Чому пацієнти відмовляються від стоматологічної імплантації

Асоціація імплантологів проводить в Україні благодійну акцію з безкоштовного встановлення імплантатів ветеранам...

Завдяки стоматологічній імплантації - встановленню у кістку щелепи штучних титанових коренів – імплантатів, можна кардинально змінити якість життя людини, що втратила зуби. Найбільше потребують стоматологічної імплантації - наші батьки, бабусі чи дідусі. Однак – це дуже дороговартісна медична послуга. І не лише для українських пацієнтів.

Президент Асоціації імплантологів України Ярослав Заблоцький рік тому ініціював проведення благодійної акції з безкоштовного встановлення імплантатів ветеранам України під гаслом «Якість життя для наших батьків». Про це він розповідає в інтерв’ю УНІАН.

Благодійна акція пройшла уже в семи містах України – у Сімферополі, Києві, Одесі, Львові, Севастополі, Дніпропетровську, Івано-Франківську та Черкасах.  400 лікарів-добровольців з чи не усієї України безкоштовно встановили вже понад 900 зубних імплантатів. Які ж головні підсумки?

Ми зробили імплантацію вже майже 200 пацієнтам похилого віку, проте могли зробити 300. Вартість такої операції для пацієнта на Заході сягає більше 10 тисяч євро. В Україні ми стикнулися з проблемою, що у ході нашої акції, понад сто людей відмовилися від безкоштовної імплантації. Були й такі, які відмовлялися в день самої операції, після того, як пройшли усі обстеження і були допущені до імплантації.

На Вашу думку, чому? Це є істотно змінило б їхню якість життя?

Авжеж. На мою думку, люди відмовляються тому, що про імплантацію нічого не знають. Стикнулися з тим, що від імплантації пацієнтів відмовляють діти, онуки, і навіть медсестри та стоматологи, які живуть застарілою уявою. Ті ж люди, що погодилися, також нічого не знали про імплантацію. Вони нам просто повірили.

Люди просто бояться ускладнень чи вважають, що в такому віці імплантація протипоказана?

Вік не є протипоказом для імплантації. Встановлені імплантати, зазвичай, функціонують все життя. Проте, очевидно, що люди бояться... Всі бояться хірургії, бояться, що імплантати у них не приживуться, бояться, що імплантація це не надовго. Але це знову недостатня інформованість! Звичайно, імовірність того, що імплантати не приживуться, існує. Але вона не велика і в такому разі завжди можна повернутись до традиційних технологій. Стоматологічна імплантація придумана більше 40 років тому і саме для літніх людей, але в нашій країні ніхто про це не знає. Більшість людей думає, що імплантація – це якась там нова технологія, яка необхідна виключно заради «голлівудської посмішки» і лише для заможних людей.

За понад 13-річну практику у моїй приватній стоматологічній клініці, я зустрічав чимало забезпечених людей, які неодноразово підкреслювали, що і вони, і їхні діти є  нашими пацієнтами. Проте більшість із них запитували, чи у мене немає знайомого лікаря у  якійсь міській поліклініці, щоб полікувати там маму чи тата. Мої намагання пояснити, що мама потребує такого ж кваліфікованого і відповідального лікування, як дружина чи діти, рідко коли закінчувалися порозумінням.

Ще десять років тому я запровадив спеціальну програму – зменшення на 15% вартості лікування, коли за батьків платять їхні дорослі діти. Був час, коли для того, щоб звернути на це увагу, я навіть думав відкрити стоматологічну клініку під назвою «Клініка для твоєї мами».

На жаль, наші батьки вважають, що у їхньому віці – всі беззубі.  Беззубість для них  - це норма. Сестра беззуба, сусід беззубий, батьки були беззубі... Кому та на що жалітися?  Вони ж не знають, що у світі є стоматологічна імплантація, яка дає можливість беззубій людині отримати такі штучні зуби, які подібні на справжні. Давайте уявимо собі таку картину. Якщо у Вашої мами чи бабці, яка живе окремо,  в хаті холодно, то що вона, ймовірно, зробить? Вона подзвонить і попросить їй допомогти – привезти дров чи замінити котел, чи справити радіатор. Чому вона Вам пожаліється? Тому що вона знає, що в хаті може бути тепло! А що вона знає про імплантацію?!

Не секрет, що у більшості українців немає грошей на операцію.

Я і мої колеги піднімаємо проблему ставлення до своїх батьків, до людей похилого віку. Ми піднімаємо питання, яке намагаємось вирішити. Ми працюємо над державною програмою. Ми хочемо, щоб ветеранам у майбутньому повністю оплачували за стоматологічну імплантацію, а пенсіонерам оплачували хоча б частково, як, наприклад, це роблять в інших країнах.

Ви думаєте, що Вас почують? Ви думаєте, що влада захоче за це платити?

А звідки Ви взяли, що влада не хоче? Влада, чи люди при владі, також нічого про імплантацію не знають. На відміну від нас, вони, як зрештою і всі ті, що  мають власні зуби,  не розуміють, що беззубі  люди не можуть нормально розмовляти, побоюючись, що їх знімні протези випадуть. Люди, які мають зуби, не розуміють, як важко вкусити кусок хліба чи яблука тим, у кого зубів немає. Ми ж, лікарі, розуміємо, що крім нас мало хто про це знає, адже коли у цивілізованому світі говорили про соціальні стандарти для беззубих людей, наша країна йшла до комунізму. Коли ж країна повернулась обличчям до цивілізації, у світі перестали про це говорити. Як же Вам пояснити, що знімні протези – це, за розмірами, як два мобільні телефони в одному роті! Верхнім телефоном треба тримати нижній, а нижнім – верхній. А Ви кажете навіщо їм в такому віці зуби? Щоб бути нормальними!

Я хочу донести до усіх громадян України інформацію про переваги стоматологічної імплантації над традиційними зубними протезами, до яких всі звикли. Я хочу, щоб про імплантацію говорили на кожній кухні.

У наш час, коли йдеться лише про те, що медицина не може бути безоплатною, що за здоров’я та життя треба платити і немало, тяжко повірити у альтруїзм лікаря...

Стосовно моїх колег, то я відповім Вам їх словами. Один із них, Володимир Павленко, під час акції у Львові, сказав мені: «Погляньте на мене! Якщо Ви думаєте, що сьогодні ощасливили лише 28 пацієнтів, то Ви помиляєтесь! Я, щасливий, як ніколи. Я зробив імплантацію чужій для мене людині та ще й безкоштовно. Якби мені заплатили за сьогоднішню роботу, я б не був таким щасливим». Валерій Лунгу, лікар із Одеси, буквально кілька днів тому, під час акції у Черкасах, сказав, що він жалкує, що не зміг приїхати на дві із восьми акцій і тепер зробить все можливе, щоб не пропустити жодної акції, в якому куточку України вона би не проходила. Євген Шелест із Харкова та його команда 26 годин їхали поїздом до Івано-Франківська, безкоштовно  встановили там  дванадцять імплантатів трьом гуцулам і 26 годин верталися назад до Харкова. Навіщо це їм? Я думаю, що кожен наш учасник має свою відповідь на це запитання, проте, з іншого боку, пояснити це словами не так просто.

Крім лікарів, в акції приймають участь більше 20 компаній – виробників стоматологічних імплантатів. При цьому серед них є найвідоміші у світі бренди. Але компанії - це перш за все люди. Насамперед ті, які хочуть відчути радість від того, що не все у світі вимірюється грошима.

Є колеги, що не підтримують Вашої ініціативи?

Треба сказати, що серед стоматологів є чимало опонентів. Серед них є як прості лікарі, так і керівники медичних закладів та науковці. Я навіть знаю одну з головних причин. Це недостатня інформованість. Усі - без винятку - опоненти на жодній із наших акцій не були! Вони роблять свої висновки з чуток. Нещодавно у мене була зустріч з керівниками державних стоматологічних поліклінік міста Києва, організована Раїсою Мойсеєнко – керівником міськздороввідділу Києва. Виявилося, що більшість із присутніх жили своєю уявою, зокрема, як проходила ця акція минулого року. Вони також жили чутками. Отримавши відповідь на питання, керівники цих закладів одностайно підтримали цю акцію та навіть виявили бажання взяти частину наших пацієнтів на постійне протезування.  Я, зі свого боку, запросив їх прийти та подивитися.

Коли і де проходитиме акція цього року?

У Києві - 27 травня 2011 на базі Головного військового госпіталю, де ми протягом дня плануємо прооперувати 100 пацієнтів та встановити їх тимчасові зубні протези. Десь до половини травня ми набиратимемо пацієнтів. Я б хотів запросити усіх бажаючих, хто має близьких – ветеранів Другої світової війни, записати їх на цю акцію. Для цього достатньо подзвонити по телефону: 044–227-97-94.

Центральна військова поліклініка міста Києва, як і минулого року, планує завершити постійне протезування нашим ветеранам. Проте я хотів би запросити власників приватних клінік та зубо-технічних лабораторій міста Києва прийняти участь у цій акції і взяти на постійне протезування хоча б одного ветерана, як це було у Львові, Дніпропетровську, чи інших містах, де ми проводили наші акції.

Ірина Іваненко,

для УНІАН