Що депутати від ПР шукали в апеляційному адмінсуді?
Якщо дві такі небідні політсили, як БЮТ і ПР, хвилювалися щодо законності судових рішень, то чом би їм не знайти можливість ввести комп`ютерний розподіл справ?..
Якщо дві такі небідні політсили, як БЮТ і ПР, хвилювалися щодо законності судових рішень, то чом би їм не знайти можливість ввести комп`ютерний розподіл справ?..
Я бігла до Київського апеляційного адміністративного суду, щоб скористатися нагодою і поніжитися в світлі депутатської недоторканності панів-“регіоналів” Юрія Мірошніченка, Валерія Бондика і чемпіона світу з боротьби Ельбруса Тедеєва.
Звичайно, сесійні дні парламенту дають мені можливість насолодитися товариством народних обранців з їх депутатською недоторканністю. Але це був особливий випадок, я могла відчути недоторканність народних депутатів України у дії, відчути імунітет слуг народу повною мірою. Це коли вони ввалюються у Київський апеляційний адмінсуд, а саме в кабінет його голови Анатолія Денисова, сідають на стільчики й кажуть:
Ельбрус Тедеєв і Валерій Бондик |
– За що? – цікавиться голова.
– Життя таке, – насолоджуються імунітетом хлопці з депутатськими значками. – У вас в суді, знаєте, документообіг неелектронний, справи розподіляються не комп`ютером, а вручну.
Голова Київського апеляційного адміністративного суду Анатолій Денисов |
Але депутати не до кінця розуміють все сказане і йдуть у канцелярію суду. Мало не лягають на стіл, де стоїть комп`ютер, напружено вдивляються в екран і питають у Оксани Сварчевської, завідувачки відділом документального забезпечення:
– Чому у вас неелектронний документообіг, чому справи розподіляються не на комп`ютері, а вручну?
– Але ж грошей немає, – пояснює пані Сварчевська.
Вона не стала пояснювати, що електронний документообіг, комп`ютерний розподіл справ є далеко не в усіх судах загальної юрисдикції і що в недавно створеному адміністративному суді електронний документообіг тим більше є не скрізь, оскільки нардепів це не хвилювало. А ви б стали щось пояснювати чемпіонові світу з боротьби зі значком нардепа та іншим обранцям, якби вони захотіли зазирнути до вас у комп`ютер?
Поки журналісти доїхали до суду, депутати ретирувалися.
...Голова Київського апеляційного адміністративного суду Анатолій Денисов сьогодні вп`яте водив журналістів по кабінетах своєї установи, розповідаючи, як поводилися нардепи і що вони говорили. Він почувався зобов`язаним пресі за те, що ті відгукнулися і зуміли своєю присутністю випровадити народних обранців. Журналісти допускали, що, можливо, каменем спотикання стали судові справи і звинувачення в хабарах, які нібито одержували судді.
Анатолій Денисов |
Насправді, я не вірю в кристальну чесність судів. Я визнаю сумну істину – що суди використовуються обома політичними силами, як рушничні батареї. І не беруся судити: як у ніч перед виборами приймалися рішення, вигідні БЮТ , про неможливість голосувати вдома без медичної довідки і вносити зміни до списків для голосування в день виборів. Так само як і не беруся судити, що стояло за рішенням про право голосувати вдома без довідки, вигідне «регіоналам». Будь-який хоч трохи освічений юрист скаже, що правила голосування повинні визначатися законом і постановами ЦВК, а не нічними судами.
Але вважати нормальним, те що депутати, граючи м`язами, ввалюються до адміністративного суду і кажуть, що ми поживемо тут до весни, – просто огидно.
Коли я говорила з експертами з питань регламенту, виборчого права і депутатської недоторканності, всі вони одностайно визнавали, що повністю позбавляти нардепів імунітету не можна – залишки порядних людей опиняться на нарах. Але всі одностайно сходилися на думці, що потрібно обмежити можливість їх доступу на підприємства, до судів, допуску до окремих документів.
– Вони кажуть, ми вас контролюватимемо до кінця кампанії, – перебив мої роздуми Анатолій Денисов. – А я їх питаю: як можна контролювати суд, сидячи у мене в кабінеті?
Цього дня в суді, за твердженням голови, слухалися справи: позов Тимошенко до ЦВК про недопуск грузинських спостерігачів на вибори, а також позов Януковича до Тимошенко про нібито її незаконну агітацію. Але до залів суду нардепи не заходили.
Ми подзвонили до народного депутата Валерія Бондика, поцікавитися, чим пояснити такий раптовий прихід.
Валерій Бондик і Ельбрус Тедеєв |
Народний депутат України Ельбрус Тедеєв підтвердив, що він прийшов, тому що його попросив Валєра (Валерій Бондик. – Авт.) і що вони нікому не заважали, до зали засідань не заходили, просто хотіли подивитися, як справи розподіляються.
З одержаних коментарів незрозуміло наступне. Якщо нардепи знали про те, що автоматизований розподіл не вводиться, причому з їх же, Партії регіонів, відома, то навіщо пред`являти претензії? І врешті-решт, якщо дві такі небідні політсили, як БЮТ і ПР, хвилювалися щодо законності судових рішень, то чом би їм не знайти можливість прискорити введення комп`ютерного розподілу? У чому одна політична сила краща за іншу? БЮТ, маючи владу, не знаходить грошей для впровадження комп`ютерного відбору, друга (в особі Сергія Ківалова і того самого Валерія Бондика) вносить постанову про те, щоб впровадження комп`ютерного відбору відкласти до вересня. В результаті маємо паскудну картину. Як припущення: а може, просто кожен з політиків-опонентів планував скористатися в своїх інтересах цією самою системою ручного відбору? А коли не вдалося, вирішили здійснити парламентський контроль?
Голова КААС Анатолій Денисов, нардепы від Партії регіонів Валерій Бондик та Ельбрус Тедеєв |
Гаразд, бюджетні гроші. Але є й інші втрати. Невже нардепи не хочуть залишити суддям залишки самоповаги, не боятися зруйнувати повагу до судів в очах суспільства? Адже не вічно ж вони будуть депутатами, захищеними недоторканністю. Врешті-решт, історія нашого парламентаризму знає випадки, коли навіть народних депутатів клали обличчям на бампер машини і підкидали в кишеню наркотики. Ну до кого ви звернетеся, якщо перетворите суддів на своїх слуг?
– Як я зрозуміла, формальною причиною їх вторгнення стала відсутність комп`ютерного розподілу справ? – не виході перепитую Денисова.
– Це було приводом для вторгнення. А причина в тому, щоб залякати мене, вчинити тиск.
Маша Міщенко