Росія пустилася берегів та понад рік відмовлялася від будь-яких зустрічей «норманді» / фото - УНІАН

Чужі інтереси. Чи піде Україна на поступки щодо мінських угод на зустрічі в Нормандському форматі

07:21, 26.01.2022
10 хв. 5321

Зустріч радників лідерів країн Нормандського формату, запланована на 26 січня, цікава з кількох причин. Та найперше тому, що три сторони – Німеччина, Франція та Росія - схоже, можуть грати на боці останньої. УНІАН запитав у експертів, чи Україна піде на невигідні їй поступки, які можуть нав’язуватись іншими учасниками зустрічі, або ж хвилюватися не варто.

Востаннє лідери України, Франції, Німеччини та Росії сідали за стіл переговорів у 2019 році. З того часу, в рамках Нормандського саміту вдалось провести лише одну консультацію політичних радників — у квітні 2021 року. Та й вона була в форматі відеоконференція. Тоді говорили про напрацювання так званих кластерів з виконання мінських домовленостей. Але далі розмов – хоча б їх перехід на рівень президентів – мова не зайшла. 

Росія пустилася берегів та понад рік відмовлялася від будь-яких зустрічей "норманді". Навіть на рівні радників. Ба більше, у Кремлі заявили, що погодяться на розмову лише на власних умовах. Та насправді умова була і є одна - виконання мінських угод за російським сценарієм

Далі ситуація закрутилася, про кластери всі забули, намагаючись будь-якими способами втихомирити Росію з її ультиматумами та брязканням зброєю біля українських кордонів… Проте після перемовин Байдена з Путіним президенти України та США обговорили можливість залучення американців до нормандського процесу. Представники Німеччини та Франції провели тристоронні зустрічі в Києві та Москві. Мова, нарешті, зайшла про підготовку чергового Нормандського саміту

Однак ще тиждень тому ані в МЗС, ані в Офісі президента України не були впевнені, що заблокований формат справді вдасться відновити. "Констатуємо активізацію Нормандських переговорів. Але "вангувати" про те, коли вони відбудуться — неправильно", — зазначали в ОП 17 січня. 

За тиждень ситуація різко змінилась – всі сторони перемовин підтвердили участь у зустрічі 26 січня. Цьому передувало обговорення лідерами США та європейських країн нарощування військ РФ біля українських кордонів. 

В Білому домі повідомили, що розмова стосувалась "прагнень до дипломатичного врегулювання напруженості та нещодавніх контактів з Росією в різних форматах". Але, на думку експертів, лідери США та Європи також погоджували позицію напередодні перемовин в "Нормандському форматі".

"Очевидно, що це пов’язано. США завжди перебували в контексті Нормандського формату, вони присутні в цьому порядку денному. Тим більше, що росіяни дивляться на Штати як на єдиного ключового гравця, який визначає успішність реалізації будь-яких домовленостей", - розповів УНІАН співзасновник Українського інституту майбутнього, політолог Юрій Романенко.

Законопроект про деякі шляхи деокупації захоплених Росією територій Донбасу та передумови для реінтеграції мешканців ОРДЛО зняли / фото - REUTERS

"Невчасна" деокупація

Та в контексті майбутніх переговорів варто відзначити ще одну важливу новину: буквально за два дні до Нормандського саміту український уряд відкликав з Верховної Ради законопроект №5844 "Про засади державної політики перехідного періоду". Чим же цей документ такий важливий? 

Річ у тім, що в ньому йшлося про деякі шляхи деокупації захоплених Росією територій Донбасу та передумови для реінтеграції мешканців ОРДЛО. Зокрема, про алгоритм дій держави щодо демілітаризації, роззброєння, розв’язання гуманітарних проблем та відновлення правосуддя. 

"Не може бути зроблено жодних поступок державі-агресору в питаннях територіальної цілісності України. Необхідно окреслити "червоні лінії" щодо таких чутливих питань перехідної юстиції, як обмеження права бути обраним та призначеним на певні посади, визначення критеріїв, за якими має бути здійснена амністія, конвалідація вчинених на ТОТ правочинів, які зараз вважаються нікчемними тощо", — йшлось в пояснювальній записці проекту.

Не дивно, що Росії такий документ, м’яко кажучи, не подобався. І те, що його саме відкликали (не провалили голосування, або просто "загубили" серед інших важливих законопроектів, які можуть роками допрацьовуватись в комітетах), причому прямо напередодні зустрічі радників в "Нормандському форматі" викликає здивування і підозри щодо політичних причин такого дійства. Врешті, якщо у Ради було своє бачення розв’язання проблеми, депутати цілком могли запропонувати альтернативний урядовому законопроект. 

Дивно виглядала і процедура відкликання документу - зняти законопроект Кабміну міністрів запропонувала… президентська політсила в парламенті. Тобто депутати однієї фракції, не порадившись з іншими депутатами Ради, ініціювали відкликання урядового законопроекту, який ще навіть не виносився до сесійної зали.  

За словами голови фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, проект відкликаний на доопрацювання через його передчасність: "Він відкликаний згідно з листом, з яким я звернувся до Кабміну від нашої фракції. Проект не дуже корелюється з нашим Нормандським форматом, і тому я попросив забрати на доопрацювання. Зараз йдеться про зустрічі в Нормандському форматі на різних рівнях, і, можливо, учасники переговорів досягнуть якихось домовленостей, які треба буде втілювати у законопроектах".

Позиція Офісу президента щодо причин зняття законопроекту – протилежна коментарям голови пропрезидентської парламентської фракції.

"Не можна висмикувати одну подію – відкликання законопроекту – з загальної тривалої дискусії щодо нього. І точно ситуативна парламентська робота з цим законопроектом ніяк не прив'язана з обговоренням в рамках Нормандського формату", - розповів УНІАН радник голови Офісу президента Михайло Подоляк. 

За його словами, урядовий проект закону отримав купу зауважень Венеціанської комісії та правозахисників, які опікуються питаннями війни на Донбасі. 

"Законопроект про перехідний період ще восени критикувався як недостатньо продуманий та збалансований. Варто поглянути лише на деякі визначення, які прописувались в законопроекті, і не відповідали текстам вже чинного законодавства. Свою оцінку проекту надав і президент. Наприкінці минулого політичного сезону він заявив, що хоч в основі цього законопроекту ідея й правильна, але її реалізація зараз не на часі", - сказав Подоляк. 

На думку Юрія Романенка, відкликання законопроекту стало поступкою України напередодні Нормандської зустрічі / фото - eurointegration.com.ua

Реакція на тиск, поступка чи тактичний хід?

Політологи оцінюють такий крок як реакцію України на тиск ззовні. Зокрема, на рішення відкликати законопроект могло вплинути збільшення російських військ біля українських кордонів, а також перестороги Заходу про реальну загрозу вторгнення РФ.

"Думаю, що вистава, яка розігрується довкола нас щодо військового вторгнення, в якій беруть участь росіяни, наші європейські та американські союзники, має завдання - змусити Україну піти на поступки у питаннях щодо "мінська". Мета в тому, щоб ми дозволили розплутати цей вузол та вирішити рокіровки на великих мапах Росії та США. Я не виключаю, що "страшилками", якими залякують Україну, американці та росіяни досягають кожен своїх цілей", — каже Юрій Романенко.

Колишній голова МЗС України Володимир Огризко також називає зняття проекту про деокупацію Донбасу з розгляду Ради напередодні Нормандських зустрічей грубою помилкою. Адже Росія все одно продовжить тиснути та вимагати виконання "мінських угод" на неприйнятних для України умовах. 

"Вважаю це абсолютно неадекватним кроком, який жодним чином не допоможе досягти якихось зрушень у перемовинах. Це 100% крок у неправильному напрямку. Жодних результатів наразі не буде під час жодної зустрічі в жодних форматах. Немає ніякого значення, чи це будуть радники, міністри чи президенти. Поки Україна та Захід не змусять РФ змінити позицію, все це "казки про білого бичка"", — наголошує Огризко.  

"Росія не збирається змінювати свою позицію про те, що "ихтамнет" - домовляйтеся з бойовиками", — додав він і нагадав, що українське суспільство не дозволить владі гратися в такі ігри.

На думку Юрія Романенка, відкликання законопроекту стало поступкою України напередодні Нормандської зустрічі. 

"Очевидно, що це є поступкою. Інакше, навіщо було відкликати?", - каже Романенко.

Втім, навіть це не допоможе дотиснути українську позицію на нормандських переговорах: "Вони чітко хочуть, щоб ми виконували мінські угоди по російському сценарію. Але якщо ми виконуємо мінські угоди під тим чи іншим соусом, то потім скотимося у громадянську війну та розпадемось на якісь частини. А росіяни мріють бути тут як "миротворці"", — вважає Романенко. 

Натомість, зі слів голови правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента", політолога Володимира Фесенка, називати відкликання законопроекту поступкою є некоректним.  Експерт звертає увагу, що жодних змін в українському законодавстві не відбулось. Натомість, перемовини радників лідерів Нормандського формату — відбудуться. Простими словами - українська сторона використала відкликання проекту закону, який ще навіть не розглядався, не виносився до сесійної зали, а був лише зареєстрований, заради того, щоб змусити Росію нарешті сісти за стіл перемовин. 

"Я б назвав це не поступкою, а тактичною дією. Тобто, те, що відбулось з цим проектом — тактичний хід, який дозволяє провести зустріч радників лідерів Нормандського формату. В контексті напруги, яка зараз існує, важливо, щоб переговори відбувались", — наголосив Фесенко.  

Однак, на його думку, очікувати якихось нових домовленостей на зустрічі "норманді" не варто. 

"Це просто відновлення переговорів. Є кластерні пропозиції щодо формату виконання мінських угод, але треба шукати, як їх узгодити. Поки що протиріччя дуже принципові, подолати їх буде важко", - додав Фесенко.

Наразі ситуація виглядає так, що долати ці протиріччя насправді ніхто не буде. Захід тягне час та продовжує політику переговорів (у будь-яких форматах), аби "говорили дипломати, а не зброя". Україна отримує від деяких партнерів зброю, щоб мати змогу відбиватися від агресора у разі, якщо дипломатичний тиск на Росію не спрацює. А що може утнути РФ у будь-який момент – ніхто не знає. Тому, сподіваючись на краще, готуються до гіршого. 

Анастасія Світлевська

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся