Іванна Коберник: ЗНО є найбільш безпечним способом організації вступної кампанії під час епідемії коронавірусу

Проведення ЗНО в цьому році опинилося під питанням. Його можуть скасувати взагалі. Чому випускники, їхні батьки та освітяни б’ють на сполох з цього приводу УНІАН розповіла співзасновниця громадських організацій "Батьківський контроль" і "Смарт освіта" Іванна Коберник.

Після скасування урядом пробного тестування, громадськість та освітяни почали обговорювати ризики скасування ЗНО загалом. У фейсбуці виник флешмоб #рукигетьвідЗНО. Чому взагалі ця тема набула розголосу? Що сталося б, якби ЗНО цьогоріч скасували?

Це питання має дві складові. По-перше, скасування ЗНО було б надзвичайним ударом по засадничих принципах справедливості і доброчесності в освітній системі. Адже цей інструмент реально подолав корупцію при вступі до закладів вищої освіти. До ЗНО діти з маленьких містечок та сіл, діти невпливових батьків інколи навіть не намагалися вступити в престижні виші. Після запровадження ЗНО у 2008 році ці діти отримали абсолютно рівні шанси разом з іншими абітурієнтами прозоро вступити на обрану спеціальність та отримати омріяну освіту. Скасування інструменту, при якому всі перебувають в однакових умовах – це надзвичайний удар і величезний ризик повернення корупційних проявів при вступі до університетів.

Друга складова стосується нинішньої ситуації та епідемії коронавірусу. Річ у тім, що ЗНО в цій ситуації є найбільш безпечним способом організації вступної кампанії. Тому мене надзвичайно турбують, в тому числі, заяви головного санітарного лікаря Віктора Ляшка, що варіант скасування ЗНО справді розглядається. Адже він не каже, що саме має бути на заміну зовнішнього незалежного тестування. Зауважу, що будь-які інші варіанти на заміну несуть більш серйозні епідеміологічні ризики. Наприклад, вступні іспити передбачатимуть, що діти будуть змушені їздити різними містами та різним транспортом між університетами, стоятимуть у чергах у приймальній комісії…

Найголовніше – ЗНО пишеш один раз і подаєш заяви в кілька університетів на кілька спеціальностей (до п’яти заяв на бюджет). Відповідно, якщо цей механізм скасовується, то можливість подати заяви більше, ніж в один університет, стає неочевидною. А інший механізм неможливо створити за такі короткі терміни. Чудес не буває. Тому можна було б зрозуміти, якби мова йшла про перенесення ЗНО на пізніші терміни через епідеміологічну ситуацію, але скасування ЗНО - неприпустимо. 

Наскільки неоднозначна ситуація навколо ЗНО пояснюються недостатньою комунікацією з боку МОН та, в цілому, уряду?

Це ключова причина, чому проблема наростає. Ніхто у світі в умовах пандемії не перебуває в комфортних умовах, але чесна комунікація – запорука зменшення проблем. А в мене складається враження, що уряд і Міністерство освіти намагаються їх збільшити. Бо зрозуміло, що ухвалення важливого рішення в п’ятницю ввечері щодо події, яка має відбуватися з ранку в понеділок, вдарить по великій кількості людей (12 червня Кабінет міністрів у зв’язку з погіршенням епідеміологічної ситуації скасував проведення в закладах освіти пробного ЗНО, запланованого на 15 і 17 червня, - УНІАН).

Український центр оцінювання якості освіти дізнався про це рішення з соціальних мереж та повідомлень медіа - це неприпустима управлінська ситуація.

Остаточного рішення щодо ЗНО поки немає / Фото УНІАН

Те саме, наскільки розумію, відбувається з іншими питаннями. Зокрема, з поверненням коштів за скасоване пробне ЗНО учасникам. Український центр оцінювання якості освіти витратив ці гроші – надрукував зошити, привіз їх в школи, провів навчання інструкторів, здійснив інші заходи. Вони чесно кажуть, що не мають механізму повернення коштів, але, звісно, уряд його може створити. І вже тільки після цього з’являються повідомлення уряду, що за дорученням президента вони розроблять механізм повернення грошей. 

Мені дивно, що рішення про скасування пробного ЗНО, в принципі, було ухвалено. Адже це не обов’язкова процедура, а додаткова послуга для учасників. Тим більше, уряд скасував пробне ЗНО того ж дня, коли дозволив збільшити екскурсійні групи до п’ятдесяти осіб та дозволив в’їзд іноземців в Україну без самоізоляції чи обсервації. Це не піддається логіці, саме тому було сприйнято громадськістю, як атака на механізм ЗНО.

На хвилі обговорення ситуації ви написали в фейсбуці, що ЗНО має розвиватися і вдосконалюватися. Що маєте на увазі, які вбачаєте недоліки в цьому механізмі?

Певно, ви цитуєте мій репост повідомлення ректора університету Грінченка, колишнього заступника міністра освіти Віктора Огнев’юка (на його фейсбук-сторінці це детально пояснено). Мова не йде про цей рік і стосується ситуації для «мирних часів». Зараз впроваджується реформа Нова українська школа. В Законі України «Про освіту» і в Законі «Про загальну середню освіту» чітко зафіксований перехід від знаннєвого підходу до  компетентнісного навчання. Попередня радянська система освіти передбачала, що школа має дати певну суму знань, які діти мають запам’ятати та відтворити. У 21-му столітті це не актуально. Набагато важливіше вміти шукати інформацію та застосовувати її в житті, а не лише відповідати на чіткі запитання з підручника.

Поки що реформа не поширилась на програму старших класів, вона все ще сформульована за знаннєвим підходом. ЗНО має перевіряти те, що вивчають в школі. Відповідно, перевіряє знаннєвий компонент. Було б несправедливо прямо зараз зробити в ЗНО компетентнісні завдання, поки не змінилися навчальні програми. Але, в перспективі, ЗНО мало б перевіряти рівень навчальних  компетентностней випускника (вони також прописані в Законі «Про освіту»), а не просто суму знань.

Нагадаю, що зараз вже готовий проект державного стандарту базової середньої освіти (5-9 класи). В продовження реформи, програми також мають стати компетентнісними.

Вчора, 15 червня, голова парламентського комітету з питань освіти та науки Сергій Бабак заявив, що готуються зміни до законодавства, які звільнять учнів 11-го класу від проходження державної підсумкової атестації у формі ЗНО. За його словами, це стосується тільки дітей, які не планують вступати цього року до закладів вищої освіти. Як ви ставитеся до такого варіанту?

Він є найбільш оптимальним у ситуації, що склалася. Якби таке рішення було ухвалене у квітні, це позбавило б освітян, управлінців та, насамперед, абітурієнтів великої кількості хвилювань, стресів та інших неприємних моментів. Тоді всі спокійніше чекали б рішення щодо зовнішнього незалежного оцінювання.

Терміни ЗНО можуть посунути / фото УНІАН

Чи не було б краще взагалі перенести ЗНО, посунути терміни?

Не можна виключати, що це станеться. І до цього треба буде поставитися з розумінням. Адже пересування термінів у зв’язку з епідеміологічною ситуацією – це те, що можна пояснити та зрозуміти. Але коли головний санітарний лікар говорить про можливість взагалі скасування ЗНО цьогоріч і нічого не пропонує на заміну, коли президент на селекторній нараді з головами облдержадміністрацій теж говорить, що питання скасування ЗНО розглядається - все це викликає тривогу.

Чи треба продовжувати у соціальних мережах флешмоб #рукигетьвідЗНО, поки ситуація не врегулюється до кінця?

Кожен сам прийматиме рішення, але мені здається, це необхідно. Ви правильно сказали про пробіли в комунікації з боку влади. Я дуже хочу почути, що тривога марна, що ніхто не планував скасування ЗНО, що це комусь «привиділося». Я готова видалити свої пости та перепости на цю тему, але хочу почути офіційну думку Кабінету міністрів чи Офісу президента про те, що ЗНО, як механізму прозорого справедливого вступу до закладів вищої освіти, нічого не загрожує. Поки ця теза досі не прозвучала.

Нагадаю про ще один показовий приклад. Днями заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук спочатку написала пост на захист ЗНО, а потім скоригувала його на протилежний за змістом. Звісно, це викликає тривогу, так не має бути.

Ми розуміємо, що триває епідемія. Але очевидно, що якісь речі можна було ухвалити раніше. Те ж питання про звільнення випускників шкіл від державної підсумкової атестації у формі ЗНО, про яке ми вже говорили. Але це вимагало внесення змін до закону, що складніше, ніж постанова уряду. Відповідно, полінувалися зробити це у квітні, а зараз маємо наслідки. Батьки та абітурієнти не отримують відповідей на свої запитання, зростає тривога. Коли комунікації немає, з’являються чутки. Єдиний спосіб їх подолати – нарешті почати комунікувати, розповідати, що відбувається насправді, чим керується уряд, ухвалюючи рішення.

Можливо, певною мірою ситуація так склалася через відсутність офіційно призначеного міністра освіти?

Безумовно, це одна з причин. Хоча я впевнена, що виконувачка обов’язків міністра освіти Любомира Мандзій прихильниця ЗНО. Вона захищатиме цей принцип доброчесного вступу до закладів вищої освіти, хочу підкреслити це. Інше питання, що вона робить те, що може і як може.

В.о. керівника Міносвіти - прихильниця ЗНО / фото МОН

Водночас, не можу не зазначити, що значна кількість проблем породжена саме відсутністю комунікації з боку Міністерства освіти і науки. Мовчанням на запити освітнього омбудсмена, мовчанням і дивними відповідями на ініціативу Києва щодо скасування підсумкової атестації для випускників шкіл, які не планують цьогоріч вступати до закладів вищої освіти. А зараз, держава, по суті, хоче зробити те, що зробив для своїх випускників Київ. Тобто, МОН довго заперечував такий варіант, а в останній момент, коли всі перенервували, коли вже заговорили про скасування ЗНО, нарешті розпочинається процес підготовки документа про скасування ДПА. Звісно, це виглядає прикро. Все могло би бути інакше, якби такі речі комунікувалися вчасно й рішення ухвалювалися вчасно.

Ірина Шевченко

УНІАН в Google News