Палац Бадені у Коропці був перебудований у 1906 році, він став зменшеною копією цісарського палацу у Відні / Фото: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

На Тернопільщині шукають інвестора, готового вкласти кошти в старовинний палац

На Тернопільщині хочуть створити такий собі міні-Версаль, щоб принадити ще більше туристів. Зробити це вирішили на базі старовинного палацу графа Станіслава Бадені, розташованого у селі Коропець. Тепер лиш необхідно знайти 100 млн грн для втілення задуму.

Палац Бадені у Коропці був перебудований у 1906 році, він став зменшеною копією цісарського палацу у Відні / Фото: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Місцева влада надії покладає на приватних інвесторів. Якщо ж бажаючих отримати в оренду палац не знайдеться, проект заплановано реалізовувати за державний кошт, зокрема частково за кошти Фонду регіонального розвитку.

Інвестора відлякали «відкатом»

Свого часу обласна рада, в комунальній власності якої перебуває палац, вже намагалася його продати, оскільки пам’ятка руйнувалася, а коштів на ремонтні роботи не було. 

Орієнтовно 15 років тому будівлею зацікавився американський бізнесмен.

«Він привіз лабораторію, фахівці проводили аналіз ґрунту, повітря, води. Дослідження показали, що це одне з найекологічніших місць в Європі. Тоді іноземець готовий був придбати палац, а оскільки в той час в ньому був розміщений сиротинець, то запропонував місцевій владі знайти ділянку, де б він за свій кошт збудував нову будівлю для дітей», – пригадує начальник відділу охорони культурної спадщини департаменту культури облдержадміністрації Ярослав Пелихатий.

Однак американцеві не судилося стати рятівником старовинного палацу. З причини, яка є тривіальною для України.

Палац вражав своєю красою та багатством оздоблення внутрішніх залів / Фото: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

«У нього місцеві чиновники почали вимагати «відкат». Він був здивований такою постановкою питання, адже і так би вклав чимало своїх коштів, тож відмовився від своєї ідеї. Зараз ми б раді були такому інвестору, але цей чоловік вже помер», – каже заступник голови обласної ради Любомир Крупа.

Одну з кімнат Бадені хотів зробити цілковито срібною

Палац в Коропці на початку ХІХ століття спорудила родина Мисловських. Центральна частина була двоповерхова, до центральної частини по обидва боки було прибудовано одноповерхові бічні корпуси.

В 1893 році Коропець, який розташований на березі Дністра, перейшов у власність маршалка Галицького сейму, графа Станіслава Марціна Бадені. Той викупив будівлю у Масловського і почав її перебудову у родинну резиденцію. Новий палац звели у стилі віденського ренесансу, він став зменшеною копією цісарського палацу у Відні. Будівельні роботи було завершено в 1906 році.

Також за вказівкою Бадені парк при палаці розширили до 200 га. Автором паркової реконструкції був творець Стрийського парку у Львові Арнольд Рьорінг. Поруч з палацом постали великі відпочинкові галявини з екзотичними деревами, береги річок Коропчик і Млинівка, які текли через парк, сполучили оригінальним містками. Також в парку були став, оранжерея та теплиці. До приходу комуністів в 1939 році за парком доглядало 30 садівників.

«Сам палац мав 38 кімнат. Побутує бувальщина, що одну з них Бадені навіть хотів зробити повністю срібною, виклавши її монетами. Але коли попросив дозволу в цісаря, той сказав, що срібні монети можна ставити лише хіба ребром. Мовляв, не годиться, щоб люди ходили по обличчю імператора, яке викарбуване на монеті. Загалом аристократична еліта того часу, яка приїздила сюди на бали, захоплювалася красою палацу. Всі його кімнати були оздоблені по різному», – розповідає Ярослав Пелихатий.

4. Через брак коштів та безгосподарність, ремонтні роботи тривалий час не здійснювалися, як наслідок прогнилі балки впали і обвалили підлогу другого поверху, купол завис у повітрі і теж ледь не обвалився

«Купол висів у повітрі і зиму б не пережив»

До нашого часу збереглася овальна бальна зала на першому поверсі палацу, прикрашена панелями з дуба. Досить добре пережили сотню років різні оздоблення та ліпнина. Та позаяк належних коштів на догляд за палацом не було, він почав руйнуватися.

У 2000-их роках експлуатацію будівлі взагалі призупинили, інженерні комунікації відключили, що прискорило руйнівні процеси. Дах почав протікати і врешті ледь не обвалився центральний купол.

У 2014 році нарешті почали виділяти кошти на аварійні роботи.

«Купол висів в повітрі і вже був похилений. Якби не проведені роботи, які ми провели у грудні 2014 року, купол зиму б не пережив. Там все заливало, карнизи пообломлювалися, балки прогнили. Частина даху впала і проломила підлогу другого поверху», – описує ситуацію Ігор Бригідир, керівник ПП «Вистобудреставрація», яке проводить ремонтні роботи у палаці.

Щоб встановити на даху несучі конструкції, довелося розбирати стару кладку, оскільки вона через постійну вологу кришилася в порох. Нову кладку робили реставраційною цеглою тих же часів. Її возили із Збаража – там є чимало занедбаних будинків тієї епохи.

На ремонт даху з обласного бюджету виділили 1,5 млн грн. Втім, цих коштів виявилося замало, зараз реставратори очікують ще 748 тис. грн. В облраді обіцяють ці кошти надати.

«Загалом в ремонт палацу ми скерували вже 3 млн грн. Але якби не це, там би вже стояли руїни, в яких би хіба привидів ходили шукати», – каже Любомир Крупа.

Втім, суто ремонтними роботами і консервацією будівлі влада області вирішила не обмежуватися і оголосила конкурс на найкращий проект реконструкції палацового комплексу. Його виграв місцевий архітектор Юрій Вербовецький, на вироблення проектно-кошторисної документації з обласного бюджету виділили 1,315 млн грн.

Проект Вербовецького захоплює подих, при цьому в облраді думають, де взяти 100 млн грн, необхідних для його втілення. Адже задум доволі амбітний і при цьому затратний.

Від потенційної руїни до туристичної перлини

Архітектор запропонував на базі палацу створити освітньо-відпочинковий туристичний комплекс. При цьому окрім самого палацу заплановано відтворити парк зі ставком.

«Перший поверх мав дорогі пишні інтер’єри, неповторні ліпнину та підлоги. Зберіглася підлога каплиці, бібліотеки та їдальні. Плануємо відновити малюнки підлог, прорахували кожну паркетину. Також треба буде замінити вікна, оскільки їх перевстановлювали в радянський час і вони не відповідають стилю будівлі», – зауважує Юрій Вербовецький.

Проект також  передбачає встановлення тогочасних світильників та меблів, відновлення унікальної різьби.

На базі відреставрованого палацу на другому поверсі планується облаштувати готель. На першому – конференц-зал, службові кабінети, музейну частину для демонстрації найцікавішим кімнат палацу.

«Щоб туристи могли пройнятися тою атмосферою, яка тут панувала, хочемо відтворити парк. Від його колишньої площі залишилося 10%, вільної від забудови. У цій частині є ідея облаштувати відпочинкові галявини в стилі необароко», ؘ– поділився планами архітектор.

Окрім цього проект Юрія Вербовецького передбачає відновлення оранжереї, яку хочуть пристосувати під ресторан, і припалацової тераси, яку можна буде використовувати для фуршетів під відкритим небом.

«Це дуже амбітний проект, презентуватимемо його незабаром у польському Жешуві. Готові надати інвестору палац в оренду на тривалий час, щоб він встиг повернути свої затрати», – каже голова Тернопільської облради Віктор Овчарук.

Наразі ж ще залишилося провести експертизу проекту. На це 100-150 тис. грн теж виділять кошти з обласного бюджету, оскільки без експертизи його не зможуть запропонувати ні закордонним інвесторам, ні подати на фінансування державою.

Водночас уродженець Коропця, який зараз є нардепом від Івано- Франківщини, Михайло Довбенко вважає проект досить перспективним. Він є одним з лобістів державної програми «Сприяння розвитку туристично-рекреаційної зони «Дністровський каньйон», яка передбачає ремонт 250 км автомобільних доріг державного та місцевого значення і 40 км під'їзних шляхів до об'єктів туристичної інфраструктури.

Посеред парку заплановано облаштувати став із фонтаном

«В рамках програми буде зроблена дорога Івано-Франківськ-Тернопіль, причому хочем зробити її не асфальтною, а бетонною, тобто довговічнішою. Почнуться роботи цього року. А Коропець – це 12 км від траси. Туристам буде цікаво побачити старовинний палац, тим паче, що в ньому відтворять атмосферу того часу. В одному з перших фільмів, який відзняли в Західній Україні, – «Вітер зі сходу» – головні події розгортаються саме в палаці. І кадри фільму ще більше допоможуть відновити автентичність кімнат. А коли додасться ландшафтний дизайн – цей об’єкт стане туристичною перлиною», – переконаний Довбенко.

Андрій Вацик

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter