Зірка голлівудських вестернів Рік Далтон (Леонардо Ді Капріо) переживає не найлегші часи у своїй кар'єрі. На дворі 1969 рік, вулицями блукають немиті хіпі, а пік його слави, схоже, так і залишився десь далеко, в серіалах десятирічної давнини. Титул короля бойовиків скоро доведеться згнітивши серце віддати кому-небудь з молодих акторів, та й саме обличчя Голлівуду стрімко змінюється. У Лос-Анджелесі з'являються молоді і амбітні режисери-візіонери, такі як новий сусід Далтона – Роман Поланськи.
Але не все так погано. Впоратися з кризою Ріку допомагає його дублер і помічник Кліфф Бут (Бред Пітт), з яким за роки спільної роботи вони стали майже родичами. Разом Ріку і Кліффу доведеться пережити в Голлівуді кілька дуже дивних і спекотних днів.
Приблизно так виглядає зав'язка історії «Одного разу... в Голлівуді» – дев'ятої стрічки культового режисера Квентіна Тарантіно.15 серпня фільм вийшов в прокат в більшості кінотеатрів країни. УНІАН розібрався, чим стрічка може захопити відвідувачів кінотеатрів.
Глядачі і критики завжди любили Тарантіно за сміливість, але нова робота стала ризикованою навіть за його мірками. Замість постмодерністських ігор з улюбленими жанрами режисер взявся «загравати» з реальними і дуже трагічними подіями. У 1969 році члени секти «Сім'я» Чарльза Менсона вдерлися в особняк Романа Поланськи в Лос-Анджелесі і жорстоко вбили п'ятьох людей. Однією з жертв стала і вагітна дружина Поланськи – актриса Шерон Тейт.
Читайте такожПустун Бред Пітт злегка зіпсував Марго Роббі фотосесію (фоторепортаж)
Ця трагедія і прокладає шлях сюжету картини. Вигадані Рік Дальтон і Кліфф Бут виявляються сусідами подружжя Поланськи, мимоволі змінюючи хід історії. При цьому, повноцінного сюжету у стрічки як би і ні – історія швидко розпадається на кілька замальовок, схожих на байки голлівудських старожилів.
Сприйняття «Одного разу в Голлівуді» дуже сильно залежить від культурного контексту: сам Тарантіно перед прем'єрою підготував для фанатів цілу низку картин, з якими непогано б ознайомитися для розуміння його задуму. Пересічному глядачеві перед походом у кіно вистачить хоча б у загальних рисах дізнатися в мережі подробиці справи Чарльза Менсона і його банди.
Слабкість сюжету не заважає Тарантіно використовувати свої головні козирі – його історія наповнена відсиланнями до майже невідомої сучасному глядачеві кінокласики шістдесятих і дбайливо переносить на екран її атмосферу. Кожен кадр світиться любов'ю до масової культури тієї епохи: на радіо грають хіти часів війни у В'єтнамі, а в якості комічного камео у фільмі з'являється цілий Брюс Лі.
З точно такою ж любов'ю Тарантіно відноситься і до своїх персонажів. Рік Далтон у виконанні Ді Капріо – манірна і схильна до істерик знаменитість, талановито написаний і зіграний комічний герой. Кліфф Бут, зіграний Бредом Піттом – його повна протилежність: маскулінний і самовпевнений альфа-самець, схожий на персонажів з бойовиків Далтона. Спостерігати за їх взаємодією завжди цікаво, тим більше що імениті актори викладаються на повну. Окремо стоїть Марго Роббі, яка зіграла Шерон Тейт – з нею режисер весь фільм поводиться з особливим трепітом, як зі своєю найбільшою і крихкою сценарною цінністю.
Шанувальники Тарантіно напевно будуть задоволені тим, що він як і раніше наповнює своє кіно захопливими діалогами ні про що і яскравими сценами насильства (хоча до масштабів «Мерзенної вісімки» тут далеко). Вони ж будуть захоплено «ловити» в картині численні відсилання, цитати та режисерську самоіронію.
І в той самий час, щось у впізнаваному стилі режисера змінилося – в життєрадісній на перший погляд постановці нескладно зловити несподіване для цього фільму почуття тривоги і туги за чимось важливим. Розкуті шістдесяті закінчуються, а хороші хлопці в реальному житті перемагають зло зовсім не так часто, як у бойовиках.
Можливо, в дні прем'єри «Одного разу в Голлівуді» Тарантіно недарма заговорив про завершення своєї кінокар'єри, і тема «кінця епохи» стає для нього особливо близькою. Від того пропускати цей фільм вкрай не рекомендується. Слід лише пам'ятати, що стрічка триває майже три години, і без належного занурення здатна буквально приспати непідготовленого глядача.
