Дніпропетровські "Мальдіви" / фото Вольногорск Онлайн
Карантинний відпочинок на Дніпропетровщині - від наметів до п’ятизіркового готелю
06:29, 29.07.2020
18 хв.
Туризм
Цього літа українці, втративши реальну можливість відпочивати за кордоном, вимушені придивлятися до відпочинку на меншій відстані, переорієнтуватися на місцеву інфраструктуру, самостійно займатися логістикою та миритися із до болю знайомим та давно забутим «сервісом». Але не завжди своє означає погане. Та й не завжди гарно відпочити можна тільки на морі.
Дніпропетровську область, яка не має виходу до моря, природа наділила численними річками та водоймами – від водосховищ до ставків. Регіон повністю розташований в басейні Дніпра та його притоків - середніх річок Орілі та Самари. Є також річки Вовча, Мокра Сура, Базавлук, Інгулець, Саксагань. Вздовж водойм розташувалися численні бази відпочинку та пансіонати, де традиційно, особливо у вихідні, звикли відпочивати жителі області.
«Ми не можемо конкурувати з морськими курортами – це різні види відпочинку, але регіон має досить потужний рекреаційний водний ресурс, лісові масиви в Дніпровскому та Новомосковському районах, - говорить головний спеціаліст з питань туризму Департаменту економічного розвитку Дніпропетровскої облдержадміністрації Тетяна Бойко. – З огляду на карантинні обмеження 2020 року на закордонний відпочинок, «аншлаг» на морських узбережжях України, наші земляки цілком можуть розраховувати на пристойний літній відпочинок у регіоні».
Тетяна Бойко приводить офіційну статистику: станом на 2018 рік (свіжіших даних поки що немає) в області є 106 готелів та аналогічних закладів розміщення. За 2019 рік туристичний збір по області склав 7,8 млн грн. «А за ресурсами бронювання у мережі таких місць близько 300», - каже вона.
Відео дня
Турбаза на Дніпропетровщині / фото tourism.dp.ua
З початку липня заповнюваність пансіонатів та туристичних баз зросла, хоча ціни ще лишаються на рівні минулого року.
«Думаю, ціни трохи зростуть, але не більше, ніж на 10%. Це, насамперед, пов’язано з витратами закладів відпочинку щодо забезпечення карантинних норм», - зазначила чиновниця.
Втім, за її словами, загалом є підстави вважати, що цього року внутрішній туризм на Дніпропетровщині помітно пожвавиться у порівнянні з минулим роком.
Більша частина закладів відпочинку сконцентрована в рекреаційних місцях, де є ліси і річки. Це Дніпровський та Новомосковський райони – Обухівка, Піщанка, Орлівщина. На Криворіжжі - Мар’янка, Лозоватка, бази в ближньому, Софієвському районі. Міські жителі завжди залюбки сюди їздили вихідними, між подорожами на Азовське море та до Криму. В цьому році під час карантинних обмежень турбази стали ще більш популярними.
Наразі до кінця липня забронювати місце для відпочинку на вихідні майже неможливо. У будні дні тижня потік відпочивальників спадає десь на 30-50%. Ціни різняться – від 150 грн за ніч з однієї людини у звичайному будиночку на турбазі (зі зручностями на вулиці) до 1,7 тис грн. за двомісний «напівлюкс» зі сніданком. Загалом, більшість турбаз та пансіонатів мають непоганий рівень умов відпочинку – номери в стаціонарних корпусах та окремих будиночках зі зручностями вартують десь 450-700 грн за добу, без сніданку. Вам можуть запропонувати харчування у кафе на місці, що на одну людину коштуватиме 300-400 грн. Також можна приготувати їжу самому - в кухні на території пансіонату.
Практично всюди для послуг туристів є облаштовані інвентарем (в тому числі і водним) пляжі, місця для риболовлі, спортивні майданчики, Wi-Fi, і звичайно, місця для паркування автомобілів. Окремі пансіонати мають власні кінні подвір’я з інструкторами. Приміром, один з них пропонує 30-хвилинну прогулянку на конях сосновим лісом за 300 грн з дорослого і 150 грн з дитини. Вартість проживання у такому пансіонаті в будні дні в номері для 2-х складає 1,1 тис грн, у вихідні ціна зростає до 1,55 тис грн. В іншому пансіонаті урок верхової їзди з інструктором коштує 350 грн. Ціни на проживання тут більш демократичні – від 600 грн за 2-місний стандартний номер у корпусі до 1 тис. грн. за окремий будиночок. Неподалік від Дніпра також є пансіонат з власним зоопарком.
Не залишаються порожніми і відомі заміські готелі Дніпра. Один з них, чотиризірковий, розташований у селі Піщанка на Самарі. Дуже гарне і популярне не тільки серед жителів обласного центру місце у лісі над річкою. Тут також є тенісні корти і дуже гарно годують у власному ресторані з великою терасою. Вартість 2-місного стандартного номера зі сніданком у будні складає близько 2,4 тис грн, у вихідні – від 3 тис грн.
У Підгородньому, на березі затоки річки Самара, є курортний готель, який позиціонує себе як п’ятизірковий. Тут передбачений весь комплекс послуг від spa до джакузі на пляжі, від прокату катера і водних мотоциклів до критого басейну. До послуг клієнтів також тенісні корти, футбольний і волейбольний майданчики, облаштована зона для дитячих розваг, є літній бар і ресторан. Вартість котеджу на добу зі сніданком для двох дорослих і двох дітей до 10 років у будні дні – 8,7 тис грн, у вихідні – 9,8 тис грн. Як не дивно, навіть такі ціни відпочивальників не лякають. Адже на момент написання матеріалу готель був практично заповнений.
Пізнавальний та активний відпочинок
За словами Тетяни Бойко, в Дніпропетровській області давно визначено пріоритетні види туризму. Серед них – індустріальний. Зокрема це стосується Кривого Рогу.
«Такого немає майже ніде в Україні. Частково є в Чорнобильській зоні, частково в Запоріжжі. А в Кривому Розі дуже потужно займаються індустріальним туризмом, розробили 15 виключно індустріальних маршрутів. Щороку у вересні тут проводять спеціальний фестиваль з індустріального туризму», - зазначає Тетяна.
Також важливий для регіону історичний туризм у Нікопольському районі, де існувало п’ять запорізьких січей з восьми наявних. Саме тут Богдан Хмельницький тут був проголошений Гетьманом. Інший відомий козак - Іван Сірко, який жив тут останні роки свого життя і похований на території району. В області безліч скіфських курганів та десять майданів (місць, походження яких досі на встановлено). Останнім часом збільшилася кількість організованих екскурсій в ці місця.
Козацький хутір Галушківка / фото з Facebook-сторінки парку
Великі перспективи для розвитку івент- (подієвого) туризму в регіоні. До цього року проводилися багатолюдні фестивалі, в тому числі і «Петриківський дивоцвіт», який лише за один день збирав до 35 тис учасників. Зазвичай, він проходить у вересні, так що в цьому році ще не все втрачено.
Крім цього, область відкрита для релігійного туризму різних конфесій: у Дніпрі розташована унікальна Менора, в Кам’янському – католицький собор, численні храми та монастирі в районах Дніпропетровщини.
Експерт з туризму Анна Колєда вважає, що і саме місто Дніпро має привабити туристів з інших регіонів України.
«Ви сто разів вже були у Львові й Одесі. Чому б не відвідати Дніпро на вікенд? Тут є багато чого цікавого в плані історії, є галереї, музеї, майстер-класи, купа класних ресторанів. Набережна на Дніпрі – дуже гарна для піших прогулянок. Крім того, довга набережна – це маса водних розваг на гребному каналі, водні лижі, SUB дошки, каное, каяк-клуби, яхт-клуби. Ми на днях започаткували чудовий маршрут історичними місцями, на яхті. З’являються авторські тури в екскурсійних бюро», - говорить Анна.
За її словами, під час карантину цікавість городян до вивчення свого міста помітно зросла. Туристів з інших міст країни може однозначно привабити екскурсія «Дніпро – місто ракет», яка наразі розробляється. Парк ракет та аерокосмічний центр в Дніпрі вже є. Всі чекають завершення реконструкції місцевого планетарію, який відрізнятиметься від інших планетаріїв новітньою «начинкою».
Чудові місцини, які варто відвідати
Токівський водоспад
Це каскад водоспадів на річці Кам'янці, розташований біля села Токівське Апостолівського району. Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення (за назвою «Водоспад на річці Кам'янка»), об'єкт природно-заповідного фонду Дніпропетровської області.
Токівські водоспади вважаються єдиними степовими водоспадами в Україні і до того ж справжнім природним дивом. 14 метровий водоспад складається не лише з каскадів, висота яких досягає близько 1,5 метра, але й з порогів та гранітних купелей.
За легендою, водоспад утворився в далеку давнину, коли ці землі населяли кіммерійці. Одного разу дочку хороброго царя Кімра Тамірис переслідували скіфи і на її шляху з'явилася степова річка, яка попрохала вершницю подарувати своє намисто. Заради порятунку Тамірис кинула намисто у воду. Переправившись на інший берег, дівчина озирнулася і побачила скіфів, які почали переправлятися річкою. Але зненацька почувся страшенний грім, земля навколо затремтіла і здибилася камінням, котре накрило переслідувачів кіммерійки. Степом пронісся страшенний порив вітру, підсилюючи страхітливий гуркіт. Враз все стихло і, озирнувшись назад, Тамірис побачила, що води раніше тихої степової річки сяяли золотими іскрами, вигравали кришталем ніби й справді її прикрасило намисто кіммерійської царівни.
Токівський водоспад на Дніпропетровщині / фото однойменної групи у Facebook
Біля водоспаду знайдені сліди стародавніх поселень і скіфських поховань та давнє святилище, якому понад 4 тис років.
Поряд з водоспадом розташований мальовничий каньйон на річці Кам’янка, який, у поєднанні з диким степом, створює надзвичайної краси природні ландшафти.
Місцевий екскурсовод Юрій Сергійчук розповідає, що останні два роки почастішали організовані поїздки на Токівський водоспад туристів з Дніпра, Запоріжжя, Нікополя, Кривого Рогу. Здебільшого, немісцеві приїздять сюди на власних авто, ставлять намети для ночівлі. Однак довго в наметах жити складно – немає інфраструктури. До ближчого села Токівського – 2,5 км. Там є музей-корчма, де можна поїсти. За словами Сергійчука, найперше, що слід облаштувати біля водоспаду, – це кемпінг. І ще - дороги: до Токівського з Дніпра та Запоріжжя можна їхати через Нікополь. Дорога в жахливому стані, хоча частину її в цьому році вже ремонтують. З Кривого Рогу дорога не краща.
Від Дніпра Токівський водоспад знаходиться на відстані 150 км.
Етнографічний парк «Козацький хутір Галушківка»
Козацький хутір «Галушківка» є історичним спадком Протовчанської паланки війська Запорізького, заснований козаком Галушкою. Був відроджений на території сучасного с. Гречане Петриківського району та представляє собою єдиний комплекс на площі близько 3 га (реставрований у 2008 році), де розташовані три сільських садиби, побудовані у другій половині 19 століття.
У першій садибі - етнографічний музей з експозицією предметів старовинного сільського побуту. Друга - це садиба художника, в ній можна зупинитися на ночівлю. У третій садибі розташовується майстерня, в якій проводяться майстер-класи з петриківського розпису, гончарної справи та виготовлення ляльок-мотанок.
Козацький хутір Галушківка / фото з Facebook-сторінки парку
В етнографічному музеї представлена експозиція, присвячена сільському побуту Придніпровського регіону. Експонати зібрані на території села Гречане, де і знаходився старий козацький хутір-зимівник Галушківка. Також тут є громадський музей хреста, єдиний в Україні. В експозиції представлено близько 1 тис натільних хрестів різних конфесій, часів, територій, які зібрав історик та археолог Віктор Векленко.
Хутір «Галушківка» досить відоме місце на Дніпропетровщині. Популярні тури вихідного дня, які також включають козацькі забави – їзду на конях та стрільбу з лука, а також купання в річці Оріль. Тут можна заночувати і поїсти у місцевому шинку. Вартість доби перебування у садибі художника, розрахованої на 6 людей, становить 1,5 тис грн.
Хутір «Галушківка» знаходитья за 50 км від Дніпра. Їхати по трасі Н-31 Дніпро- Царичанка- Кобеляки- Решетилівка до відповідної позначки.
По заповіднику на каяках
Дніпровсько-Орільський природний заповідник знаходиться на лівому березі Дніпра між двома містами – Кам’янським та Дніпром. Біля заповідника зливаються з Дніпром води найчистішої річки області – Орілі.
Сьогодні заповідник – один з небагатьох залишків відомих дніпровських плавнів. Це численні широкі й вузенькі протоки, заплавні озера, вкриті водяним горіхом і лататтям, непролазні зарості очерету, заплавний ліс з осокірників і вербняків та низькорослих в’язових дубняків.
Своєрідний і неповторний рослинний і тваринний світ заповідника. Серед чисельних його мешканців багато рідкісних і зникаючих видів. Тут живуть такі раритети, як бобер і видра, різнокольорова ящірка і степова гадюка, гніздиться орел-сіруватень, на річкових косах – гніздові колонії червонокнижного кулика-сороки, зуйків і крячок.
Дніпровська рів'єра / фото Facebook-сторінка KayakClub Dnipro
KayakClubDnipro, або Агентство водних екскурсій, організовує дводенний похід в Дніпровсько-Орільський заповідник для всіх охочих. Загальна довжина маршруту на каяках - близько 40 км). Похід стартує з інструктажу з техніки безпеки на набережній Дніпра в обласному центрі. Маршрут проходить плавневими системами із зупинками на піщаних пляжах. Ночівля передбачена в наметах. Перед цим - організоване приготування польової вечері і романтичний відпочинок біля багаття. Ранок починається з купання та пішохідної прогулянки - екскурсії з фахівцем-ботаніком. Протягом другого дня походу туристи зупиняються на острові і заходять в локальні озера заповідника. У вартість походу - 1,7 тис грн з однієї людини включене необхідне спорядження, харчування, супровід інструкторами, послуги екскурсовода із заповідника.
Крім того, KayakClubDnipro практикує «день без гаджетів» (висадка на найближчому острові на Дніпрі, приготування польової кухні, конкурси та розваги). Це коштує 550 грн з однієї людини.
Великою популярністю користуються двогодинні прогулянки на каяках Діївськими плавнями під назвами «Ранкові лілії» та «Лілії на заході сонця» в оточенні черепах, чапель, диких качок, лілій, латаття та водяної м’яти. Вартість прогулянки 200 грн.
Власник клубу Станіслав каже, що туристи у своїх прогулянках виконують особливу місію – збирають з води «дари цивілізації» - сміття, яким забруднюють плавні несвідомі громадяни. Також KayakClubDnipro регулярно допомагає екоактивістам з сусіднього Новомосковська прибирати від сміття Самарські плавні та паркові зони. За словами Станіслава, учасників стає більше, ніж каяків у клубі, а кількість сміття, завдяки проведеним акціям, меншає.
Клуб, крім водних прогулянок, пропонує охочим просто прокат спорядження. Вартість одномісного каяка та SUB дошки коштує 100 грн за годину, двомісного – 140 грн. Зі збільшенням часу прокату вартість зменшується.
Водойми, що виникли на місці кар’єрів
На Дніпропетровщині в різних районах нараховується до 10 водойм, що виникли на місці відпрацьованих кар’єрів. Найбільш мальовничим вважаються озера Вільногірського кар’єру, розташовані в 100 км від обласного центру. Місцеві його називають «Мальдівами» через кришталеву чисту блакитну воду та білосніжний пісок на березі. У 60-ті роки на околиці Вільногірська промисловим способом видобували рудні титано-цирконієві піски. В результаті робіт тут утворилися білосніжні дюни, які привертають туристів.
«Мальдіви» не є офіційним пляжем, тут немає необхідних для відпочивальників зручностей, однак «диких» туристів це не зупиняє і в цьому році місце набуло ще більшої популярності.
Кар'єр Карачуни / Фото tourism.dp.ua
25 червня співробітники Вільногірського міського відділу Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області провели на «Мальдівах» заміри радіаційного фону. Заміри проводились сертифікованим дозиметром-радіометром МКС-0,5 «Терра». Вимірювання в різних частинах території, де розташовані водойми, показали результати від 0,04 до 0,08 мікрозівертів. Безпечним вважається рівень радіації до величини, приблизно, 0,5 мікрозівертів. Тобто пляж в цьому плані безпечний. Місцеві жителі скаржаться на інше – відпочивальники залишають за собою купи сміття і цю проблему слід вирішувати кардинально.
До «Мальдів», крім власного транспорту, можна доїхати електричкою або рейсовою маршруткою до Вільногірська.
В Кривому Розі також розташовано кілька затоплених гранітних кар’єрів, які варто побачити.
Гранітний кар’єр на Карачунах в Центрально-Міському районі припинив своє існування в 1999 році, коли видобуток руди тут було закрито. Впадина природним чином наповнилася водою з річки Інгулець. Висота скального масиву – 15 метрів. Глибина кар’єру – від 2-3 метрів до 1 км.
Неподалік - ще один унікальний туристичний об’єкт – Карачунівський водоспад. За легендою, тут відбулася битва між українськими чумаками та татарами. Переможені татари назвали це місце «кара чун» – чорна смерть. Нині з висоти чотирьохповерхівки спадає стрімкий потік. Камені водоспаду завжди вкриті білою піною, тому часто це місце називають Білими каменями.
Ще одна рукотворна мальовнича місцина Кривого Рогу – затоплений гранітний кар’єр на микрорайоні Зарічний (Покровський район). Видобуток каменю тут припинено майже 20 років тому. Поступово отвір почав заповнюватися грунтовими водами і зараз кар’єр з чистою водою приваблює місцевих відпочивальників. При цьому, офіційних пляжів, як і на кар’єрі в Карачунах, тут немає. Криворізькі затоплені кар’єри також дуже люблять фотографи.
В кінці червня Дніпропетровська облрада презентувала новий сайт про туристичну інфраструктуру області tourism.dp.ua для подорожей вихідного дня. Крім того, про екскурсії пам’ятними та мальовничими місцями регіону можна дізнатися в Туристичному Інформаційному Центрі м. Дніпро, розташованому на площі Героїв Майдану (тел. 067-602-60-90).
Раїса Юргель
За сприяння у підготовці матеріалу УНІАН дякує керівнику Туристичного Інформаційного Центру м. Дніпро Ользі Стасенко.
