Чому Янукович з Азаровим радіють зростанню товарообігу з Росією?
Чому Янукович з Азаровим радіють зростанню товарообігу з Росією?

Чому Янукович з Азаровим радіють зростанню товарообігу з Росією?

12:51, 14.04.2011
6 хв.

Українські керманичі дуже помиляються, розповідаючи про вигоду для України від зростання товарообігу з РФ... Або дезінформують громадськість свідомо...

Віктор Янукович і Микола Азаров під час зустрічі в Києві. 4 квітня Президент Янукович, прем`єр-міністр Азарова та інші представники нинішньої влади вже неодноразово із задоволенням висловлювалися про нещодавнє, зокрема протягом 2010 року, зростання такого показника, як товарообіг. І про зростання товарообігу України зі всіма державами-партнерами в цілому, і про нарощення його з окремими країнами.

А оскільки недавно в Україну приїжджав глава уряду Росії, то і Янукович, і Азаров заговорили про істотне зростання товарообігу саме між двома нашими країнами. Виставляючи це як велике благо для обох держав, у тому числі, природно, для України.

«За минулий рік наші країни продемонстрували достатньо високі темпи розвитку взаємної торгівлі. За 2010 рік її обсяг зріс у 1,6 раза і сягнув майже 42 млрд. доларів, що перевищує докризовий 2008 рік», - відзначив, наприклад, Азаров під час зустрічі з Путіним.

Відео дня

Проте українські керівники дуже сильно помиляються, коли через своє незнання розповідають про якусь вигоду для України від зростання її товарообігу з Росією. Або дезінформують громадськість свідомо, якщо їм відоме реальний стан справ у цій сфері.

По-перше, якесь зростання чи падіння обсягів торгівлі в доларовому обчисленні ще не обов`язково означає зменшення чи збільшення експортних та імпортних поставок у натуральному вираженні.

Наприклад, найбільшого дару 2009 року по українському експорту в грошовому вимірюванні завдало більш як двократне зниження світових цін на сталь порівняно з піковими позначками 2008 року. Водночас розмір сумарного імпорту товарів в Україну тоді значною мірою знизився внаслідок ще сильнішого обвалу світових цін на нафту.

А у 2010 році, навпаки, нафта подорожчала, що погано для України. Зате значно зросли світові ціни на чорні метали, що забезпечило відповідний приріст ВВП, додатковий притік іноземної валюти й збільшення надходжень до бюджету. При цьому уряди України не мали щонайменшого стосунку в цій частині ні до падіння показників зовнішньої торгівлі у 2009 році, ні до їх зростання у 2010-му – просто зовнішня кон`юнктура в цьому випадку сприяла українським експортерам, а в іншому – навпаки.

А по-друге, обсяг товарообігу є сумою показників експорту-імпорту. Тому можуть бути такі ситуації, коли показник товарообігу зростає виключно або переважно за рахунок збільшення імпорту, а така тенденція не є сприятливою для економіки – це, навпаки, дуже погано для країни.

Саме це має місце в торгівлі України з Росією. Товарообіг останнім часом зростає між двома країнами, але українській економіці від цього тільки гірше.

Прем`єр-міністр Азаров порівнює показники товарообігу між Україною та Росією за 2008 і 2010 роки. Вдивімося ретельніше, за рахунок чого відбулося зростання товарообігу за вказаний період часу.

Спочатку поглянемо на експорт-імпорт послуг. У 2008 році, за даними Держкомстату, експорт послуг України для Росії становив 3,8 млрд. дол., імпорт – 0,9 млрд. дол., позитивне сальдо – 2,9 млрд. дол. А 2010 року експорт – 5,1 млрд. дол., імпорт – 0,8 млрд. дол., плюсове сальдо – 4,3 млрд. дол.

Звичайно, для української економіки – це сприятливі як самі показники, так і їхня динаміка. Проте потрібно врахувати, що найбільшим складником експорту послуг України є послуги трубопровідного транспорту –прокачування російського газу й нафти по території України до Європи. І якщо тариф за прокачування, наприклад, газу зростав у 2009 та 2010 роках, що й забезпечило істотною мірою збільшення експорту й товарообігу, то це не означало зростання обсягів прокачування газу в натуральних показниках – у кубометрах.

Ситуація ж з експортом-імпортом товарів для вітчизняної економіки виглядає не просто гірше, ніж із послугами, а дуже й дуже погано. У 2008 році з України експортувалося до Росії товарів на 15, 7 млрд. дол., імпортувалося – на 19,4 млрд. дол., негативне сальдо – 3,7 млрд. дол. А 2010 року експорт становив 13,4 млрд. дол., імпорт – 22,2, негативне сальдо – 8,8 млрд. дол.

Сумарний результат торгівлі для України теж вельми незадовільний. У 2008 році експорт товарів і послуг до Росії сягнув 19,5 млрд. дол., імпорт з Росії – 20,3 млрд. дол., товарообіг – 39,8 млрд. дол., негативне сальдо торгівлі – 0,8 млрд. дол. А в 2010 році експорт товарів і послуг – 18,5 млрд. дол., імпорт – 23,0 млрд. дол., товарообіг – 41,5 млрд. дол., мінусове сальдо - 4,5 млрд. дол.

Як бачимо, товарообіг між Україною і Росією у 2010 році справді не тільки наздогнав, а й навіть небагато перегнав показник 2008 року – на 1,7 млрд. дол., або на 4,3%. Проте обсяг українського експорту скоротився на 1,0 млрд. дол., а негативне торгове сальдо зросло – на 3,7 млрд. дол., або в 5,6 раза.

Між іншим, така динаміка показників зовнішньої торгівлі між Україною і Росією дає зниження ВВП України та зростання ВВП Росії, оскільки при розрахунку ВВП, зокрема, за методом кінцевого використання експорт товарів і послуг просто додається до ВВП, а імпорт товарів і послуг – віднімається.

Крім того, Азаров у вищенаведеному висловлюванні повідомив про зростання товарообігу в 1,6 раза у 2010 році проти 2009 року, але «чомусь» не уточнив, що імпорт зростав випереджальними темпами – зокрема, експорт товарів з Україну в Росію збільшився на 58,1%, а імпорт з Росії в Україну – на 67,7%. Мало того, що товарний імпорт і так перевищував експорт у 1,7 раза, так він ще й зростав майже на 10 відсоткових пунктів швидше. Це вельми неприємна тенденція, яка, окрім іншого, становить загрозу для стабільності гривні.

А в січні-лютому 2011 року цей негатив тільки посилився. Експорт товарів з України до Росії зріс проти відповідного періоду минулого року на 62,7%, зате імпорт з Росії підскочив значно стрімкіше – на 87,9%. Різниця в темпах зростання – понад 25 відсоткових пунктів.

Уявіть, наприклад, подружню пару. Одного місяця вона сумарно заробила, скажімо, 5 тис. грн., а наступного – 6 тис. грн. Проте в першому місяці зарплата чоловіка сягала 3 тис. грн., а дружини – 2 тис. грн. У другому ж місяці зарплата чоловіка зросла до 5 тис. грн., але заробіток дружини впав до 1 тис. грн. Приблизно така сама картина спостерігається нині в торгівлі між Росією та Україною, тільки ці дві країни не є єдиною сім`єю і мають окремі бюджети.

Тому зрозуміло, чому Путін з неприхованим задоволенням каже про зростання товарообігу між Україною і Росією – він напевно знає, з чого складається цей показник і яка динаміка щодо нього очікується надалі. Але чи може хтось пояснити, чому тут радіють Азаров з Януковичем?..

Олександр Безкоровайний

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся