Балансування на межі: чи може Україна підвищити життєві стандарти громадян у часи війни

В нашій країні попри значну інфляцію і девальвацію більше року не переглядають мінімальні стандарти життя – прожитковий мінімум та мінімальну зарплату. Через це багато громадян опинились за межею бідності. УНІАН намагався розібратися, що держава може зробити, щоб підвищити соціальні стандарти навіть у таких складних умовах?

З початку повномасштабного вторгнення російських агресорів на нашу землю економічна ситуація в Україні суттєво погіршилася. За ці довгі 15 місяців криваві загарбники вбили тисячі безвинних українців, завдали нам збитків на сотні мільярдів доларів, багато маленьких і середніх підприємців втратили бізнес, а мільйони громадян опинилися біженцями закордоном або внутрішніми переселенцями.

• Життя за межею бідності
• Ситуація з бюджетом
• Законодавча ініціатива
• Звести кінці з кінцями
• Комплексне вирішення проблеми
• У пошуках збалансованого рішення

Гривня за цей час девальвувала на майже 40 відсотків, а ціни на продовольчі товари минулого року зросли на понад 50 відсотків. Попри це, урядовці під час ухвалення держбюджету на 2023 рік не передбачили перегляд ні мінімальної заробітної плати, ні прожиткового мінімуму.

Чиновники пояснювали це рішення значним дефіцитом державного бюджету, наповнення якого цього року також дуже залежить від підтримки міжнародних партнерів. Але незмінність мінімальних стандартів життя громадян в цих складних умовах знижує купівельну спроможність українців. Наразі мінімальна зарплата та прожитковий мінімум в Україні становить 6700 гривень (еквівалент – 168 євро) та 2600 гривень (65 євро) відповідно. При цьому, якщо врахувати сплату податків, то фактично мінімальна зарплата зараз становить 5394 гривні (135 євро). Це виходить 180 гривень (4,5 євро) на день.

Життя за межею бідності

За оцінками ООН, громадяни, які витрачають менше 5 євро на день, живуть за межею бідності. У нас склалася така ситуація, що всі, хто отримують мінімальну заробітну плату і не мають інших джерел надходжень, - опинились за межею бідності. Не кращою є ситуація з мінімальною пенсією, яка становить близько 3000 гривень (75 євро).

При цьому середня зарплата в Україні з початку повномасштабного вторгнення перестала зростати. Офіційні дані Держстат не публікує, але за оцінками платформ з працевлаштування її розмір не перевищує 15000 гривень (375 євро).

Саме тому таким актуальним є завдання переглянути мінімальні стандарти життя для найменш захищених категорій українців, щоб принаймні вивести їх із того становища, в якому вони вимушено знаходяться в умовах війни. При цьому у Міністерстві фінансів говорять, що економічна ситуація в нашій державі поступово покращується, тому, вірогідно, можна було би порахувати і підтримати тих, хто найбільше цього потребує.

"Сьогодні ми перебуваємо у значно кращій економічній ситуації, порівняно з періодом рік тому. Інфляція знижується швидшими темпами, ніж початково прогнозувалось, – з 26,6 відсотка у грудні 2022 року до 17,9 відсотка у квітні 2023 року. Ми утримуємось від монетарного фінансування у 2023 році, а прогноз зростання ВВП підвищено до 3,2 відсотка", - підкреслив міністр фінансів Сергій Марченко.

Ситуація з бюджетом

З початку року доходи держбюджету склали 1,15 трлн гривень. З них зовнішні джерела склали 605 млрд гривень, а внутрішні – 548 млрд гривень. Витрати державного бюджету становили 865,5 млрд гривень. Найбільша частина з них, а саме 371,5 млрд гривень, була спрямована на оплату праці разом із відрахуваннями. З цієї суми, 290 млрд гривень було виділено на оплату зарплат нашим героїчним військовослужбовцям.

Витрати на оплату товарів і послуг становили 215 млрд гривень або 25 відсотків від загальної суми витрат. З них 147,5 млрд гривень було використано на підтримку Збройних Сил України, включаючи придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів та іншого спеціального обладнання.

Також 178 млрд гривень було спрямовано на соціальне забезпечення (пенсії, допомоги, стипендії). Зокрема, 91 млрд гривень було передано у Пенсійний фонд для виплати пенсій та додатків до них, а 64,8 млрд гривень виділено Міністерством соціальної політики на соціальний захист дітей, сімей та громадян у складних життєвих ситуаціях.

Підтримка місцевих бюджетів склала 47 млрд гривень. Ці кошти передаються місцевим органам влади для фінансування різних проектів і програм на регіональному рівні.

На обслуговування державного боргу було витрачено 38 млрд гривень, що становить 4 відсотки від загальної суми витрат. Ці кошти використовуються для погашення виплат і відсотків по позикам, які взяла держава раніше.

Законодавча ініціатива

У Верховній Раді група депутатів вже зареєструвала законодавчу ініціативу, яка пропонує переглянути мінімальну заробітну плату в нашій державі вже з 1 липня 2023 року – до 8107 гривень, а з 1 жовтня – до 8918 гривень. Парламентарі вважають, що це потрібно робити, адже розмір мінімальної зарплати зараз менший за прожитковий мінімум, який зараз для працездатних осіб, за їх оцінками, складає 7 539 гривень.

"У статті закону України "Про оплату праці" передбачено: "Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб", – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.

Депутати прогнозують, що у разі втілення ініціативи в життя, автоматично зростуть надходження від податків.

За прогнозними розрахунками ініціаторів, додаткові видатки для реалізації законопроекту складуть у 2023 році 14 млрд гривень, які можуть бути профінансовані за рахунок додаткових надходжень до зведеного бюджету: податку на доходи фізичних осіб в сумі 2 млрд грн. та податків сумі 12 млрд грн. внаслідок удосконалення роботи митниці.

Схоже, автори документу під час своїх розрахунків врахували лише видатки державних підприємств після підвищення мінімальної зарплати. Загальні видатки, враховуючи приватний сектор, будуть значно вищими. Для об’єктивності треба сказати, що серед ініціаторів даного законопроекту немає жодного депутату від владної фракції, тому, ймовірно, шанси на його ухвалення в такій редакції є низькими.

Звести кінці з кінцями

Експерти прогнозують, що, ймовірно, до кінця року влада може піти на підвищення мінімальних стандартів життя, але все буде залежати від того, на скільки суттєвою буде підтримка міжнародних партнерів і яка буде ситуація на фронті.

Аналітик компанії "Esperio" Олександр Болтян вважає, що уряд може піти на підвищення мінімальної зарплати. На його думку, є дві причини такого рішення. По-перше, це можна зробити аби морально підбадьорити людей. По-друге, аби спробувати збільшити приплив грошей до державної скарбниці.

Експерт говорить, що історично відомо, що через два роки ведення війни населення надто втомлюється від того, що відбувається. Уряд розуміє, що треба підтримувати бойовий дух народу. У такий момент потрібні популістські методи підживлення впевненості людей у тому, що все буде гаразд, і керівники держави дбають про людей.

"Підвищення рівня мінімальної заробітної плати, або обіцянка зробити це є мірою моральної підтримки населення і дає розуміння, що вони зможуть прогодувати свої сім'ї", - каже експерт.

Якщо говорити про другу причину, то уряд може піти на підвищення "мінімалки" аби спробувати збільшити приплив грошей до державної скарбниці. Адже працедавці змушені будуть виплачувати більше податків у разі збільшення мінімальної зарплати.

"Підвищення мінімального рівня заробітної плати стане сигналом, що компанії перераховуватимуть більше грошей до державної скарбниці. Адже у нас багато хто веде бізнес саме так, що всі працевлаштовані на "мінімалці", - каже експерт.

Комплексне вирішення проблеми

За словами заступниці директора Центру економічної стратегії Марії Репко, прожитковий мінімум в Україні відірваний від реальності, але щоб це виправити слід системно змінювати соціальну підтримку населення.

Вона підкреслила, що сьогоднішня цифри мінімальних стандартів життя не враховують потреби людей в умовах поточних цін. Це просто цифри, до яких прив’язані різні варіанти виплат. Наприклад, індексація оплати праці, мінімальний розмір пенсії за віком, максимальний розмір допомоги по безробіттю і так далі.

"Але переглянути прожитковий мінімум сам по собі зараз, на жаль, неможливо. Якщо просто підвищити його до, скажімо, 10 тисяч, то це збільшить видатки бюджету на відповідні статті в чотири рази. Щоб десь знайти ці кошти доведеться піднімати податки, а це зараз означатиме знищення українських підприємств", - пояснює експертка.

Вирішувати проблему можна і потрібно через комплексну реформу соціальної підтримки. Її варто розробляти вже, не чекаючи закінчення війни. Щоб наблизити до розміру реального прожиткового мінімуму виплати тим, хто працювати не може, наприклад, за станом здоров’я, через догляд за хворим або через особливий період в житті, потрібно щоб ті, хто в змозі працювати та забезпечувати себе, вийшли на роботу і перестали залежати від соціальної допомоги.

На думку Репко, така реформа може містити кілька ключових моментів. Перший - реабілітаційні заходи, що дозволять людям повернутися до здорового життя. Другий - заходи на ринку праці та в освіті дорослих, які б допомогли людям із особливим станом здоров’я почати з часом забезпечувати себе. Третій - потрібно спонукати працювати тих людей, які вже зараз можуть фізично себе забезпечити, але тривалий час отримують допомогу, прив’язану не до реальних доходів, а до настання певного випадку в житті чи характеристики отримувача.

У пошуках збалансованого рішення

Варто підкреслити, що інфляція в Україні все ще знаходиться на високому рівні, За даними Держстату, у квітні у річному виражені споживчі ціни зросли на 17,9 відсотка. Але при цьому ціни на продукти харчування зросли вище 22 відсотків. 

В умовах жорсткої монетарної політики Україні та низки інших заходів по приборканню цін уряд вимушений дуже обережно відноситись до будь яких пропозицій про збільшення видатків. Тому що необережними кроками можна нанести економіці більше шкоди, ніж користі.

На жаль, ціни найближчим часом продовжать зростати, в тому числі у зв‘язку з можливим поверненням податків на довоєнний рівень. Мова йде про повернення з липня 2023 року ПДВ з 7 відсотків до 20 відсотків на пальне, можливий перегляд тарифів на комунальні послуги у бік зростання тощо.

"До кінця року влада може спробувати піти на підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати, але, очевидно, рішення буде ухвалено лише у тому випадку, що вони точно будуть впевнені, що це не вплине негативно на економічні показники, у тому числі інфляцію, курс гривні та дефіцит держбюджету", - розповів УНІАН економічний експерт Сергій Костянтинов.

Уряду попри всі складнощі варто продовжувати підтримувати платоспроможність громадян і адекватно реагувати на економічні ризики шляхом перегляду мінімальних стандартів життя, у тому числі через перегляд прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати, пенсій та інших соцвиплат. І, безумовно, все це має відбуватись у межах фінансових можливостей бюджету.

Богдан Слуцький

УНІАН в Google News