Приречені бути разом: огляд трагікомедії "Опале листя"
13:49, 03.11.2023
6 хв.
9 листопада 2023 року в широкий український прокат виходить трагікомедія "Опале листя" від легенди фінського кіно Акі Каурісмякі, головні герої якої знаходять своє кохання попри усі витівки долі. Чому варто подивитися цей фільм і як він пов'язаний з Україною, читайте в огляді УНІАН.
УНІАН ділиться враженнями про фільм "Опале листя" (Kuolleet lehdet).
Про режисера
"Опале листя" – це 20-й фільм, напевно, найбільш відомого фінського режисера Акі Каурісмякі, й з моменту виходу його попередньої роботи пройшло довгих шість років. У 2017 році він заявляв, що завершує кар'єру, вважаючи за краще піти з кіно на мажорній ноті – його тодішній фільм "По той бік надії" був тепло сприйнятий критиками та отримав кілька престижних нагород, в тому числі "Срібного ведмедя" Берлінського кінофестивалю. Однак, до великої радості кіноманів, режисер передумав.
Свій перший фільм Каурісмякі випустив у 1983 році. Кримінальна драма "Злочин і кара" являла собою вільну адаптацію однойменного роману російського письменника Федора Достоєвського, події якого були перенесені в сучасні на той момент Гельсінкі. У Фінляндії стрічка молодого режисера одразу звернула на себе увагу, отримавши кілька нагород національної кінопремії "Юссі".
Втім, справжнє міжнародне визнання до Акі прийшло лише у 1996 році завдяки фільму "Дрейфуючі хмари", який отримав "Золоту пальмову гілку" та "Приз екуменічного журі" на Каннському кінофестивалі 1996 року.
Цей фільм був першим у його знаменитій трилогії "Фінляндія". Ще два фільми – трагікомедія "Людина без минулого" (2002), яка також отримала дві нагороди Канн, та кримінальна драма "Вогні у сутінках" (2006).
Саме у цих фільмах найкраще відстежується фірмовий стиль режисера – життєві історії про маленьких людей, які волею долі опиняються у скрутному становищі. Часом їм вдається з цього вибратися і отримати свій хепі-енд, а часом ні. Власне, багато в чому фільм "Опале листя" можна назвати своєрідним продовженням цієї трилогії.
Про що фільм
В центрі сюжету трагікомедії "Опале листя" – дві самотні душі, чоловік Холаппа та жінка Анса, в яких життя складається не найкращим чином.
Вона – працює на низькооплачуваній роботі в супермаркеті, звідки її невдовзі звільняють, і протягом фільму вона змінить ще кілька робіт. Анса живе сама в успадкованому житлі, де, схоже, меблі не змінювалися з часів попередніх власників. Вона настільки самотня, що посуд в неї лише на одну персону – тож коли в неї намічається побачення, їй доводиться купити ще один набір, щоб потім викинути його, коли побачення виявилося невдалим.
Він – теж перебивається різними підробітками, звідки його періодично звільняють через пияцтво. Він каже своєму другові, що п'є через те, що в нього депресія, а депресія в нього через те, що він п'є. Ось таке замкнене коло. З житлом в нього ще гірше – то він живе в вагончику для будівельників, то в соціальному гуртожитку.
І ось одного дня ці двоє випадково зустрічаються в караоке-барі. І хоча між ними проскакує іскра, на шляху до щастя у них з’являються численні перешкоди – але попри все, вони, схоже, приречені на те, щоб бути разом.
До чого тут Україна
Стрічка знята таким чином, що дуже важко зрозуміти, про який час йде мова. У героїв старомодний одяг, вони ходять в старі бари та олдскульний кінотеатр, меблі в будинках теж старі. Однак є одна гірка річ, яка чітко вказує, що події відбуваються в наш час – у картині неодноразово згадується Україна: між любовними перипетіями герої періодично вмикають радіо, звідки лунають новини про російсько-українську війну. Про розбомблений Маріуполь, про удар по гіпермаркету в Кременчуку чи про атаки на енергетичну інфраструктури – по мірі того, як розвивається сюжет фільму, розповідається про різні етапи російського терору України.
Режисер фільму висловився про це так: "Я не зміг би зняти фільм під час війни, не коментуючи її, тож я коментую її з радіо. Це любовна історія, бо я не міг зробити нічого іншого, бо ця кровопролитна війна потребує історій кохання зараз".
До речі, цей момент залишає дещо гіркі відчуття – спочатку Анса уважно слухає радіо, а потім вже починає роздратовано перемикати канал. Нічого не нагадує?
Реакція на фільм
Світова прем’єра фільму "Опале листя" відбулася в основному конкурсі цьогорічного Каннського кінофестивалю, де вона здобула "Приз журі" – загалом це вже четверта нагорода цього найпрестижнішого кінофестивалю світу в активі Акі Каурісмякі.
Також фільм став найкращою стрічкою 2023 року за версією Міжнародної асоціації кінопреси (ФІПРЕССІ).
Крім того, картина має нагороди Міжнародного кінофестивалю в Чикаго (США) та Міжнародного кінофестивалю CineFest Miskolc (Угорщина).
Тим часом, Фінляндія висунула "Опале листя" на здобуття премії "Оскар" у категорії "Найкращий міжнародний фільм" – і це не перший раз, коли фільми Акі Каурісмякі висувалися на цю престижну нагороду. Втім, досі він залишався без перемог.
Нині на IMDb фільм має оцінку 7,6 балів з 10, тоді як на Rotten Tomatoes у нього 98% схвалення від критиків з поміткою "Сертифікована свіжість". Водночас, на Metacritic кінооглядачі дали йому 79 балів зі 100, що відповідає характеристиці "в цілому позитивні відгуки".
Наш вердикт
Українських кіноманів балують фінським кінематографом зовсім нечасто, тож, цілком логічно, що до усіх новинок з цієї країни наш глядач ставиться з обережністю. А дарма.
"Опале листя" – це доволі зворушлива історія про самотність і життя на межі, яка, втім, сповнена надією на щасливий кінець, та навіть тяжкі удари долі тут подаються з гумором.
І нехай вас не лякає притаманний північному кіно повільний темп – в "Опалому листі" події теж розвиваються доволі спокійно, однак завдяки влучним життєвим жартам, які можна сміливо розбирати на цитати, та харизматичним акторам, час пролітає дуже швидко та легко.
Загальна оцінка – 7,5 з 10 балів.
***
Про актуальні новинки в кінотеатрах та онлайн читайте в нашому окремому огляді. Також ви можете ознайомитися з добіркою найцікавіших серіалів листопада 2023 року.
Марина Григоренко
Новини партнерів
