Військовий експерт Роман Світан: кожному, хто стоїть під Бахмутом, можна видавати "Героя України"

Військовий експерт і полковник запасу ЗСУ Роман Світан в інтерв'ю УНІАН прокоментував візит президента Володимира Зеленського до Бахмута, надання Україні системи ППО Patriot, а також розповів, чи дотягнеться озброєння ЗСУ до Москви.

Давайте почнемо з візиту Володимира Зеленського в США, його зустрічі з Байденом. Планується обговорення поставки ATACMS і безпілотників. Я читала, що ATACMS США не дуже хочуть нам давати. Як думаєте, дадуть чи не дадуть?

ATACMS - це балістичні ракети. Вони використовують як стартові майданчикиHIMARS і M270 MLRS, Mars II, які нам передали останнім часом. Ці ракети вже давно нами запитуються, 300 км дальності. Дуже хороша ракета, високоточна. Американці поки бояться передавати нам ракети такого роду і дальності дальності через якусь реакцію Росії. Швидше за все в американському політикумі є певна група осіб, яка витримує поки нейтральну позицію. Якось над ними тяжіють певні моменти, пов'язані з Росією, з ескалацією російської агресії. Або це якісь інші моменти, які не дають загальному політикуму США зважитися передати нам ці ракети. Я думаю, наше політичне керівництво знайде аргументи для наших партнерів, щоб нам все-таки передали такі ракети і безпілотники.

Безпілотники - це літаючі платформи. В принципі, сам по собі безпілотник – це апарат, який може нести певні види озброєння. Тут не так важливий сам по собі безпілотник як такий. У нього є певні розвідувальні здібності, але одна з основних його функцій – перенесення ракет, авіабомб і робота з цим озброєнням. Це теж високоточне і досить-таки далеке озброєння.

Як ви думаєте, Patriot - це вже вирішене питання або ще воно буде розв'язуватися?

Швидше за все, питання Patriot вже розв'язано. Те, як він був поданий в інформпросторі, заявлений практично всіма лідерами і країнами, які нас підтримують, і нашим керівництвом... я думаю, що питання про передачу Patriot вирішено. Я сподіваюся, що наші військовослужбовці вже, може, не один місяць проходять підготовку для роботи з цим комплексом. Як мінімум, виходячи з тієї кількості фінансів, які передаються нам в цьому пакеті допомоги, тобто де буде Patriot, близько 2 млрд доларів. Швидше за все 1 млрд – це буде вартість однієї батареї Patriot. Від 4 до 8 пускових установок. Стандартна - це чотири, посилена - вісім.

Проте, одна батарея буде передана нашим повітряним силам Збройних сил України для виконання бойових завдань. Сама по собі батарея Patriot – це маленький такий гвинтик в загальній системі протиракетного протиповітряного озброєння Пентагону і країн НАТО. Сам по собі він не передається. Передається вся система. У неї входить певна мережа супутників, яка засікає точки виходу ракет, особливо балістичних, розраховує балістичну траєкторію, передає на обчислювальні машини вже самого Patriot для роботи по ракетах. Це система АВАКС - кілька літаків дальнього радіолокаційного виявлення цілі, вказівки, супроводу. Це спільний комплекс.

Якщо передається навіть одна батарея Patriot, значить можна говорити про те, що нас починають накривати загальним комплексом безпольотної зони. А тут, швидше за все, в цей комплекс і в цю систему будуть включені системи типу NASAMS, IRIS-t SLM, MIM-23 HAWK, які раніше передавалися... ті ж Crotale, Aspide, які зараз передаються. Можна говорити про те, що нас накривають натовським куполом протиракетної оборони.

Чому Штати не хочуть давати ракети дальньої дії? У чому заковика? Якої ескалації конфлікту вони бояться? Невже знову повертаємося до "ядерки"?

Тут потрібно розуміти, що частина політикуму Адміністрації президента – це частина, в якій є такі прізвища, як Бернс (Директор ЦРУ Вільям Бернс – УНІАН), Салліван (радник Байдена з національної безпеки Джейк Салліван – УНІАН). Це частина політикуму, яка не хоче виходу бойових дій за межі України. Це неможливо, оскільки це вже сталося. Вони вже ведуться на території Росії. Горить Білгородська, Курська, Брянська, Ростовська, Воронезька області. Тобто ця війна вже не може залишитися на території України. Вона обов'язково буде на території Росії, як мінімум на глибину... а ось тут далі включається математика і те, чому бояться ці "товариші". 

Зараз ми дістаємо армійською артилерією і високоточними системами на глибину 100-150 км. Вони бояться, що ми будемо діставати на глибину в 300 км. А там де ATACMS, там і PrSM – це 500 км. PrSM - це типу ATACMS, тільки трохи далі. Теж працюють з тих же HIMARS. Подальше розростання на такі дальності ракет ... А це ракети вже трохи інші - це ракети з бойовою частиною більше 200 кг, які дуже складно збити. Балістичні ракети такого рівня діставатимуть і до Москви.

У нас найближчі точки в районі Середини-Буди – це Сумська область, трохи більше 400 км до Москви. В принципі з ракетами PrSM ми можемо працювати по військових об'єктах і в столиці Росії. І ось саме цієї ескалації і побоюються.

Якщо теоретично ми дістаємо ракетами до Москви, ми б'ємо виключно по військових цілях – по аеродромах, щоб звідти не злітали літаки, які бомблять українську інфраструктуру і мирні міста, по нафтобазах, але не б'ємо по мирних. Якщо ми дістаємо ці військові цілі, то ми наближаємо нашу перемогу, оскільки ми позбавляємо противника зброї. А якщо не дістаємо, то розтягуємо військові дії на більший період часу?

Це якраз пряма залежність, математика війни. Чим далі ми будемо діставати і знищувати бойові порядки і військові об'єкти нашого противника, тим швидше війна закінчиться. Це може бути елементом заангажованості в деяких колах наших партнерів. Вони можуть бути прихильниками затягування війни. У 2024 році в Росії, США та Україні проходитимуть певні виборні процеси. Тому вони можуть затягувати закінчення війни під 2024 рік. Це вигідно і нашим політикам, в тому числі.

Політики можуть спеціально затягувати військові дії

Була інформація, що Крим можуть звільнити навесні, потім – до літа, зараз – що до кінця 2023 року. Як ви думаєте, чи дійсно військові дії можуть затягнутися ще й на наступний рік?

Є спільна зацікавленість. Всі політики, які зараз якось рулять процесом, будуть переобиратися в 2024 році. Тому вони можуть спеціально затягувати військові дії або звільнення. Кожен з політиків зі своєї дзвіниці дивиться на певні розвитку подій, тому зараз на даний момент всім трьом названим політикам – і нашим, які зараз при владі, і путінським, і американським вигідно затягування до 2024 року. Звичайно, вигідно перемогти ближче до виборів.

Але питання в певних можливостях. Росія може собі дозволити воювати ще два роки в такому ж режимі, Америка - ще 2 роки постачати в такому ж режимі як зараз. Ми собі не може дозволити – у нас дуже багато людей гине.

Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що найближчі 1-3 місяці можуть бути вирішальним етапом у війні в Україні. Росіяни будуть продовжувати йти, тому що вони все поставили на кін. Росія зараз найнебезпечніша, бо вона загнана в глухий кут. Ви з цим згодні?

Росія поки не загнана в глухий кут. Це можна зробити тільки економічними санкціями, а якраз вони останнім часом не вводяться. Навпаки - знімаються. Ми бачимо зернові угоди, коли знімаються з Росії санкції по зерну, по руху товарів, кораблів... знімаються санкції по руху першого переділу після газу – це добрива.

Зараз постійно мусуються вголос про прокачування аміаку через Україну. Якщо з Росії будуть знімати санкції, а не вводити – вона ні в якому загнаному кутку не буде. Вона може в такому режимі працювати кілька років, а то й десяток років, як мінімум. Якщо немає фінансового тиску, вона стійка в цьому плані, ресурсна країна. Для того щоб її хоча б почати тиснути, придавлювати, і у військовому відношенні, в тому числі, світ повинен приймати рішення про введення повного ембарго на будь-який рух з росіянами. Тобто переводити їх в режим Північної Кореї або Ірану, хоча там теж є певні поблажки.

Я б не сказав, що зараз Росію загнали в кут. Вона може щось планувати. Військово-політичне керівництво Росії виходячи з тієї ситуації, в яку потрапило, також може прогнозувати певні дії або бездіяльності світових лідерів. Тому вони ще бачать світло в кінці тунелю.

Данілов точно правий, тому що росіянам доведеться реагувати на наші дії. Наша армія готова зараз виконувати наступальні дії за певними напрямками. Ці напрямки ще з літа зрозумілі. У Крим ми могли зайти і влітку. Якщо б не пішли з Балаклії на Куп'янськ уздовж аміачної труби, а, припустимо, використовуючи резерви, виконати рух з Орехово на Мелітополь. Зараз ми вже в Криму були б.

Тому є купа питань, купа моментів, якими керують політики, військово-політичне керівництво і геополітики, в тому числі. Зараз ми знаходимося в такій ситуації, коли ми дійсно можемо виконати певні наступальні дії, росіяни цього побоюються. Ось тут у них велика проблема. Вихід на будь – яку точку Азовського узбережжя - це розсічення сухопутного коридору з Кримом. Значить, їм доведеться виходити з Запорізької та Херсонської областей, запечатуватися в Криму і далі вони будуть його втрачати. Або вихід наших військ з – під Сватового в бік щастя на Луганськ і далі - на Таганрог також може відсікти практично все російське угруповання в Україні від постачання. Залежно від певних наших дій росіяни планують певні контрзаходи.

Дуже небезпечний час з 25-го по 30 грудня. Вони можуть посилити удари по енергетичній інфраструктурі, можуть підключити балістичні ракети, ті ж "кинджали", особливо перед Новим роком.

Володимир Зеленський був у Бахмуті і реакція російських пабліків... навіть Пригожин вирішив записати Зеленському відео у відповідь. Що це взагалі за випад? Чому Пригожин? Як ви думаєте, цей візит дійсно необхідний був нашим бійцям? Чи дійсно діє на військових ця підтримка, а в Бахмуті вже важко настільки, що повинен був приїхати президент?

Бахмут - це найгарячіша точка останніх кількох місяців на лінії фронту. Це близько 10-15 кілометрів фронту, за які відповідає якраз Пригожин, ПВК "Вагнер". Приїзд президента в цю точку для ПВК "Вагнер" і Пригожина – це плювок в обличчя. Тому він нічого кращого не знайшов. Якщо його сленгом, то це "дешевий понт" пов'язаний з відосиком, де стріляє гармата – не більше того. Він повинен був якось відповісти. Ось все, що їх інформаційна братія змогла придумати. На нього не варто звертати уваги.

Приїзд саме в найгарячішу точку президента, а туди він приїжджав як верховний головнокомандувач – це практично найстарший чин і ранг в ієрархії армії при введенні воєнного стану... це показник того, що цю точку точно ніхто віддавати не буде. Є певний інтерес і підтримка всього народу і українського політикуму, а також армії, в тому числі. Саме хлопців, які його утримують, витримують просто в нелюдських умовах, в нестерпних умовах останні кілька місяців. Там стоять реально герої України. Можна кожному видавати "Героя" не роздумуючи, хто хоча б один-два дні побув на передовій. Тому приїзд президента - це дуже знакова і велика подія.

Путін і Лукашенко зустрічалися в Мінську, нічого нового не сказали, але надійшла інформація, що прикордонні з Україною білоруські області закриваються. Там можуть перебувати тільки ті, хто там живе або працює. Про що це може говорити?

Це три райони Гомельської області. Це в основному північ Чернігівської області, кордон з Гомельською областю Білорусі. Це говорить про те, що на даному сегменті будуть відбуватися якісь військові дії. Вони можуть бути оборонними, підготовка до наступальних або інших дій. Або готується підготовка до якихось провокацій для виконання якоїсь інформаційної бомби. Завжди це робиться. А може це просто інформаційно-психологічна операція для того, щоб почати тиснути на наше військове керівництво, щоб не підтягнули резерви. Припустимо перекинули резерви з південного фронту в північний район Чернігівської області для того, щоб зменшити кількість людей для виконання наступальних операцій на південному напрямку. Швидше за все - це ІПСО для сковування наших резервів на півночі країни.

Завжди так і робиться - казус беллі (формальний привід для оголошення війни – УНІАН), а далі на цьому починається побудова якихось дій. Схоже на це. Я думаю, реально це для того, щоб наші війська перекинули або утримали ті резерви, які зараз є в районі Чернігівської області. Там досить-таки непогані наші частини і дуже багато особливо в районі полігонів, які південніше Чернігова. Може якраз для сковування наших частин, щоб їх не перекидали на південний фронт.

Ви говорили, що Путін може захопити Білорусь і вже після цього наступати на Україну, в тому числі звідти. Чи реальний такий сценарій і як можуть відреагувати самі білоруси?

Силовики і військові - це вже зліпок російської армії. Там дуже потужна інфільтрація російських військовослужбовців. Це як було у нас на Донбасі, коли росіяни зайшли на практично всі посади в управлінні, в Міністерстві внутрішніх справ Донецького обласного управління, СБУ і частину армії, яка там була. МВС і КДБ Білорусі інфільтровано росіянами зараз це точно. Тому в принципі для Путіна не складе великих труднощів, якщо так можна сказати про цілу Республіку, анексувати Білорусь, ввести її до складу Російської Федерації, в правове поле російської конституції. Вони це вже зробили з Кримом, з чотирма областями України. Чого б туди не ввести ще й Білорусь? Чи заважатиме цьому Лукашенко, не настільки важливо. Якщо вони задумали це зробити - вони це зроблять, не важливо, як це подадуть.

А ось вже сам казус беллі і розгортання якихось бойових дій з боку Білорусі - це буде подаватися, може бути, як ще один напад на вже союзну державу або на Російську Федерацію.

Сама дія, як така, це рух російсько-білоруських військ на північні кордони нашої Батьківщини. Питання в тому, що та кількість військ, яка зараз є на території Білорусі, недостатньо в принципі для виконання жодного завдання, крім сковування наших резервів або якоїсь провокації. Для того, щоб збільшити кількість військ в районі Білорусі для виконання бойових завдань їм треба близько 100-150 тисяч осіб і близько двох місяців для перекидання їх з повною військовою амуніцією.

На даний момент ніяких проблем з боку Білорусі у військовому відношенні не видно, а якщо вони і будуть якось розвиватися, то наша розвідка дуже добре все бачить. Навіть якщо підготовка почнеться сьогодні, то проблеми виникнуть десь на кінець лютого - початок березня.

Дуже часто по всій Україні звучить тривога, бо на території Білорусі злітає Міг-31К, носій "кинджалів". Є вони там чи ні - точно невідомо. Кажуть, що так перевіряють наше ППО. Це може бути правдою?

Є певні алгоритм, коли включається тривога, і певні маршрути, за якими ця тривога включається по областях. Залежно від можливостей тих літальних апаратів, які можуть бути застосовані на певних маршрутах або на певній дальності. Цей алгоритм працює виходячи з прийнятих вже нашою системою ППО певних бойових моментів. Що саме викликало тривогу в певній області, знає тільки штаб, який цим займається. Ніколи не можна ігнорувати тривогу. Не все так просто. Раз включається тривога, значить, є певна ймовірність проходження певних бойових вражаючих елементів до певної області.

А припустимо зліт Міг-31К, який дійсно зараз є в Мачулищах в Білорусі, він на 50% точно може нести певну бойову складову. Це дійсно може бути зліт для пусків тих же "кинджалів" або для перевірки системи ППО. Особливо це видно, коли туди підходить А-50 – це літак ДРЛВ (дальнього радіолокаційного виявлення – УНІАН). При зльоті в парі з Міг-31 можуть сканувати ті цілі, які можуть бути вражені. Це в залежності від тієї бойової задачі, які ставляться командиром екіпажу. Може бути завдасть бойовий удар, тому треба за тривогами відстежувати і діяти як годиться.

Росія готується до тривалих бойових дій

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу зробив низку заяв. Він підвищив вік призову до 30 років і сказав, що необхідно довести чисельність ЗС РФ до 1,5 мільйона осіб, у тому числі 695 тисяч контрактників. Завдання на 2023 рік продовжити "спеціальну військову операцію" до її завершення. І ось ще: необхідно сформувати три мотострілкові дивізії, в тому числі і в окупованих Херсонській, Запорізькій областях, і армійський корпус в Карелії на кордоні з Фінляндією. Як ви можете коментувати ці заяви?

Це підготовка до тривалих бойових дій. Це підготовка до ведення війни на кілька років. Припустимо, підняття призовного віку. Дається можливість юнакам ще відучитися у вищому навчальному закладі і вже після закінчення вузу закликати. Нам теж так треба зробити - призивати не з 18, а з 21 і підвищувати, може, до 31 року. Якщо взагалі потрібна мобілізація. З моєї точки зору вона не потрібна. Потрібна професійна армія, навіть не контрактна. Тоді не буде цих питань.

Збільшення до 1,5 мільйона військовослужбовців означає, що у них зараз військовослужбовців 1 млн 150 тисяч за останнім указом президента Російської Федерації від 25 грудня 2022 року. Раз 1,5 мільйона, значить збільшення на 350 тисяч військовослужбовців, а контрактників у них зараз близько 400 тисяч – збільшення до 700 тисяч. Це підготовка до набору контрактників і плюс ще 300 тисяч – це дві хвилі мобілізації. Це може бути хвиля січень-лютий – 150 тисяч – і березень-квітень.

Риторика змінилася або вони продовжують "звільняти" нещасних російськомовних?

Вони показують як основне завдання - утримання тих територій, які вони зараз захопили. Друге завдання - звільнення територій, які вже введені в російську конституцію. Загальна "визвольна боротьба" у них закінчилася. Принаймні, йде з інформаційного простору.

У Криму "бавовна" все частіше і частіше продовжує звучати. Про що нам це говорить?

Це говорить про те, що наші засоби бойового ураження доходять до певних дальностей - як мінімум вже 120-150 км. Швидше за все, це встали на бойове чергування ті сім типів безпілотників, про які говорив нещодавно наш міністр оборони. Будь-яктй безпілотник, навіть простий в експлуатації, може мати дальність до 150 км прямої видимості і радіоуправління. Армянськ, Чонгар, Арабатська стрілка – ми можемо зараз діставати і працювати по північному Криму.

Ви говорили, що ідеальний варіант - це повністю зруйнувати Кримський міст до моменту, коли ми почнемо рухатися до Азовського моря. Що нам дасть повне руйнування Кримського моста і якою може бути реакція Росії з урахуванням дефіциту ракет, про який багато хто говорить?

У росіян дуже невигідне зі стратегічної точки зору положення на всьому практично 1500-кілометровому фронті. Якщо починати рахувати з Керчі і цю "кишку" фронту витягувати до Валуйок, тобто приблизно на глибину 100 км. Її можна перерізати в якомусь місці, припустимо Азовське узбережжя, кримські перешийки, навіть захід через Луганськ і далі на Таганрог. Залежно від того, де буде перерізана ця "кишка", весь цей оперативний котел залишиться на постачанні тільки по Кримському мосту. Природньо, по ньому буде удар. Тоді вже буде повне оперативне оточення всього кримсько-херсонського або кримсько-херсонсько-запорізького угруповання. А армійські запаси - це максимум півтора-два тижні. Після цього армія залишається без боєкомплекту, вже готові полонені.

З цим росіянам щось доведеться робити. Ніяк вони на це не відреагують. Вони самі зайшли в таке становище, яке з військової точки зору неможливо утримати. Немає ще ніде прикладу у веденні воєн в цьому світі за всі тисячі років історії, щоб 1500-кілометрову "кишку" з глибиною в 100 км хтось утримував.

Останнім часом ми бачимо збільшення певних заходів пов'язаних з обороною і пристроєм оборонних рубежів на вході в Крим - це Армянськ, Чонгар, Арабатська стрілка. Там якраз і був останній раз Шойгу, перевіряв всі ці зміцнення. Ми також бачимо відбудову росіянами так званих засічних ліній в районі Білгородської, Курської, Брянської областей. Швидше за все, після деокупації України вони ще будуть якісь фронтальні засічні лінії відбудовувати і в Воронезькій, Ростовській областях.

Як думаєте,що у них там по "шахедам" і ракетам? Що це за тактика: мало ракет, обходяться "шахедами"?

Вони розірвали вже хвилі по максимальній ймовірності і ККД при виконанні певних атак. Ракетна атака крилатими ракетами - це оптимальний варіант вдень, у світлий час доби. Оптимальний варіант використання "шахедов" - це якраз нічні та ранкові години, погода з туманом. Вони вже для себе зрозуміли, що немає сенсу. Тому і такі хвилі: ракети йдуть вдень, а "шахеди" - вночі. Тому що оптимальний відсоток знищення і виконання бойових завдань якраз в цей час доби. Швидше за все, так і далі будуть продовжувати. Хоча це і не говорить про те, що в якийсь момент не зможуть провести одразу масовану атаку "шахедами", крилатими і балістичними ракетами, щоб вивести нашу систему ППО за певні граничні цифри коефіцієнта перехоплень.

Євгенія Соколенко, Тала Калатай

УНІАН в Google News