Віктор Дубовик: "Період воєнного часу дозволив нам проводити роботу щодо точкового закриття юридичних шпарин"

Керівник Офісу протидії рейдерству Віктор Дубовик: З 24 лютого, крім видимого нападу РФ, відбувалися й непомітні для широкого загалу дії – кібератаки на державні реєстри

09:00, 09.09.2022
19 хв. 1046

Керівник Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції України Віктор Дубовик розповів УНІАН про особливості роботи державних реєстрів під час війни, боротьбу з реєстраційним рейдерством, останні зміни в профільному законодавстві, а також "гігієну права власності", яка допоможе громадянам і бізнесу захистити майно.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну всі електронні реєстри були закриті. Чи гарантувало це абсолютний захист від незаконних реєстраційних дій?

Почнімо з того, що з 24 лютого, крім видимого нападу Російської Федерації, відбулися й непомітні для широкого загалу дії — це кібератаки, зокрема на державні реєстри. На Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРП) і на Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР). А це два ключових реєстри, які забезпечують право власності громадян. Тоді Міністерство юстиції ухвалило швидке й вольове рішення повністю відімкнути ці реєстри від загальної мережі, забезпечивши їх автономне функціонування і збереження всіх даних на відповідних серверах.

Як показало майбутнє - це було правильне рішення, бо з 24 лютого, коли цей доступ був припинений, й до моменту, коли почалося поступове його відновлення, жодним кіберзлочинцям не вдалося дістатися до відомостей, які містяться в цих реєстрах.

Які обмеження доступу до реєстрів ще залишаються? Чим вони обумовлені й наскільки ефективні?

Період воєнного часу дозволив нам проводити роботу щодо точкового закриття юридичних шпарин, які могли бути використані для вчинення незаконних реєстраційних дій. Йдеться про реєстраційні дії, які пов´язані з відчуженням часток у статутних капіталах на підставі довіреностей, в тому числі іноземних (ці обмеження чинні зараз). Крім того, неможливою є зміна місцезнаходження юридичної особи, у результаті якої нове місцезнаходження належатиме до території ведення активних бойових дій або тимчасово окуповані ворогом. Також заборона на державну реєстрацію права власності на підставі договору іпотеки за споживчим кредитом. Держава розуміє проблему іпотечних та кредитних правовідносин під час війни. Також забороняється відчуження нерухомого майна до закінчення одного місяця з дня набуття власності на таке майно.

Загалом обмеження на першому етапі були жорсткі, коли дозволявся лише дуже малий перелік реєстраційних дій. Станом на зараз дозволено проводити майже всі реєстраційні дії, але з певними особливостями, які зумовлені нашим воєнним історичним періодом.

Якою наразі є ситуація з надходженням скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора та суб’єктів державної реєстрації?

Ми бачимо як загальне підвищення кількості реєстраційних дій в країні, так і збільшення скарг на ці дії. Тут постає питання, чи обґрунтовані відповідні скарги. Але репрезентативна статистика стане доступною для аналізу невдовзі, у жовтні-листопаді, коли буде розглянуто більшість скарг, які надходять протягом дії чинного порядку.

"Антирейдерська" колегія для розгляду скарг на незаконні рішення поновила свою діяльність майже одночасно з наданням і розширенням переліку дозволених реєстраційних дій. А до того часу в нас залишалась можливість оперативного втручання та скасування незаконних реєстраційних дій в одноособовому порядку Міністром юстиції.

Чи можна зараз проаналізувати, яка динаміка частки скарг порівняно з довоєнним часом?

У порівнянні з 2021 роком відсоток скарг від кількості реєстраційних дій зменшився майже вдвічі. Ми вважаємо, що тут спрацювали запроваджені обмеження. Зокрема, доступ до системи державної реєстрації надавався тільки тим державним реєстраторам, щодо яких не застосовувалися санкції в державних реєстрах у вигляді тимчасових блокувань на строк більше 3-х місяців чи анулювання доступу до відповідного реєстру. Тобто люди, які хотіли б вчиняти незаконні реєстраційні дії, не мають такої можливості.

Які реєстраційні дії пов´язані з найбільшими ризиками? 

Ми зараз перебуваємо в нових реаліях і перелік ризикових реєстраційних дій змінився. Зараз, на мою думку, найбільш ризикованими є реєстраційні дії, які можуть посприяти уникненню громадянами і юридичними особами країни-агресора тих санкцій, які накладаються національним і міжнародним законодавством. Тому кожен нотаріус та державний реєстратор має розуміти, що коли до нього потрапляють документи в яких є згадка країни-агресора, то в Міністерстві юстиції будуть приділяти особливу увагу до таких реєстраційних та нотаріальних дій. Наразі Офіс протидії рейдерству плідно взаємодіє з правоохоронними органами та департаментом санкційної політики, який відповідальний за моніторинг дотримання санкційного законодавства для того, щоб запобігти подібним випадкам і вчасно реагувати на подібні спроби.

Якщо говорити про класичні ризикові реєстраційні дії, то, судячи з кількості скарг громадян, це передусім звернення на іпотечне майно в порядку ст. 37 Закону України "Про іпотеку", яка дозволяє банківській установі набувати права власності на майно, яке перебуває в заставі у банку, у зв´язку з несплатою за кредитом. Але на цей час такі реєстраційні дії заборонені, за деякими винятками. Відповідно держава подбала про той прошарок населення, який міг постраждати від загальної економічної ситуації.

Що ж до найбільш ризикових дій, які можуть турбувати бізнес, то це відчуження часток в статутних капіталах, збільшення статутного капіталу і розмиття часток в юрособах, реєстраційні дії, які пов´язані зі створенням нових товариств на підставі підроблених документів тощо.

Також слід приділяти увагу і належній перевірці довіреностей, зокрема тих, що посвідчувалися без використання спеціальних бланків нотаріальних документів. При цьому держава передбачила алгоритм дій нотаріуса, якому подається довіреність під час проведення окремих нотаріальних дій, а також реєстратора, якому подається довіреність чи документи, підписані на її підставі, для проведення реєстраційних дій у ЄДР.

Ви згадали про ризики уникнення санкцій представниками держави-агресора і відповідний моніторинг. Чи є статистика за такими спробами?

Поки такий статистичний аналіз не проводився. Відповідна проблематика досліджується, напрацьовуються механізми реагування в майбутньому.

У травні Верховна Рада прийняла закон щодо вдосконалення механізму протидії рейдерству. Чи можна вже зараз говорити про перші результати правових змін, запроваджених цим документом?

Цей закон передусім спрямований на дві великі сфери. Перша — це процедура розгляду скарг щодо державної реєстрації. Друга — зміни для бізнесу, зокрема аграрного. Законом закріплюється обов’язковість надання згоди загальними зборами учасників на розірвання договору оренди (суборенди) земельних ділянок сільськогосподарського призначення, орендарем яких є приватна юридична особа. У разі відсутності такої згоди – договір буде нікчемним, а отже, і державна реєстрація припинення права оренди буде незаконною. Відповідно, ми розуміємо, що дозволяємо аграрним підприємствам привести юридичні стосунки з орендарями в більш зрозуміле і логічне русло.

Також цей закон прибирає таку популярну в рейдерських схемах шпарину, як проведення загальних зборів за участю голови та секретаря без належної кількості учасників. Тепер встановлено, що в разі кількості учасників до 10 осіб (а це більшість товариств з обмеженою відповідальністю в Україні), протокол, що містить відомості про рішення щодо зміни керівника товариства, підписується учасниками (їх представниками), які голосували за таке рішення та кількості голосів яких достатньо для прийняття рішення, якщо інше не передбачено статутом товариства. Ця норма не поширюється на акціонерні товариства, громадські формування і ОСББ.

Вжиті й заходи для протидії "завішуванню" реєстрів – виключені норми щодо зупинення розгляду документів у ЄДР, визначені підстави, коли заява власника щодо заборони вчинення реєстраційних дій у ДРП не приймається. Запроваджені норми щодо окремих видів державної реєстрації у ЄДР без участі державного реєстратора. Оновлено перелік підстав, коли наявність у ДРП обтяження не буде підставою для відмови у державній реєстрації, особливо це стосується обтяжень, які передбачені функціонуванням ринку землі. Унормовані правила оновлення у ДРП характеристик нерухомості, усунення технічних помилок у цьому реєстрі. Щодо процедури розгляду скарг, то вже зараз ми бачимо покращення. У нас зникли такі механізми штучного блокування розгляду скарг, як відмова в задоволенні скарги в разі наявності судового спору.

Також усунуті перешкоди, які унеможливлювали виконання наших наказів у зв´язку з наявністю арештів та обтяжень на певне майно. На цей час єдиною перешкодою для виконання наказів Мін’юсту є пряма заборона йому виконувати такі накази. В інших випадках це не перешкоджає Міністерству повернути законному власнику його майно.

Також для забезпечення стабільності цивільного обороту встановлений граничний строк оскарження рішень про державну реєстрацію, якщо з моменту такої реєстрації пройшло більше року до подання скарги. Навіть якщо про неї скаржник довідався у межах двомісячного строку на оскарження, скарга залишається без розгляду.

Те, що було можливо виправити швидко і ефективно, вже зроблено цим законом.

На ваш погляд, що ще варто зробити для вдосконалення системи державної реєстрації?

Меж досконалості немає. Але запроваджені ключові зміни вирішують багато проблем, які були успадковані з 2016-2019 років. Залишаються ще глобальні державні проекти, які потребують удосконалення системи державних реєстрів тощо.

Як відбувається боротьба з іншими видами рейдерства, крім реєстраційного? Чи ефективно, на вашу думку, працюють правоохоронні органи?

Вже є перші судові вироки щодо державних реєстраторів комунальних підприємств, які існували до 2019 року й були ліквідовані завдяки першому "антирейдерському" закону. Якщо ми вважаємо, що це є показником ефективності правоохоронної та судової систем, то перші позитивні результати ми бачимо. Впевнений, що це відбувається завдяки взаємодії між правоохоронними органами і Міністерством юстиції. Непоодинокими є випадки, коли процедура розгляду скарг додає матеріал для правоохоронців у кримінальних справах, у тому числі у випадках, коли відсутні формальні порушення з боку державних реєстраторів, проте державній реєстрації передували злочинні дії, зокрема щодо підробки документів.

Ми маємо неодноразові запити від правоохоронних органів щодо дотримання процедури проведення державної реєстрації та роз’яснення, які були порушення. І ми бачимо, що ці напрацювання лягають в обґрунтування обвинувальних актів, а судові інстанції використовують нашу інформацію у вироках щодо незаконності реєстраційних дій, що вчинялися державними реєстраторами "КП-ешок" на замовлення рейдерів. Я впевнений, що правоохоронні органи починають розуміти всю важливість системи державної реєстрації права власності.

Крім того, у нас є механізм повідомлення правоохоронним органам про грубі порушення в діях державного реєстратора. Йдеться в тому числі про випадки, коли Міністерство юстиції задовольняє скаргу за результатами  одноособового розгляду. Бачимо, що правоохоронці відпрацьовують матеріали й за нашими зверненнями, а не тільки постраждалих .

На початку нашої розмови ви сказали, що з 24 лютого почастішали кібератаки на державні реєстри. Наскільки на сьогодні захищені права власності, підтверджені лише в електронному вигляді? Чи потрібні зараз паперові документи?

На сьогодні держава визнає два види носіїв, які підтверджують право власності — як паперовий, так і електронний варіант. Але з початку 2020 року Міністерство юстиції почало вводити в обіг такий термін, як майнова гігієна власника. Кожен громадянин має пам’ятати, що у нього, крім прав щодо майна, є й обов’язки. І, відповідно, обов’язок забезпечити надійне зберігання паперових документів. А внесення відомостей з паперових документів в електронний реєстр має бути простим правилом, як сходити і помити руки.

Віктор Дубовик

Людина має пам’ятати, що держава дозволяє використовувати в цивільному обігу два носії, абсолютно рівноправні. Але, зважаючи на події, що відбуваються навколо, набагато легше втратити паперові носії з правом власності, ніж якимось чином бути позбавленим запису в електронному реєстрі. А комбінація "паперовий носій плюс закріплення в електронному" дає захист з двох боків. 

Навряд чи кожен власник паперового документу, наприклад, на земельну ділянку чи будинок точно знає, чи в нього це право власності підтверджене ще й в електронному вигляді. Куди йому звертатися, щоб перевірити інформацію або занести дані в реєстр?

Йому достатньо звернутися до будь-якого державного реєстратора в територіальній громаді, в Центр надання адміністративних послуг чи до нотаріуса. Реєстратор або нотаріус перевірить чи є інформація про право власності в реєстрі. Якщо інформації немає - раджу потурбуватися про  внесення відомостей до реєстру. У цьому допоможе реєстратор чи нотаріус, який має право проводити державну реєстрацію під час воєнного стану. Звісно, що таке внесення не є обов’язковим для власника, але стане додатковим захистом права власності від шахраїв.

Відколи держава почала вносити дані про право власності в електронний реєстр? Бо, наприклад, людина, яка придбала ділянку у 2005 чи 2008 роках, може не пам’ятати, чи були відповідні відомості внесені в електронний реєстр.

Перший електронний реєстр – Реєстр прав власності на нерухоме майно – був запущений в 2002 році. Реєстрацію прав на нерухомість у той період здійснювали БТІ. Кожне місто, кожен регіон підключалися до цього реєстру в різний час. Київ, наприклад, підключився останнім - 1 червня 2010 року. Цей реєстр наповнювався БТІ до 1 січня 2013 року, а саме - до моменту запуску нині діючого реєстру речових прав на нерухоме майно. Право власності на земельні ділянки до старого реєстру, до речі, взагалі не вносилися.

З 2013 року цей старий реєстр прав власності на нерухоме майно став архівною складовою нового ДРП. Ми користуємося й досі його відомостями. Тож орієнтуйтеся на наявність витягу з реєстру до ваших правовстановлюючих документів на майно. Якщо маєте витяг - дані є в реєстрі. Якщо витягу немає, а на документі стоїть штамп БТІ або реєстраційне посвідчення БТІ - даних в реєстрі немає.

Що буде, якщо власник має лише паперовий документ і його втратить? Відновити право власності буде важко?

Зробити це можна відносно просто за умови, що власник має можливість отримати дублікат такого документу, наприклад, із архіву нотаріуса чи органу місцевого самоврядування, які посвідчували чи видавали такий документ. Звісно, якщо такі архіви збережені під час воєнної агресії. Якщо ж архіви з документами знищені чи знаходяться на окупованих територіях, тоді відновити такі документи буде значно складніше, а саме лише в судовому порядку.

А що ви порадите бізнесменам, власникам компаній, щоб уберегтися від рейдерства?

Для бізнесу головна порада — забезпечити дотриманість законодавства під час складання договорів між учасниками товариств, статутних документів. У останніх можна закладати запобіжники від можливих зловживань з боку керівництва під час укладання важливих для товариства правочинів, які не обов’язково мають бути значними за сумами. При цьому реєстратор має перевірити повноваження особи на підписання відповідного правочину як за даними реєстру, так і статуту.

Слід розуміти, що вартість корпоративних прав напряму залежить він наявних у фірми активів, тож щодо них слід проявляти не меншу пильність. Також слід приділяти увагу і положенням статуту щодо порядку обрання виконавчого органу, а також оформлення результатів голосування. Необхідно забезпечити зберігання та надійний доступ до таких документів.

Не менш важливим є моніторинг актуального стану даних щодо своєї нерухомості та бізнесу у реєстрах. І, відповідно, всі мають знати про механізми оперативного реагування. Це Міністерство юстиції, це Колегія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Майно у вигляді корпоративних прав можна повернути дуже швидко, тому що скарг на дії в ЄДР у нас набагато менше, ніж в ДРП.

Бізнес стежить за своїми правами значно краще, ніж громадяни…

Так і є.

Виходить, що за останні шість місяців накопичився особливий досвід роботи з документами. Чи можна його використати в майбутньому для покращення системи державної реєстрації?

Відповідь на це питання пропоную розбити на дві частини. Перша буде стосуватися технічної складової, а друга — юридичної.  Щодо технічної — то ми зрозуміли, що лише повне блокування доступу до реєстрів у певні моменти забезпечує збереження відомостей, і при цьому неважлива досконалість системи державної реєстрації чи самого реєстру. Бо "ламають" все, навіть бази Пентагону. Але вчасне реагування держави на ризики значно зменшує можливості такого втручання.

А щодо юридичної складової, ми зрозуміли, що найбільший ризик від несумлінних державних реєстраторів, які мають доступ до реєстрів і вчиняють дії, які їм забороняє законодавство. Тому ми підійшли до майбутнього технічного запровадження інституту поступовості вчинення реєстраційних дій, коли від першого кроку до другого у реєстрі не можна буде продовжити дію, поки державний реєстратор не проведе все технічно і законодавчо правильно. Тобто це певна алгоритмізація проведення реєстраційних дій із технічними блоками, коли державний реєстратор хоче вчинити дію з порушенням закону, а система йому не дозволяє це зробити. Крім того, відбувається збільшення відомостей, які державний реєстратор має отримувати не з паперових носіїв, а з інших державних реєстрів, систем, з якими налагоджується взаємодія, що мінімізує можливості для шахраїв.

Необхідність такої поступовості та покроковості є тим безцінним досвідом, який дозволить нам в майбутньому наблизити до досконалої систему державної реєстрації.

Отже, має бути інтеграція між юридичною та технічною складовими. Юридична забезпечує чистоту вчинення реєстраційних дій відповідно до законодавства, а технічна — дотримання у державному реєстрі вимог законодавства під час конкретних реєстраційних дій. Така синергія дозволить побудувати безпечну систему державної реєстрації.

І додам позитиву. Незважаючи на війну, з червня ми щомісяця бачимо зростання кількості реєстраційних дій в обох реєстрах: і бізнесу, і нерухомості. Це є прямим відображенням економічної ситуації в країні. Ми це дуже добре побачили під час корона-кризи, запровадження обмежень на вільний вихід на вулиці, маскового режиму тощо. Тому можемо зробити висновок, що зараз в державі зростає економічна активність, що ми можемо стабільно бачити протягом всього літа цього року.

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся