування, використання українського досвіду боротьби з російськими БПЛА, в НАТО потрібно попередити Росію про посилення правил ведення бойових дій. Тобто, чітко пояснити, що подальші вторгнення означатимуть, що і російські дрони, і російські пілотовані літаки будуть збиті.

"Простий супровід російських винищувачів не приверне уваги Кремля. Довгостроковий план НАТО має передбачати створення над Україною повної безпольотної зони, але поки що НАТО слід почати повноцінну військову відповідь на російські повітряні вторгнення - як безпілотні, так і пілотовані", - підкреслив він.

Ядерний шантаж: хто кого боїться?

Росія вдало грає і на "ядерних" страхах Європи та США. На будь-які спроби ЄС посилити захист, з Кремля лунають натяки на можливість застосування ядерної зброї. І, на жаль, це досі має вагу під час прийняття рішень європейськими політиками.

"Росія готова відповісти на будь-які можливі загрози військовою силою. Приклад тому – наше рішення про відмову від одностороннього мораторію на розгортання наземних ракет середньої і меншої дальності. Це був вимушений крок, продиктований необхідністю реагувати на програми з розміщення в Європі і в Тихоокеанському регіоні американського та іншого озброєння західного виробництва", - заявив кремлівський диктатор Володимир Путін під час засідання Радбезу РФ 22 вересня.

Аналітики вважають, що таким чином він, по-перше, зробив реверанс Трампу: мовляв, РФ буде дотримуватись кількості стратегічної ядерної зброї, якщо США робитимуть те саме. І, по-друге, озвучив послання європейцям – боятися і не говорити про можливість збивати російські літаки у європейському повітряному просторі…

"Насправді переклад путінського буботіння на людську мову приблизно такий: "Я буду далі лякати Європу розгортанням ракет середньої та малої дальності. Але Договір про стратегічні наступальні озброєння із США готовий продовжити. Будеш, Дональде, розказувати знову своїм американцям, який ти "миротворець", - замість того, щоби починати гонку озброєнь або говорити про санкції"", - переконаний політолог Сергій Таран.

За його словами, хоча Путін вчергове залякує Захід ядерною зброєю, він сам її боїться. Адже гонки озброєнь із США Росія точно не витримає: "Дірява російська ППО зроду не буде спроможна конкурувати з новітньою американською протиракетною обороною, а відтак ядерний паритет між США та Росією буде зруйновано".

За словами Тарана, Трамп, скоріше за все, цю путінську історію "купить". Проте варто розуміти, що сам Путін поведений на темі продовження життя. І це аж ніяк не вписується у сценарій світової ядерної війни.

"Тобто, Путін не хоче швидко померти у ядерній пожежі. Отже у ядерній темі від нього можна чекати лише блефу і лякалок", - вважає політолог.

Реальні загрози

Разом з тим, Росія все одно залишається великою загрозою не лише Україні. Не можна виключати, що Кремль все ж піде на ескалацію з ЄС. І станеться це набагато раніше, ніж цього очікують європейці.

"Треба бути реалістами і розуміти, що війна з Росією у нас не завершиться. Миру з Росією не буде. Заморозка конфлікту можлива. Але це дасть лише якусь паузу. Причому не стільки для нас, скільки для Європи", - вважає директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.

За його словами, зважаючи, що Росія увесь час розвивалась не через якісь внутрішні трансформації, а через збільшення території через агресію, очікувати, що в теперішній історичний момент щось кардинально змінилось – не варто.

"Внутрішньо Росію завжди мобілізують певні зовнішні дії. Аби всередині країни у них не запускався механізм незадоволення чимось і бунтів, Кремлю потрібно продовжувати військові дії будь-де. Це може бути Україна. Це можуть бути країни Балтії. Не виключено, що це може бути десь в середній Азії", - вважає політолог.

Єдине, що може зупинити ці процеси – це поразка Росії у війні. Але в цьому, на жаль, поки що не зацікавлені ні Захід, ні Схід. Отже, за місяць, коли світ відзначатиме Міжнародний день Організації Об’єднаних Націй, ніхто не нагадає, що правил гри на міжнародній арені, встановлених державами-переможцями у Другій світовій війні, аби запобігати війнам та геноцидам, зараз не існує. ООН так само не готова реагувати на сучасні виклики, як свого часу на тодішні проблеми закривала очі Ліга Націй. І добра частина світу ризикує не не помітити, що Третя світова вже триває.

Тетяна Урбанська

УНІАН в Google News