Транзит обходить Україну - і це вже тенденція...

В Україну йде вантаж, який не помістився в російський порт. Окрім того,  найближчими роками очікується відтік вантажів сировинної групи з країн ТС. Інтерв`ю УНІАН заступника начальника Головного комерційного управління УЗ Андрія Мірошникова.

Транзитні перевезення залізничним транспортом в Україні за 1-е півріччя зросли більш ніж на 17%, але приводу для оптимізму поки немає. Найближчим часом очікується відплив вантажів сировинної групи з РФ, Казахстану та Білорусії, на які припадає 70% всього транзиту. Про проблеми та перспективи цього наддохідності сектора перевезень УНІАН розповів заступник начальника Головного комерційного управління «Укрзалізниці» Андрій Мірошников.

- Андрію Миколайовичу, ці 18% зростання - заслуга УЗ чи переважно сприятливої кон`юнктури ринку?

- Сукупності факторів. Є певні сезонні коливання. Наші основні транзитери - Росія, Казахстан і Білорусь. Частина російських вантажів у літній період переходить на морський та річковий транспорт, так як країна має виходи до чорноморських і балтійських портів. Транзит в напрямку вітчизняних чорноморських портів і прикордонних переходів починає повертатися з вересня. Максимальні перевезення припадають на лютий-березень. Відповідно до цього УЗ коригує свою тарифну політику.

- Як змінилася номенклатура транзиту за останні роки?

- В принципі, вона залишилася колишньою: це вантажі сировинної групи - вугілля, нафта і нафтопродукти, залізна і марганцева руди, хімічні вантажі, добрива, чорні метали. Дрібніші позиції - будівельні вантажі, зерно, продовольство, кокс. На це впливає кон`юнктура ринку та транспортна політика наших сусідів. Наприклад, РФ активно розвиває морські порти, будує спеціалізовані термінали. Крім того, вони надають тарифні преференції на перевезення у напрямку портів РФ: ставки на перевезення чорних металів призначенням на російські та українські порти відрізняються на 20%.

А до нас йде в основному вантаж, який, грубо кажучи, не помістився в російський порт. І це вже тенденція.

- Які вантажі Україні може втратити в найближчій перспективі?

- Традиційно Україна мала потужну технічну базу з переробки хімдобрив, газу, нафтоналивних вантажів. Але як тільки РФ розвине аналогічні потужності на своїй території, конкурувати нашим портам стане набагато складніше. Адже 70% нашого транзиту зароджується на Сході, а відносини між двома країнами в останні роки, прямо скажемо, були не зовсім зрозумілими. Розвиваючи свої порти, Росія прагне зміцнити своє становище на світовому ринку як стабільного партнера.

                 - Отже, відтік транзиту прогнозований?

- Я б не сказав, що саме «відтік». Насправді відбувається перерозподіл між альтернативними напрямами. Природно, Росія дає заробити своїм підприємствам, і дорікати їм у цьому нерозумно. В останні роки РФ активно відходить від ролі сировинного придатка, вона вже готова експортувати готову продукцію. Відповідно, частка сировинної групи вантажів буде скорочуватися. Це неминуче позначиться на обсягах транзиту: одна справа - експортувати руду, а інше - вироблений з неї метал.

Обсяги транзиту також сильно залежать від економічної стабільності у світі. Якщо її не буде - можна знову відкотитися на кризовий рівень. У структурі перевезень транзит займає всього 10%. Правда, доходи від нього становлять 4-ту частину. Це високоприбутковий вид перевезень, що вимагає від перевізника мінімальних витрат, і приносить досить істотний дохід.

- Які тенденції щодо контейнерних перевезень?

- По «Укрзалізниці» зараз вони йдуть на торішньому рівні. Це досить специфічний сегмент ринку, і в усьому світі спостерігається його зростання близько 10-20% на рік. Всі країни прагнуть перейти на перевезення готової продукції. УЗ вже має декілька пропозицій від західних партнерів по організації контейнерних поїздів за новими маршрутами. Зокрема, від Польщі з організації контейнерного поїзда до Брянська. Також є пропозиція чеської компанії організувати перевезення вантажів через Словаччину на Москву і Китай. Всі ці пропозиції зараз активно відпрацьовуються.

- Очікується, що обсяги перевезень вантажів комбінованим потягом «Вікінг» до кінця 2011 р. виростуть на 30%.

- Щоб зберегти інтерес вантажовідправників до цього поїзда, ми вже кілька років не змінюємо тарифні ставки, ведемо роботу із залучення країн Закавказького регіону та Чорноморського басейну, що мають з нами поромне сполучення.

- Україна вже ратифікувала угоду про організацію залізнично-поромного сполучення з Туреччиною.

- Тепер допрацьовуються його деталі: правила перевезення вантажів, експлуатації вагонів. Є певні труднощі, тому що Туреччина на відміну від давніх наших партерів - Болгарії та Грузії - не знаходиться з нами в одному транспортному праві. Перевезення, швидше за все, будуть здійснюватися за накладною ЦІМ / СМГС. Ця уніфікована накладна об`єднує європейське та євро-азійський транспортне право, плюс нам необхідно включити морську ділянка між Україною і Туреччиною в морські лінії ЦІМ (тобто поширити застосування залізничної накладної на морську ділянку).

З боку України всі документи будуть готові до кінця року. Ми хочемо, щоб ці перевезення були не тільки українсько-турецькими, а й охоплювали країни СНД. Туреччина має досить великий обсяг вантажів для України та країн СНД. Зараз вони везуться автотранспортом через Балкани, і ми сподіваємося частково перехопити цей потік. Хоча конкурувати з автомобілістами досить складно.

Поки що залізнично-поромне сполучення з Туреччиною працює в експериментальному режимі - на основі угоди між залізницею і морським перевізником.

- Чому зупинено контрейлерні перевезення потягом «Ярослав»?

- Було проведено кілька зустрічей з автомобільними перевізниками, вони готові забезпечити обсяги, але просять у два рази знизити ставки. Для нас це вже нижче собівартості, і на такі кроки «Укрзалізниця» зможе піти тільки при наявності цільової державної програми з підтримки цих перевезень.

У європейських країнах контрейлерні перевезення стимулює досить потужне законодавство. Це і обмеження руху великовантажного транспорту через великі міста, курортні зони та у святкові дні, і контроль часу перебування водія у дорозі, дотації транспорту за екологічність і т.д. Ці заходи штовхають автомобілістів вдаватися до послуг залізничників.

- На якій стадії переговори з Митною службою про надання УЗ статусу митного перевізника?

- Митниця вважає, що залізниця не відповідає самій філософії митного перевізника. А відтак не може гарантувати державі відшкодування можливих збитків, пов`язаних з можливою втратою або несанкціонованим використанням підакцизного вантажу. Хоча факту втрати підакцизних вантажів на залізниці ні разу не було - ні до 2005року, коли вона ще мала такий статус, ні після.

Ми пропонували різні механізми для вирішення цієї проблеми, але у ТС постійно знаходяться формальні причини для відмови. Один із останніх аргументів - ліцензіат повинен мати власний транспортний засіб. Але особливість залізниці в тому і полягає, що вона здійснює перевезення будь-якими транспортними засобами (вагонами), в незалежності від їхньої форми власності. Ми навіть готові страхувати свою діяльність як митного перевізника, щоб держава гарантовано отримувала відшкодування збитків. Але бажання об`єктивно розглядати наші пропозиції у Митної служби немає.

                                        - Ціна цього питання?

- Почнемо з того, що підакцизні вантажі - автомобілі, світлі нафтопродукти, лікеро-горілчані та тютюнові вироби відносяться до найвищого тарифного класу, і втрачати їх для будь-якої дороги вкрай невигідно. Через відсутність в УЗ статусу митного перевізника та необхідності надавати фінансові гарантії ці вантажі тільки частково заходять до України. До того ж митниця постійно розширює перелік вантажів, що вимагають гарантування доставки. Це відволікання грошових коштів і додаткові незручності для клієнтів. Бо якщо немає підтвердження фінансової гарантії на проходження цих вантажів, вони затримуються на кордоні.

Для високовартісної групи подібні перешкоди дуже чутливі: на прикордонних переходах скупчуються цілі склади на колесах. Тому експедитори, минаючи Україну, шукають інші маршрути, де умови радикальніші, ніж наші.

Довідка. За перше півріччя 2011 р. залізницями України було перевезено майже 27,7 млн. тонн транзитних вантажів. Це на 17,4% проти відповідного періоду минулого року. У загальній структурі перевезень вантажів залізницями України частка транзиту становить 12,3%.

Основу транзитного вантажопотоку складають: нафта і нафтопродукти (33,3% від загальних обсягів), руда залізна і марганцева (21,8%), кам`яне вугілля (16%), хімічні і мінеральні добрива (10,4%), хімікати (5 , 7%) і чорні метали (4,6%).

Основні транзитні вантажопотоки формуються в Російській Федерації (63,4%), Казахстані (19,7%) та Республіці Білорусь (6,2%).

Олена Кузнєцова (УНІАН)

УНІАН в Google News