Д.Корчинський: Нинішні люди при владі хоч і крадії, але системні...

Найбільшим прихильником лінії Путіна щодо газотранспортної політики виявиться Ющенко... Добре, що Україна позбулася таких ілюзій, як Ющенко і Мороз... Данилович у всіх відношеннях був кращий, бо нам було з ким боротися... Інтерв`ю

Найбільшим прихильником лінії Путіна щодо газотранспортної політики виявиться Ющенко... Біло-голубі підтримують свої шістьорок по понятіях... Добре, що Україна позбулася таких ілюзій, як Ющенко і Мороз... Данилович у всіх відношеннях був кращий, бо нам було з ким боротися...

Ми взяли інтерв’ю в найвідомішого українського провокатора від політики, полум’яного публіциста, лідера “Братства” Дмитра Корчинського

НАЙБІЛЬШИМ ПРИХИЛЬНИКОМ ЛІНІЇ ПУТІНА ЩОДО ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ ПОЛІТИКИ ВИЯВИТЬСЯ ЮЩЕНКО

Пане Дмитре, нещодавно з’явилися повідомлення про відновлення переговорів щодо створення газового консорціуму. Що Ви думаєте, здамо трубу Росії чи ні?

Навколо консорціуму вестиметься боротьба. Те, що він потрібний це – зрозуміло всім. Диявол ховається в деталях: на яких умовах, хто що матиме. Якщо Україна віддасть газову систему, то можна віддати й державу. Вона вже нікому більше не буде потрібна. У нас є єдиний стабільний ресурс – це газотранспортна система.

Найбільшим прихильником путінської лінії в Україні щодо всіх газотранспортних речей буде Ющенко, Янукович, навпаки, гратиме проамериканську скрипку.

Як вибори в Росії вплинуть на політичну ситуацію в Україні?

Вибори в Росії – штука прогнозована. Влада не зміниться. Зміниться ім’я людини, яка сидить у президентському кріслі. Тобто буде та сама політика. Якщо Росії на якомусь етапі потрібно буде на комусь відв’язатися, то Україна – зручний об’єкт для цього. Її використовуватимуть задля мобілізації російського електорату.

Якось Ви сказали – усе, що було доброго з Україною, то це все було незаконно, починаючи від пакту Молотова–Рібентропа й закінчуючи третім туром виборів 2004 року. А закон про Кабмін, яким фактично змінюють державний устрій – це також добре?

Нас не обходить державний устрій України. Ми останній раз проводили бойкот виборчої кампанії. Насправді, я – противник цього закону. Цей закон призведе до більшої впорядкованості в державі. Кабмін і парламент набирають більшої влади. А нам вигідна постійна розкачка, постійна катавасія між різними гілками влади. Хай вони б’ються і скубуться. Раніше вони билися навколо призначення основних посад, зараз – навколо закону, цим вони мають бути зайняті, вони не повинні займатися економікою і приймати основні закони. Будь-які закони, які вони приймають, – це обмеження. Зараз знову почнуть вводити податки й різні дурниці. Нам вигідно, щоб розкачка між Президентом і Кабінетом міністрів була якомога довшою. Розкачка влади суспільству вигідна, стабільність – невигідна.

Парламентські республіки майже ніколи не бувають стабільними, і це добре. Ми весь час намагаємося “ізмислити” собі добрий уряд. Але подивіться, які основні уроки 2004 року й “помаранчевого фестивалю”. Десакралізувалася влада. Виявилося, що два місяці можна не пускати Президента на його робоче місце, і країна продовжує функціонувати. Можна не пустити міністрів на робочі місця – і тролейбуси їздять. Виявилося, що їздять не завдяки уряду, а завдяки законам електродинаміки. Усе продовжується, від тих людей не залежать основні процеси. А якщо від них не залежать основні процеси, то для чого вони потрібні? Безумовно, вони грають свою роль у загальносуспільній стабільності. Але хай вони собі десь там відіграють, але нам не заважають.

За час “помаранчевого фестивалю” керівництва державою не було, а основні економічні показники не погіршилися. Згадаймо передвиборчу кампанію – нестабільність і зростання економіки. Як тільки хтось намагається взяти правління в руки, показники економіки погіршуються. Зараз укріпиться у своїх позиціях уряд, який поставила “антикризова коаліція”, знову буде гірше. Нам цього не потрібно. Має бути хоча б одне місце в світі, де панує свобода.

БІЛО-ГОЛУБІ ПІДТРИМУЮТЬ СВОЇ ШІСТЬОРОК ПО ПОНЯТІЯХ

Ви колись казали, що мали зустріч з Януковичем?

Це було кілька приватних зустрічей, де він розповідав про своє життя, про свої стосунки з Кучмою, про свої погляди на світ. І я б не хотів їх переказувати. Але він має цікавий погляд на світ...

З ваших виступів випливає, що біло-голуба влада для Україна – це більше благо, ніж помаранчева...

Помаранчева влада взагалі “невменяєма”. За час функціонування помаранчевих урядів вони навіть не спромоглися забезпечити механізм супроводження паперів у межах Кабінету міністрів. Робилися дурниці дуже некомпетентними людьми. Ці, нинішні, хоч і крадії, але якісь систематичні. Крім того, біло-блакитна влада демонструє кращі зразки поведінки. Помаранчеві кидають одне одного.

А то біло-голубі не кидають?..

А біло-голубі тримаються одне за одного. Я точно знаю, що навіть шість рок, яких могли переслідувати через фальсифікації, а то й просто по “бєспрєдєлу” помаранчевому, вони підтримували матеріально, вивозили їх за кордон, де ці жили місяцями в дорогих готелях. Тобто люди підтримували навіть власних шістьорок. Щербань повернувся в Україну, йому чисто “по понятіям” допомогли. Тебе не заарештують, а далі – ковбасся. А помаранчеві – аморальні люди, які заражали аморальністю та фарисейством усе навколо. У цих принаймні якась мафіозна етика.

Мені здається, що якщо влада і здатна зробити щось добре, то це продемонструвати якісь зразки поведінки для нижчих прошарків суспільства.

Це  все лірика. Фактом є відновлення новою владою корупції – повернення вільних економічних зон, реставрація старих схем відшкодування ПДВ...

Хіба тільки вони? Ми з вами також користуємося корупцією. Я зі страхом думаю: уявіть, якби в нас було так, як у Європі. Тут ви дасте “гаїшніку” двадцять гривень, і він щасливий, а в Європі...

А не потрібно правила порушувати...

Не можна доїхати з Києва до Одеси зі швидкістю 70 кілометрів на годину...

Ми з вами тут в Україні не можемо жити поза корупцією. Оця тотальна м’яка корупція – це та атмосфера, у якій ми живемо. Якби її не було, “мусори” б виконували свої обов’язки, прокуратура б діяла за законом, суди б судили, ми б усі сиділи в тюрмі!

ДОБРЕ, ЩО УКРАЇНА ПОЗБУЛАСЯ ТАКИХ ІЛЮЗІЙ, ЯК ЮЩЕНКО І МОРОЗ

До речі, про “мусорів”. Колишній міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, оголосивши про створення Народної самооборони, став певною мірою вашим конкурентом...

Юрій Луценко – *** (образливе визначення. – Авт.)...

Але він якось охайніший за інших своїх попередників...

Чим? Вони казали: бандитам тюрми, а саджали тільки учасників вуличних акцій протесту. Наші люди сиділи. Ми щодо до себе мали постійний “бєспрєдєл”. Купа наших людей пройшла через невмотивовані арешти, розгони. Якщо при Кучмі “мусори” хоч намагалися вдавати, що дотримуються якоїсь процедури, то ті просто не дотримувалися.

І хто ж був посаджений зі знакових корупціонерів?

Знакових бандитів мала садити Генпрокуратура...

Зараз вони можуть казати все що завгодно. Логіка їхня така: ми хороші, а от суди – корумповані, і прокуратура – погана. Генпрокуратура з’ясовує законність ваших дій, суди ухвалюють остаточні рішення. І тут можна з’ясувати, чи то суд поганий, чи, може, ви не змогли підготувати до суду нормально справу, не спромоглися набрати матеріалів, аби довести прокуратурі законність ваших дій. Одне на одного кивають, суди кивають, що “мусори” сякі-такі, “мусори” кажуть, що суди корумповані. Це все розмови. Підготуйте справу, і фіг вам прокуратура підкопається.

Але Луценкова Народна самооборона таки ваш конкурент зараз?

Це – старий прийом. Свого часу начальником московської охранки Зубатовим створювався легальний робочий рух, аби протиставити його революції. Сьогодні ми бачимо, що чиновник першого рангу, колишній “головмусор”, радник Президента, найбільш імовірна кандидатура очолити Секретаріат Президента після Балоги, створює таку собі “ментовську” самооборону.

Можна подумати, що у вашого Братства немає могутніх покровителів?

Ні.

А хто вам офіс в центрі оплачує?

Братчик Балашов (кандидат у народні депутати на виборах 2002 року – Авт.). Він час від часу зітхає, але платить.

Але ж Ви, напевно, шукаєте високих покровителів?

Певна “криша” потрібна. Ми займаємося кондатьєрством. Кондатьєрські бригади наймаються то до одного, то до іншого князя, щоб вирішувати свої проблеми. А потім, коли змінюється ситуація, то ставлять питання, на фіга тут взагалі потрібні князі. Спочатку ми приходимо як жебраки, потім – як розбійники, а потім – як князі. Зараз ми в ситуації жебраків, але хочемо стати розбійниками.

Ваше ставлення до імперативного мандата?

Чим більше знущання над депутатами рад різних рівнів, тим краще. Хай краще над ними знущається Юлія Володимирівна. Що таке імперативний мандат? Людям не дають можливість заробляти. Ну і нехай – буде менше бажаючих іти в депутати.

Чому ви з таким пієтетом ставитеся до Тимошенко?

Юлія Володимирівна – як гарна картина. Нею варто милуватися з відстані, але наближатися не треба.

У нас випливло багато цікавих людей. Ми звикли себе опускати. Ми, мовляв, такі-сякі провінційні. Насправді, у нас у політиці більше яскравих політиків, ніж у всьому СНД разом узятому. Юлія Володимирівна – дуже яскрава особистість, Луценко, якого я не переварюю, – здібний демагог, Цушко – здібний демагог. Навіть люди третього плану – демагоги, котрі демонструють артистичні здібності й характер. І це – добре. Політика не здатна нагодувати хлібом, але вона здатна дати видовища. Видовищами вони нас забезпечують, а про хліб ми маємо потурбуватися самі.

Є ще Мороз...

Для України було благом у серпні позбутися ілюзій. Була ілюзія “Ющенко”, була ілюзія європейського вибору, була ілюзія “Мороз”. Якщо державний службовець першого рангу вважався совістю націю, то вже це само собою ілюзія. І те, що публіка позбувається ілюзій, це дуже добре. Те, що Мороз схибив у даному випадку, – чудово.

ДЛЯ НАС ЗРАЗКОМ Є МЕДЖЛІС КРИМСЬКО-ТАТАРСЬКОГО НАРОДУ

Де Ви бачите місце вашої організації у наступних виборах?

Нас не цікавлять вибори. Для нас зразком є меджліс кримсько-татарського народу. Це ніким не зареєстрована, ніким не визнана організація, з якою змушені рахуватися всі – у Криму, загалом в Україні, до неї всерйоз ставляться в ОБСЄ та інших міжнародних структурах.

Ми розглядаємо братство як меджліс православного народу. Меджліс жодного свого питання не зміг вирішити через вибори. Він усі питання вирішує через солідарність, самозахоплення землі, через готовність до політичного насильства. Якщо б кримські татари намагалися вирішити свої питання через участь у виборах, то їм би нічого не вдалося, а ось таким “бєзпрєдєльним” шляхом вони мають усе, що хочуть, і вже ставлять питання про кримськотатарську державність.

Нам потрібно і в Криму, і в Києві створити меджліс...

Ви колись казали про ідеальне майбутнє для України: тотальний оффшор за наявності стратегічної кнопки...  У нас немає кнопки, як немає свого оффшору... Чому ви проти НАТО?

Бо воно є найбільшим ворогом української оффшорності. Тому що нам тут, в Україні, пробачать усе, навіть якщо наш прем’єр-міністр та Президент будуть їсти немовлят, але нам не пробачать економічної свободи. Що таке економічні свободи? Це, коли утворюється чорна діра і сюди починають тікати фінанси. Це для них неприпустима річ. За стабільністю фінансової світової системи дуже сильно дбають і США, і ті країни, які входять у НАТО. Росія не доросла до проблем такого рівня. Саме США та країни НАТО створюють механізми, котрі стабілізують світову систему і дають стимули задля розвитку економіки. Нам вступати в НАТО – це позбутися не тільки амбіцій, але й сподівань на тотальну свободу.

Навіть не говориться про оффшор, ми ніколи не зможемо скасувати ПДВ, позбутися податків. У нас завжди буде так само погано, як у Франції – у сенсі економічних свобод.

Але приклади країн Прибалтики свідчать про успішність цього поступу.

Давайте візьмемо Латвію. Латвійські банки були ледь не офшорними банками для нас усіх. Зараз Латвія вступила у ЄС, НАТО і лафа для латвійської банківської системи закінчилася. Раніше вони відмивали гроші й прекрасно жили, а тепер миють підлоги в німецьких їдальнях.

...Вони задавили Швейцарію. Швейцарія відмовилася від таємниці банківських вкладів. То що нас не додавлять? Економічні свободи не пробачаються. А саудівський фашизм пробачать. Усе що завгодно, окрім економічних свобод.

А ви не хотіли б, замість того, щоб займатися провокаціями, створити партію?

Час політичних партій вичерпався. Вони створювалися в час повстання мас. У нас повстання мас закінчилися, маси не правлять, ніяка партія не висловлює жодних сподівань і не може висловити.

Партії існуватимуть як механізми фінансово-бюрократичних угрупувань. Партії – це апарати, групи менеджерів. Вони структурують владу і стабілізують суспільство. Немає ж відмінності між республіканцями та демократами в США. Ніхто такої відмінності не знайде. Але вони постійні й стабільні, бо вони змінюються біля керма влади.

Я міг би гратися в партії, якби був олігархом. Я б тоді представляв яке-небудь серйозне угрупування, ми б створили проект і відпрацьовували його, бо нам було б потрібно представляли чиїсь інтереси в органах державної влади. Зараз ми – купка маргіналів, які партії? Я сьогодні шукав, де б мені знайти на партійні потреби пару тисяч доларів, і це для мене – велика проблема. А ви візьміть будь-кого з цих поважних людей, виверніть у них кишені й подивіться, скільки там є. Ну таке ось життя...

ДАНИЛОВИЧ У ВСІХ ВІДНОШЕННЯХ БУВ КРАЩИЙ, БО НАМ БУЛО З КИМ БОРОТИСЯ

Вам належить фраза, яку написали члени вашого братства. “Даниловичу, пробач”. Чи не зарано Ви почали вибачатися перед Кучмою?

Ні, ну, Данилович у всіх відношеннях був кращий. По-перше, при Даниловичу нам було з ким боротися. А зараз із ким боротися? Вони всі якісь не такі. Данилович уособлював усе погане, і ми могли, скажімо, інвестувати всі зусилля в одну фігуру. По-друге, він був дуже ефективний. Економіка розвивалася, а те, як він будував відносини з Росією – це просто класика.

Я переконаний, що сьогодні жоден Президент, жоден прем’єр-міністр не здатен зробити нічого доброго. Усе, що може буде зроблено доброго, – це тільки знизу. Нам потрібні не посадові особи, нам потрібні вожді. А вожді працюють не Президентами, вожді працюють повстанцями.

Чому у Вашому словнику політичних термінів літера Я подається зі знаком оклику, а Ю – зі знаком запитання?

“Я!” зі знаком оклику – захоплення швидким поступом, реанімацією Віктора Федоровича, який так швидко вийшов зі стану політичної клінічної смерті й знову опинився на коні. Крім того, Я – це Я, а коли людина думає про себе, вона завжди думає зі знаком оклику. Знак оклику – це найкращий символ для тих емоцій, які людина виявляє, коли каже “Я”. А Ю зі знаком запитання – думаємо, що ж воно таке?

Знову ж таки, чому Ви називаєте Чебурашку “дитиною продажної дівки імперіалізму”?

Радянська пропаганда в 30-х роках продажною дівкою імперіалізму називала генетику. Ну і як наслідок – Чебурашка...

Розмовляла Лана Самохвалова