Володимир Стахів очікує, що цьогоріч державними програмами фінансової підтримки скористається значно більше місцевих фермерів /  фото: agroportal.ua

Агрорекорд: Тернопільщина виробила зернових, як три сусідні області разом взяті

Агропромисловий комплекс є локомотивом економіки Тернопільщини. Місцеві аграрії чимало коштів владають у свій розвиток і це відбивається на результатах. Про подальші перспективи галузі, а також про виклики і те, як їх вирішувати, спілкуємося з директором департаменту агропромислового розвитку ТОДА Володимиром Стахівим.

Володимир Стахів очікує, що цьогоріч державними програмами фінансової підтримки скористається значно більше місцевих фермерів /  фото: agroportal.ua

«Потужності елеваторів планують збільшувати»

– Минулого року аграріям області вдалося зібрати рекордний врожай. Завдяки чому?

– Базовим для нас є 1990 рік, початок незалежності. Обсяги виробництва сільськогосподарської продукції в області тоді складали 9,5 млрд грн. Ми дуже довго до цього йшли, часом падали до 51% обсягів базового року, часом піднімалися, у 2017 році вийшли майже на 9,5 млрд, а у 2018 році – на 9,8 млрд грн. Ріст – 4% до попереднього року. Тільки в 1990 році було більше тваринницької продукції, тепер переважає рослинна продукція, тому тваринництво для нас є основним пріоритетом.

У сільгоспвиробників ріст виробництва склав 7,2%. Насамперед – за рахунок впровадження нових прогресивних технологій.

Водночас сільське господарство найбільше залежить від погоди. Минулого року вони були складні в залежності до сезонних робіт. Так, весна була посушлива, а під час жнив почалися проливні дощі, але загалом минулого року погода не підвела. І якщо по ранніх зернових у нас спад, завдяки кукурудзі та іншим пізнім культурам ми по всіх категоріях господарств вийшли на рекордні 2,6 млн т зерна. Ріст склав майже 1% порівняно з минулим роком. Ми вже доходимо до межі, вище якої не стрибнеш. Тепер варто більше уваги звертати на якість.

А загалом Тернопільщина виробила зернових, як три сусідні області разом взяті.

– Чи можна розраховувати на повторення рекорду?

– Попередня зима була дуже сприятлива для озимого ріпаку. Фактично, зійшло все, що посіяли і з зими вийшли всі посіви.  У нас при збільшенні посівних площ на 49% валовий збір ріпаку збільшився на 53%. Цього року вже буде гірша ситуація. Озимий ріпак сіяли в оптимальні терміни, в кінці серпня, однак вересень був посушливий. Велика строкатість сходів. Тому повторити результати минулого року буде проблематично. Зараз аграріям доведеться підсівати ріпак чи проводити на тих площах рекультивацію або пересів.

Тоді як минулого року в нас був рекордний вал ріпаку – понад 239 тис. т, соняшника зібрали 190 тис. т, сої – 232 тис. т . Олійні культури першими йдуть на експорт. Головне вчасно вивезти зернові та насіння олійних культур, щоб можна було готуватися до зберігання нового врожаю. Адже треба ще обробити елеватор від шкідників.

– Рекордний врожай став для аграріїв проблемою, оскільки Укрзалізниця не змогла оперативно задовольнити їхні потреби в транспортуванні продукції до портів…

– Після проведеної наприкінці минулого року у нас в області наради за участі керівників залізниці та профільних міністерств, вже є деяке пожвавлення. Почали поставляти вагони. Додали ще два тепловози.

Наразі близько одного мільйона тонн зерна з Тернопільщини ще необхідно вивезти. Думаю, темпи зараз пришвидшаться, бо дійшла черга до нас. Південні області своє зерно вже доставили, а західні області – найдальше до портів.

– Під час наради представники залізниці хвалили голову «Бучачагрохлібпрому» Петра Гадза, який придбав власний потужний локомотив. Загалом на Тернопільщині багато приватної тяги?

– Менш потужні, так звані маневрові локомотиви, у нас має практично кожне хлібоприймальне підприємство. Тільки згідно з вимогами Укрзалізниці, не можна виїжджати своїми маневровими локомотивами за межі воріт елеваторів. Але коли залізниця не може забезпечити локомотивів, то нашим аграріям доводиться на станції доставляти вагони своїми маневровими. Інше питання, що ними доводиться робити кілька ходок, адже вони менш потужні. 

– Чи є перспективи збільшення кількості елеваторів в області?

– Думаю, так. Адже на цей рік є державна програма, яка передбачає компенсацію 30% від вартості будівництва. Зокрема, заплановано розширення потужностей елеватора в Хоросткові.

Зараз загальна потужність елеваторів області складає в межах 1,4 млн т. Минулого року відкривали нові, зокрема в Заліщицькому районі на 30 тис. т.

В банковий елеватор поміщають одну культуру / фото УНІАН

– Яка загальна потужність елеваторів була б ідеальною?

– Минулого року сільгоспвиробники виробили  2,1 млн тонн, решту – населення, але люди самі зберігають зерно на корм чи на власні потреби. Ще 700 тис. т зібрали олійних культур. Це орієнтир, які елеваторні потужності нам потрібні. Але ми ніколи не зберігали 2,8 млн т зерна одночасно. Адже олійні культури збирають  і реалізуються в першу чергу.

Водночас на цей рік з метою підтримки дрібних фермерів буде робитися ставка на будівництво складів ангарного типу. Адже збудувати банковий елеватор далеко не всім по кишені, та й при малих обсягах виробництва у ньому немає потреби. Для дрібніших аграріїв планують і кредити надавати під ці цілі. Тим паче, що в банковий елеватор поміщають одну культуру. А якщо фермер вирощує одразу 4 культури... Звісно, будо б добре, якби фермери об’єдналися і збудували спільний баночний елеватор десь біля залізничної станції. Так би вони могли краще зберігати вирощене зерно і легше його б могли продати.  

Обсяги фінансової підтримки державою зросли у 3 рази

– Скільки коштів в рамках різноманітних державних програм отримали місцеві аграрії минулого року?

– Загалом – 174,2 млн грн, що на 122 млн грн. більше, ніж в попередньому році. Це дуже хороший результат. За сумою підтримки АПК область займає 7 місце, а в розрахунку на 100 га сільгоспугідь – 2-ге після Вінницької області.

Було 11 напрямків для підтримки сільгосптоваровиробників, по всіх цих напрямках аграрії скористались фінансовою підтримкою.

Досить хороша підтримка для фермерів, яким зокрема компенсовувала держава 40% придбаної техніки, 80% придбаного насіння, кредити під 1% річних, підтримка новостворених господарств.  Багато напрямків наші фермери не використали. Причини різні – одні не легалізовані, інші – не вірили.

Є близько 700  фермерів в області, а програмами скористалися лише 78. Сподіваюся, що цьогоріч ситуація зміниться, адже програми збережені, деякі розширяться. Зокрема, для новоутворених господарств виплачуватиметься допомога з розрахунку 3 тис.  грн на гектар, на кожного члена господарства – по 9,7 тис грн. 

– Програмою підтримки новоствореним сільського-господарським кооперативам багато минулого року скористалося?

– Там була компенсація 70% коштів за мінусом ПДВ, але через складний механізм погашення векселя, в грудні. Це надто довго. Цього року кошти вже планують відшкодовувати безпосередньо кооперативу.

В нас кооперативний рух гарно розвивається, 40 кооперативів минулого року було створено, ще 2 відновили свою діяльність. Тепер у нас вже 82 кооперативи. За минулий  фінансовою підтримкою від держави скористався наш СОК «Файна поляна» Козівського району, який закупив обладнання для заморозки ягід, і отримав 857 тис. грн відшкодування. Він став одним з 10-ти кооперативів в Україні, які зуміли скористався даною програмою 70% компенсації коштів, бо там було багато вимог та обмежень.

Державою надано істотну підтримку безпосередньо людям на підтримку молодняка ВРХ 14 тис. 751 особа на Тернопільщині отримали по 2,5 тис. грн за молодняк, який отримувався понад рік. Водночас поголів’я у нас наразі збільшується лише в сільгосппідприємств – на 7,7% до 30,8 тис. голів.

В населення кількість ВРХ падає, бо люди старіють, а молоді не хочуть цим займатися. Хоча хто втягується і починає утримувати, скажімо, по 10 корів, – той бачить, що це непоганий бізнес, який щодня приносить кошти. І це хороша нагода утримувати сім’ю.

– Які закупівельні ціни на молоко в області?

– Нормальної ціни на молоко немає через низьку купівельну спроможність населення. За молоко екстракласу закупівельники платять 10 грн/л, але є і 5 грн. Адже населення продукує молоко другого класу. Якби здавали перший клас – то і ціна була б інша. Але коли приймають все в один бідон і 19 принесли якісне молоко, а 1 – ні, то втрачається якість цілої партії.

Щоб покращити якість молока, минулого року з обласного бюджету ми відшкодували людям вартість 120-ти доїльних апаратів. По 5 тис. грн отримали ті, хто утримує 3 і більше корови. Для кооперативів з обласного бюджету надавали підтримку на придбання холодильників. 80% вартості ми компенсовували. 54 кооперативи скористалися цією програмою, 3,2 млн грн допомоги було виплачено. 

Також завдяки обласній програмі кооператив «Бучачекопродукт», який охоплює весь Бучацький район, закупив пристрої для визначення якості молока. Тепер вже вони можуть платити більшу ціну за якісне молока, а неякісне просто не приймають. І в людей є більший стимул купувати доїльні апарати.

Через низьку ціну на цукор аграріям ця культура стає менш цікавою

– Чим пояснюється зменшення обсягів виробництва цукру?

– Ми збільшили площу посіву на 13%, однак через посуху зійшов буряк строкато і це відбилося на врожайності. Зібрали 1,592 млн т буряків, що на 8,3% менше, ніж попереднього року. Виробили 226 тис. т цукру. Теж менше за попередній рік, але може це й на краще. Адже ціни на цукор суттєво впали. І зараз проблема зі збутом. На ринку мішок цукру вартує трохи більше 500 грн, при затратах на його виробництво це – дуже низька ціна. Очевидно, така ситуація відіб’ється на посівній площі цукрових цього року, аграрії вже приймають рішення про зменшення площ цукрового буряка.

Загалом в області цукор виробляли 4 цукрозаводи – у Збаражі, Хоросткові, Чорткові та Козовій. Решта, як ось в Бучачі, Борщеві, Ланівцях вже навряд чи колись працюватимуть. Хоча 4-ьох заводів абсолютно достатньо для того, щоб переробити ту кількість сировини, яку вирощують в області.

Степан Барна вже виходив на Прем’єр-міністра з пропозицією таки повернути спиртзаводам статус окремих юридичних одиниць / фото прес-служби ТОДА

– Яка ситуація зі спиртзаводами?

– Проблеми почалися після того, як спиртзаводи області стали філіями ДП «Укрспирт» з центром у Києві. Поки вони діяли як окремі юридичні одиниці, то кожен завод давав собі раду, керівники таки знаходили ринку збуту.

Але покупцям потрібен надійний поставщик, а не так, що завод місяць працює, а потім 4 не працює. До об’єднання, яке провела команда Януковича, в області працювало 11 спиртзаводів, шукали собі контракти. Минулого року в області виробили 1,7 млн декалітрів спирту, що на 20% менше, ніж попереднього року. Бо вже немає російського ринку, Донбас багато споживав  алкоголю, а цей ринок теж наразі перекритий. Багато спиртів відправляли на виробництв спиртів на Кавказ, в Прибалтику для виробництва бальзамів, хтось знаходив контракти для вироблення технічного спирту, який використовували для омивачів скла.

Зараз діючі спиртзаводи змушені утримувати керівний склад тих заводів, які простоюють. За таких умов виробництво спирту не є рентабельним.

Голова облдержадміністрації Степан Барна вже виходив на Прем’єр-міністра з пропозицією таки повернути спиртзаводам статус окремих юридичних одиниць, однак наразі цього не роблять.

Планується перевести заводи області на виробництво біоетанолу. Зокрема, в Хоросткові вже закупили необхідне обладнання. Але коли розпочнеться саме виробництво наразі важко сказати.

– Подією минулого року в агросфері стала продаж агрохолдингу «Мрія» закордонній компанії з Саудівської Аравії. Чи змінить це щось для економіки області?

– Зміна власника мала б позитивно відбитися на діяльності компанії. По-перше, прийшла команда яка хоче порядку і покращення технологій. Бо рада кредиторів – це одне, а окремий власник – це вже інше. До цього посівну компанія проводила поспіхом, без дотримання технологій. Я розумію, що вони виходили з ситуації, як могли. Техніки не вистачало, багато чого не вистачало. Потім їм не було що збирати і вони просто дискували вирощений врожай.

Ми очікуємо покращення. Зараз в компанії проводиться аудит, потім, вочевидь, вже буде зміна керівництва. Водночас ми ставитимемо перед ними завдання розвивати тваринництво. Адже мати понад 70 тис. га земельного банку і при цьому не мати жодної голови ВРХ, бо їм це дорого, – так не годиться. Для всіх тваринництво затратне, але наші аграрії будують ферми. Тим паче, що держава частково компенсовує вартість будівництва тваринницьких комплексів та купівлю племінної ВРХ. Тваринництво затратне на початкових етапах після виводу на проектну потужність молочне скотарство досить прибуткове але це і робочі місця.

Зрештою, «Мрія» має один з найбільших земельних банків в області, а при такій кількості землі потрібна і органіка, а не  лише мінеральні добрива. А потім вже можна думати і про переробку.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter