Катерина Асламова каже, що нинішня пожежа є найбільшою за всі часи існування зони відчуження / фото Facebook Катерина Асламова
Катерина Асламова: Ця пожежа є найбільшою за всі часи існування зони відчуження. Але чорнобильські пожежники роблять все, щоб її зупинити
12:00, 14.04.2020
8 хв.
Інтерв'ю
Пожежа в зоні відчуження триває, тож Асоціація чорнобильських туроператорів почала привозити в зону гуманітарний вантаж для рятувальників. Про нагальні потреби та настрої пожежників, про втрачені через пожежу знакові місця чорнобильської зони, та чому ситуація з пожежею нагадує Радянський союз, розповіла УНІАН член Асоціації Катерина Асламова.
Як часто наразі відвозите гуманітарний вантаж для чорнобильських пожежників? Чи маєте можливість напряму з ними спілкуватися?
Маємо. Привозили пожежникам допомогу 11 квітня. У вівторок, 14 квітня, їдемо знову.
Відео дня
Які настрої у пожежників? Попри те, що зона горить практично щороку, нинішня пожежа надзвичайно масштабна...
Так, пожежі відбувалися щороку (зазвичай, наприкінці літа). Але були більш локальні, їх швидше зупиняли. Ще не було такого, як зараз. Ця пожежа є найбільшою за всі часи існування зони відчуження. Звісно, за моїми спостереженнями, пожежники дуже втомлені та потребують відпочинку. Але вони роблять все, щоб зупинити пожежу у нинішній ситуації – у дуже сухому лісі.
Загалом щодо потреб пожежників... Чи немає проблем з питною водою, їжею?
І так, і ні. Наприклад, воду їм постачають, але її потрібно багато. Тому ми закуповуємо та відвозимо багато питної води. Також є постачання їжі, але нормально їсти часу не вистачає. Пожежники самі про це кажуть і просять привозити снеки чи галетне печиво (поживні снікерси там просто плавляться). Просили привезти рідкого мила та вафельних рушників, щоб витирати обличчя та руки, дезінфектори. Тобто, прості побутові речі. Також ми шукаємо для них маски та респіратори(з цим зараз не так просто), обладнання, яке допомагає перекачувати воду.
Якщо хтось з наших читачів хоче допомогти рятувальникам, куди звернутися?
Чесно кажучи, ми не планували організовувати збір коштів для допомоги чорнобильським пожежникам. Однак, до нас також було чимало звернень щодо цього. Тому з 12 квітня почали такий збір. У нас в фейсбуці та на сайті Асоціації вказані банківські картки, куди можна надсилати кошти. Вони підзвітні, підуть на закупівлю того, що потрібно пожежникам. Наша контактна особа - Дмитро Шибалов. Він координує волонтерів, йому можна телефонувати для уточнення деталей (за телефоном +38099 907 82 45). Якщо є можливість можна надсилати до КПП з зоною відчуження ту ж питну воду чи снеки. Але важливо, щоб там хтось це зустрів та передав за адресою, щодо цього можна дзвонити Дмитру.
Асламова розповіла про нагальні потреби пожежників / фото Facebook Катерина Асламова
Станом на 13 квітня Державна служба з надзвичайних ситуацій залучила до боротьби з вогнем понад три сотні людей з особового складу та 63 одиниці техніки. Що кажуть рятувальники, чи достатньо наявних ресурсів?
Якби було достатньо, пожежа не тривала би десять днів. Наскільки розумію, ніхто не очікував таких масштабів пожежі. Якби була політична воля надіслати більше людей та техніки, можливо, це б допомогло. Вчора, 13 квітня, білоруська сторона пропонувала надіслати свої вертольоти (пожежа близько до кордону з Білорусією). Це було б доречно, бо до кількох місць пожежі важко підібратися на техніці. Наскільки знаю, перемовини щодо цього були, потрібні були запити з боку української держави щось таке. Втім, до кінця дня вертольоти так і не прилетіли.
Особисто бачила, що пожежникам дуже допомагає використання дронів. Це дає можливість ближче роздивитися дерева, оцінити ризики спалахів. Також їм не вистачає нормальних мап. Адже у них вони не детальні. 11 квітня ми привозили їм мапи, в яких позначено тип лісу, розташовані об'єкти тощо.
Які відомі ділянки зони постраждали через пожежу? Можливо, популярні серед туристів.
Селище міського типу «Поліське» на околицях повністю згоріло. Повністю знищено Смарагдовий табір, розташований неподалік від Чорнобильської АЕС. Це був туристичний піонер-табір з маленькими дерев'яними будиночками, на стінах яких красувалися намальовані персонажі казок. Ця локація дуже подобалася туристам. Адже, чуючи про Чорнобильську аварію, емоції можуть бути різні. А коли люди бачили ці хатинки, то згадували своє дитинство.Це допомагало зрозуміти життя до аварії та відчути себе причетним.
Також повністю згоріло відоме селище Лелів. Дуже багато маленьких селищ зруйновано. Горіло місто Чорнобиль. Там пожежу змогли зупинити, але певні ділянки вигоріли. Згоріло багато місць у Рудому лісі. А це питання радіації та забруднення.
Уточніть щодо Рудого лісу. Наскільки відомо, його вирубали після аварії. Але радіація там все одно залишається?
У 1987 році зрубали частину дерев, які отримали найбільшу дозу радіації та стали рудими.Інші дерева, які отримали меншу дозу, залишилися. Оскільки звільнилася велика територія, де вітер міг розносити радіоактивний бруд, на місці зрублених дерев висадили нові. Ці дерева своїм корінням торкаються шарів землі з радіоактивними частинками та вбирають їх у себе. Відповідно, проблема з цією пожежею ще у тому, що коли дерева горять, то відпускають радіонукліди, які вільно літають у повітрі.
Чи знаєте, що з тваринами у зоні? Багато хто, певно, бачив відео, де двійка коней біжить посеред майже згорілого спорожнілого лісу.
Щодо деталей, певно, треба запитувати представників Чорнобильського радіаційно-екологічного заповідника. Але ситуація не приємна. Вигоріло багато трави та рослинності, якими харчуються чимало тварин. Крім того, біля деяких ділянок утворювалося майже коло пожежі, не знаю, чи змогли тварини вирватися звідти. Так, коней я там бачила. Інших тварин поки що, ні. Сподіваємося, більш-менш все добре. Пожежа не відбувається в одному місці, є багато спалахів, посеред яких блукають тварини, не знаючи, куди йти. Вони втрачають свою домівку, яку підпалили ми – люди.
Асламова розповіла про цінність Чорнобильської зони / фото Facebook Катерина Асламова
Коли офіційно повідомлялося, що лівий берег Прип’яті не горить, всі активісти стверджували, що це не так. Чи відстежували інші кейси дезінформації щодо пожежі?
Знаєте, напевно, тільки ось цей з лівим берегом. Але не вважаю це спробою дезінформації, радше, не розумінням, де саме пожежа. Про що варто сказати, так це про пояснення причин пожежі на початку. Коли офіційно казали: «Незрозуміло, як спалахнуло». Або припускали, що це природне. Тільки в останні дні нарешті стали визнавати, що були підпали, почали займатися цим питанням. Принаймні, сподіваюся, що почали.
13 квітня Уряд виділив 45 мільйонів гривень на гасіння пожежі у зоні відчуження.
Це добре, але найважливіше - запобігти пожежам у майбутньому.Потрібно, щоб ситуація не повторювалася. Щоб не можна було будь-кому просто так зайти в зону відчуження та підпалити величезний режимний об'єкт. Наприклад, багато років нелегальні візитери, так звані сталкери, ходять туди, підпалюють хати чи ще щось, викладають відео у соцмережі, бо їм це здається смішним... Але навіть після такого офіційно їм не забороняють в'їжджати до зони відчуження. Тобто, маємо режимний об'єкт, де спокійно блукають якісь люди з алкоголем, але ніхто не наводить лад. Сподіваюся, зараз висновки на майбутнє нарешті будуть зроблені.
Що вас особисто оборює у всій ситуації?
Кілька речей. Працюючи гідом у зоні багато років, завжди розповідала туристам історію Радянського союзу, коли після аварії на ЧАЕС в 1986 році реальна інформація замовчувалася. Населенню говорили, що все добре,хоча, все було не так. Це дуже нагадуєте, що спостерігаємо зараз. В офіційних джерелах також повідомляють, що пожежа під контролем, і це мене зачіпає. Бо вже десять днів вогонь не можуть загасити,ми продовжуємо отримувати нові дані, пожежа вже підійшла до Прип'яті.
Якби останні десятиліття хтось робив протипожежні рви, розріджував ліси - зараз пожежникам було б простіше. Але, здається, всім байдуже. Взагалі, головна претензія не тільки персонально до людей, які зробили підпали, чим спричинили пожежі. А саме до роботи системи.
Розумієте, у зоні відчуження працюють «не випадкові» люди. Вони «хворіють» цим місцем, багато з них колись там жили і прагнуть зберегти. Тому ми вже кілька років займаємося питанням включення зони відчуження до світової спадщини ЮНЕСКО, проходимо відповідні етапи. Це справді унікальна пам'ятка з особливою природою, історією та культурою.
Ірина Шевченко
Новини партнерів
