Верховна рада повертається до роботи / фото УНІАН

Верховна Рада – новий сезон: брак часу, єдності та депутатських голосів

07:46, 25.01.2022
14 хв. 1361

Верховна рада повертається до роботи. І в новому політичному сезоні депутатам доведеться напружитися: з одного боку - підготувати країну до викликів, можливих через ескалацію з боку Росії, а з іншого - не допустити затягування реформ. УНІАН дізнавався, на чому депутати зосередяться у найближчі півроку, та які ініціативи мають ризик вже ніколи не стати законами.

"Зимові канікули" народних обранців – з 17 грудня до 25 січня – за підрахунками Комітету виборців України, стали найдовшими за останні 10 років. І, попри зовнішні виклики та внутрішні загрози, в монобільшості не виключають, що у перший робочий тиждень нового року Рада буде тільки "розхитуватися", а у другий (депутати мають працювати два тижні поспіль) доголосовувати "хвости". Реальна робота стартує на початку лютого, коли відкриється чергова сесія Верховної Ради – сьома. Вона триватиме аж до "літніх канікул".  

Національний спротив та міжнародна підтримка

Першим викликом для Верховної Ради в новому році ймовірно стане загроза нової хвилі агресії РФ. Тому, по-перше, нардепи планують прийняти закон про національний спротив. По-друге, зранку 25 січня парламентарі мають обговорити можливий наступ РФ з міністром оборони України Олексієм Рєзніковим. Також не варто виключати проведення вже на поточному тижні позачергового закритого засідання Верховної Ради за участю представників всіх безпекових органів. 

"Нам необхідно скоординувати діяльність парламенту, уряду та президента для чіткого реагування на будь-який розвиток подій", — наголосила у понеділок віце-спікер ВР Олена Кондратюк. 

Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та комітет з питань європейської та євроатлантичної інтеграції вже ухвалили  заяву про непохитність євроатлантичного курсу України. А голова Верховної Ради Руслан Стефанчук вніс пропозицію "невідкладно зареєструвати та ухвалити постанову Верховної Ради України про звернення до ООН, Європейського парламенту, урядів та парламентів іноземних держав і парламентських асамблей, міжнародних організацій стосовно неприйнятності військового шантажу щодо України з боку РФ з метою недопущення реалізації євроатлантичних прагнень України".

Поправочний спам та дистанційне голосування

Щоб не відбувалося затягування реформ, монобільшість спробує повернутись до турборежиму. А тому новий політичний сезон розпочнеться з боротьби з поправочним спамом. 

Так званий антипоправочний проект Фролова та Арахамії №3415 був внесений та проголосований у першому читанні ще у травні 2020 року. Майже за два роки ініціативу тричі вносили до порядку денного, але на жодному з засідань дійти до розгляду не встигали. Зараз, за словами заступниці голови фракції "Слуга народу" Євгенії Кравчук, законопроект має великі шанси бути проголосованим вже на поточному тижні. Мовляв, документ є компромісним варіантом спеціальної процедури, яку "Слуги" застосовували для банківського закону та закону про олігархів. 

Простими словами, якщо раніше особлива процедура могла застосовуватись до законопроектів, "до яких надійшло понад 500 поправок, та кількість цих поправок вп'ятеро або більше перевищує кількість статей ухваленого в першому читанні документа", то тепер нижня границя поправок планується не 500, а 1000. Крім того, законопроектом №3415 пропонується надати право кожному депутату визначати по одній відхиленій комітетом поправці до кожної статті проекту та наполягати на їх голосуванні, але "з обмеженням загального часу на їх обґрунтування до п’яти хвилин".

"Ми знайшли регламентне рішення про те, як зменшити маніпуляції, коли правки "тоннами" ставлять на підтвердження, що затягує розгляд", — розповіла Кравчук.  

Ухвалювати закони швидко та зручно допоміг би і законопроект про дистанційне голосування, внесення якого очікується найближчим часом. За словами голови ВР Руслана Стефанчука, можливість дистанційно голосувати дозволить депутатам працювати навіть у надзвичайних умовах - пандемії або агресії з боку Росії. Спікер підкреслює, що сьогодні робота над проектом практично завершена, а текст вже почали вичитувати фахівці головного науково-експертного управління ВР. Втім, депутати інших фракцій ставляться до ідеї поки що із застереженням, мовляв, на будь-яку систему голосування знайдуться свої спекулянти та "кнопкодави".  

Стефанчука вважає, що дистанційне голосування дозволить нардепам працювати у надзвичайних умовах / фото УНІАН, В'ячеслав Ратинський

Ініціативи президента 

В останній четвер січня нардепи планують також розгляд кількох ініціатив президента Володимира Зеленського. Це пропозиції до закону "Про адміністративну процедуру", а також пакет ініціатив щодо економічного паспорта українця( №№6394, 6395, 6396, 6397). Зокрема, українці, народжені після 2019 року, зможуть отримувати спеціальні виплати, коли їм виповниться 18 років. Генеруватись ці кошти, за задумом, будуть у Фонді майбутніх поколінь з відсотків від видобування надр в Україні.

Хоча досконалим законопроект Зеленського не визнають ані юристи Головного експертного управління Ради, ані самі депутати (через це документ вже отримав  три альтернативні варіанти від інших законотворців), у президентській фракції не сумніваються, що Рада проголосує проект у першому читанні 27 січня. Мовляв, затягувати не можна: спеціальний фонд для молодих українців зможе запрацювати з 1 січня 2023 року лише за умови, якщо ініціатива стане законом вже в першому півріччі 2022 року. А у профільному комітеті пообіцяли суттєво покращити документ до другого читання.

"Я думаю, до другого читання буде багато правок. Наприклад, потрібно спростити структуру керівництва Фондом. Розглянути можливість розміщення коштів не тільки в ОВДП… Тобто є багато пропозицій та моментів, які можуть бути враховані", — розповів УНІАН голова комітету ВР з питань фінансів Данило Гетманцев.  

Водночас, на думку його заступника в комітеті, нардепа від "Голосу" Ярослава Железняка, ініціатива є популістською, адже такі фонди дійсно працюють лише в країнах з профіцитними бюджетами.  

Ще президентська ініціатива — законопроект про множинне громадянство – має бути розглянута вже на наступній парламентській сесії, у лютому. Проте 25 січня депутати мають включити його до порядку денного "весняної" сесії.

Ця президентська ідея вже отримала чимало критичних відгуків. Про ризики множинного громадянства, про які йдеться в цьому проекті, УНІАН вже писав. Найбільш критичним з них називають наявність різних юридичних тлумачень поняття "єдиного громадянства". Через це законопроект можуть легко оскаржити у Конституційному суді, навіть  якщо і знайдуться 300 голосів на його ухвалення. 

Реформа СБУ

Найбільш конфліктною за всі роки роботи чинного скликання Верховної Ради нардепи називають реформу Служби безпеки України. За оцінками членів профільного комітету, допрацьований законопроект  №3196-д реально ухвалити у другому читанні вже в лютому. Та провладні депутати прямо говорять: процес складний та довгий, адже документ вже отримав понад дві тисячі правок та не подобається депутатам з інших фракцій. 

"Є й правки правозахисних організацій. В Раді  спочатку навіть збирались підписи стосовно застосування спеціальної процедури. Але, зрештою, не назбирали достатню кількість. Не виключаю, що останню редакцію проекту ще доведеться розглядати на комітеті", — вважає Євгенія Кравчук.   

За словами членів комітету, з реформою СБУ сильно затягнули насамперед через спротив… керівництва самої Служби безпеки. 

"З лютого перспективи проголосувати — реальні, — розповіла УНІАН заступник голови комітету з питань нацбезпеки Маряна Безгула. — Зараз відклали, бо агресія РФ, плюс, тривають консультації щодо імплементації і розв’язання питань зі спротивом правоохоронців та керівництва СБУ. Їх влаштовують спроможності теперішньої моделі".  

Окремі депутати підкреслюють, що з реформою СБУ важливі не строки ухвалення, а збереження до другого читання ключових змін: створення контррозвідки без функції розслідування економічних злочинів.

"Одне з дискусійних питань — про контррозвідувальний захист економіки. Але повністю (розслідування економічних злочинів, - УНІАН) прибрати не можемо. Адже стаття 17 Конституції відносить економічний суверенітет  до безпеки держави", - пояснив УНІАН представник президента у КСУ Федір Веніславський.     

Безгула вважає, що у лютому реально винести на голосування закопроект про рефому СБУ / facebook.com/SecurSerUkraine

  

Зміни до Конституції 

Ще один глобальний проект на "весняну" парламентську сесію – реформа децентралізації, яку президент пропонував розпочати ще два роки тому, зареєструвавши відповідний законопроект. Втім, документ навіть не розглядали в сесійній залі. 15 січня 2020 року його було знято з розгляду. Голова фракції "Слуги народу" Давид Арахамія тоді пояснював, що проект вирішили допрацювати для того, щоб знайти 300 голосів на його ухвалення. 

За словами депутатів, відколи президент відкликав цей законопроект, між парламентарями та експертами розпочалась дискусія, яка, триває до сьогодні.  У керівництві фракції "Слуга народу" прогнозують, що допрацьований проект зареєструють в Раді вже у березні. Після отримання висновку Конституційного суду, попередньо ухвалити проект зможуть наприкінці сесії  — влітку.  

"Дискусійними питаннями залишається наявність або відсутність районних рад та статус територіальних громад: можуть вони мати статус юридичних осіб, чи ні. Є надія, що КСУ швидко надасть висновок, адже цей проект на 90% повторює той, по якому висновок вже був", — розповів УНІАН Веніславський.   

Варто нагадати, що зміни до Основного закону голосуються у декілька сесій. Однак, коли документ піде на висновок до КСУ, змінити його вже не вдасться. Тому в монобільшості планують знайти голоси на підтримку реформи ще до внесення її в Раду. 

"До цього часу працювали експерти, тепер — час політичних переговорів", — розповіла Кравчук.

Закон про столицю

Ще один пріоритет в роботі Верховної Ради, який викликає масу дискусій, — проект закону "Про місто Київ - столицю України" №2143-3. Він покликаний розділити повноваження мера Києва та голови КМДА (цей документ проголосували в першому читанні ще в жовтні 2019 року, після чого його майже два роки допрацьовували в комітеті). За словами заступниці голови фракції "Слуга народу" Євгенії Кравчук, спочатку Рада голосуватиме закон про місцеві державні адміністрації, лише потім — закон про столицю. 

"Можливо, закон про столицю буде розглядатись на цій сесії. З лютого його вже можна буде побачити. Зрозуміло, затягування з розглядом вже не буде", — додала Кравчук.  

Втім, ухваленню закону про столицю може завадити політична складова, яка супроводжує обговорення ініціативи всі ці два роки. Адже в Раді цей документ неодноразово називали інструментом тиску на мера Києва Віталія Кличка. Та й взагалі законопроекти стосовно місцевого самоврядування постійно отримують шквал критики. Мовляв, вони є спробою президентської вертикалі сконцентрувати владу в своїх руках.

Легалізація марихуани 

Серед ініціатив, які досі очікують на внесення до Верховної Ради - новий проект закону про легалізацію медичного канабісу. Ця ідея – одна з передвиборчих пропозицій Зеленського. Втім, коли в липні 2021 року в Раду потрапила схожа ініціатива від депутатів, питання швидко стало предметом суперечок на політичних токшоу, та врешті-решт не знайшло підтримки у сесійній залі. 

Сьогодні в монобільшості анонсують внесення нового проекту вже від Кабінету міністрів. Однак, щоб це відбулося, має завершитись громадське обговорення Міністерства охорони здоров'я. Попри те, що наразі документ ще навіть не зареєстрований, в монобільшості сподіваються проголосувати за нього до липня. В першому читанні.

У "Слузі народу" анонсували внесення нового проекту закону про легалізацію канабісу до Кабміну / фото REUTERS

Стамбульська конвенція та дипломатична служба

Чимало роботи буде також у комітету з питань зовнішньої політики.

"Можливо будуть зміни до закону "Про дипломатичну службу". Також сподіваюся, що в цьому році Рада розгляне і ратифікує відому Стамбульську конвенцію про боротьбу з насильством проти жінок. Саме ця Конвенція викличе багато емоцій", — розповів УНІАН голова цього парламенртського комітету Олександр Мережко. 

За його словами, на черзі також ратифікація Європейської конвенції про скасування легалізації документів, складених дипломатичними агентами чи консульськими посадовими особами, а також Конвенції про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах.

Важливі, але малоперспективні

Ще до початку сьомої "весняної" сесії депутати зізнаються, що ухвалювати закони найближчими місяцями буде помітно складніше.

По-перше, через відчутний брак голосів у президентській фракції, викликаний переходом низки нардепів до міжпартійного об'єднання колишнього спікера. По-друге, через відсутність єдності між іншими фракціями в парламенті, що буде особливо важливо, коли Рада почне шукати 300 голосів за зміни до Конституції. По-третє, через елементарний брак часу на ухвалення законопроектів, які за рік вже мають бути впроваджені (один з таких – перехід на другий рівень Пенсійної реформи, до накопичувальних пенсій має запрацювати вже з 1 січня 2023 року, а для цього відповідне законодавство слід ухвалити у першому півріччі 2022 року). 

Депутати допускають, що щонайменше три проекти наступної сесії взагалі можуть ніколи не стати законами.

Найвищий рівень скепсису викликає президентська ініціатива щодо множинного громадянства. В ухвалення цього закону не вірять навіть у політсилі гаранта.

Другу сходинку "непрохідних" займає законопроект про Службу безпеки,  невдало реформувати яку намагались і в попередньому скликанні Верховної Ради. Втім, за словами члена комітету з питань нацбезпеки Федора Веніславського, якщо зараз депутати не дослухаються до пропозиції комітету проголосувати документ у другому читанні, його перспективи стати законом – туманні.

Третій "проблемний" - проект змін до Основного закону в частині децентралізації. Адже зібрати 300 голосів – вже велика проблема навіть для монобільшості.

Які проекти законів знайдуть підтримку, а які – назавжди залишаться без розгляду, побачимо вже скоро.

Анастасія Світлевська

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся