Трамвай не їде на запасний шлях
Трамвай не їде на запасний шлях

Трамвай не їде на запасний шлях

11:38, 02.11.2011
7 хв.

Київська держадміністрація узялася до оновлення трамвайних колій і замислилася про розширення їх мережі.

Київська держадміністрація узялася до оновлення трамвайних колій і замислилася про розширення їх мережі. Проте, за останні 20 років столичний парк трамвайних вагонів прийшов до такого стану, що ще рік-два і їздити буде ні на чому. У зв`язку з цим оголошення "Київпастрансом" тендеру на закупівлю нових трамваїв виглядає абсолютно своєчасним і виправданим кроком.

Київські трамваї: на межі виживання

У 1991 році на маршрути Києва виходило 550 трамвайних вагонів, сьогодні їх залишилося менше 300. Як зазначив голова КМДА Олександр Попов, столичний трамвайний парк зношений на 80%. За іншими оцінками, на 90% і більше. У першу чергу це стосується чехословацьких Tatra T3, добре знайомих киянам. Є, правда, у столиці трамваї новіші: починаючи з кінця 1980-х і до 1991 року для Києва закуповували чеські Tatra -Т6 B5, але і їм вже пора на заслужений відпочинок, термін їх експлуатації без капремонту - 18 років. Найважчим часом для київського трамвая виявилися "нульові" роки. Багато маршрутів було ліквідовано, а на зміну їм прийшли маршрутні таксі, які заполонили столичні вулиці. У 2004 році трамвайні рейки були демонтовані з моста Патона, таким чином була розірвана єдина мережа трамвайних маршрутів правого і лівого берегів Києва. При цьому демонтаж частенько обгрунтовували необхідністю збільшити пропускну спроможність київських автодоріг, але, як ми усі прекрасно бачимо, ефект виявився нульовим.

Відео дня

До пробок в Києві усі вже давно звикли, ну хіба що у зв`язку з ремонтом доріг до Євро-2012 ситуація дещо погіршала. Проте, якщо для автомобілістів затори хоч якось зм’якшені комфортом індивідуального транспортного засобу (клімат-контроль, аудіосистема, зручне крісло врешті-решт), то для пасажирів автобусів і тролейбусів - випробування не лише моральних, але і фізичних сил. Як тут не згадати про старий добрий трамвай. Звичайно, можна і на ньому попасти в пробку, але, по-перше, трамваї мають пріоритетні порівняно з іншими видами транспорту світлофори на перехрестях, а за наявності відокремленої лінії (як у київського швидкісного трамвая) за рівнем "коркостійкості" цілком можуть конкурувати з метро. Профіцит електрогенеруючих потужностей в Україні на тлі постійного зростання цін на бензин не залишає анінайменших сумнівів в економічній обгрунтованості продовження експлуатації трамваїв у нашій країні. Ну і, нарешті, у трамваїв немає вихлопних труб, а це, погодитеся, величезний плюс. Що ж до шуму, яким супроводжується наближення нинішнього київського трамвая, то з використанням сучасних вагонів та іншої механіки пов`язана прямопротилежна проблема. До прикладу, у Німеччині трамваї рухаються настільки тихо, що туристи з наших країв, ловлячи гав на рейках, просто не помічають їх наближення.

Оновлення трамвайного парку: спроба номер раз

Розмірковуючи про сумну долю київського трамвая, трохи не забув сказати, що після 1991 року трамвайний парк столиці все ж оновлювався, хоча і зовсім трішки. У грудні 2010 року комунальне підприємство "Київпастранс" і дніпропетровське СП "Татра-південь" уклали договір про постачання в столицю 8 нових трамвайних вагонів. Варто зазначити, що на сьогодні українсько-чеське СП "Татра-південь" (співзасновники - завод "Південмаш" (Дніпропетровськ) і компанія "Татра" (Чехія) є по суті єдиним в Україні виробником трамваїв. "Татра-південь" випускає як модернізовані версії добре відомих в Україні чеських трамваїв, так і нові моделі з використанням відпрацьованих чеських технологій.

Договору на постачання 8 дніпропетровських трамваїв передував скандал навколо тендеру, який проводив "Київпастранс" у жовтні 2009 року. Переможцем оголосили ЗАТ "Київський завод електротранспорту" (КЗЕТ), який повинен був зробити для "Київпастрансу" 20 трамвайних вагонів. Основним аргументів на його користь стало те, що підприємство здійснює зборку сучасних низкопідлогових трамваїв.

Проте, після перевірки результатів тендеру, яку провело Контрольно-ревізійне управління Києва, було встановлено, що КЗЕТ у принципі не може робити трамваї, оскільки не має необхідного устаткування (виробничих потужностей) і працівників відповідної кваліфікації, а лише здійснює їх поточний і капітальний ремонт. Що ж до виробництва на КЗЕТ 20 трамваїв для "Київпастрансу", то це мала бути крупновузлова збірка вагонів Петербурзького трамвайно-механічного заводу (ПТМЗ). Один російський трамвай виробництва ПТМЗ закупив "Київпастранс" ще у 2009 році і відтоді він красується на бордах, присвячених реконструкції лінії швидкісного трамвая. Цей, здавалося б, незначний факт свідчить про те, що міська влада ще у 2009 році визначилася з вибором трамваїв. Мабуть, хтось резонно розсудив, що значно цікавіше мати підконтрольне трамвайне виробництво, хай і таке, яке полягає у заміні шильдиків ПТМЗ на КЗЕТ, ніж закуповувати трамваї в "чужому" Дніпропетровську. Адже це не жарти відновити практично увесь трамвайний парк столиці, мінімум 300 вагонів за ціною 5-6 млн. гривень і більше. До прикладу, 20 трамваїв, які планували закуповувати у ПТМЗ після їх "передпродажної підготовки" на КЗЕТ, обійшлися б столичній казні на 145 млн. грн. дорожче, ніж 20 дніпропетровських. Це знову ж таки дані київського КРУ, за результатами перевірок якого тендер на закупівлю трамваїв був визнаний недійсним. Трамваї у результаті закупили у "Татра-південь", але, як вже було сказано, у кількості всього 8 штук.

Спроба номер два

Зараз "Київпастранс" оголосив тендер на закупівлю трамваїв. На підприємстві запевнили, що тендер проводиться у повній відповідності із Законом "Про здійснення державних закупівель". Проте 4 жовтня Антимонопольний комітет призупинив його проведення у зв`язку із скаргою "Татра-південь" на дискримінаційні умови конкурсу. Своє рішення у цій справі АМК винесе 11 листопада. Є привід сподіватися на позитивний для вітчизняного виробника результат.

Трамвай у Стратегії розвитку Києва

Розробники проекту Стратегії розвитку Києва до 2025 року також радять київській владі "робити ставки" саме на електричний транспорт. Представник компанії BCG Сергій Перепечко вважає, що підвищення комфорту пасажирів може бути здійснено силами міста і не є високо витратними. Розробники стратегічного документу вважають за доцільне реформувати систему управління транспортною системою та виокремити з КМДА Управляючу компанію.

P.S. Перший трамвай у Російській імперії з`явився саме в Києві у 1892 році - на цілих три роки раніше, ніж в Японії. Тобто, у питаннях впровадження інноваційних технологій у сфері громадського транспорту Київ колись був на кращих передових позиціях. Тепер рівнятися з Японією у цій сфері якось навіть не смішно. Напевно, уся справа у тому, що для японців дуже важливо не втратити лице, а для нас це питання далеко другого плану.

Петро Чорних

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся