2009: куди виведе Україну крива політичної напруженості

Автор малює картину політичної напруженості в Україні протягом 2009 року. Політичні скандали оцінено за 10-бальною системою... Педофільний скандал набрав максимум...

В останні дні 2009 року аналітики та оглядачі намагаються підбити його економічні, соціальні та політичні підсумки. І бажано представити їх у якійсь наочній формі – типу інфографіки, такої собі кривої з темпоральної віссю абсцис. Є речі, які добре піддаються формалізації – динаміка курсу гривні, цін на продукти, обсягів виробництва, народжуваності/смертності тощо. Важче виміряти якісь політичні речі, тут не обійтися без суб’єктивної оцінки.

Автор у цьому матеріалі робить спробу подати у вигляді кривої динаміку політичної напруженості в Україні протягом 2009 року. Були обрані точки найбільшої напруги – політичні скандали – і оцінені за 10-бальною системою. До уваги брався інформаційний та суспільний резонанс скандалів, рівень емоційності їх сприйняття людьми. За 10 балів (максимум) було взято «педогейт» та справу Лозинського: окрім широкого висвітлення в мас-медіа, ці скандали викликали справжній емоційний суспільний шок. Надто вже страшними та огидними були і зґвалтування малолітніх дітей, і вбивство новітнім кріпосником людини. Саме ці бали ми відкладемо по осі ординат.

Петро Симоненко і Оксана Ващенко

До уваги бралися лише справді масштабні скандали політичного характеру. Так, відставка заступника генпрокурора Шинальського не мала якихось політичних наслідків, хоча його баден-баденські володіння жваво обговорювалися в пресі. А всі намагання колишньої дружини лідера українських комуністів Петра Симоненка влаштувати скандал з розлучення й одруження його на пишній молодій білявці знайшли обурений відгук хіба що в його давнього конкурента Леоніда Грача. Суспільство відреагувало доволі поблажливо, мовляв, хто не без гріха...

Зовнішні та внутрішні газові війни: 7 балів 

Уже перший день року Жовтого Бика ознаменувався великим газовим скандалом. Пославшись на відсутність контракту на 2009 рік, Газпром припинив з 1 січня постачання Україні, а з 7 січня – і транзит газу до Європи через українську територію. Транзит було відновлено 20 січня після досягнення домовленостей на рівні прем’єр-міністрів РФ і України та підписання десятирічних контрактів між Газпромом і «Нафтогазом України».

Можливо, скандал не мав аж такої гостроти, оскільки Україна вже переживала подібні події за два роки до того. Але він набув міжнародного характеру і, сказати б, перманентної природи. Скандальними стали укладені урядами двох країн газові контракти, які визнано відверто дискримінаційними для України. Мабуть, не було такого дня протягом року, коли б експерти та політики не критикували драконівські умови оплати Україною російського газу.

Тимошенко, Путін

Крім того, домовленості між Тимошенко і Путіним передбачали виведення з газового ринку посередника «РосУкрЕнерго». Для Юлії Володимирівни це стало сигналом до відбору 11 млрд. кубометрів газу, які належали цій структурі й зберігалися в підземних сховищах. Він коштував тоді майже 5 мільярдів доларів.

На захист «газу імені Фірташа» дружно стали і «регіонали», і Ющенко, і поставлений на посаду заступника голови СБУ Хорошковський.

І що воно помогло? Правда, скандал і досі не вщух. Днями австрійська компанія Centragas Beteiligungs Holding AG, що володіє 50% акцій компанії “РосУкрЕнерго”, звернулася до української сторони з проханням про мирне врегулювання суперечки навколо тих горезвісних 11 млрд. куб. м. У свою чергу, РУЕ з урахуванням всіляких відшкодувань, штрафів та пені збільшила суму претензій вже до 8,26 млрд. дол. Отже, скандал переноситься і на наступний рік.

Оцінюємо цей масштабний і тривалий газовий скандал у 7 балів, оскільки він усе-таки не дуже зрозумілий широкій громадськості. Надто багато цифр.

Не ділом, а словом: 6 балів

Ющенко, Тимошенко

Лютий 2009 року ознаменувався тим, що Президент України Віктор Ющенко на офіційному заході – засіданні Ради національної безпеки та оборони 10 лютого, ужив, звертаючись до прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, табуйовану лексему на позначення «п’ятої точки» людського тіла: «Якщо не заплатите своїм партнерам у Верховній Раді, якщо вони не куплять собі черговий “Лексус”, то вони до вас, даруйте, ж…ою обернуться”. Глава держави недвозначно натякав на те, що прем’єрка підкуповує в парламенті фракцію комуністів, яка регулярно допомагала «недокоаліції» у важливих для Тимошенко голосуваннях.

Мабуть, суспільний резонанс на таке екзотичне для Президента слововживання був би ще сильнішим, якби існували відео- або хоча б аудіозаписи цього екзотичного мовленнєвого акту. Проте засідання РНБО було закритим. Навіть коли один донецький адвокат спробував через суд заборонити Главі держави вживати оце непристойне слово на «ж», у відповідь на запит суддів стенограми засідання їм не видали. Усе, що говориться на РНБО, є державною таємницею.

До речі, після такої, з дозволу сказати, анальної профілактики вживання Ющенком на адресу Тимошенко слів «сучка» та «бомж» уже не викликало такої реакції в суспільстві. Люди до всього звикають.

Оцінюємо лютневі лексичні вправи Президента у 6 балів.

"Бий фашистів": 7 балів

Юрій Луценко

У травні 2009 Україна нарешті спромоглася хоч чимось подивувати пересичену враженнями Європу. 5 травня німецька газета Bild барвисто розписала сутичку в аеропорту Франкфурта-на-Майні між міністром МВС України Юрієм Луценком і його сином Олександром з одного боку – та місцевою поліцією – з другого боку. Співробітники авіакомпанії Lufthansa не допустили Луценка та його сина на борт літака, що вилітав до Сеула, посилаючись на їхній нібито нетверезий стан. Міністр, який мав летіти до Кореї з офіційним візитом, спробував «піти на ривок», а потім ще й чинив разом із сином опір викликаним на підмогу поліцейським.

Звичайно, сам міністр рішуче спростовував німецьке видання: п’яний не був, пляшечку пива випив, син зовсім не вживав спиртного. Працівниця Lufthansa рохкала в обличчя, поліцейські безпідставно застосували силу до його сина, який переніс тяжку операцію, тоді втрутився й він. А які красиві слова сказав Луценко про свого діда, який з автоматом входив у фашистську Німеччину!

Після подання судового позову Bild мусив спростувати інформацію про те, що син Луценка перебував у стані сп’яніння. Але тільки цю інформацію. Що ж до решти, то Луценко відмовився дати дозвіл на оприлюднення офіційних матеріалів німецької прокуратури.

Скандал мало не коштував міністрові посади, Луценка «полоскали» дві тимчасові слідчі парламентські комісії, які, втім, 16 грудня припинили свою роботу. Але відлуння скандалу відчутне й досі. Ставимо йому 7 балів.

«Ширка» та її провал: 8 балів

Тимошенко, Янукович

8 червня лідер Партії регіонів Віктор Янукович убив мертвонароджену «ширку». Тобто плановану протягом кількох місяців коаліцію Блоку Юлії Тимошенко та Партії регіонів, яку журналісти прозвали «ПРіБЮТ». І невипадково. Адже цей мезальянс міг на довгі роки «прибити» й без того слабенькі паростки демократії в Україні. «Чудо-юристи» БЮТ та ПР приготували такий проект нової Конституції України, який міг відкинути розвиток держави й суспільства далеко назад. Тут і вибори Президента у парламенті, і хабар парламентові у вигляді подовження його повноважень, і драконівські судові заходи проти «неправильних» журналістів.

Щоправда, навряд чи Януковичем рухало піклування про демократію. Просто прем’єр-міністр Тимошенко могла повністю «з’їсти» гіпотетичного президента Януковича з «обрізаною» легітимністю та повноваженнями. Резонанс від «ширки» не став справді потужним, мабуть, лише тому, що суспільство так і не усвідомило, яка страшна загроза «просвистіла» поруч. Оцінка – 8 балів.

Шок «справи Лозінського»: 10 балів

Віктор ЛОЗІНСЬКИЙ

16 червня 2009 року народний депутат від фракції БЮТ Віктор Лозінський, прокурор Голованевського району Кіровоградської області Євген Горбенко та начальник міліції того ж району Михайло Ковальський, висловлюючись мовою протоколу, «завдали умисних тілесних ушкоджень Валерію Олійнику, зокрема із застосуванням вогнепальної зброї, що призвело до смерті потерпілого». А якщо описувати ці жахливі події людською мовою, озвірілі від безкарності «хазяїн району» та його підручні в погонах після страшних катувань пристрелили, немов собаку, селянина, уся провина якого полягала в тому, що він випадково забрів на землі, які Лозінський щиро вважав своїми.

Усе це могло зійти високопосадовим злочинцям з рук, якби не заява Кіровоградської обласної організації партії «Свобода». Пішов гучний резонанс, замовчати або приховати справу стало неможливо.

Особливу лють у суспільстві викликали недолугі спроби деяких депутатів та міністра Луценка «відмазати» убивць. Друга людина БЮТ Олександр Турчинов сказав: “Я вважаю, що тут депутат від БЮТ був на достатньо високому рівні”. Більше того, колеги Лозінського з фракції запропонували нагородити депутата орденом за «нейтралізацію особливо небезпечного злочинця».

Але слідство довело, що мирний селянин був беззбройним, а пістолети на місце злочину підкинули пізніше. Нині екс-депутат перебуває в бігах, а Ковальського випустили під підписку. Проте пильна увага ЗМІ та громадськості дає надію, що негідники понесуть заслужене покарання. Скандал оцінюємо максимально – 10 балів.

«Суддя-колядник» здає спільників? 9 балів

Ігор Зварич

22 червня відбувся сплеск скандалу навколо справи колишнього глави Львівського апеляційного адміністративного суду Ігоря Зварича. Він тривав ще з грудня 2008 року, коли високопосадовий суддя був обвинувачений у хабарництві та зумисне хибних свідченнях і після нетривалого розшуку заарештований. Преса повідомила, що Зварич після довгого мовчання й «косіння під дурника» нарешті почав здавати спільників.

За словами безіменного слідчого Львівської прокуратури, “Зварич… дав свідчення щодо деяких відомих людей. Наприклад, Петра Олійника, екс-голову Львівської обладміністрації, Віталія Тертичному, колишньому главу Львівського окружного, нині – в.о. голови апеляційного адмінсуду, що той нібито замішаний у грошових потоках. І що хабарі бралися як за вирішення питань на користь зацікавлених осіб, так і за призначення суддів по службових щаблях”. Визнання закріплено під час очних ставок та інших слідчих дій, повідомляє представник прокуратури.

Джерело в прокуратурі сказало, що екс-судді набридло чекати, поки його захистять і випустять хоч би під підписку про невиїзд: “Ігор сподівався, що Онопенко або хтось із Мін’юсту його прикриє. Але кому охота підставлятися? І Зварич пішов на співпрацю зі слідством”. У прокуратурі припускають, що Зварич може змінити визнання, стверджуючи, що слідчі вибили їх незаконними методами. До речі, досі жодних процесуальних дій проти спільників колишнього служителя Феміди не вчинено.

Як відомо, при обшуку в помешканні Ігоря Зварича знайшли більш як 1 млн. доларів і 2 млн. грн. Суддя стверджував, що це добровільні пожертвування на церковні потреби і ремонт суду. Мовляв, наколядував…

Скандал став справді шокуючим для суспільства. Одна справа – знати, що наші судді нечисті на руку, інша річ – побачити наочно мішок з брудними грошима та сексуальні оргії судді прямо в робочому кабінеті.

Оцінка – 9 балів.

Ленінський ніс – мішень терористів: 3 бали

30 червня в Києві п’ятеро національно свідомих молодиків за допомогою важезної кувалди понівечили кам’яному Леніну, який десятиліттями стояв на перехресті Хрещатика та бульвару Шевченка, носа й відбили руку, традиційно спрямовану на Бессарабку. Зловмисники доводили, що насправді вони – законослухняні добровмисники. Адже вони лишень виконували указ Президента, який передбачає демонтаж пам’ятників тим, хто причетний до Голодомору й репресій.

Обурені комуністи довгенько збирали кошти, ладнали нового носа та руку й лише в листопаді урочисто відкрили поремонтованого Ілліча.

Як тут же знову з’явилися ревні виконувачі указів Ющенка – та облили пам’ятник червоною фарбою. Щоправда, цього разу розлючені ветерани КПУ не на жарт побили «терористів»: ті були добряче заюшені – і не фарбою. Утім, суспільство проблеми цілості носів Леніна та націоналістів не дуже-то хвилюють. Скандал тягне не більше як на 3 бали.

Затримання привида: 5 балів

Олексій Пукач

Справді, 22 липня 2009 року було затримано людину, яка за п’ять років безуспішних розшуків перетворилася на примару. Вона чи то бовваніла десь у Ізраїлі, чи то була тінню мерця. Але колишній начальник департаменту пошуково-розшукової діяльності МВС генерал-лейтенант Олексій Пукач виявився живісіньким і при доброму здоров’ї. А проживав не по закордонах, а в глухому селі Молочки Житомирської області. Там його й «пов’язали» співробітники СБУ.

Генерала Пукача підозрюють у вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе. Були певні очікування, що тепер нарешті зрушиться з місця розслідування цієї справи, через яку Леонід Кучма свого часу ледь не позбувся президентства. Виконавці відомі – питання полягало в тому, хто був замовником убивства.

Але скандал не мав поки що реальних наслідків, окрім знайдення решток черепа Гії.

Пройшло чимало років, тому гострота сприйняття трагедії сьогодні притупилася. Ознаки неабиякого хвилювання виявив хіба що спікер Володимир Литвин, якого давно звинувачують у причетності до цієї брудної справи. Скандал навколо затримання Пукача оцінюємо у 5 балів.

Бій за Межигір’я: 9 балів

28 липня набув нового розвитку скандал навколо нібито «експропрійованої» Віктором Януковичем урядової дачі «Межигір’я». Міністерство юстиції програло суд щодо незаконності передачі в приватну власність цієї фешенебельної резиденції, розташованої в селі Нові Петрівці під Києвом. Власне, гостра фаза скандалу розпочалася ще торік. Тоді все майно резиденції і 130 гектарів коштовної землі опинилися в приватних руках такої собі фірми з донецьким корінням “Медінвесттрейд”.

І хоча 26 серпня Юлія Володимирівна гучно заявила, що уряд повернув « Межигір’я » у держвласність, Янукович спокійнісінько продовжував жити-поживати в урядовій резиденції. 5 листопада Київський окружний адмінсуд на клопотання Кабміну спробував витребувати в Генпрокуратури документи щодо «Межигір’я». Перший заступник міністра юстиції Євгеній Корнійчук висловив упевненість, що «після надходження документів до суду почнеться реальний рух у справі за позовом Кабміну про визнання дій Вишгородської РДА щодо передачі... громадянинові Януковичу В.Ф. та іншим особам земельних ділянок незаконними, і такими, що здійснені з перевищенням наданих повноважень”.

Але документація, вилучена депутатами Тимчасової слідчої комісії ВР (за дивним збігом обставин – усі представники Партії регіонів), так і залишається недоступною для судів.

Тему «Межигір’я» дуже вдало розігрує Тимошенко. У Януковича поки що немає переконливої відповіді на звинувачення в незаконному заволодінні державним майном неабиякої вартості. В останньому телешоу він просто провалив цю тему.

Оцінка – 9 балів.

Росія проти Ющенка: 5 балів

Дмитро Медведєв

Протягом 2009 року російські високопосадовці неодноразово вправлялися в гострих словесних випадах на адресу українського Президента. Очевидно, що «прем’єр-імператор» Росії Володимир Путін так і не забув приниження від двох привітань Януковича з перемогою на виборах у 2004 році. Не забув їх і напівдекоративний російський президент Дмитро Медведєв, який відповідав тоді в ранзі першого віце-прем’єр-міністра за український напрямок.

Прелюдія була ще в лютому. В інтерв’ю одному з видань тодішній посол РФ в Україні Віктор Черномирдін, нехтуючи канонами дипломатії, у властивому для себе незв’язно-знущальному стилі говорив про Віктора Ющенка та Юлію Тимошенко: «Так, сваряться між собою, криють одне одного... У відкриту, по телебаченню! Вона підписала потрібне ж для України, а він зараз прискіпується: де гроші, Зін?.. З вигляду-то ніби нормальний мужик. Він такого складу – малює, черепки збирає... І ця людина раптом проявилася ось такою».

У результаті МЗС України вручив російському послові ноту протесту й попередив про можливість оголошення його персоною нон-грата. Правда, на ноту особливої уваги в Росії не звернули, Черномирдін пробув послом до 11 червня. Після цього Україна так і залишається без посла РФ.

Але по-справжньому гучний скандал розгорівся після заяви президента РФ Дмитра Медведєва про те, що «Напруженість у відносинах Росії та України справді зашкалює”. Виступаючи в чорному вбранні 11 серпня 2009 року на березі Чорного моря, Дмитро Анатолійович вочевидь нагадував сам собі героя «Матриці», який здійснює рішуче перезавантаження російсько-українських відносин. Медведєв звинуватив Ющенка в усіх проблемах взаємин наших країн і оголосив про рішення поки що не направляти до Києва нового російського посла Михайла Зурабова. Мовляв, Росія матиме надалі справу лише з новим українським керівництвом. Приємно, що Медведєв отримав тоді гідні відповіді і від Ющенка, і від Тимошенко (“Україна самостійно, без зовнішнього втручання, визначатиме свою зовнішню і внутрішню політику”).

Звичайно, рівень підтримки Ющенка серед українців не високий. Але багатьох діткнуло до живого: який-не-який, але ж це Глава нашої держави. Тому наслідки тріскучої антиющенківської (і антиукраїнської) риторики Медведєва оцінюємо у 5 балів.

Некрасива історія з приватизацією ОПЗ: 4 бали

День 29 вересня був скандальним для іміджу України та її уряду. Стався безпрецедентний у світовій практиці випадок: через 20 хвилин після того, як ТОВ «Нортіма» виграла аукціон з приватизації великого підприємства «Одеський припортовий завод», конкурсна комісія скасувала його результати. Мовляв, мало грошей дали – лише 5 млрд. грн. Хто мав оцінювати, що багато, а що мало, важко сказати. Юлія Тимошенко, яка доти обіцяла «красиву приватизацію, від якої буде в захваті весь світ», заявила, що очікувала на 8 млрд. грн. Тобто вкотре показала, що саме її слова є істиною в останній інстанції. А учасників аукціону звинуватила у «змові».

Для участі в конкурсі всі три претенденти внесли заставу по 400 млн. грн.

Гроші повернули тільки російському ТОВ «Азот-Сервіс» (багато економічних оглядачів відзначили, що росіяни традиційно користуються любов’ю керівництва уряду). А от українським учасникам скандального продажу, ТОВ «Нортіма» і ТОВ «Фрунзе-Флора», гроші не повернули й досі.

Скандал носив дуже серйозний, але доволі спеціалізований характер. Оцінка – 4 бали.

Безмандатний Кислинський: 7 балів

Андрій Кислинський

12 жовтня сягнув свого апогею скандал, пов’язаний з використанням підробного диплома не ким-небудь, а заступником глави СБУ, а доти – заступником керівника Секретаріату Президента Андрієм Кислинським. До того робоча група Міністерства освіти й науки за дорученням прем’єр-міністра Юлії Тимошенко перевірила достовірність диплома Кислинського. “Диплом Київського національного університету ім. Шевченка Кислинському не видавався, і на навчанні в період з 1994 по 2000 роки в даному університеті він не перебував”, – зачитав висновок міністр освіти Іван Вакарчук.

А почалося все з вересневої заяви заступника міністра внутрішніх справ Геннадія Москаля про використання Кислинським липового диплома історика: “Державу треба рятувати від таких Остапів, даруйте, Андріїв Бендерів, які розповзлися з Секретаріату Президента по ключових посадах”.

Перевірка показала, що в Кислинського є тільки один диплом – техніка-механіка Краснолуцького гірничого технікуму.Віктор Ющенко був змушений звільнити з посади одного з найвідданіших йому чиновників.

Дуже вже гучний був скандал: подумати лишень, один з керівників спецслужб використовує підроблені документи й не має вищої освіти.

Оцінка – 7 балів.

Педогейт: 10 балів

13 жовтня член фракції «Партії регіонів» Вадим Колесниченко повідомив, що до нього звернулася мати двох дітей, які нібито були зґвалтовані у всесвітньо відомому таборі «Артек». А розтлінням малолітніх займалися якісь високопоставлені чиновники.

Міліція частково підтвердила інформацію «регіоналів», заявивши, що «органи» з літа розслідують цю справу. На думку співробітників МВС, до зґвалтування причетні співробітники табору, зокрема, редактор журналу «Артек» Дмитро Полюхович.

Партія регіонів продовжувала розкручувати цю тему: незабаром у ЗМІ були оприлюднені імена депутатів від БЮТ Віктора Уколова, Сергій Терьохіна і Руслана Богдана, нібито причетних до цієї справи. Підключилися скандально відомі депутат Григорій Омельченко (його в БЮТ тепер вважають зрадником) та адвокат Тетяна Монтян.

Якось дуже доречно для БЮТ органи МВС арештували ректора одного з київських вузів, також звинуваченого в педофілії. За дивним збігом обставин, він у 2004 був довіреною особою кандидата в президенти Януковича, а його колишня дружина працювала дрібним функціонером у Партії регіонів.

Попри велику увагу політикуму та громадськості до цієї справи, зараз ніякої достовірної інформації про все це немає.

Оцінка найвища – 10 балів.

Сумнівні жарти Путіна, хихотіння Тимошенко: 8 балів

19 листопада в Ялті під час бесіди з Тимошенко царюючий прем’єр-міністр РФ Володимир Путін відпустив два казармених жарти на адресу Президента України Віктора Ющенка та його грузинського колеги Михаїла Саакашвілі. Повторювати їх не хочеться. Тим паче що в одному з них великий патріот Росії спотворив класичну поезію Олександра Пушкіна – «Пісню про віщого Олега».

Резонанс скандалу був значно сильніший, ніж навіть від згаданої вище офіційної заяви президента РФ Медведєва. І не лише тому, що справжній правитель Росії, як відомо, Путін. Для дуже багатьох образливим було те, що прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко догідливо хихотіла, реагуючи на образи глав своєї держави і дружньої Грузії. Безвідносно навіть до їхніх прізвищ.

Тому даємо оцінку «ялтинським смішинкам» у 8 балів.

Спаринг Шуфрича з Луценком: 5 балів

Луценко, Шуфрич

11 грудня народний депутат від ПР Нестор Шуфрич і міністр внутрішніх справ Юрій Луценко побилися після прямого ефіру на одному з телеканалів. У відповідь на удар кулаком в обличчя від Шуфрича Луценко, відомий тим, що сам не проти грізно помахати кінцівками, цього разу завдав у відповідь дошкульного вербального удару, назвавши Нестора Івановича «відставним альфонсом». Цікаво, на яку впливову жінку, що пригріла Шуфрича, натякав гостроязикий міністр? Ну, не така вже це й таємниця. Як казав булгаковський герой, «теж мені, біном Ньютона»…

У всякому разі народ повеселився й попліткував досхочу. Оцінка – 5 балів.

Два останні пшики: 3 бали

Наприкінці грудня політичне напруження в Україні дещо спало. Схоже, українці об’їлися скандалами. Тому викид в Інтернет явно з подачі штабів двох основних кандидатів у президенти «смажених» документів – листа одного з лідерів БЮТ Івана Кириленкаамериканському судді на підтримку Павла Лазаренка 24 грудня та нібито угоди між Януковичем та Ющенкомпро розподіл посад після перемоги Віктора Федоровича на президентських перегонах  25 грудня не спричинив особливих сенсацій. Та й думки в людей перед Новим роком та Різдвом Христовим уже далекі від політики. Оцінюємо обидва скандали в 3 бали.

***

На щастя, у 2009 році так і не відбувся скандал, який багато хто пророкував: в України не забрали право на проведення Євро-2012. Сподіватимемося, що й не заберуть, а ми таки підготуємося до футбольного форуму.

Після затишшя, у січні-лютому 2010 року ми знову змушені очікувати на різкий сплеск політичної напруженості. Вибори без гучних скандалів не обійдуться. Будемо сподіватися, що хоч за 10 балів не зашкалять…

 

Петро Осадчук