Чому українців позбавляють права на безпеку праці?

У середньому по Україні 24,3% працівників, а це майже 1,6 млн. осіб працюють у важких і шкідливих умовах праці, які не відповідають вимогам санітарних норм і правил...

У будь-якій країні, де закони сприймають як щось, що можна ігнорувати, обійти, переступити, переписати, завжди буде багато порушень у тій чи іншій галузі життєдіяльності людей. Сьогодні, з нагоди Всесвітнього дня охорони праці, говоритимемо про стан безпеки праці в Україні. Здається, що першим реченням ми вже все сказали, але цього мало. Про те, що в Україні не дотримуються законів, знаємо, однак, потрібно визначити, наскільки поганою є ситуація і чи можна її виправити.

Хорошим економічним становищем Україна не могла похвалитися і до кризи, а під час – тим більше. Складна ситуація на ринку праці призводить до того, що працівники здебільшого вимушено приймають незадовільні умови праці, бо бояться залишитись без роботи. Цьому сприяє і низька культура праці, за якої як роботодавці, так і робітники поняття “безпека праці” відсувають на останні сходинки важливості. От і виходить, що порушення законів мовчки підтримують ті, для кого вони написані.

Умови праці українця (невтішна статистика)

Федерація профспілок України, посилаючись на дані Держкомстату, повідомила, що в середньому по Україні 24,3% працівників, а це майже 1,6 млн. осіб працюють у важких і шкідливих умовах праці, які не відповідають вимогам санітарних норм і правил. За даними Санепідемслужби України, 76,2% усіх підприємств України не відповідають санітарним нормам. Такі умови праці призводять до того, що в Україні щорічно фіксують 6-7 тис. нових випадків професійних захворювань, а загальна кількість осіб, які сьогодні мають профзахворювання, складає сотні тисяч людей. Згідно з даними Держкомстату, галузями господарства з найбільшою кількістю нещасних випадків на виробництві стали добувна, обробна промисловість, будівництво, сільське господарство і транспорт.

Щоб повністю зрозуміти, якою є ситуація, пропонуємо один епізод з офіційної статистики. У березні в Донецькій області протягом одного тижня на підприємствах усіх галузей промисловості інспектори Територіального управління Держгірпромнагляду виявили 10 тисяч 330 порушень (!) нормативних актів про охорону праці. Кількість велика, але вражає інше – це на 335 порушень більше, ніж за попередній тиждень перевірок. Логічне запитання: яка користь від таких перевірок? Роботу підприємства призупинили, невеликі штрафи наклали, а чи змінилася ситуація?..

За словами керівника управління з питань охорони праці та здоров’я апарату ФПУ ВасиляЯкібчука, найбільші порушення з питань охорони праці полягають у невиконанні норм закону України «Про охорону праці» та порядку розслідування нещасних випадків і травмуваннь на підприємствах. У багатьох ситуаціях ні травмований, ні керівники підприємства не повідомляють про це органи державного нагляду, органи соціального страхування від нещасного випадку, профспілки тощо. Друга велика категорія порушень – це згода найманих працівників на виконання робіт, які не відповідають вимогам законодавства про охорону праці. В.Якібчук говорить, що згідно з законом України «Про охорону праці» і з Конституцією, робітник має право не виконувати певну роботу, якщо вважає, що умови праці не відповідають вимогам закону. Можна також звернутися до профспілки, яка у такому випадку стане на захист працівника, щоб його не звільнити з роботи. Що до цього можна сказати? Враховуючи “високу захищеність” українських робітників, працедавець може знайти можливість звільнити небажаного працівника згідно з певним законом. Адже у нас “дуже хороші закони”.

До речі, заглянемо в закон  «Про охорону праці». Згідно з нормами цього закону, керівник несе відповідальність за те, що на підприємстві не створені безпечні та здорові умови праці. Згадала одне з розповсюджених порушень: для облаштування робочого місця в умовах офісу має виділятися не менше 4,5 квадратних метри площі, а також виконуватись санітарні норми для невиробничих приміщень. Ану виміряйте свій робочий куточок?.. Якщо керівник не дотримується згаданих норм, то може бути притягнений до адміністративної відповідальності з вимогою забезпечити належне облаштування робочих місць. В.Якібчук каже, що якщо на підприємстві створена профспілка, ви можете звернутися туди, там є технічний інспектор з охорони праці, який конкретно відповість на ваші запитання. Також експерт пропонує створювати первинну профспілкову організацію, якщо немає профспілки. У випадку, коли такої можливості нема, радить вступати до будь-якої діючої профспілки. “Це право кожної людини, незалежно від того, де вона працює, й тоді вже, як член профспілки, робітник може отримати допомогу у вигляді консультації від фахівців з кожного питання, що входить до компетенції діяльності профспілок”, - коментує експерт.

Держгірпромнагляд – що робить, а до чого “руки не доходять”

Держгірпромнагляд визначив пріоритети розвитку на 2010 рік, в яких окреслив основні проблеми та завдання. Серед проблем першою стоїть відсутність механізму економічної зацікавленості власника щодо створення нешкідливих та безпечних умов праці. Далі – відсутність цілісної система державного управління охороною праці, а саме - не створені структурні підрозділи з охорони праці в місцевих органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування. Останню позицію займають гроші – нема фінансування профілактичних заходів з охорони праці за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. А основні завдання виходять з проблем – створити та забезпечити все, чого немає.

Також Держгірпромнагляд має намір лібералізувати нагляд за охороною праці. Комітет, зокрема, планує ввести так званий декларативний принцип нагляду, який передбачає, що керівники підприємств матимуть право проводити власний аудит безпеки праці, надаючи надалі відповідну декларацію до відомства. Комітет підготував проект закону, яким стимулюватиме зацікавленість власників інвестувати в безпеку умов праці. Зокрема, законопроект припускає впровадження диференційованого принципу внесення грошей до Фонду соціального страхування залежно від стану охорони праці на тому чи іншому підприємстві. Тобто, чим кращий стан, тим менший страховий внесок.

Ще  Держгірпромнагляд хвалиться тим, що в Україні з червня цього року почне реалізовуватися глобальний проект «Покращення стану безпеки і гігієни праці на робочих місцях шляхом забезпечення умов гідної праці» за фінансової підтримки Міжнародної організації праці. 

Проте, на думку профспілок, робота Держгірпромнагляду з питань охорони праці є неефективною і її потрібно реформувати. Починаючи з 2007 року профспілки ставлять вимогу перед Кабміном, щоб систему державного нагляду було реорганізовано. За словами В.Якібчука, вони наполягають на створенні інтегрованої інспекції праці, як це є у багатьох цивілізованих країнах світу. “Потрібно створити єдиний орган, який буде стежити й за умовами охорони праці, режимом роботи і відпочинку, і за своєчасністю виплати зарплати, дотриманням правових норм праці, і за станом навколишнього середовища, за пожежним наглядом, санітарією тощо. Ми пропонуємо і будемо наполягати на тому, щоб усі інспекції (яких зараз декілька) об’єднати, аби на підприємство приходив один інспектор. Ми сподіваємося, що новий уряд буде рухатися у цьому напрямку”, - говорить він.

Водночас, ФПУ підтримує декларативний принцип нагляду за охороною праці. За словами В.Якібчука, профспілки навіть направили до Держгірпромнагляду свій варіант порядку, бо у варіанті, запропонованому відомством, не було передбачено ролі профспілок у цих процесах. “Ми запропонували внести до документа пункти про те, що на підприємствах, де є профспілки, у заявці, що складена за декларативним принципом, має бути підпис голови профспілкової організації. Там, де не створено такої організації, є уповноважена особа трудового колективу з питань охорони праці і вона також разом з керівником має підписатися, засвідчивши, що відомості, які надаються до Держгірпромнагляду, відповідають дійсності. Бо, на жаль, є приклади, коли обстеження підприємства проводять необ’єктивно”, - сказав він. За словами експерта, тут підвищується роль профспілок, які не повинні допустити, щоб неправдиві дані потрапили до Держгірпромнагляду.

Як влада намагається змінити ситуацію

У березні Верховна Рада України ухвалила закон «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 161 1985 року «Про служби гігієни праці». Мета цього закону – адаптувати національне законодавство в галузі охорони праці до законодавства Європейського Союзу. Як зазначають у пояснювальній записці, цей закон стане “ще одним кроком на шляху інтеграції України до ЄС”. Інтеграція – це добре, а що з людьми? В записці сказано, що дотримання положень зазначеної Конвенції дозволить зберегти трудовий потенціал країни, знизити професійну захворюваність, інвалідність та зменшити витрати на регресні виплати, пільги і компенсації за роботу в шкідливих та небезпечних умовах. У законі передбачено створити Національний реєстр осіб, що мають професійні захворювання. Хороші декларативні слова, маємо визнати, але ще краще, коли декларація переросте у дію.

За словами В.Якібчука, конвенція МОП – це своєрідний стимул для того, щоб мати певну ступінь захисту з боку такої впливової організації як Міжнародна організація праці. Якщо у країні не виконується національне законодавство з охорони праці, можна звернутися до міжнародної організації, у даному випадку до МОП. Вона офіційно звернеться до уряду з вимогою надати пояснення, чому порушуються норми конвенції. Тому що, ратифікувавши конвенцію, країна бере на себе зобов’язання у тому, що її законодавство буде відповідати вимогам європейського та міжнародного законодавства. “Таким чином, ми впевнені, що умови праці поліпшуватимуться. Вважаю, що реалізація Конвенції залежатиме також від того, як ми, профспілки, і кожен працівник будемо ставитися до свого права на безпечні та здорові умови праці", - підсумовує експерт.

Тому ми повинні пам’ятати, що у нас є право на безпечні умови праці, і за можливості, захищати його.

Мирослава Холявінська (УНІАН)

УНІАН в Google News