Олесь Доній: Уже кілька тижнів регіоналів удало розводять

Якщо ПР зрозуміє, що не зможе домовитися з НУ–НС, то піде до БЮТ... У Яценюка зіркова хвороба... У Тігіпка ще немає чіткого ідеологічного стрижня… Тимошенко краще йти в опозицію...

Якщо ПР зрозуміє, що не зможе домовитися з НУ–НС, то піде до БЮТ... У Яценюка зіркова хвороба... У Тігіпка ще немає чіткого ідеологічного стрижня… Тимошенко краще йти в опозицію...

Олесь Доній – один з небагатьох у ВР, хто дозволяє собі відверту критику як своїх один партійців, так і союзників з коаліції. Також чи єдиний депутат, який, за його словами, нікому не передає свою картку для голосування. Доній відповів на запитання УІНАН.

ЯКЩО ПР ЗРОЗУМІЄ, ЩО НЕ ЗМОЖЕ ДОМОВИТИСЯ З НУ–НС, ТО ПІДЕ ДОМОВЛЯТИСЯ З БЮТ

Пане Олесю, Партія регіонів сьогодні веде активні переговори з фракцією «Наша Україна – Народна самооборона» щодо створення пропрезидентської більшості. Яку позицію займає Народна самооборона?

Народна самооборона на своєму останньому засіданні ухвалила рішення, що не виходить з нинішньої коаліції (БЮТ – НУ–НС – Блок Литвина). Було підписано відповідний документ. З присутніх його не підписала лише одна особа.

Чи правда, що лідер НС Юрій Луценко готовий спряити Партії регіонів у створенні коаліції в обмін на те, що «регіонали» йому не мститимуть за Колеснікова?

Гадаю, це неправда. Луценко зайняв дуже чітку позицію щодо підтримки чинної коаліції та уряду на чолі з Тимошенко. Більш того, наскільки мені відомо, пропозиції щодо переговорів з ПР сам Луценко відкинув.

Сьогодні, як відомо, можливі три варіанти коаліції. Перший – залишається нинішня коаліція у складі фракцій НУ–НС, БЮТ і Блок Литвина. Хоча для Юлії Тимошенко зараз би краще перейти в опозицію – з огляду на катастрофічний стан у економіці, якою займається переважно уряд.

Другий варіант – ПР, Блок Литвина і НУ–НС. Без комуністів, бо шансів з комуністами заполучити НУ–НС немає.

Але потрібно розуміти, якщо ПР уже другий тиждень про це говорить, спочатку говорили нахабно й самовпевнено: «Ломляться двері від депутатів НУ–НС», – то тепер у них ейфорії поменшало. Вони побачили, що 37 голосів їм зібрати дуже-дуже важко.

Чому? Мало аргументів?

Бо насправді НУ–НС дуже демократична фракція. Найдемократичніша з усіх. Там є реальна конкуренція і демократія. Там нема такого, що одна людина дає вказівки решті депутатів.

ПР має домовлятися про базові принципи. А базові принципи для більшості депутатів НУ–НС – ідеологія. Якби “регіонали” хотіли домовитися з НУ–НС, їм треба було б підкоригувати власну ідеологію. Тобто визнати те, що важливо для НУ–НС: пріоритети української державності, її зміцнення, європейський вибір, підтримка української мови й культури. Це ідеологічні речі, які об’єднують депутатів НУ–НС, незважаючи на всі наші розбіжності.

Чи готова для цього Партія регіонів? Я не переконаний.

Кадрові питання – річ другорядна, яка б мала підтвердити ці базові ідеологічні речі. Звісно, для цього на посаді прем’єра потрібен не “регіонал” – щоб були гарантії. Я сумніваюся, що для ПР це реалістичний план.

Третій варіант – ПР і БЮТ. Нагадаю, що кілька місяців тому такий проект був. Коли ПР побачить, що таки не може домовитися з НУ–НС, то знову намагатиметься домовлятися з БЮТ. Для Юлії Тимошенко, як і для НУ–НС, – це великі електоральні втрати. Для НУ–НС – це взагалі може бути катастрофічна втрата.

Як на мене, найоптимальнішим варіантом були б перевибори. Поясню… З одного боку я виступаю за коаліцію НУ–НС, БЮТ і Блоку Литвина, з іншого – усвідомлюю, що нинішній уряд є неефективний. Україна поступово наближається до дефолту, бо набрала дуже багато кредитів. Сьогодні невідомо, яким чином віддавати ці кредити.

Тобто я б хотів, аби ці зміни конфігурації у ВР відбувалися, але не за рахунок змін ідеології. Тому виступаю за перевибори.

Ми всі усвідомлюємо, що Самооборона не в тому стані, аби претендувати на самостійне позиціонування. Я ще на минулих виборах пропонував іти як окрема політична сила... Але на цей момент НС реально втратила самостійне обличчя, і для проходження в парламент потрібно дуже багато зусиль. Включно зі зміною внутрішньої стратегії... Тобто не підігріванням одному з політичних гравців, а виявом власного політичного обличчя, власного погляду.

ОПТИМІЗМ “РЕГІОНАЛІВ” ПАДАЄ ЩОДНЯ

Гадаєте, ваш лідер Юрій Луценко на це спроможний?

Мені здається, що він спроможний на самостійне існування, але поки що, в реальності, він ішов у форваторі то Ющенка, то Тимошенко. Він їм допомагав щиро, усіма силами, але цим, на мою думку, нашкодив власному політичному проекту.

У разі коаліції ПР, НУ–НС і Блоку Литвина чи можливий Азаров на посаді голови уряду?

Я ж кажу, що формальних переговорів між Партією регіонів і НУ–НС не було й нема. Якщо їх веде хтось кулуарно з керівництва НУ–НС – Мартиненко чи хтось з заступників, – то нам про це невідомо, бо вони не звітували ні в групі, ні у фракції.

Хоча всі ми чуємо інформацію про такі переговори. Але оскільки мандат на переговори фракція їм не давала, то такі контакти можна вважати лише персональними відносинами з “регіоналами”. І не більше. Тому що жодного мандата на ведення переговорів фракція не давала. На яких підставах хтось зустрічається з “регіоналами”, – незрозуміло.

Ви хочете сказати, якщо, припустимо, Мартиненко або хтось інший веде переговори з ПР, то це нічого не означає?

Це нічого не дає Партії регіонів! Бо для того, аби фракція вступила в коаліцію, потрібно 37 голосів (більш як половина від складу фракції НУ–НС). Це має бути підтверджено, фракція має надати мандат на ведення переговорів, обговорити всі умови. Ще раз кажу, такого мандата ніхто нікому не давав. Томі ті, хто зустрічається з “регіоналами”, насправді блефують і вводять їх в оману.

А хіба вони такі дурні, щоб їх так легко ввести в оману?

А як пояснити їхні заяви? За словами представників ПР, ще минулого тижня мала бути коаліція. Виходить, хтось їх розводив і доволі вдало, бо вони на щось сподівалися.

Гадаю, вони дійдуть реального висновку – що потрібно вести переговори з кожною групою, кожним депутатом окремо. Але й цей варіант дуже тривалий і нелегкий, тому, гадаю, оптимізм у “Регіонів” зменшуватиметься щодня.

Невже так сильно працює ідеологія, чи, може, мало пропонують грошей?

Кістяк фракції дуже ідеологічний. Я абсолютно розумію вагу коштів і можливості економічно впливати на людей. Водночас у кожного є запобіжники: у когось моральні, у когось партійно-політичні, у когось економічні. Саме тому наявність цього балансу не дає змоги так легко розмовляти з фракцією та її депутатами.

Ви завжди намагаєтеся відверто висловлювати з будь-якого питання, не утримуєтеся й від критики своєї групи. Чи не боїтеся, що вас не візьмуть у список на наступних виборах?

Я більшу частину свого політичного життя – понад 20 років – не був депутатом. Депутатом я лише два роки. Відсутність чи наявність мандата мені ніколи не заважала висловлювати власну позицію. Я розумію, що політика – колективна гра, і там, де можна йти на компроміс, я готовий на це. А там, де щось суперечить моїм поглядам і моралі, я однозначний і, як правило, одразу попереджаю про це своїх однопартійців. Так само, як попередив перед внесенням себе в список майбутньої фракції, що не здаватиму свою картку для голосування і не голосуватиму за інших.

Я сьогодні єдиний депутат у ВР, який жодного разу не віддав свою картку й не голосував за інших.

Вважаю такі речі (коли голосують за інших) найбільшим ударом по демократії. Викорінити це, гадаю, – важливіше, ніж зняти депутатську недоторканність. Сьогодні, на мою думку, це найбільша проблема в українській політичній системі.

У ЯЦЕНЮКА ЗІРКОВА ХВОРОБА І З НИМ НЕМОЖЛИВО СПІЛКУВАТИСЯ, ТІГІПКО – ГОТОВИЙ ДО ПЕРЕГОВОРІВ

Багато-хто з депутатів уже поспішили на поклін до Сергія Тігіпка з надією, що той включить їх у свій список на наступних парламентських виборах. Ваш лідер, мабуть, уже теж знайшов туди дорогу?

Що значить «на поклін»?.. Гадаю, запитання не зовсім правильне.

Наскільки мені відомо, вони зустрічалися. Я такі зустрічам і можливу співпрацю щиро вітаю.

Більше того, Сергій Тігіпко – єдиний кандидат у президенти, з яким я зустрічався напередодні виборів. Він сам мене запросив. Тігіпко запропонував, аби я підключився до виборчої кампанії.

Мені була приємна така увага… На відміну від Арсенія Яценюка, у якого просто зіркова хвороба і з яким неможливо спілкуватися, Тігіпко готовий до колективних методів ведення політичної боротьби. Наскільки мені відомо, він дотримується свого слова.

Я йому висловив свої претензії до його ідеології. Наприклад, мене непокоїть підтримка в його передвиборчій кампанії таких людей і структур як Марков у Одесі. Це відвертий українофоб. Це свідчить про нерозбірливість Тігіпка в підборі кадрів. Не можна бути ультрапрагматиком, має все-таки бути ідеологічний стрижень.

Проте загалом у нього більше позитиву.

Я відмовив Тігіпку, бо більшість Самооборони з Луценком взяла участь у кампанії Тимошенко. Тому участі в кампанії я взагалі не брав.

По завершенні виборів я радив Юрію Віталійовичу і всій Народній самообороні спрівпраціювати з Тігіпком. Вони зустрілися, але Луценко все-таки більше зорієнтований на співпрацю з Тимошенко.

Проросійськість, яку демонстрував Тігіпко, - хіба це просто «нерозбірливість»?

Він здатний до зростання. Його заяви якраз свідчать, що його погляди відрізняються від поглядів російських партій. Наприклад, він проти входження в ЄЕП.

Не думаю, що Тігіпко проросійський політик, у нього просто ще не має чіткого ідеологічного стрижня, тому в ньому присутня ця всеїдність. У залежності від регіону, де він себе представляє, він висловлює готовність співпрацювати з будь-ким… Так не можна. Це проскочило на одній виборчій кампанії, а далі – люди побачать його внутрішню ідеологічну сутність чи її брак.

Поки що в Тігіпка повадки банкіра, бізнесмена в політиці. Якщо він хоче стати великим політиком, то мусить визначити для себе державницькі пріоритети, а не розглядати країну як банк... Проте, ще раз кажу, він здатний до зростання. І було б краще, якби на нього впливали проукраїнські сили, а не проросійські.

Я ВИСТУПАЮ ОДНОЧАСНО ЗА ВІДСТАВКУ ТИМОШЕНКО І ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ НИНІШНЬОЇ КОАЛІЦІЇ

Ви неодноразово висловлювалися про те, що Юлія Тимошенко має піти у відставку, бо не визнає результати виборів, називаючи їх сфальсифікованими. Інші вважають, що вона просто має піти у відставку, бо країна обрала нового Президента. Яке відношення має обрання Президента до уряду та посади прем’єра?

Якщо влада визнає, що вона неспроможна забезпечити демократичний виборчий процес, то мусить піти у відставку. Юлія Тимошенко повинна припинити боротися сама з собою. Як кажуть, хрестик зніміть або труси вдягніть...

Так, з формальної точки зору, після обрання нового Президента уряд не повинен подавати у відставку.

Але особисто я вважаю, що потрібен новий уряд, бо цей уряд неефективний, і незабаром буде просто економічна катастрофа. Це обов’язково станеться, якщо в нас і далі проводитиметься така економічна політика. Я не чув і не бачив ще жодного економіста, який би позитивно висловився про нинішню економічну політику уряду! Натомість усе більше економістів кажуть про ймовірний дефолт. І не визнавати неефективність цього уряду – означає сприяти подальшій економічній руйнації держави.

Дотримуюся цієї думки – при тому, що виступаю саме за нинішній склад коаліції. “Регіонали” є нашими ідеологічним опонентами, і мені б не хотілося, щоб вони свою «ідеологію» впроваджували через виконавчу владу.

Запитання до вас як до керівника Студентського голодування 1990 року. Чи стане колись, на вашу думку, актуальним гасло «Україна без Януковича»?

Тоді в нас було ширше бачення, ніж у подальших політиків. Ми не висували гасел у наших вимогах. Були передусім ідеологічні вимоги: відмова від підписання Союзного договору з Росією, перевибори Верховної Ради, декомунізація. І лише п’ятою вимогою була відставка глави уряду.

Мета – це не якась персоналія. Мета – це ідея, яку ми хочемо досягти. Персоналія – це лише інструментарій. Потрібна не лише відставка когось, а й альтернатива. Тобто проблема не в Януковичу, а в тому, що немає альтернативи. От коли з’являться депутати, які не віддаватимуть свої картки, ось не віддаватимуть і все, – тоді є шанс.

Та поки що немає такої політичної сили. І це найбільша проблема.

Щодо Януковича… Пережила Україна Кравчука, Кучму, Ющенка – і Януковича переживе.

Розмовляла Оксана Климончук

УНІАН в Google News