"Проблемні" сусіди

УНІАН розпитав у експертів, що зміниться у відносинах між Україною та найближчими сусідами – Словаччиною та Польщею - після виборів у цих країнах, як це вплине на ухвалення рішень щодо української євроінтеграції та приєднання до НАТО.

У Словаччині завершилися парламентські вибори переможцем яких прогнозовано стала партія колишнього прем’єр-міністра країни Роберта Фіцо, який під час виборчої кампанії наполягав на припиненні допомоги Україні. Він же першим отримає право сформувати коаліцію. А менше ніж за два тижні парламентські вибори відбудуться і в іншого нашого сусіда - Польщі, відносини з якою під час їхньої передвиборчої кампанії наповнені суперечками та заборонами. Але чи впливатиме це на євроінтеграційні прагнення України?

Словаччина після виборів: допомога Україні в обмін на гроші?

На початку жовтня, як і прогнозувалося, партія колишнього словацького прем’єра Роберта Фіцо Smer-SD, який заявляв про необхідність відмовитися від військової допомоги Україні, перемогла на парламентських виборах.  Колишній очільник уряду Словаччини, відповідно, отримав право "першої ночі" у формуванні коаліції. Водночас виграти вибори - далеко не завжди означає отримати владу.

Політолог Володимир Воля зауважує, що у разі, якщо партії Фіцо вдасться сформувати коаліцію з політичними силами, які поділяють погляди потенційного словацького прем’єра, то у прем’єра Угорщини Віктора Орбана з’явиться послідовник.

"Якщо Фіцо вдасться сформувати уряд з партіями, які в тій чи іншій мірі поділяють його передвиборчі гасла, то негативний максимум, на який може очікувати Україна - це приєднання Словаччини до Угорщини у питаннях обмеження надання фінансової допомоги Україні, допоки Словаччина сама не отримає якусь допомогу від Європейського союзу. Фіцо може підтримувати те, що вже і так здійснює Угорщина у ЄС, а саме: тривалі дискусії в процесі погодження нових санкційних пакетів з вимогою якихось виключень, тривалі дискусії стосовно того, чи виділяти фінансову допомогу Україні, і яку саме... В цьому плані Орбан отримає союзника", - зазначив експерт.

Однак заяви про ненадання військової допомоги України виглядають як розмахування кулаками після бійки, оскільки зараз співробітництво відбувається на підставі комерційних контрактів. Тобто, коли Україна щось замовляє на словацьких підприємствах, а ті сплачують податки та зарплатню словакам.

"Тому жодну військову допомогу (мова про передачу наявної техніки зі складів, - УНІАН) Словаччина не надасть, але уряд Фіцо не відмовиться  від комерційних контрактів, які приносять фінансову користь його державі", - зазначив політолог.

Щодо підтримки можливого блокування нових антиросійських санкцій урядом Фіцо, то, на думку експерта, ЄС дійшов до межі, за якою можна вважати вичерпаним потенціал таких антиросійських санкцій.

"Ми побачили, що не лише Угорщина, а і попередні словацькі уряди домоглися виключення з санкційних пакетів, наприклад, питання трубопровідного постачання газу та нафти з РФ, співпраці з РФ у питаннях атомної енергетики, тому не варто очікувати, що відбудеться щось нове, якщо у Словаччині буде уряд на чолі з Фіцо", - каже Володимир Воля.

При цьому блокувати надання військової допомоги іншими державами ЄС новий словацький уряд не зможе, оскільки вона надається на підставі двосторонніх домовленостей.

"Є ще питання щодо блокування 5 мільярдів євро допомоги. Вони заблоковані Угорщиною. Угорщина вважає, що має отримати кошти, які ЄС заблокував. Не виключено, що уряд Фіцо діятиме так само. І вимагатиме додаткові кошти для Словаччини, а доки їх не отримає, блокуватиме питання, пов’язані з виділенням фінансової допомоги ЄС Україні. Питання в тому, чи встигне", - зазначив політолог і додав, що ЄС вже ухвалив та реалізовує рішення щодо виробництва боєприпасів.

Про можливе союзництво Фіцо з Орбаном у питанні ухвалення рішень ЄС щодо України говорить і директор Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитро Тужанський: "Загрози для України в контексті словацьких виборів - це не стільки допомога Україні зброєю, чи підтримка українських біженців. У цих питаннях Словаччина вже віддала практично все, що могла. Йдеться радше про загрози на рівні ЄС і НАТО, де може з'явитися ще одна країна, керівництво якої буде не стільки щось блокувати, скільки озвучувати окрему думку, затягувати, проявляти занепокоєння, шукати чорну кішку в темній та закликати до миру, який насправді є капітуляцією не тільки України, а й Заходу", - зазначив він.

Аграрне яблуко розбрату і рахунок за допомогу

Менше ніж за два тижні парламентські вибори відбудуться і у Польщі. За їх підсумками до тамтешнього законодавчого органу може потрапити партія, представник якої пропонував виставити Україні рахунок за допомогу та шантажувати припиненням транзиту постачання зброї та палива. Та й в принципі вся ця виборча кампанія відзначилася посиленням напруженості у двосторонніх відносинах.

Деякі експерти вважають, що наявні проблеми у відносинах між Україною та Польщею після завершення парламентської кампанії нікуди не зникнуть, однак палиці в колеса допомозі від ЄС Україні Варшава вставляти не планує.

"Однозначно можна говорити, що Польща, на відміну від Угорщини чи Словаччини, не блокуватиме виділення коштів ЄС Україні на військові та гуманітарні потреби. Однак не виключаю, що після виборів можуть бути висунені більш жорсткі вимоги з боку польської влади для підтримки вступу України до ЄС. Якщо, припустимо, ЄС вирішить розпочати переговори з Україною, в цьому питанні позиція Польщі може бути жорсткішою", - зазначає Володимир Воля.

На його думку, Польща на переговорах про приєднання України до ЄС, в разі їх започаткування, буде обов’язково підіймати питання сільського господарства. Адже, за розрахунками Єврокомісії, в разі вступу України до ЄС зі збереженням поточних правил, Україна претендуватиме на значний обсяг субсидій сільгоспвиробникам.

Своєю чергою польський політолог Анжей Шептицький прогнозує, що головні політичні сили Польщі, в разі перемоги на виборах та формування більшості, будуть намагатися послабити напруженість в українсько-польських стосунках.  

"Якщо ПІС (правляча партія "Право і справедливість", - УНІАН) повернеться до влади і матиме більшість, чи якщо, як ми говоримо, демократична опозиція повернеться до влади і в неї буде стабільна більшість, то, я думаю, і одна, й інша сторона намагатимуться якось послабити напруженість у польсько-українських відносинах. Однак якщо такої більшості не буде, або якщо в нас ще раз будуть вибори (малоймовірний сценарій, але він також обговорюється), тоді ця внутрішня нестабільність матиме негативний вплив на наші двосторонні відносини", - зазначив він.

Говорячи про  ефективність підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України після виборів, Шептицький зауважив, що все буде залежати від того, хто буде очолювати уряд.

"Якщо це буде демократична опозиція, то вона буде намагатися покращити відносини з Брюсселем і, очевидно, буде нормальна співпраця у такому трикутнику Київ-Варшава-Брюссель. Якщо ж ПІС залишиться при владі, то слід мати на увазі, що партія влади критично ставиться до ЄС. І окремі представники партії говорять українцям, мовляв, нам потрібно щось робити на польсько-українському рівні, або центральноєвропейському рівні поза політичними межами Європейського союзу… Думаю, що демократична опозиція буде більше сприяти євроінтеграції України. У разі перемоги ПІС лоббінг в ЄС буде менш успішним", - зазначив він.

В цілому, якщо поглянути на тенденції виборчих кампаній в Європі, можна побачити, як національні інтереси країн переважають глобальні. Угорщина, Польща, Словаччина йдуть шляхом власних амбіцій. Україні варто це розуміти і будувати стосунки з цими країнами, виходячи з практичних міркувань.

Ярослав Конощук

УНІАН в Google News