“Славське-рок” 2011 - екологія, мистецтво і рок-н-рол по-українськи

“Славське-рок” 2011 - екологія, мистецтво і рок-н-рол по-українськи

Вже вп’яте під схилами гори Тростяни фестиваль зібрав прихильників якісної української музики, мальовничих Карпат та шанувальників активного відпочинку.

Екологія, мистецтво і рок-н-рол – під таким девізом з 29 по 31 липня відбувся фестиваль “Славське-рок” у містечку Славське, що на Львівщині. Вже вп’яте під схилами гори Тростяни фестиваль зібрав прихильників якісної української музики, мальовничих Карпат та шанувальників активного відпочинку.

Містечко Славське, що на Львівщині

“Славське-рок” - це мало не єдиний український музфест, який пропагандує не лише відомих виконавців, але і представляє світу молоді гурти. Саме тому тут створено дві сцени: денна – для початківців рок-жанру, вечірня – для професіоналів та закордонних гостей.
На денній сцені цього року широкому загалу були представлені гурти “Малхолланд Драйв”, “Sweetlo”, “Мінаморалі” (відомі декому за своєю старою назвою “Доріан Грей”), “Недаремно” і “Ренесанс”. До речі, саме цій п’ятірці пощастило стати хедлайнерами денних виступів. 31 липня “Славське-рок” приєднався до національного дня жалоби за жертвами аварій у шахтах на Луганщині та Донеччині. Тож, із програми фесту випали хедлайнери закриття – гурт “Тартак”, на який мала зібратись основна маса відвідувачів.

Соліст Мінаморалі (денна сцена)

Таким чином, замість трьох повних днів фесту “Славське-рок” відгуляв лише дві доби.
Справжнім шанувальникам року вистачило 48 годин – не заважав навіть постійний дощ і багнюка під головною сценою, у якій люди витанцьовували під Animals’ Session, “Піккардійську Терцію”, “Ніагару”, WashingTones. Найзапальнішими за правом можна визнати “Гайдамаків”, які, закриваючи другий день фесту, змусили танцювати всіх – від відвідувачів і до тітоньок, які мирно продавали шашлики неподалік від сцени. До речі, цьогорічна публіка “Славського-рок” доволі різноманітна – кого тут тільки не зустрінеш: і справжніх панків, і щирих націоналістів, і родини з маленькими дітьми – із Росії, Польщі… Всіх єднали музика і карпатське домашнє вино.

Солістка групи Animals` Session

Закордонними гостями “Славського-рок” стали німці Dritte Wahl і поляки Sztywny Pal Azji. Вокаліст останнього гурту - Бартош Цимоняк, одразу ж зібрав навколо себе справжній український дівчачий фан-клуб, тож поспілкуватись з ним виявилось по-справжньому нелегко.
- Останній раз я був в Україні п’ятнадцять років тому, і ще з тих часів вона мені дуже сподобалась, - розповідає музикант. – А цього разу нас ще запросили і грати тут… Приємно отримувати визнання від людей, які майже не розуміють твоєї мови, адже це означає, що їм дійсно подобається музика. До того ж, я бачив тут багато молодих людей – для них рок існує як спосіб самовираження, така собі бунтівна енергія. Лишається сподіватись, що такі фести, як “Славське-рок” направлятимуть їх енергію у правильне русло.
Справжнім відкриттям року для Славського став український гурт Los Colorados, що встиг прославитись навіть в Америці завдяки своєму каверу на пісню Кетті Перрі Hot&Cold (пісня Каті Перової: “Ти гарячий і холодний”). На youtube відео переглянуло вже більше двох мільйонів відвідувачів, а сама Кетті Перрі згадала про гурт у своєму блозі, назвавши такий кавер “натхненним”.
Президент і засновник фестивалю Сергій Харчук стверджує, що він задоволений і пишається тим, який став “Славське-рок” за п’ять років.
- Цього року ми отримали 185 заявок на участь у денній сцені – і нам надзвичайно приємно, що фест сприймають як серйозний музичний майданчик, - розповідає він. – Тут, на фестивалі, є чудова публіка, яка має широкі смаки і уподобання, а найбільше тішить те, що батьки приводять сюди навіть своїх дітей. З першого фестивалю ми набули неабиякого досвіду, але, тим не менш, фестиваль досі не приносить нам ніяких доходів і часто навіть не окупається.
За словами Харчука, “Славське-рок” не заручається підтримкою великих спонсорів, тому наразі більшість витрат між собою розподіляють невеликі компанії. До того ж, ціна на три дні фестивалю складає всього сто гривень, а система безпеки біля головної сцени не так вже і посилена, тому деякі відвідувачі потрапляють на фестиваль дідівським способом – перелізаючи через паркан.
Всім Славським розкинулось наметове містечко – тут вночі після закриття головної сцени відбувались своєрідні афтепаті під гітару при вогні багаття. Серед наметів свято не закінчувалось ніколи – звідси постійно лунали пісні та сміх. До речі, намети можна було орендувати на місці, а стаціонарне розміщення у міських садибах коштувало від 150 гривень за кімнату для двох. Власне, фест можна назвати доволі економним – у зв’язку з тим, що інфраструктура у Славському розрахована на зимовий сезон, влітку тут не вдасться витратити великі суми.
Дійсно, можливо, за масштабами ”Славське-рок” і не зрівняти з угорським Сігетом чи, тим більше, з американським Вудстоком, але їх єднає спільна невід’ємна риса – атмосфера. Вічно молоді і вічно п’яні тут братаються із старшими і тверезішими товаришами, а ті у свою чергу не нарікають на “нові часи, що прийшли на зміну старим”. До того ж, Славське попіклувалось і про інший бік життя фестивальної маси, подарувавши відвідувачам майстер-класи з гончарства, створення ляльок-мотанок, стрільби з луку. А свідомий люд очікувала ще і екологічна програма, прикликана на допомогу самому містечку – разом з волонтерами у розважальній формі відвідувачі збирали власне ж сміття.
З упевненістю можна стверджувати, що “Славське-рок” – успішний задум, втілений у цікаву форму. Шкода, що досі фест не отримує державної підтримки, та разом з ним все одно залишаються віддані фанати, які відвідують його щороку. А після трьох днів лишаються гігабайти фото і відео, які підтримуватимуть ностальгію у серцях до наступного року.
Катерина Зінов’єва, фото автора.
 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter