Вибухи біля Ічні 9 жовтня 2018 року / REUTERS

Вибухи військового арсеналу під Ічнею рік потому. Немає ні винних, ні грошей постраждалим, ні повноцінного відновлення осель

У ніч на 9 жовтня 2018-го, на території 6-го арсеналу Міноборони поблизу Ічні на Чернігівщині вибухнули склади боєприпасів. Це був не перший військовий арсенал в країні, який злетів у повітря та завдав значних збитків Збройним Силам України і спричинив суттєві руйнування у навколишніх селах та селищах. Рік потому УНІАН побував у населених пунктах, які потрапили в зону ураження боєприпасів.

Вибухи біля Ічні 9 жовтня 2018 року / REUTERS

Пожежа на військовому арсеналі, яку було ліквідовано лише 24 жовтня, завдала багато шкоди. Найбільше руйнувань тоді зазнали село Августівка і селище Дружба Ічнянського району. З прилеглих територій – 37 населених пунктів Ічнянського та сусіднього Прилуцького районів – було евакуйовано понад 12,5 тисяч осіб, закрито повітряний простір в радіусі 30 км, тимчасово припинено рух залізничного й автомобільного транспорту. В Ічні та найближчих населених пунктах була проведена операція з розмінування території у радіусі 16 км від військового арсеналу, під час якої вилучили близько 100 тис. вибухонебезпечних предметів.

За рік після вибухів життя жителів Ічнянщини повернулося до більш-менш звичайного: люди відновили свої житла, у багатьох випадках власним коштом, інші продовжують жити у не дуже комфортних умовах. Слідство продовжується, і хто винний у вибухах на військовому арсеналі досі невідомо.

Слідство триває – винних немає 

Одразу після вибухів на військовому арсеналі було висунуто три версії причин надзвичайної події, основна з яких – вчинення диверсії з проникненням на територію складів диверсійної групи. Друга  – порушення правил пожежної безпеки чи зберігання боєприпасів. І третя – навмисний підпал чи підрив з метою приховування нестачі бойових припасів. За фактом цієї надзвичайної події відкрили два кримінальні провадження – за ч. 3 ст.425 (недбале ставлення військової службової особи до служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану) та ст. 113 (диверсія) Кримінального кодексу України.

На початку жовтня вже цього року військовий прокурор Чернігівського гарнізону Дмитро Барановський на запит журналістів «UA:Чернігів» повідомив, що, у рамках розслідування, за рік в обох провадженнях допитано понад 800 свідків, в тому числі із застосуванням поліграфа. Потерпілими визнані 65 людей. Виконано понад 50 оглядів прилеглої і технічної території військової частини. З метою визначення способу підриву проведено 30 слідчих експериментів, у тому числі для встановлення хронології подій, дій посадових осіб, охорони периметру території військової частини.

«На 6-му арсеналі Центрального ракетно-артилерійського управління вилучено всю інформацію щодо забезпечення охорони, господарської діяльності, пропускного режиму. У рамках призначених експертиз та відпрацювання слідчих версій здійснюється вивчення витребуваної інформації, триває проведення негласних слідчих (розшукових) дій», - йдеться в офіційній відповіді на журналістський запит про роботу тривалістю в рік.

На сьогодні слідство відпрацьовує все ті ж три версії, які розглядалися рік тому.

Мовляв, підірвати склади могла диверсійна група, скинувши вибухівку за допомогою безпілотника, або шляхом проникнення на територію частини. Або ж це могли зробити військовослужбовці 6-го арсеналу, завербовані іноземними спецслужбами. Адже, теоретично, вони мали можливість занести вибуховий пристрій на територію арсеналу під час регламентних робіт або робіт з благоустрою (за інформацією, яку озвучували у Генштабі, підрив складів було здійснено одночасно у чотирьох місцях).

«Досудове розслідування триває, причина детонації боєприпасів не встановлена», - повідомив Барановський.

Відтак, за рік винні у цій історії невідомі, тож притягувати до відповідальності немає кого.

Для ліквідації наслідків вибухів використовували кошти державного, обласного і місцевого бюджетів / фото Чернігівська хвиля

Зі 100 млн грн державної допомоги 90 млн повернулося назад

Для ліквідації наслідків вибухів на території військової частини А1469 використовували кошти державного, обласного і місцевого бюджетів. Чинний на той час уряд для подолання наслідків вибухів на військовому арсеналі оперативно виділив 100 млн грн.

Як уточнили у Чернігівській ОДА, перші кошти на казначейські рахунки надійшли 7 листопада 2018 року. Вони були витрачені на: проведення аварійно-відновлювальних робіт об’єктів комунальної власності – 3,2 млн грн; проведення аварійно-відновлювальних робіт у домогосподарствах приватного сектору – 270,9 тис грн; придбання 17 житлових будинків – 5,6 млн грн.

Також витрачалися кошти місцевих бюджетів (2,2 млн грн), регіональний матеріальний резерв (орієнтовна вартісна оцінка - 950 тис грн), благодійна та гуманітарна допомога (1,2 млн грн, майже 20 тонн  продуктів харчування, 184 кг засобів гігієни та 3462 кг одягу) тощо.

Оскільки ця історія трапилася ближче до кінця року, то освоїти виділені державою гроші та оперативно провести усі роботи для відновлення життєдіяльності постраждалих населених пунктів не вийшло. І тому близько 90 млн грн наприкінці минулого року повернули до державного бюджету, як того вимагає законодавство.

«Зважаючи, що погодні умови не дозволяли очікувати завершення процедур виділення коштів, частина невідкладних робіт була виконана коштом інших джерел будівельними бригадами Ічнянської міської ради. За таких обставин, частину неосвоєних коштів на проведення аварійно-відновлювальних робіт було повернуто в Державний бюджет у зв’язку із завершенням бюджетного періоду», - прокоментували ситуацію в ОДА.

У квітні поточного року депутати Чернігівської облради Ірина Грозенко та Микола Бутенко ініціювали звернення до ОДА щодо повторного виділення коштів резервного фонду держбюджету (90 млн грн) на ліквідацію наслідків вибухів військового арсеналу в Ічні. Адже, як виявили депутати, поспілкувавшись із жителями найбільш постраждалого села Августівка безпосередньо на місці події, за виділені державою кошти придбано лише кілька будинків постраждалим, чиї помешкання були повністю знищені. А інші постраждалі внаслідок вибухів не дочекалися навіть ремонтів.

«Громадяни не задоволені таким ставленням до них і просять допомоги у розв’язанні нагальних питань. У зв'язку з цим, вважаємо за необхідне обласній державній адміністрації порушити клопотання перед Кабінетом міністрів України про повернення раніше не використаної частини раніше виділених коштів», - йшлося у документі.

Наразі Грозенко уточнює, що отримала тільки проміжну відповідь від ОДА. Мовляв, вони звернулися із цим питанням до Кабміну. Якою була і чи була відповідь уряду – їй невідомо. «У мене таке враження, що це питання «померло» на рівні листувань», - зазначає депутат обласної ради.

У Чернігівській ОДА уточнюють, що після зими ще дообстежили житлові будинки, об’єкти соціального значення в Ічнянському районі, які зазнали впливу вибухів, і відповідний пакет документів щодо додаткового виділення коштів був направлений до міністерств економіки, фінансів та регіонального розвитку. «Півроку минуло – відповіді немає. Може, буде як і торік – кошти отримаємо взимку, і знову доведеться повернути у бюджет», - розповідають чиновники.

Багато жителів залишилися незадоволеними розв'язанням проблем після вибухів / фото Славік Бабіч, Facebook

За рік проблеми постраждалих від вибухів не вирішили

Місцева жителька Зоя Присяжнюк, яка торік розповідала УНІАН про ситуацію в Ічні безпосередньо у день вибухів, сьогодні говорить, що багато місцевих мешканців залишилися незадоволеними. «Є випадки, коли дійсно отримали допомогу ті, хто її потребував. Але, одночасно, є випадки, коли людям купили квартири, а тепер вони їх здають в оренду, а родина із п’ятьма дітьми, приміром, не може домогтися правди», - говорить вона.

Постраждалі жителі сіл і селищ не можуть зрозуміти, як можна було допустити повернення такої значної суми коштів назад до держбюджету, якщо на місці їх реально потребували люди.

Депутати Ічнянської міської ради Олена Бутурлим та Лариса Реус уже рік підтримують мешканців села Августівка та селища Дружба, які постраждали від вибухів на військовому арсеналі. Жінки регулярно спілкуються із жителями населених пунктів, аби допомогти у вирішенні їхніх проблем, порушують проблемні питання під час сесій міськради. Люди незадоволені не виконанням або неякісним виконанням ремонтних робіт у їхніх будинках. Ще у квітні, коли УНІАН відвідував Августівку, мешканці села стверджували, що після вибухів на військових складах їхні будинки обстежили так-сяк. Згодом же у документах з’явилися пояснення, що оселі постраждалих, мовляв, мають занедбаний стан і неналежний догляд через недбалість господарів. На жаль, з квітня ситуація не змінилася.

«У виділенні допомоги мала значення тільки наявність документів на нерухомість. Ніхто не звертав уваги на те, хто до вибухів проживав у селі, і хто проживає там нині. У деяких оселях до цього часу протікають дахи, є тріщини у стінах, а знову йде осінь, дощі, холод», - говорить депутат Ічнянської міськради Олена Бутурлим.

Вона наголошує, що постраждалі від вибухів потребують допомоги: «Але вкрай потрібно, аби її розподіл був прозорим, і її отримали ті, хто цього потребує».

У якості прикладу вона наводить ситуацію, коли для родини, яка мала квартиру у Дружбі і будинок в Августівці, придбали квартиру в Ічні. А зараз ця квартира виставлена на продаж.

Ірина Синельник, Чернігів

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter