Вибори без вибору. Якщо Путін доживе до весни, продовжить легітимно царювати

За півроку в Росії відбудуться чергові президентські вибори. І задовго до офіційного старту виборчої кампанії Кремль вбиває навіть формальну інтригу, заявляючи про переобрання російського диктатора Володимира Путіна вже у першому турі. Проте УНІАН розпитав експертів, чи хтось зголоситься стати спаринг-партнером бункерного діда, та якою може бути їхня роль.

Не секрет, що президентські вибори у Росії тривалий час є формальністю, тож переможець відомий ще до старту перегонів. Якщо у середині дев’яностих олігархам та прихильникам першого президента Російської Федерації Бориса Єльцина довелося докласти зусиль для його перемоги у другому турі голосування, то наразі єдиною інтригою залишається лише відсоток голосів, який набере наперед визначена особа. При цьому ключовим завданням є забезпечення максимальної явки виборців на дільницях, тобто виборчої мобілізації.

Тотальна підтримка

Напередодні старту теперішньої президентської виборчої кампанії Кремль виглядає винятково впевненим у власних силах.

"Наші президентські вибори – це не зовсім демократія, це дорога бюрократія. Путін буде переобраний наступного року, набравши понад 90% голосів", — визнав багаторічний прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков.

І хоча трохи згодом речник Путіна заявив, що його неправильно зрозуміли, сигнал потенційним конкурентам було відправлено.

Це і не дивно. Як свідчать опитування тамтешньої громадської думки, більшість росіян підтримує війну (хоча значним є відсоток і прихильників перемовин), а популярність самого російського диктатора знаходиться на майже максимальному рівні. За даними опитування "Левада-центр", станом на кінець серпня 80% росіян схвалюють діяльність Путіна. Та і рухається РФ, на думку понад  60% росіян, у правильному напрямку.

Звісно, гіпотетичний результативний заколот може суттєво змінити політичну ситуацію. Однак якщо такого не станеться, то попереду - черговий театральний спектакль переобрання Путіна за участі, по суті, технічних кандидатів.

Перший спаринг-партнер

Офіційне висунення кандидатів на посаду російського президента, звісно, ще не розпочалося, однак оголошення про наміри взяти участь у кампанії вже відбулося. Ув’язнений "екс-міністр оборони" так званої ДНР Ігор Гіркін-Стрєлков повідомив, що буде брати участь у виборах.

Він перерахував свої плюси порівняно з Путіним, зазначивши, що краще розуміється на військовій справі, а також менше довіряє силовикам, які виявилися "не готовими до війни".

До речі, говорячи про війну, Стрєлков зазначив, що "Україна зовсім не солом'яне опудало у військовому відношенні… І військове керівництво РФ не спроможне адекватно воювати з нею".

Також Стрєлков пообіцяв "не набридати росіянам понад двадцять років", натякнувши на тривалий термін правління Путіна.

Своя гра Ігоря Гіркіна

Директор програм російських та білоруських студій аналітичного центру "Українська призма" Ярослав Чорногор не впевнений, що Стрєлков врешті візьме участь у виборчій кампанії, і вважає, що усі кандидати у виборчому бюлетені, окрім Путіна, будуть технічними.

"Звичайно, я думаю, основні політичні сили, ті ж таки комуністи, висунуть своїх кандидатів, але вони будуть мати більш технічний характер, ніж реальний… Російські еліти граються в нібито демократію, суверенну демократію (чи як вони там називають?), і якихось процедур вони мають дотримуватися. Однак всі ці ігри з виборами, це як театральна вистава. Сприймати це всерйоз не варто…", - зазначає він.

За його словами, наразі передчасно говорити про персоналії тих, хто може стати технічними кандидатами на президентських виборах у РФ. Тож і заяву Гіркіна експерт закликає не сприймати серйозно.

"Це, швидше, спроба привернути до себе увагу. Якщо врахувати ту риторику, яку він використовує при цьому нібито висуванні, коли говорить, що Путін наївний, добрий, а Гіркін таким би не був в якості президента, то, думаю, це спроба підлеститися до Кремля. Можливо, привернути до себе увагу з метою виходу з в’язниці, або полегшити собі долю, ніж якісь серйозні кроки в плані політичного майбутнього", - додав Чорногор.

На думку політолога, Путін вибудував нинішню владну систему, як свого часу Гітлер – під себе. Тому зміни в напрямку проведення колись конкурентних виборів в Росії можливі лише після війни.

"Мені Російська Федерація нагадує нацистську Німеччину. В нацистській Німеччині Гітлер теж прийшов до влади в результаті виборів. Потім, після певних маніпуляцій, він став не лише рейхспрезидентом. А потім була друга світова війна, яка зруйнувала систему, що привела Гітлера до влади, яку він вибудовував під себе. Мені здається, що тут аналогія дуже близька. Всі демократичні інституції, які утворилися після розвалу Радянського союзу, Путін спочатку адаптував під себе, і, я думаю, ця війна зруйнує всю діючу систему Російської Федерації. А що на основі неї виникне - будемо дивитися", - зауважив експерт.

Свисток у чайнику

Своєю чергою політолог Ігар Тишкевич вважає екс-міністра оборони так званої ДНР Ігоря Гіркіна зручним спаринг-партнером для Кремля, та прогнозує появу інших зручних кандидатів для утилізації голосів росіян, які не є ядерним електоратом Володимира Путіна. При цьому він констатує, що російський диктатор виграє вибори без намальованих результатів голосування.

"Путін перемагає на вільних виборах, бо він має підтримку населення, але для того, щоб створити ілюзію демократії, звісно, потрібно декілька кандидатів. Якщо ми говоримо про Стрєлкова-Гіркіна,  це дуже зручний спаринг-партнер для Путіна, тому що він буде грати на полі ура-патріотів, ближче до імперсько-фашистського електрорату, який, станом на сьогодні, не є все ж електоратом Путіна. Тому потрібна людина, яка гарантовано не переможе, але зможе виконати роль такого собі свистка у чайнику. Саме задля цього Гіркіна залишили в СІЗО при тому, що він має контакт із зовнішнім світом, коли в нього телевізор, якщо вірить його дружині… Так - це зручний спаринг-партнер", - зазначив експерт.

Ігар Тишкевич також пояснив, навіщо Кремлю потрібні такі спаринг-партнери для Путіна, й припустив, хто з російських лібералів може взяти участь у голосуванні.

"Звісно заяви про висування на початковому етапі будуть і від осіб, які грають на ліберальному полі. Згадаймо того самого Нечаєва (Олексій Нечаєв - лідер російської партії "Нові люди", - УНІАН). Щось на зразок цього може бути, але це не є опозицією… Якщо говорити про конкуренцію, то, повторюсь, Путін сьогодні перемагає на вільних та демократичних виборах, питання лише - з яким відсотком. Наявність спаринг-партнерів - це створення ілюзії конкурентності, гра в демократичну ширму. Незалежно від того, хто буде висуватися, кому дозволять чи не дозволять, є два завдання. Перше - утилізація голосів праворадикальних виборців (і тут цілком нормально може спрацювати фактор Стрєлкова). А другий варіант – утилізація ліберальної публіки, яка залишилася, за допомогою тих самих "нових людей". Причому, це не з точки зору електоральних перспектив, а для того, щоб не було чогось неочікуваного. Саме тому такі особи Кремлю потрібні. Інше - не має жодного значення. Адже є гарантована реальна підтримка, є монополізація ЗМІ, яка дозволяє цю реальну підтримку заховати. І, крім цього, як вважають в Кремлі, є політична доцільність написати більший відсоток, ніж реальна підтримка",- зауважив експерт.

Навіщо малювати результат голосування, якщо є можливість чесно виграти вибори? На думку Ігара Тишкевича, це важливо для автократичних режимів, для підтримки такої собі легітимності: "Ти маєш 55%, ти домалював до 80%. Це означає, що ті, хто голосували проти тебе, вважатимуть, що їх значно менше. Вони бачать, що хтось голосував проти, але більшість - підтримує. В результаті, впевненість в тому, що цей цар (диктатор) має право займати свою посаду, зростає. І це означає, що в нього розв’язані руки".

Ярослав Конощук

УНІАН в Google News