Вперше жодна із річок не вийшла на заплаву, хоча, зазвичай, цей процес розпочинається ще в середині лютого /фото УНІАН

Природа проти людей. Як відсутність весняної повені залишить українців без води

07:27, 30.03.2020
9 хв.

Аномально тепла зима та відсутність опадів призвела до того, що у кількох регіонах України не буде традиційної весняної повені. На перший погляд може здатись, що це – благо для населення, адже велика вода не підтопить їхні будинки та городи. Однак фахівці стверджують, що така ситуація призведе до посухи і обміління водойм та залишить українців без питної води.

Цьогорічна зима принесла жителям півночі України чимало температурних рекордів. Нестійкий і нерівномірний сніговий покрив у басейнах річок протягом зимового періоду періодично утворювався і танув. Однак його висота не перевищувала 5-12 см. Вже у 20 числах лютого у басейнах Дніпра та Десни сніг повністю станув.

«Одночасне поєднання комплексу несприятливих для формування весняного стоку гідрометеорологічних умов у басейнах річок Дніпра та Десни спостерігається вперше за весь багаторічний період спостережень», - говориться у повідомленні Чернігівського обласного гідрометеоцентру.

Тож, схоже, «вираженої весняної повені у 2020 році не буде вперше за більше ніж 140 років регулярних гідрологічних спостережень».

Відео дня

Читайте такожВідродження планети: як коронавірус впливає на екологію (відео)

Це може призвести до негативних наслідків. Завідувач кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» Юрій Карпенко зауважує, що у разі відсутності великої води, варто розраховувати на недостатній сінокіс для сільгоспвиробників влітку і зростання пожежної небезпеки на заплавах ледь не з березня-квітня. Також у такій ситуації висока ймовірність подальшого зміління річок, зниження рівня підземних вод, погіршення екологічного стану навколишнього середовища у регіоні.

Та, за словами Карпенка, змінити такий стан речей можна. По-перше, потрібно дбати про джерела, які живлять малі річки, не засмічувати, не замулювати їх. По-друге, берегти водозахисну природоохоронну смугу, адже в багатьох районах Чернігівської області луки над Десною ледь не до води розорюють, що не сприяє покращенню екологічної ситуації у заплаві річки. По-третє, не випалювати рослинність у заплаві, а, навпаки, заліснювати вільхою, вербою, які утримують воду, вологу. По-четверте, не обійтися без підвищення екологічної культури, свідомості громадян, аби кожен розумів, що діяльність людини безпосередньо позначається на навколишньому середовищі.

Відсутність повені на річках Чернігівської області обов`язково позначиться на рівні ґрунтових вод, які є джерелом питної води для жителів багатьох населених пунктів. Про це говорить заступник начальника Деснянського басейнового управління водних ресурсів Андрій Скумін. За його словами, управління здійснює моніторинг поверхневих вод, вод у меліоративних системах, але досліджень забезпечення жителів питною водою наразі не поводить. Ймовірно, цього літа доступ до питної води ще не буде критичним, а далі - ситуація невідома.

Відсутність повені на річках Чернігівської області обов`язково позначиться на рівні ґрунтових вод, які є джерелом питної води для жителів багатьох населених пунктів / фото УНИАН

Однак вже зараз можна прогнозувати проблеми для селян із сінокосом (бо заливні луки - це традиційно площі для збору сіна), а також випасом худоби. Причому, вже торік в окремих селах Чернігівщини мешканці масово продавали худобу, оскільки немає води, щоб її напувати.

Тож на Поліссі кліматичні зміни вже відчуваються. Наприклад, ще якихось два-три десятки років тому у ставку біля села Конятин Сосницького району ще купалися діти, а тепер він не має води для качок та гусаків. Навіть кілька років тому водойма була більш повноводною. Крім того, селяни назначають, що у вуличних криницях води недостатньо.

Схожа ситуація і на Волині, де вперше за майже 100 років багаторічних гідрологічних спостережень весняної повені також не очікується. Вперше жодна із річок не вийшла на заплаву, хоча, зазвичай, цей процес розпочинається ще в середині лютого.

«Цій ситуації посприяла аномально тепла зима, відсутність снігового покриву та достатньої кількості опадів. За спекотного та сухого літа – це загроза для водойм регіону», - розповів заступник начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області Ростислав Кравчук.

З початку березня по області, в середньому,  випало лише 49% середньомісячної норми опадів. Рівень води у верхньому б’єфі Хрінницького водосховища, яке має вплив на рівневий режим річки Стир в межах Волинської області, не змінився. Водосховища Волинської області наповнені, в середньому, на 77% до повного об’єму. Хоча режим їх роботи відповідають встановленим.

Читайте такожДефіцит води в річках: міністр назвав можливу посуху серйозним викликом для України

Разом з тим, враховуючи кліматичні зміни, Ростислав Кравчук не виключає паводки, що можуть бути спричиненими локальними опадами.

Також він зауважує, що Волинь – одна з областей, де для питного водопостачання використовують лише підземні води. «І саме підземними водами область забезпечена найліпше», - запевняє Кравчук.

З них живляться і у сільській місцевості, і у містах. Зокрема, водопостачання Луцька здійснюється із підземних джерел п’яти водозаборів, а це 52 артезіанські свердловини.

«Хоча наразі через відсутність опадів ситуація дещо ускладниться. Якщо підуть опади, буде підземна вода, якщо не підуть, можливо, ситуація буде гіршою, ніж торік. Проте води для споживання населення буде достатньо, бо в області значно зменшили водоспоживання, адже не працюють промислові підприємства, лише комунальне господарство», - вважає він.

Ілюстрація / REUTERS

Щодо криниць у селах, які влітку можуть пересихати, Ростислав Кравчук наголошує, що, по-перше, сільські криниці живляться ґрунтовими водами, по-друге, вони, як правило, неглибокі. Тому їх потрібно поглиблювати або ж подбати про централізоване водопостачання…

«Ми проводимо спостереження на великих річках - Західний Буг, Прип’ять, Вижівка, Турія, Стохід, Стир. Через відсутність талих вод на річках Волині упродовж 2019-2020 років спостерігається вкрай несприятлива гідрометеорологічна ситуація», – розповіла УНІАН начальник відділу гідрології Волинського гідрометеоцентру Любов Жайворонок.

Тож, якщо влітку не буде достатньої кількості опадів, Волинь очікує гідрологічна посуха. А через маловодний період зменшаться й запаси прісної води.

«На річках буде «стояча» вода з пересиханням річищ», - зазначила гідролог.

Однак, на її переконання, паводки в травні-червні можуть поліпшити ситуацію. «Траплялося, що на Волині вони були набагато вищими ніж весняна повінь», - говорить Любов Жайворонок.

У Житомирському національному агроекологічному університеті УНІАН розповіли, що на Житомирщині, як і в деяких інших регіонах, паводку цієї весни також не очікують. Й обміління річок вкрай негативно позначиться і на пасовищах, і на екології, а, значить, й на врожаї.

Наскільки упав рівень води, добре видно на берегах річки Тетерів. УНІАН побував у селі Тетерівка та у селі Дениші Житомирського району, і переконався, що цей рівень дуже низький. Замало води зараз і у Денишівському водосховищі, яке є важливим об’єктом водопостачання Житомира.

Як розказав УНІАН керівник КП «Житомирводоканал» Андрій Нікітін, зараз у цьому водосховищі замалий рівень вод, він фактично упав на два метри. Якщо зазвичай там є близько 13 млн кубічних метрів води, то зараз лише - 10. «Житомиру цього запасу вистачить лише на п’ять місяців. Ми готові до цієї проблеми, однак не хотілося б, щоб довелося перекачувати насосами воду з річки у водосховище. Сподіваюся, що цього робити не доведеться, погодні умови зміняться», - сказав він і додав, що «дійсно, цьогоріч водна криза існує і вона суттєво позначається на водосховищі».

Заступник начальника Басейнового управління водних ресурсів річки Прип`ять (БУВР Прип`яті, – УНІАН) Державного агентства водних ресурсів України Олег Микитин зазначає, що зима була дуже теплою, тому для весняного водопілля умови несприятливі.

За його словами, аномально тепла погода визначила відсутність основного чинника весняного стоку – снігових запасів. «Якщо говорити мовою фахівців, то водність річок з осені зберігається меншою за середні багаторічні значення. І на частині цих річок так звана гідрологічна посуха. Така гідрометеорологічна ситуація вказує на високу ймовірність формування низької водності річок навесні», - підкреслив фахівець.

І хоча повені у Житомирській області завжди спричиняли проблеми для деяких місцевих жителів, оскільки затоплювали будинки та пасовища, цієї весни боятися паводку не слід. Та можуть бути інші складнощі. Зокрема, низький рівень води у криницях селян та дачників, які зазвичай навесні – на городах.

Ілюстрація / REUTERS

«Всі водні об’єкти пов’язані між собою, усе це – єдиний природній живий механізм, отже, зрозуміло, що за такого дефіциту води у річках, говорити про наповненість криниць не доводиться», - зазначив Микитин.

За його словами, щоб врегулювати цю проблему, потрібно не чекати сприятливих погодних умов, а діяти. Причому, мова йде не тільки про розчищення та регулювання русел річок.

«Тут повинні спрацювати органи місцевого самоврядування. Як і раніше, єдиний шлях - це спорудження водогонів і свердловин», - підкреслив Микитин.

Попри те, що Україна має величезний запас рік, річок та струмків, кліматичні зміни безжальні. І, щоб мати питну воду завтра, владі думати про розв’язання водної проблеми слід невідкладно.

Ірина Синельник, Світлана Мех

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся