Як бути із заощадженнями, якщо вони у вас є

Друга хвиля глобальної кризи, швидше за все, стартувала... Банківське золото як заощадження купувати вельми небезпечно... Думку про можливість порятунку заощаджень шляхом вкладення їх у нерухомість слід відкинути...

Отже, друга хвиля глобальної кризи, швидше за все, стартувала. В усякому разі, немає жодних підстав сумніватися в компетентності президента Світового банку (СБ) Роберта Зелліка, який заявив, що світ «перейшов у нову і ще небезпечнішу фазу». «Ми на порозі нового і абсолютно іншого шторму, ніж фінансова криза 2008 року», - попередив він, додавши, що на відміну від 2008 року економіка багатьох країн зараз «розхитана до краю».

У що може вилитися новий етап світової кризи для України, передбачити нескладно. Економіки багатьох розвинених країн сьогодні дихають на ладан, у зв`язку з чим і почався обвал на товарно-сировинних ринках. Вже помітно просіли ціни на нафту і кольорові метали, тепер очікується падіння цін і на чорні метали, як це було влітку-восени 2008 року.  Виручка ж від експорту недорогоцінних металів і виробів із них є головним джерелом надходження валюти до України – за першу половину 2011 року вона досягла 11,3 млрд. дол., що складає 34,4% від усього товарного експорту.  Крім того, у зв`язку з фінансовою нестабільністю в світі для України стануть дорожчими і менш доступнішими зовнішні позики. У результаті, притік валюти в країну різко скоротиться, що неодмінно призведе до девальвації гривні – знову таки, за сценарієм другої половини 2008 року.

Президент Янукович і прем`єр-міністр Азаров зараз намагаються заспокоїти стривожених   співвітчизників, обіцяючи стабільність національної валюти. При цьому головний їх довід полягає в тому, що Нацбанк зараз володіє нібито дуже великими золотовалютними резервами (ЗВР). Проте насправді це не так. На 1 серпня нинішнього року розмір ЗВР складав 37,8 млрд. дол., тоді як перед минулою кризою  – на 1 вересня 2008 року – їх було 38,1 млрд. дол., що не врятувало тоді гривню від двократної девальвації.  До того ж, значна частка нинішніх ЗВР утворена за рахунок кредитів МВФ, які потрібно повертати, починаючи вже з 2012 року.

У зв`язку з такими похмурими прогнозами перед тими співвітчизниками, у яких є заощадження, гостро стоїть сьогодні питання: у якій валюті і де зберігати далі свої гроші? Тому вони зараз уважно прислухаються до порад  експертів і державних чиновників, а також намагаються здогадатися, яким із них можна довіряти.

Ситуація на 1 серпня така: загальний об`єм банківських депозитів фізичних і юридичних осіб за всіма видами валют еквівалентний 459,2 млрд. грн., з них  у вільно-конвертованій валюті населення тримає  в банках грошей на 17,9 млрд. дол. Ясно, що громадяни і бізнесмени, які зберігають гроші  на гривневих депозитах, - це ті, хто сміливіші. До речі, об`єм депозитів юридичних осіб скоротився в липні на 3,8%. А співвітчизники, які тримають свої заощадження на депозитах у ВКВ, належать до обережних – вони не вірять у стабільність гривні, але не бояться розміщувати в банки валютні вклади.  Ще обережнішими є українці, які зберігають свої гроші «під подушкою», і таких немало.

Якщо повірити у вищезазначені обіцянки президента і прем`єр-міністра щодо стабільності гривні, то все йде гранично просто: зберігати заощадження потрібно на гривневих депозитах, заробляючи при цьому непогані відсотки. Але зрозуміло, що в умовах кризи, що насувається, ці запевнення офіційних осіб не виглядають переконливими.

Більше довіри викликають поради незалежних від влади економічних експертів. Наприклад, не так давно керівний партнер фінансової компанії «Капітал Таймс» Ерік Найман порекомендував зберігати гроші порівну в доларах і гривні.  «Для простих громадян краще зберігати гроші в співвідношенні 50/50 долар до гривні. Золото, швейцарські франки, японська єна - це інструментарій для забезпечених громадян», - пояснив він. Проте зазначимо, що Найман висловив цю точку зору в 20-х числах липня, коли на світових ринках ще не спостерігалося катаклізмів, викликаних зниженням рейтинговим агентством  Standard&Poor’s довгострокового кредитового рейтинга США. Тепер, напевно, ті експерти, які, як і глава СБ Зеллік, упевнені в початку другої фази кризи, напевно дадуть інші поради.

Цікаво, що Найман віддає перевагу долару, не рекомендуючи якусь частину коштів вкладати і в євро. У цьому плані, думається, варто прислухатися до його думки, яка співпадає, до того ж, з оцінками Зелліка. Глава СБ у вихідні висловив точку зору, що європейська боргова криза небезпечніша, ніж проблеми американської економіки. Сповзання ж до дефолту Греції, Португалії, Італії і Іспанії загрожує стабільності єдиної європейської валюти. Ще одне найважливіше питання – чи зберігати свої гроші в умовах кризи, що наближається, в банках чи не ризикувати? Для відповіді на це питання варто пригадати ситуацію в банківській системі України в другій половині 2008 року і початку 2009 року!

Більшість із тих українців, які тримали тоді свої гроші на гривневих депозитах, зазнали збитків у порівнянні з тими, хто зберігав заощадження у ВКВ. Багато восени 2008 року поспішили в банки з метою забрати свої гроші з гривневих депозитів, щоб купити на них долари чи євро, які дорожчали, проте НБУ тоді дозволив комерційним банкам не повертати депозити достроково. Крім того, велике число банків стали тоді фактично банкротами, в них Нацбанк увів тимчасові адміністрації, а люди й організації не змогли забирати свої депозити не тільки достроково, але й по закінченню договірного терміну. Причому, як гривневі депозити, так і вклади у ВКВ.

Певна річ, що у разі настання найближчим часом другої хвилі кризи ситуація повністю повториться. Як розповів минулого тижня начальник відділу аналізу й досліджень «Райффайзен Банка Аваль» Дмитро Сологуб, за останні три роки в Україні не було зроблено нічого, щоб уникнути зовнішніх шоків, і у разі дійсної серйозної глобальної кризи (спів ставної за масштабом із подіями 2008 року) в України надзвичайно мало шансів уникнути такої ж долі, як три роки тому. «Баланси банків як і раніше обтяжені проблемними кредитами (їх частка в кредитному портфелі, за деякими оцінками, досягає 30-40%). Крім того, частка валютних кредитів залишається високою, а значить, у разі девальвації гривні банки можуть зіткнутися з новим валом неплатежів», - відзначив він.

А, наприклад, авторитетний експерт, професор Нью-Йоркського університету Нуріель Рубіні, який точно передбачив свого часу початок першої хвилі кризи, повідомив, що сам перевів свої активи в готівку, додавши, що зараз не час мати ризиковані активи. Він, до речі, в своїй заяві відзначив, що ризик входження глобальної економіки в стадію спаду перевищує 50%.

Резюмуючи вищенаведену інформацію і прийнявши за версію, що криза майже неминуча найближчим часом, можна висловити наступні рекомендації українцям, які мають заощадження. Для тих, хто не любить ризикувати, гроші варто зберігати вдома і не в національній валюті, а в доларах – до тих пір, поки криза не закінчиться.  Тим, хто сміливіший, все ж таки краще тримати свої заощадження в найбільш надійних банках і на якомога коротших  депозитах, але при цьому постійно бути насторожі. Пропорція: 70-80% на доларових депозитах і 20-30% - на гривневих. Банківське золото як заощадження купувати вельми небезпечно у зв`язку з тим, що воно при кризі теж, можливо, почне дешевшати, а, до того ж, при обміні золота на гроші не уникнути істотних втрат через велику маржу між цінами купівлі й продажу. Думку ж про можливість порятунку заощаджень шляхом вкладення їх у нерухомість слід відкинути, оскільки квадратні метри в доларовому вимірюванні обов`язково дешевшатимуть пропорційно до ступені девальвації гривні.

Олександр Безкоровайний

УНІАН в Google News