“Українець” у Європі

Уже другий рік виходить в Іспанії 24-сторінкова газета “Українець”. Це видання для української громади в Іспанії, Італії, Португалії. Російську газету в Іспанії можна купити скрізь... Присутність українського люду не поступається присутності росіян...

Уже другий рік виходить в Іспанії (Валенсія) 24-сторінкова газета “Українець”. Це видання для української громади в Іспанії, Італії, Португалії.

Згідно з задумом, газета має виходити двічі на місяць. Цього року вийшло четверо чисел. Шеф-редактор газети Михайло Петруняк, він же президент Федерації українських асоціацій Іспанії та заступник голови  МГОУ “Четверта Хвиля” від Європи пояснює нерегулярність виходу видання у світ фінансовою нестабільністю редакції. Кошти доводиться добувати у спонсорів. Тому дуже важко пробиватися “Українцеві” зі своїм 30-тисячним накладом у європейський інформаційний простір. Вихідців із країн Східної Європи міцно тримають у своєму полі тиражні російськомовні видання, фінансовані своєю державою. Російську газету в Іспанії можна купити скрізь. Така присутність російськомовних друкованих та електронних ЗМІ в Європі й Америці — звичайне явище. І це при тому, що присутність українського люду на цих континентах не поступається присутності росіян. Просто російський державний чинник працює на належному рівні, чого не скажеш про Україну, де відсутня державна політика у сфері закордонного українства, зокрема наших громадян, які виїхали на заробітки. А ось у другому числі за цей рік “Українець” подає інформацію про те, що в Україну щороку надходить від наших трудових міґрантів 21,3 млрд доларів, що становить майже четвертину ВВП країни й значно перевищує обсяги іноземних інвестицій. Це за даними НБУ, з розрахунку, що за кордоном працює приблизно 5 млн українців. Але за нещодавно оприлюдненими даними ООН, за кордоном працює 8 млн українців.

Отже, що в такій ситуації старається робити “Українець”? Намагається донести до нашого люду на чужині рідною мовою те, що близьке українській душі, свідомості.

Одразу впадає в око, що газета духовно орієнтована. Бо на чужині людина потребує передусім моральної підтримки, духовного спрямування. Багато уваги приділяється дітям, зокрема життю українських суботніх шкіл. Є й окремі рубрики “Українятко” й “Назустріч молоді”.

Діти в іншомовному середовищі адаптуються дуже легко, а українські діти в іспанських школах є зразковими у навчанні. Але як складеться подальша доля цього молодого українського інтелекту?

Є що почитати в “Українцеві”: тут і політична панорама, й історія народу та життєві історії й новини з України, і юридичні консультації, й гроші, й спорт, і різноманітні оголошення. Є окремі сторінки про життя українців в Іспанії, Італії, Португалії. Є країнознавчі матеріали, і якщо про Україну — то українською й іспанською (для зацікавлених господарів).

А зацікавлений читач “Українця” у Європі є. Немає поки що зацікавленої державної політики в Україні. Українське громадянство на рідній землі й на чужині переживає інформаційний голод. Його спроможні втамувати українські ЗМІ, фінансовані державою з того міґрантського капіталу, що надходить в Україну через банківську систему.

Олександер Шокало

УНІАН в Google News