Надприбутки на акціях штучного інтелекту: заробляють усі, крім українців

Ажіотаж довкола штучного інтелекту на ринку акцій пішов на друге коло – навіть вчорашні "невдахи" тепер у топі. І заробляють на хайпі всі, крім українців, бо ми самі себе відрізали від світових фінансових ринків.

Світову фінансову галузь фундаментально "чіпували". Бурхливий розвиток штучного інтелекту (ШІ) створив нову індустрію не лише у галузі технологій, але й у фінансах. Акції технокомпаній стали "новим біткоїном" і демонструють тисячі відсотків зростання за кілька років. У топі всі активи, які хоч якось пов’язані з ШІ.

Варіантів для інвестицій багато. Але не в українців. Бо Нацбанк обмежив нам чи не всі легальні варіанти для інвестицій на глобальних ринках. А внутрішній фондовий ринок й до повномасштабної війни був "напівмертвим", а зараз занепав остаточно.

Розглянемо, які компанії зараз вважаються найбільш перспективними, а також які є легальні можливості для українського інвестора їх придбати, щоб встигнути непогано заробити (а легальний заробіток - це податки для держави).

Штучний інтелект "робить" ринок вдруге

Хайп довкола ШІ спостерігається без перерви вже 18-й місяць поспіль, а навесні та влітку він досяг піку. Принаймні про це повідомили аналітики одного з найбільш впливових центрів фондового ринку – у Goldman Sachs Group.

А ще там додали, що "викликає стурбованість" те, що найбільші технологічні компанії, такі як Amazon, Meta (Facebook), Microsoft та Alphabet (Google) витрачають на ШІ більше коштів, ніж на цьому заробляють. Загалом, на їхню думку, ШІ з точки зору інвестицій на даному етапі має більше ризиків, ніж переваг.

Bloomberg, з посиланням на звіт Goldman Sachs, пише про "перегрітість" ринку ШІ, аргументуючи це тим, що галузь зростає швидше за індекс S&P500 (об’єднує 503 найбільші за капіталізацією компанії, що котируються на біржах США), який теж зараз знаходиться на піку вартості.

Goldman Sachs завжди підтримує консервативні кола інвесторів, і завжди застерігає від "бульбашок" та ажіотажу на деякі акції. Тим не менш, попри всі застереження для інших, самі "гольдмани" активно торгують та заробляють на акціях технологічних компаній.

Зазначені ж Amazon, Meta, Microsoft та Alphabet не просто так шалено  "вкладаються" у ШІ та всі пов’язані технології, зокрема й у чіпи. Бо інакше тебе назвуть "невдахою", що одразу вплине на котирування й обвалить капіталізацію корпорації.

Найкращим прикладом цього став Apple. Компанія навесні втрачала позиції, коли всі інші на цьому хайпі довкола ШІ заробляли. Вони втратили титул найдорожчої компанії світу, через що їх називали "невдахами галузі".

Проте, на початку червня Apple презентувала власні розробки на базі ШІ під назвою Apple Intelligence. І сталося "диво" – вже 9 липня корпорація знов повернула собі усі "лаври", досягши капіталізації у 3,5 трильйони доларів – рекордний показник в історії для приватного сектору. І не важливо, що цей Apple Intelligence не дуже впливає на фактичні заробітки компанії – головне просто мати власні розробки у галузі ШІ.

Навесні, коли інші технологічні гіганти найбільше зростали, акції Apple досягли свого річного мінімуму. Але компанії, все ж, вдалося, повернутися у ці "штучно-інтелектуальні перегони" й також заробити на ажіотажі.

Останні тижні компанія змагалася у капіталізації не лише зі своїм давнім суперником Microsoft, яка встигла раніше потурбуватися про проєкти на базі ШІ, але й з Nvidia – виробником відеокарт та чіпів, адаптованих під ШІ-розробки. Саме Nvidia й створила цей ажіотаж довкола компонентів, необхідних для роботи ШІ, та процесорів нового покоління.

Акції Nvidia зросли на 3 тисячі відсотків за останні 5 років, і вже на 162% цього року, досягши піку у середині червня, коли компанія стала, хай і ненадовго, найдорожчою компанією у світі, потіснивши "ветеранів" ринку технологій. Її капіталізація досягла тоді 3,3 трильйонів доларів. І це попри те, що компанія виплачує чи не найменші дивіденди на акцію – лише 0,02% річних. Весь прибуток інвесторам дають саме спекуляції цими цінними паперами, а не тримання їх у своїх "портфелях".

Графік з такою "свічкою" наочно показує, як саме зростала вартість акцій Nvidia та, відповідно, можливості для заробітку у біржових спекулянтів. Звісно, що всі розробники ШІ та чіпів хочуть повторити цей успіх.

Щоправда, вже наприкінці червня акції Nvidia різко впали – більш ніж на 15%. Не через якісь проблеми у компанії, а якраз через те, що більшість спекулянтів вирішили зафіксувати прибуток й продати акції, коли компанія перебувала на піку продажів. Дійсно, коли їх продавати, якщо не у час, коли компанія найдорожча у світі? Що миттєво вплинуло й на капіталізацію Nvidia.

Орієнтація на спекулятивний ріст капіталізації цього разу зіграла проти Nvidia. Але всі розуміють, що попри тимчасові складнощі у засновника "моди" на ШІ на фінансових ринках, сам хайп довкола інновацій зберігається. Просто головні діючі особи трохи "перетасувалися".

"Можна впевнено казати, що запуск й популяризація ШІ активно впливає на фондовий ринок. Бо коли ми вивчаємо компанії, які показують зростання, бачимо концентрацію попиту та позитивної динаміки саме в цих інструментах. Й тут потрібно зауважити, що виграють не тільки компанії, які запустили ШІ, але й ті хто розробляють та виробляють процесори для ШІ, компанії, які їх активно впроваджують у свої продукти, компанії, які надають доступ до хмарних сервісів для роботи ШІ", – пояснює фінансовий аналітик та фахівець з біржових торгів Андрій Шевчишин.

Він додає, що лише близько чверті найуспішніших компаній світу користуються моментом, інвестуючи у тему штучного інтелекту та заробляючи на цьому.

"Ринок дуже оптимістичний відносно майбутнього ШІ, й зрозуміло, що він навіть може переоцінювати цей влив. Як би там не було, ШІ – це нова "революція" яка змінює суспільство, як це було при запровадженні комп’ютерів або інтернету. Й поки прибутки та дохід компаній будуть кращі за очікування ринку й аналітиків, інтерес до цих акцій буде зберігатися, – продовжує експерт. – Але є дуже важливе "але". Ринок акцій Штатів у позитиві й досяг нових максимумів. Проте не тільки ШІ є його рушійною силою. Це також очікування від ФРС США та результату президентських перегонів. Через це на ринку зараз багато грошей, потік яких скоро завершиться, і тоді навіть оптимізм від ШІ не зможе втримати ринок (від обвалу, – ред.)".

Схожих оцінок притримується й незалежний фінансовий аналітик Михайло Федоров.

"Багатьом зараз зрозуміло, що ШІ й роботи вже у найближчому майбутньому стануть основою для створення цілих індустрій у економіці й головним драйвером розвитку всього людства. Я, наприклад, вірю у цю ідею, - визнає експерт. – Проте, будь-яка нова галузь є висококонкурентним середовищем, де багато компаній намагатимуться зайняти лідерські позиції. Хто переможе, а хто програє конкуренцію – ми зараз можемо лише припускати. Тому довіряти або ні будь-яким рекомендаціям інвесткомпаній або аналітиків – це особиста справа кожного. Для успіху в інвестиціях кожному потрібно покладатися на власні знання про активи, які він купує".

Тут пан Федоров торкається чи не найпопулярнішої рубрики у західних профільних ЗМІ – прогнозів щодо того, хто ж стане наступним "маркетмейкером" та потіснить лідерів ринку. Або хоча б покаже такі бажані "ікси" (кратне зростання) й надприбутки. Тобто, інвестори зараз шукають "нову Nvidia" – компанію з другого ешелону фондового ринку й технологічної галузі, яка б могла повторити цей успіх. А сума дивідендів спекулянтам не так важлива, як можливість вигідно акції перепродати.

У пошуках "нової зірки"

До речі, визначення "спекулянт" для ринку капталів є не образою, а просто терміном, що позначає спосіб заробітку. Адже всі фондові біржі саме заради спекуляцій і створені. Зараз інвестори розуміють, що знов показати зростання у 3000% ані Nvidia, ані інші топ-компанії вже не здатні. Тому інвестори шукають нові компанії та навіть ринки, які б допомогли не лише зберегти зароблені на топових "блакитних фішках" прибутки, але й примножити їх.

УНІАН не є інвестиційним консультантом і не рекомендує купувати або продавати ті чи інші активи. Але цікаво подивитися, кого ж вважають "зіркою, що сходить" на Заході. І ось тут починаються складнощі. Адже списків багато і різняться вони не лише назвами компаній, але й термінами, на який робиться прогноз.

Той же Уоррен Баффет, про апокаліптичні очікування якого щодо ринку ми писали раніше, оцінює активи з перспективи у 10 років. Зараз він продає ті акції, які купив десятиріччя тому, й "виходить у кеш" – накопичує кошти, очікуючи на обвал "перегрітого" ринку. Щоб потім знову почати купувати. До ШІ він ставиться скептично, як й Goldman Sachs. Але ринок зараз роблять не консерватори, а новатори, готові до ризику у новій технологічній революції.

Такі новатори прогнозують, що ринок технологічних компаній, які хоч якось пов’язані з ШІ, у період з 2024 по 2032 рік зросте на 20,4%. Це "середня температура по палаті", адже якісь проєкти проваляться, а якісь покажуть ще більше зростання. Так вони опонують Баффету. 

Наприклад, та ж Nvidia. Після досягнення статусу "найдорожчої компанії світу" за рівнем капіталізації, більшість профільних сервісів поставили її акціям рекомендацію "Strong sell" ("активно продавати"), але на довгострокову перспективу все одно ставлять "Strong buy" ("активно купувати"). Короткострокові та довгострокові прогнози можуть сильно відрізнятися.

Приклад технічного аналізу щодо акцій Nvidia терміном на 30 хвилин та на 1 місяць від сервісу Investing.com. Він демонструє, що у короткостроковій перспективі інвестори очікують на зменшення котирувань компанії (а оскільки вони на піку капіталізації, то їх саме час продавати), але у довгостроковій перспективі акції можуть знову піти вгору.

Останнього тижня досить активно обговорювався звіт з прогнозами від аналітиків компанії Rosenblatt. Вони зробили дослідження "перспективних компаній", й дійшли висновку, що на короткострокову перспективу найліпше буде купувати акції конкурентів Nvidia серед виробників чіпів – Advanced Micro Devices (AMD) та  Micron, а також той же Apple, який "повернувся у гру".

Також перспективними називають акції менш потужних компаній у галузі інновацій, таких як Applied Optoelectronics (виробник оптичних кабелів, які використовуються у сучасній електроніці), Autodesk (розробник софту), CrowdStrike (розробник сервісів для кібербезпеки, з залученням алгоритмів ШІ), Five9 ("хмарний" контакт-центр) та Harmonic (спеціалізується на серверах та "хмарних" сховищах даних). Всі пропонують якісь розробки з підтримкою ШІ.

Останніми у рейтингу Rosenblatt зазначені Rambus і Qualcomm – відповідно, це розробник модулів пам’яті формату DDR5 (необхідних для програмування та роботи ШІ) та ще один виробник чіпів.

Якщо не брати до уваги Apple, то це переважно компанії "другого ешелону", які довго знаходяться на ринку, заробили певну довіру інвесторів, але поки не є "найдорожчими", а тому їм є куди зростати. Втім, цей перелік наочно показує, якими критеріями користувалися аналітики Rosenblatt – надійність, стабільність, але й приналежність до нової технологічної революції у вигляді ШІ.

Що ще цікавого

Спеціально задля зручнішого вимірювання темпів росту виробників чіпів на базі напівпровідників був створений спеціальний індекс – Philadelphia Semiconductor Index (SOX). І хоча його було запущено ще 1994 року, саме в останні роки настав його "зірковий час". Адже індекс включає Топ-30 найбільших виробників чіпів.

Серед цих 30-ти й більшість згаданих Rosenblatt перспективних компаній, і та ж Nvidia. Логіка у сучасних західних аналітиків досить проста – бери цей індекс SOX, шукай новини про перспективні розробки (навіть збиткові), й ці акції майже гарантовано будуть зростати.

Але це все стосувалося короткострокових прогнозів. А як щодо довгострокових? І тут для американського ринку все вже не так райдужно, адже багато аналітиків схиляються до ідеї, що місцеві компанії, скоріше за все, з’являться (або вже з’явилися) у Китаї та інших країнах Сходу, які поступово витісняють США з лідерських позицій у технологічній галузі.

У топі зараз китайський виробник чіпів Tencent та виробник акумуляторів CATL, а також відомі Baidu та Alibaba. До речі, коли на початку липня акції топових американських компаній почали падати, зокрема й Nvidia, то китайські компанії продовжили зростання, що вказує на їх меншу залежність від американського ринку.

Трохи менш перспективними зараз вважаються акції компаній з прозахідних азійських країн, які більше залежать від ринку США. Мова про тайванську TSMC, корейську Hynix та японські Renesas Electronics, Advantest й Tokyo Electron.

Цікаво, що у ЗМІ за межами Індії мало згадок про індійські технологічні компанії, хоча ця галузь там досить швидко зростає, як і у Австралії, до речі (у липні місцеві технологічні індекси досягли історичного рекорду). Мало згадок і щодо суто європейських компаній. Хоча є певний інтерес до ринків Латинської Америки та навіть Африки.

Цікаві проєкти з індустрії ШІ для інвестицій можна знайти всюди по світу. Окрім України. Бо в Україні, фактично, немає фондового ринку (принаймні, активного), а вітчизняним інвесторам практично заборонено легально купувати акції будь-яких закордонних компаній.

Українці самі себе залишили поза технологіями та без надприбутків

Звісно, в нас теж є технологічні компанії і гарні розробники, які знаються на ШІ. Але з точки зору біржових інвесторів – галузі в нас взагалі немає. Україна - це просто фінансова "чорна діра". І війна тут є лише опосередкованим фактором, адже головні чинники – критична зарегульованість галузі інвестицій і прямі заборони на міжнародні транзакції від НБУ. Український інвестор практично "виключений" зі світового хайпу довкола ШІ й не зможе заробити на спекуляціях, як це роблять зараз всі, кому не лінь у світі.

Втім, експерти кажуть, що лазівки для вітчизняних інвесторів все ж є.

"Така можливість є. Але далеко не для всіх. Наразі діючі валютні обмеження НБУ в умовах війни й контролю за відтоком капіталу не дозволяють це зробити резидентам України. Але якщо мова йде про українців, які перебувають за кордоном, й тих, хто має достатні валютні заощадження, то вони можуть відкрити рахунки в західних банках для купівлі цих акцій, – пояснює Андрій Шевчишин. – Деякі українські брокери надають послуги купівлі акцій, але в кожному разі потрібно зв’язуватись з брокером для уточнення ситуації й юридичних аспектів цих операцій".

Схожим чином описує ситуацію й Михайло Федоров.

"Українці можуть вільно торгувати на світових фінансових ринках, якщо відкрито брокерський рахунок у західних компаніях. Але проблема у тому, як потім легально вивести свої кошти, - зауважує він. – На жаль, на сьогодні легальне поповнення брокерського рахунку за межами України шляхом банківського переказу вкрай ускладнене, оскільки на час воєнного стану вивід коштів за межі України шляхом SWIFT обмежено. По карткових переказах встановлено ліміт у 100 тис. грн у місяць. Але, якщо людина вже має можливість виводити кошти за кордон й має за кордоном прибутки, то ніяких проблем не має бути".

Таким чином, НБУ "викреслив" зі світових фінансових ринків лише тих українських інвесторів, які залишилися у країні під час війни. Але якщо ти втік, або встиг вивезти гроші, – то торгуй як і чим заманеться. "Бий своїх, щоб чужі боялися". Якось так…

Частково вирішити ситуацію могла б реформа фондового ринку. Тим більше, що час для перезапуску внутрішнього ринку акцій просто ідеальний – оцінки вітчизняних технологічних компаній на "дні" й вони тепер можуть тільки зростати.

Особливо у секторі military tech (військових розробок), який нині стрімко росте в Україні, й компанії дуже зацікавленні у приверненні приватного капіталу у свій розвиток. Вихід на біржі – вітчизняні та закордонні – допоміг би залучити кошти, тим паче, що хайповий ШІ в нас теж інтегрують всюди, й у дрони теж.

Вітчизняні дрони вже стали брендом у світі, але конвертувати цю впізнаваність у гроші заважають обмеження НБУ. Втім, про якусь реформу галузі інвестицій зараз мови у країні не йде, хоча українці, за неможливості легально інвестувати за кордоном, радо б несли кошти у технологічні компанії, допомагаючи таким чином масштабувати сучасні військові технології.

Технологічна революція, яка розгортається у світі довкола ШІ та чіпів нового покоління, поки що отримала розвиток не стільки у, власне, технологіях, скільки у інвесторів на біржах. Для таких інвесторів природньо робити ставки на майбутнє на коротку чи довгу перспективу. Це впливає на всі світові технологічні галузі, але особливо на ринки США та Азійсько-Тихоокеанського регіону. Грошей на ринку вкрай багато.

Але, на жаль, поки що більшість українців – як інвесторів, так і компаній militarytech– можуть лише спостерігати за успіхами західних та східних ринків, адже ми самі себе відрізали від всього іншого світу.

Жорсткі обмеження були потрібні під час шоків 2022 року. Але шоки пройшли, а обмеження залишилися. В нових умовах вони не бережуть нас від втрат, а скоріше самі ж завдають шкоди.

Андрій Попов

УНІАН в Google News