REUTERS

Що єднає українські пам’ятки з Нотр-Дамом

23:49, 22.04.2019
5 хв.

Пам’яткам місцевої архітектури в Україні ніколи не стати чимось на кшталт Норт-Дам де Парі. На минулому тижні весь світ слідкував, як паризькі пожежники рятували охоплену вогнем будівлю Собору Паризької Богоматері. Вже наступного дня після того, як вдалося загасити пожежу, французькі меценати розпочали надавати кошти на відновлення пошкодженої пам’ятки. А що ж після пожеж у старовинних будівлях відбувається в Україні?

Страсний тиждень у католиків розпочався із пожежі в одному з найстаріших архітектурних здобутків світу – Соборі Паризької Богоматері.

Сам Нотр-Дам зазнав надзвичайних ушкоджень

Цілу ніч його гасили кілька тисяч пожежників. Цінні реліквії врятували, проте сам Нотр-Дам зазнав надзвичайних ушкоджень.

Однак вже наступного дня на собор місцеві мільярдери пожертвували колосальні суми. Розпочав благодійний флеш-моб  власник всесвітньовідомих будинків моди Франсуа-Анрі Піно – він пожертвував 100 мільйонів  євро. Родина алкогольного бізнесмена Бернара Арно  - 200 мільйонів. Загалом, на сьогодні сума пожертв досягла 1 мільярду!

Відео дня

Якби такими ж темпами рятували українські пам’ятки.Адже тільки за останній рік і лише в Києві згоріло більше десятка пам’яток архітектури.

«За 5 років знищено більше пам’яток ніж за 27 останніх. У Києві за 2018 рік згоріло 15 пам’яток», - розповідає архітектор, експерт у галузі містобудування Віктор Глеба.

Чому старий Київ палає?  Відповідь шокує. Тому що пожежа для ділків та чиновників – найдієвіший метод віджимання ласих шматків землі у центрі столиці. «Якщо фасад, який є пам’яткою, згорає, руйнується – вже нема пам’ятки, тобто зникає ознака для охорони. Можна будувати, що завгодно. В цьому схема спалення пам’яток», - говорить Глеба.

Тобто, що згоріло, того не було!

Пожежа для ділків та чиновників – найдієвіший метод віджимання ласих шматків землі у центрі столиці / фото УНІАН

«Недобросовісні власники звісно не мають намірів реставрувати такі будинки. Їх єдиний намір - знести і звести черговий багатоповерховий будинок», - вважає активістка Олена Терещенко.

Олену прикро вразили французькі події. Втім, не більше за українські. Вже понад десять років вона бореться із невипадковими пожежами, і намагається рятувати архітектурні пам’ятки столиці. «Ми постійно бачимо, як на наших очах знищують і пошкоджують пам’ятки світового значення», - розповідає вона.

Наприклад, активістка була свідком пожежі двох будинків у самому центрі Києва, на вулиці Богдана Хмельницького. Це – пам’ятки місцевого значення.

 Фото УНІАН
Фото УНІАН

Один з них збудовано в 19 сторіччі. Після кількох пожеж його перекриття визнали аварійним. Але гроші на відбудову, як французи на Нотр-Дам, ніхто не збирав. Врешті, сталася біда. «Будинок впав, і поховав під собою двох людей», - розповіла Олена.

І вже - хто б міг подумати - існує проект багатоповерхівки. Чи не дивно «малювати» нову будівлю, поки на її місці стоїть старовинний будинок?

Аналогічна історія трапилась і з будинком на розі вулиць Софіївська та Володимирська. І тут теж вже є готовий проект готелю. «Величезний багатоповерховий монстр зі шпилем, вищий за Софію Київську із 3-хрівневим підземним паркінгом», - говорить активістка.

Аналогічна історія трапилась і з будинком на розі вулиць Софіївська та Володимирська / фото УНІАН

Нотр-Дам був свідком не одної французької революції, і його, Нотр-Дам, рятують. А ось український будинок, в якому 22 січня 1918 року Михайлом Грушевським  була проголошена Українська незалежність - 4 універсал, не рятують.

Не менш цінною історично є і садиба Терещенків, розташована на бульварі Шевченка. Колись тут було міністерство, в цій будівлі обиралася директорія. Однак сьогодні на забудову цієї ділянки також є проект багатоповерхівки з трирівневим підземним паркінгом.

Загалом, таких будинків в Україні тисячі. «До державного реєстру було включено менш ніж 10 тис об’єктів. Всі інші кинуті», - говорить пані Терещенко.

Експерти переконані, доки недбале ставлення до історичних пам’яток не буде як слід каратися законом, українські архітектурні шедеври будуть горіти. У Франції все зовсім по-іншому.

«Якщо пам’ятка в кадастрі, і ти щось зробив би не так, типу пофарбував вікна не в той колір, як паспорті – 3 тисячі 500 євро штраф. Якщо ти поставив пластикові вікна, перебудовуєш фасад без дозволу мерії – це три роки в’язниці», - розповідає архітектор Глеба.

В Київській державній адміністрації знають про схему із підпалом архітектурних пам’яток. Оскільки власників, як стверджують чиновники, обирати не можуть, то хоч б спробують на них вплинути законом. Зокрема, в КМДА розповідають, що подали відповідний законопроект до Верховної Ради. Зокрема, він передбачає штраф за пошкодження архітектурної спадщини у розмірі до півмільйона гривень. Документ вже проголосований в першому читанні.

Та поки українські чиновники лише спохватилися ухвалювати жорсткіші закони, аби зупинити бізнесменів, що нищать архітектуру заради грошей, в Парижі вже вирішують, яким саме методом відбудовувати Собор.

«Зібрали мільярд євро, але не можуть домовитися робити в сучасний спосіб відновлення, чи робити за традиційними старими технологіями», - розповідає Віктор Глеба.

Та навіть попри такі дискусії, за Нотр-Дам де Парі можна бути спокійним. Його так чи інакше відбудують та збережуть. А от що буде з українськими пам’ятками?

Сабіна Обухова, Тетяна Стежар

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся