Трибунал гідності

Прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда озвучила неприємну для української правоохоронної системи звістку: суд не вбачає у злочинах проти Майдану злочину проти людяності. Причина – у якості матеріалів, які українські правоохоронці спромоглись зібрати за майже два роки після кривавих подій у центрі Києва.

Два роки тому відмова української влади від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом стала першопричиною виникнення наймасовіших за всю сучасну історію України протестів, що тривали з кінця листопада 2013 року до кінця лютого 2014 року. Вони передували поваленню режиму Віктора Януковича та отримали назви Євромайдан, Майдан, а пізніше – Революція Гідності.

25 лютого 2014 року Верховна рада звернулася до Міжнародного кримінального суду (МКС) з метою притягнення до кримінальної відповідальності вищих посадових осіб України за передбачені статтею 7 Римського статуту МКС злочини проти людяності під час мирних акцій протестів громадян, що мали місце в Україні у період із 30 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року.

12 листопада 2015 прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда заявила, що, згідно з попередніми висновками МКС, українські правоохоронці часто застосували «надмірну та невиправдану» силу проти протестувальників і журналістів в ході протестів на Майдані у 2013-2014 роках. Однак при цьому правоохоронці не вчинили злочинів проти людяності. «Хоча ці обставини вказують на те, що злочини, які розглядалися, не відповідають поняттю злочину проти людяності, суд звертає увагу, що на Майдані відбулися серйозні порушення людських прав», - цитує прокурора видання AFP.

Бенсуда уточнила, що, хоча сутички на Майдані містили «атаки, спрямовані проти цивільного населення», МКС не вистачає інформації, яка підтверджувала б, що такі дії носили поширений чи систематичний характер. А це – один із критеріїв, який визначає поняття злочину проти людяності.

Разом з тим, в Генеральній прокуратурі України зазначають, що за два роки представники ГПУ не менше трьох разів зустрічалися з представниками МКС та надавали їм всі дані про потерпілих, про розвиток подій, про системність, комплексність переслідувань активістів під час Майдану. «Остаточного офіційного висновку на даний час не надходило, тому вони ще мають час для того, щоб вивчати всі питання, а потім нам повідомити», - вважають в ГПУ.

Також, на думку українських правоохоронців, під час подій на Майдані у 2013-2014 роках складно не побачити злочини проти людяності, оскільки наслідком цих подій стала загибель Небесної Сотні, 200 осіб отримали вогнепальні поранення та, загалом, постраждало близько 2,5 тисяч людей. І ті трагічні події стали результатом комплексної, системної, протиправної діяльності тодішньої української влади.

Неефективність та некомпетентність

Усі експерти, з якими поспілкувався УНІАН, вважають, що заява прокурора Міжнародного кримінального суду про те, що в подіях на Майдані не було скоєно злочинів проти людяності – є прямим наслідком неефективної діяльності вітчизняної правоохоронної системи. Тобто, прокурор в Гаазі не може бачити нічого іншого, крім того, що нададуть українські правоохоронні органи, українська прокуратура.

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник зазначає, що наразі було б найбільш непродуктивним звинувачувати Міжнародний кримінальний суд в якійсь за ангажованості. За його словами, в міжнародному суді є певні об’єктивні недоліки, обмеження, пов’язані з його роботою, мандатом, компетенцією, але це жодним чином не повинно сприйматися як недружнє ставлення до України.

Експерт вважає, що слід шукати причину, насамперед, в Україні, а не в тому, як питання Майдану розглядає МКС. Бо у тому поясненні, яке надається з боку прокурора Міжнародного кримінального суду, акцент робиться на тому, що злочини під час Майдану не були системними. «Я б на місці наших офіційних органів влади зробив для себе черговий висновок, що перш, ніж звертатися з подібними запитами до міжнародних інстанцій, потрібно дуже чітко для себе зрозуміти і дізнатися, наскільки це відповідає нормам міжнародного права»,  - розповів він.

«Очевидно, що подібного роду заяви – це не стільки остаточне розуміння прокурорами Гаазького суду того, що сталося на Майдані, скільки наслідок недостатньої інформованості про те, що відбувалося в центрі столиці України наприкінці 2013 – початку 2014 років», - погоджується з Мельником політичний експерт, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

На його думку, щоб подавати документи і позов до Гаазького суду, Україні самій потрібно більш ретельно провести розслідування подій на Майдані. І це є завданням для влади та правоохоронних органів. Тому що факт залишається фактом: якісне розслідування подій на Майдані в Україні досі проведено не було.

«Багато доказів втрачено, і тепер їх потрібно відновлювати. Тому, якщо Україна ще не до кінця довела розслідування, якщо у нас немає підслідних (тільки нещодавно були взяті під варту деякі керівники підрозділів «Беркута»), якщо деякі, взяті під варту підозрювані, були звільнені суддями і поїхали в невідомому напрямку, то зрозуміло, що, не володіючи якісними слідчими матеріалами, судовими рішеннями, представники Гаазького суду, наші партнери в Європі і європейська громадськість, поки не зробили остаточний вибір на користь тієї чи іншої інтерпретації подій на Майдані », - переконаний він.

На думку політолога, заява про те, що на Майдані не відбувалося злочинів проти людяності – це вина України. Він зауважує, що, якщо ми розраховуємо побачити винних, зокрема, екс-президента Януковича, на лаві підсудних у Гаазі, потрібно більш якісно, з відповідними процесуальними та судовими процедурами і рішеннями, розслідувати події на Майдані всередині країни.

Відновлення справедливості

Український дипломат, екс-генконсул в Стамбулі та Единбурзі, голова правління «Майдану закордонних справ» Богдан Яременко зазначає, що «на сьогодні ГПУ фактично не веде розслідування як слід, у нас немає нікого, хто був би, в рамках національного законодавства, визнаний винним у тому, що відбулось на Майдані». «Очевидно, що українські правоохоронні органи не справляються зі своїм завданням відновлення справедливості і, до речі, легітимізації української влади. Тому що, якщо не довести, що на Майдані відбулось щось «екстраординарне», тоді взагалі незрозуміла природа нинішньої української влади, яка приходила в кабінети в результаті дострокових і не передбачених законом процедур», - вважає він.

За словами дипломата, якби в Україні щодо Майдану були активні кримінальні справи, відбулися суди, були затримані і засуджені, була б зібрана доказова база, яка б набула розголосу через ті ж судові процеси, можна було б очікувати від Міжнародного кримінального суду інших заяв. «Але, оскільки в Україні немає ніякого прогресу, то як тоді можна очікувати, що цей прогрес буде відбуватися в Гаазі?», - дивується експерт.

Політолог Тарас Чорновіл також вважає, що українська сторона надала в Міжнародний кримінальний суд недостатню доказову базу. Свідченням цього, на його думку, є те, що висновків про наявність на Майдані злочинів проти людяності не дали національні суди. Експерт припускає, що «прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда розпочала суто професійний діалог, який можна перекласти на просту людську мову так: виходячи з тих даних, які надані, можна говорити про різний тип злочинів, скоєних на Майдані, але немає наданих матеріалів, які можуть свідчити про те, що відбувся реальний злочин проти людяності згідно з міжнародними конвенціями».

«Щодо злочинів проти людяності є особлива доказова база, і це виписано достатньо чітко в конвенціях. Я припускаю, що це кваліфікаційна заява прокурора, яка висловлює позицію щодо наданих матеріалів. Я підозрюю, що матеріалів, справді, недостатньо. Якщо там немає чітких вказівок про те, хто віддав накази і яким способом передавав ці накази, хто їх виконував, яка прив’язка між загибеллю великої кількості людей та особами, які віддали накази, в такому випадку, дійсно, важко говорити про кваліфікований формально злочин проти людяності», - допускає Чорновіл.

Вуха Росії?

Разом з тим, на думку Вадима Карасьова, необхідно враховувати, що хоч це і Міжнародний кримінальний суд, але політична кон'юнктура може діяти і в ньому. Тобто, політична атмосфера у світі, у підсумку, сприяє або не сприяє залученню тих чи інших фігурантів на лаву підсудних. «Повна перемога Заходу на Балканах і мовчазна підтримка Росії зробили можливим те, що президент колишньої Югославії Слободан Мілошевич опинився на лаві підсудних. Було сприяння взяттю під варту і етапуванню Мілошевича до Міжнародного суду в Гаазі. Якби на той момент була б сучасна «путінська» Росія, можливо, все б склалося по-іншому», - вважає він.

Тому, на думку політичного експерта, існує ймовірність, вплив Росії на вирішення сирійської проблеми побічно може впливати і на подібного роду оцінки. Оскільки в міжнародних відносинах не буває «чистого криміналу», завжди присутня політика – бо мова йде про держави, як суб'єкти геополітики – і керівників держав, як суб'єктів міжнародного права. «Судять тільки тих, хто або закінчений мерзотник і покидьок, у якого не тільки руки, але він і весь по шию у крові, або є факти доведеного масового геноциду, як це було в Руанді в 1994 році», - зауважує Карасьов.

На думку експерта, Міжнародний кримінальний суд прислухається до зміни політичних вітрів і дії певних міжнародно-політичних чинників, суд в Гаазі не може діяти в геополітичному вакуумі.

У свою чергу, Олексій Мельник зазначає, що, в будь-якому разі, коли виникають подібні міжнародні процеси, і Росія, якимось чином, відчуває загрозу, вона робить все можливе для того, щоб не допустити покарання чи винесення ухвали, яка би їй шкодила. «Але, якщо ми розуміємо, що Росія буде намагатися протидіяти там, де вона може, то ми і цей фактор повинні враховувати. У цілому ж, звинувачувати у всьому Росію – дуже шкідлива і непродуктивна позиція», - вважає він.

Тому, на разі, Україні слід не шукати зовнішні причини невтішної для себе новини з Міжнародного кримінального суду, а робити висновки і доводити розпочаті справи до кінця. Цього, до речі, чекають не тільки в Гаазі, а й в українському суспільстві.

Костянтин Гончаров

УНІАН в Google News