Ближче до зірок: де в Україні роздивитися Місяць, Марс і комети

Одеська обсерваторія - провідна у світі організація з дослідження хімічної і динамічної еволюції зірок і Галактики… У Київській обсерваторії читають лекції і проводять нічні екскурсії …

У 2009 році виповнилося 400 років з моменту, коли Галілео Галілей вперше використав телескоп для дослідження об’єктів Всесвіту. Відтак Міжнародна Астрономічна Спілка оголосила 2009 рік Міжнародним Роком астрономії. ЮНЕСКО підтримало таке рішення. 20 грудня 2007 року 62-га Генеральна Асамблея ООН також прийняла відповідну резолюцію. Для людства це доброю нагодою осмислити внесок астрономії в наше життя, а також зрозуміти, яку роль відіграє наука в розвитку рівноправного й мирного суспільства.

Не стала осторонь святкувань і Україна, адже в цій царині нам є чим пишатися – 4 обсерваторії в різних містах вже багато десятиліть є оплотом розвитку астрономічної науки і мають вірогідні шанси стати частиною Спадщини ЮНЕСКО.

Особливої уваги заслуговує Миколаївська астрономічна обсерваторія. Одна з найстаріших в Східній Європі, вона розташована в центрі міста. В 1820 році командир Чорноморського флоту, губернатор Миколаївський і Севастопольський, адмірал, шотландець Олексій Грейг підписав наказ про створення обсерваторії, наступного ж року почалося її зведення на місці розташування археологічних пам’яток – кургану доби бронзи-раннього залізного віку та поселення середньої бронзи. Будівля обсерваторії, справжній палац, виконана в стилі класицизму за проектом архітектора Ф. І. Вунша. Установа була призначена для забезпечення Чорноморського флоту морехідними картами, навчання штурманів астрономічним методам орієнтування на морі, проведення атестації навігаційних приладів, складання зоряних карт і каталогів положень зірок, визначення координат комет і планет. У 1874 році було створено бібліотеку на другому поверсі, у ротонді. Через рік до ротонди була прикріплена висока щогла з кулею на вершині. Цю щоглу кожного дня опускали вниз опівдні, і вартові, в момент спуску, стріляли з гармати.

З 1913 року обсерваторія стає філією Пулковської обсерваторії. Під час Другої світової війни її приміщення використовували під німецькі та румунські обсерваторії. У 80-х роках ХХ ст. в будівлі були проведені чергові ремонтні та реставраційні роботи. З 1992 року обсерваторія набула статусу самостійної наукової установи, при якій діє музей з унікальною колекцією астрономічних приладів. Сама ж будівля має статус пам’ятки архітектури національного значення.

Унікальність саме Миколаївської обсерваторії в її цілковитій автентичності. Тут є найстаріші астрономічні прилади, яких сьогодні в світі залишилися одиниці. До того ж, на відміну від багатьох пам’яток архітектури, які впродовж історії змінювали своє цільове призначення, Миколаївська обсерваторія зберігала своє функціональне призначення з самого моменту заснування.

Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка – одна з найстаріших в Україні. Будівництво обсерваторії, за проектом В. Беретті, завершилося в 1845 року. Місцевість, вибрана для будівництва, в ті часи була передмістям Києва, а гора, на якій розмістилася обсерваторія, була всього на 15 метрів нижче найвищої точки Києва. Ділянка площею 3 гектари була обсаджена по периметру деревами, які служили додатковим бар`єром від міського пилу і освітлення, що заважали астрономічним спостереженням.

З появою в Києві обсерваторії була створена і служба точного часу. Один раз на тиждень, кожного вівторка, київські годинникарі приходили до обсерваторії, щоб звірити свій годинник з астрономічним. Астрономічне устаткування для київської обсерваторії замовляли в Петербурзі і Західній Європі. Меридіанне коло (прилад, призначений для визначення координат зірок) привезене з Німеччини в 1873 році виявилося настільки високоякісним, що розпочаті на ньому в ті далекі часи виміри тривали (з періодичною його модернізацією) аж до 1996 року. Зараз цей прилад знаходиться в робочому стані і є прикрасою обсерваторного музею. Перший механічний прилад - хронограф Гіппа, який записував моменти часу на паперову стрічку, з`явився в обсерваторії в 1897 році.

У радянські часи не обійшли обсерваторію стороною сталінські репресії - керівника її геофізичного відділу в 1937 році звинуватили в шпигунстві й розстріляли. Директорові ж обсерваторії довелося звільнитися і поїхати з Києва, аби уникнути такої ж страшної долі.

У перші дні Другої світової війни фахівці ще намагалися вести наукову роботу - в журналі спостережень збереглися записи за 25 і 29 червня 1941 року, в ці дні Київ вже бомбили. Незабаром було прийнято рішення евакуювати обсерваторію - найбільш цінне устаткування відправили баржею до Дніпропетровська, а звідти поїздом до Уфи. Повернулася обсерваторія назад, в звільнений Київ, навесні 1944 року. На щастя, вибухи й обстріл не пошкодили будівлі, хоча, за розповідями мешканців, ще довго після війни на території обсерваторії знаходили снаряди, патрони і міни.

У наш час з розвитком інформаційних технологій, багато інструментів перестали використовуватися і стали експонатами музею обсерваторії. У обсерваторії читають лекції і проводять нічні екскурсії - кожен, хто бажає може подивитися в телескоп на Місяць, Марс і навіть комети.

Інша університетська обсерваторія – в Одесі, при національному університеті імені І. І. Мечникова. Її було відкрито 1871 року в складі Імператорського Новоросійського університету. Своєю заснуванням і відкриттям обсерваторія зобов`язана фінансовим коштам, виділеним як державним казначейством (31500 рублів), так і Одеською міською думою (20601 рубель). Спочатку входила до складу кафедри астрономії і використовувалася як база для учбових робіт кафедри, виконуючи, в той же час, ряд доручень міста: перевірку навігаційних приладів кораблів, стеження за правильним ходом міського годинника і визначенням часу запалення і гасіння міського освітлення.

Розуміючи, що якісні астрономічні спостереження вимагають чистої атмосфери, співробітники обсерваторії почали посадку дерев, які згодом стали початком Олександрівского парку (нині парк імені Т. Г. Шевченко). Першим директором був завідувач кафедри астрономії університету професор Л .Ф. Беркевич, за якого обсерваторія провела експедиційні спостереження проходження планети Меркурій по диску Сонця й низку інших робіт. В 1920-1933 роках, після ліквідації університету в Одесі, обсерваторія мала статус Одеської державної астрономічної обсерваторії Наркомпросвіти України.

У 1933 році, із поновленням Одеського університету, обсерваторія знову увійшла до його складу вже з новим директором, професором К. Д. Покровським. У часи фашистської окупації обсерваторія дивом не постраждала і не була розграбована.
Нині Одеська астрономічна обсерваторія, - підрозділ Одеського національного університету, - є провідною у світі організацією з дослідження хімічної і динамічної еволюції зірок і Галактики. Активно розвиваються новітні методики спостереження зірок, метеорів, штучних супутників Землі, небесно-механічні дослідження, випускаються підручники з астрономії, науковий журнал "Odessa Astronomical Publications", Одеський астрономічний календар.

Кримська астрофізична обсерваторія (КрАО) - найбільша астрономічна установа в Криму. Утворена вона була 30 червня 1945 року на основі сімеїзького відділення все тієї ж Головної астрономічної обсерваторії в Пулково. Їх історія й надалі тісно пов’язана. В 1912 році до Сімеїзу приїхав пулковський астроном - Григорій Миколайович Неуймін. Враховуючи, з одного боку, можливості обсерваторії, з іншого, - актуальність для астрономії систематичних досліджень астероїдів, Григорій Неуймін зробив спостереження малих планет основним напрямком роботи обсерваторії. Хоча вона мала дуже маленький астрограф, за кількістю спостережень малих планет і відкритих астероїдів Сімеїз посідав друге місце в світі, поступаючись тільки Гейдельберзькій обсерваторії (Німеччина).

З початком в 1914 році Першої світової війни для обсерваторії настали важкі часи. Попри це маленький колектив обсерваторії - два астрономи (Г. М. Неуймін, С. І. Білявський) і електрик (О. Г. Іосько) - зумів не лише зберегти обсерваторію і її обладнання, але й продовжити роботу, хоча і не в колишніх масштабах. За наступної світової війни, в осінні місяці 1941 року з`явилася реальна загроза окупації Криму. Обсерваторію довелося терміново евакуювати. Вдалося взяти з собою тільки наукові матеріали, в першу чергу спектрограми. Незважаючи на важкі умови, в евакуації сімеїзькі астрономи продовжували наукову роботу. За результати цих досліджень їм була присуджена Державна, тоді Сталінська, премія першого ступеня.

Тоді вже Кримська обсерваторія «переросла» статус «Відділення Пулково», і з капітуляцією Німеччини отримала унікальне устаткування й перетворилася на самостійну наукову одиницю.

У 2005 році Центр Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО оголосив про початок нового проекту Initiative "Astronomy & World Heritage" («Ініціатива «Астрономія та Всесвітня спадщина»), метою якого було виявлення та збереження об`єктів, що пов`язані з астрономією і мають історичну та культурну цінність. З 2005 року Миколаївська астрономічна обсерваторія активно включилася в цей проект, підготувала і представила в Національну комісію України у справах ЮНЕСКО пакет документів на включення обсерваторії до Попереднього списку об`єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від України. У березні 2007 році вона була занесена в цей список під номером 5116. Наступним кроком стала ​​підготовка так званого «Номінаційного досьє» - пакета документів з докладним описом об`єкта, стану збереження та управління ним.

У 2007 році в Україні в рамках «Ініціативи» була організована астрономічна експертна група, очолити яку було доручено директору Миколаївської астрономічної обсерваторії Г. І. Пінігіну. У 2008 році завдяки активним зусиллям членів експертної групи та сприянню з боку Національної комісії України у справах ЮНЕСКО та Державної служби з питань національної культурної спадщини Міністерства культури і туризму України в Попередньому списку ЮНЕСКО від України з`явився новий серійний об`єкт "Астрономічні обсерваторії України" (номер 5267 ), до якого крім Миколаївської обсерваторії включені ще три українські обсерваторії (Кримська АО, Одеська АО та АО Київського національного університету), які представляють історико-наукову цінність з точки зору всесвітньої спадщини.

У 2008 році з метою розвитку проекту ЮНЕСКО «Астрономія і світова спадщина» напередодні Міжнародного Року Астрономії-2009 був прийнятий Меморандум взаєморозуміння між ЮНЕСКО та Міжнародним астрономічним союзом (МАС) і створена робоча група МАС/ЮНЕСКО при Комісії 41 Міжнародного астрономічного союзу з метою перегляду та розробки нових критеріїв для відбору саме астрономічних об`єктів. До групи увійшли 2 представники від України (Г. Пінігін і Ж. Пожалова). У 2008-2009 роках проект отримав подальший розвиток під назвою «Тематичне вивчення - Thematic Study». У ньому ставиться завдання створення бази даних астрономічної спадщини від передісторії до космічної астрономії (всього 16 тем) з метою захисту та збереження. Робота в даному напрямку проводилась в рамках одного з проектів Міжнародного Року Астрономії-2009 "Астрономія і Всесвітня спадщина». Миколаївська астрономічна обсерваторія активно беручи участь в цьому проекті, підготувала і представила в робочу групу МАС/ЮНЕСКО нову форму заявки за темою «Астрономія: від Ренесансу до середини ХХ століття».

У липні 2010 року на сайті робочої групи МАС/ЮНЕСКО з`явилася електронна версія збірника, який є результатом спільної діяльності робочої групи та комітету ЮНЕСКО ІКОМОС. Цей документ являє загальний погляд на астрономічну спадщину, намагається визначити те, що представляє "видатне універсальне значення для людства" з точки зору астрономії. На жаль, в цьому документі практично не представлені астрономічні об`єкти Росії, Україні та інших країн СНД.

Тисячоліттями люди вдивлялися в зорі, прагнучи прочитати по них своє майбутнє чи віднайти правильний шлях. Сьогодні так само лише загадкові небесні тіла знають, що чекає на храми астрономічної науки – обсерваторії – у їх пошуках світового визнання.

Влада Прокаєва, автор проекту «Наша спадщина», заступник завідуючого кафедри ЮНЕСКО Дипломатичної Академії при МЗС України, голова Фонду «Обдаровані діти – майбутнє України»

УНІАН в Google News