В Україні показують якісне французьке кіно

Це була драма про життя, сім’ю, про те, які ми, чому сваримося, не розуміємо один одного, а потім миримося, чому вмираємо, і що таке наше життя для тих, хто залишається... Я відчував, як фільм щохвилини змінював зал...

Я бачив кіно. Це сталося весною. Простий день став чудовим. Я бачив не просто слово кіно – я бачив Кіно!

Думаю, ось так з повтору можна буде більше задуматися над цим словом. Пам’ятаю себе молодого, коли ще в будинку кіно люди сиділи на підлозі майже на руках один в одного, адже не було місця, і дивилися фільми з «Молодості», над якими можна було мислити.

Сьогодні таке рідко зустрінеш у кіно, яке стало набором кадрів, який обслуговує якийсь бренд з обличчям Віла Сміта, а потім пустота. Кіно в нас забирають. Те, що я бачив – по ТВ не показують, дистриб’ютори таке не привозять і його не рекламують. Такий похід у кіно – це рідкість. Ви запитаєте – чому, де, коли? Усе просто – почалася Французька весна, а з нею фестиваль допрем’єрних показів найкращих нових картин французького кінематографу.

Сам показ у київському кінотеатрі «Україна» почався з промови представника французького культурного центру, який наголосив на тому, що, на щастя, в його країні останніми роками кіно переживає якісний вибух. На підтвердження цьому він навів кілька фактів, однин з яких перемога на фестивалі в Каннах 2008, і поява нових цікавих імен у режисурі. І насправді, з інших – не американських країн у оскар-зборах лідирує Франція, у неї найбільше статуеток за всю історію. Та, на щастя, головним фактом доказу злету французького кіно були не попередні заслуги, які, наприклад, у нас люблять часто згадувати, а абсолютно новий фільм 2008 року, який одразу і відкрив покази французької весни в Києві.

Це був фільм «Перший день твого життя, що залишилося». Таких позитивних вражень я не переживав давно. Я не дивився незрозумілий шедевр артхаусу, це не був блокбастер, порожній як пластик, це не було історичне кіно з сучасними епатажними промовами. А просто драма про життя, сім’ю, про те, які ми, чому сваримося, не розуміємо один одного, а потім миримося, чому вмираємо, і що таке наше життя для тих, хто залишається. Така філософія на фоні маленької моделі держави – сім’ї.

Я відчував, як фільм щохвилини змінював зал, який був, до речі, повним. Люди сміялися, а потім плакали, потім знову сміялися і плакали – і не тому, що вони занадто емоційні, а тому що кіно, яке показували було зроблене чудово. І, як глядач, я просто не міг не переживати й не співчувати героям. Французи вкотре довели, що вони вміють знімати кіно, грати в ньому, писати музику до нього. І їхня майстерність неперевершена, як країни, що винайшла кінематограф. Звичайно, це кіно про французів, з їхніми емоціями, інтересам й проблеми. І можливо, ми трохи інші. Та все одно я відчув, що хотів сказати автор і зрозумів і побачив, як живе Франція, адже я бачив як живе абсолютно звичайна французька сім’я.

А головне – ще раз хочеться наголосити на якості кінотвору. Це була відмінна якість змісту, а не форми, яка вже так набридла у кінотеатрах. Дайте зміст! Дайте людям зміст. І ви побачите, як зміниться світ…. Найяскравіша подія, принаймні у моєму кіножитті за останні пів року. Браво!….Я радію за французький кінематограф.

Французька весна продовжується. З Києва естафета допрем’єрних показів переходить до інших міст України, і можна за них порадіти, адже в них ще попереду можливість це побачити. Графік щільний: у Києві покази до 13 квітня, Одеса 12-16 квітня, Донецьк і Луганськ 23-27 квітня. Окрім, вище згаданої картини, сучасне французьке кіно представлене фільмами: «Хризаліс» (реж. Жульєн Леклер), «Заради неї» (реж. Фед Каває), «Межа світанку» реж. (Філіп Гаррель). Відповідно всі фільми відібрані не випадково, адже на батьківщині вони встигли відзначитися і завоювати нагороди, у тому числі і головну кінопремію Франції – Сезар.

Також попереду у рамках тієї ж весни – ніч короткого метру, яка вже встигла стати традиційною. Багато історій та цікавих думок усього за одну ніч, яка, може змінити ваше сприйняття світу. Готуйтеся не спати. Цю подію можна не пропустити у Києві з 24 по 26 квітня. Одеса – 8, Донецьк 10-11, Харків – 17, 18, Дніпропетровськ – 21,22, Рівне – 29, і Львів – 30 квітня і 1-го травня. Розклади сеансів шукайте у кінотеатрах ваших міст.

Залишається сподіватися, що такі якісні «весни», як ця – скоро проходитимуть і в інших країнах, але вже під нашим кінематографічним брендом.

Артем Боровскі

УНІАН в Google News